Рішення

від 28.08.2022 по справі 160/8454/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року Справа № 160/8454/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2022 року за №3815999/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2022 року та

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 07.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 14.02.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 14.02.2022 було подано на реєстрацію податкову накладну №10 від 07.02.2022 по взаємовідносинам з ТОВ «Сумикамволь» в Єдиному реєстрі податкових накладних. В результаті обробки надісланої податкової накладної сформовано квитанцію, згідно з якою податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено. У квитанції зазначено, що реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, та запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації такої податкової накладної. 15.02.2022 позивачем було подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, разом із поясненнями було надано відповідні копії документів, що підтверджують інформацію у кількості 26 додатків. Однак, за результатами розгляду пояснень до документів 17.02.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної було прийнято рішення про відмову реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше. Позивач скористався адміністративним оскарженням та подав скаргу, яка була залишена без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної без змін. Позивач не погоджується з рішенням №3815999/41557424 від 17.02.2022 та вважає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Поряд з цим, віднесення платника податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю. Дійсно, рішенням від 19.11.2021 за № 29172 позивача було віднесено до відповідності платника податків на додану вартість критеріям ризиковості, у зв`язку із тим, що аналіз наявної податкової інформації свідчить про неможливість формування податкового кредиту без реального здійснення господарської операції, тобто на підставі податкової інформації станом до 19.11.2021. Однак, станом на час звернення до суду, зазначене рішення оскаржується в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа №160/5319/22). Крім того, відповідачем в оспорюваному рішенні не конкретизовано та не зазначено, які саме документи, надані до пояснень, складені із порушенням законодавства, не обґрунтовано, яким чином ризиковість платника податків стала підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки моніторинг має бути проведений відносно кожної окремої податкової накладної. Відповідачем не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної. За таких обставин, позивач вважає, що товариством вчинено усі необхідні дії щодо реєстрації податкової накладної, правових підстав для прийняття рішення, що оскаржується, не було. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8454/22; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язано відповідачів надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

15.07.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив (з доказами відправлення позивачу (фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 12.07.2022)), в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачем подано до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну від 07.02.2022 №10 на загальну суму 7200грн., у т.ч. ПДВ - 1200грн. з поставки ТМЦ (Синтетичний органічний кислотний барвник синій Neoset A Navy MTR у кількості 25 кг) на ТОВ «Сумикамволь» (код ЄДРПОУ 31397268). За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з не наданням повного пакету документів, а саме: відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ за період з жовтня 2017 року до лютого 2022 року (відсутні договір оренди складського приміщення, акт приймання - передачі приміщення, акти наданих послуг оренди складський приміщень за період з жовтня 2017 року до лютого 2022 року, банківські виписки тощо). Крім того, 19.11.2021 за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області ТОВ «Кристал Текс» включено до переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (Протокол №558 від 19.11.2021). За таких обставин, рішення, що оскаржується є правомірним, прийнятим на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством. Відповідач також зауважує, у розділі «Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» Порядку №1165 визначено механізм автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків: на відповідність критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку; у разі не відповідності жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Після надходження податкової накладної в автоматичному режимі здійснюється її розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або про зупинення реєстрації податкової накладної. Після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені відповідно до Закону №996. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати на підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. При цьому, у платника податку є обов`язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документів, які повинні відповідати вимогам ч.2 ст.9 Закону №996, наявність у платника яких підтверджує факт здійснення господарської операції. Враховуючи такий обов`язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону №996 підтверджують факт господарської операції. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих суб`єктом господарювання документів. Крім того, відповідачем зауважено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податку накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати в ЄРПН. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена. За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідачем-1 у відзиві на позов також зазначено про заперечення щодо витрат на правничу допомогу.

15.07.2022 від Державної податкової служби України надійшов відзив, в якому відповідача-2 позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх безпідставність, та просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Стаття 201-1 Податкового кодексу України регламентує електронне адміністрування ПДВ. Згідно з нормами Податкового кодексу України та порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, центральним елементом СЕА ПДВ є електронні рахунки. Порядок №569 визначає електронний рахунок в СЕА ПДВ як рахунок, відкритий платнику податку у Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Кошти на електронному рахунку призначені для виконання вичерпного кола завдань та є гарантією, що фінансовий стан платника податку дозволяє йому належним чином виконати податковий обов`язок із нарахування та сплати ПДВ до державного бюджету. Невід`ємною складовою СЕА ПДВ є суми податку, що містяться у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Платника податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму податку, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 201-1 Кодексу. Таким чином, і СЕА ПДВ, і ЄРПН взаємопов`язані і не можуть функціонувати самостійно, один без одного. Відповідно до Порядку №1246 податкова накладна після надходження та її розшифрування проходить автоматичну перевірку за низкою критеріїв та втручання посадовими особами податкового органу до автоматичної перевірки є неможливим. Відповідно до п.20 Порядку №1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються в ЄРПН після проведення перевірок, визначених п.12 Порядку (крім абз.10), або їх реєстрація в ЄРПН скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Щодо зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, відповідачем зазначено, що це є дискреційним повноваженнями контролюючого органу, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень на відповідність, закріплених частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не має втручатись у дискрецію суб`єкта владних повноважень. Крім того, відповідачем зауважено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати в ЄРПН. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена. З огляду на викладене, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, просить відмовити у задоволенні позову.

02.08.2022 від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням того, що з 22 серпня по 26 серпня 2022 року включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у щорічній відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» зареєстроване 01.09.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 41557424; з 01.09.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Правобережна ДПІ (Чечеловський район м. Дніпра); місцезнаходження: Україна, 79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Манастирського А., будинок 2, квартира 20.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види господарської діяльності позивача за КВЕД: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у; 25.94 Виробництво кріпильних і гвинтонарізних виробів; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.10.2017 (індивідуальний податковий номер 415574204664).

11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумикамволь» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (далі - постачальник) укладено договір №69 (а.с.72-73), предметом якого (пункт 1.1.) постачальник зобов`язується протягом строку дії договору здійснювати постачання покупцеві хімічної продукції (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати його та сплачувати на умовах, викладених в договорі.

Номенклатура (асортимент), кількість та ціна товару визначаються в накладних на кожну конкретну поставку товару, які мають силу специфікацій (пункт 1.2 договору).

За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору покупець замовляє товар письмово чи усно з розшифровкою асортименту і кількості. Поставка кожної партії товару здійснюється протягом 2 календарних днів з дати оплати згідно пункту 4.3 договору. Доставка товару здійснюється із залученням служб доставки на адресу, вказану покупцем за рахунок покупця.

За умовами пункту 2.4 договору датою поставки за цим договором є день передачі товару постачальником (його вповноваженою особою) покупцю в пункті призначення згідно накладної.

Пунктами 4.2 - 4.4. договору сторони погодили, що оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на банківських рахунок постачальника. Покупець здійснює попередню оплату за товар в розмірі 100% згідно до рахунків постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно із Додатковою угодою №1 до договору №69 від 11.04.2018 термін дії договору продовжений до 31.12.2020. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про намір розірвати його, цей договір вважатиметься пролонгованим на тих же самих умовах на кожний наступний рік.

На виконання договору №69 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» виписано видаткову накладну Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумикамволь» від 08.02.2022 №38 на товар «Синтетичний органічний кислотний барвник синій Neoset A Navy MTR» у кількості 25 кг на загальну суму 7200,00грн., у тому числі 1200,00грн. ПДВ, та виставило покупцю рахунок на оплату №42 від 07.02.2022 на суму 7200,00 грн., який оплачено 07.02.2022, згідно із банківською випискою по рахунку (а.с.76-77).

Доставка товару здійснена за видатковою накладною від 08.02.2022 №38 із залученням служби доставки «Нова пошта» (експрес-накладна №59000792158422 від 08.02.2022), а.с. 74, 75.

На дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було оформлено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №10 від 07.02.2022 (а.с.37) на загальну суму 7200,00 грн., в тому числі ПДВ 1200,00 грн.

Податкова накладна № 10 від 07.02.2022 була прийнята, проте реєстрацію зупинено.

В квитанції №9028831891 від 14.02.2022 (а.с.39) зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 07.02.2022:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрації ПН/РК від 07.02.2022 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Пропонуємо падати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Додатково повідомлено: показник «D» = .9492%, «Р» = 0».

15.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» надіслано засобами електронного зв`язку повідомлення № 1 про подання пояснень та копій наступних документів: ОСВ по рахунку 281; ОСВ за рахунком 361; ОСВ за рахунком 631; квитанція №9028831891 від 14.02.2022; виписка банку від 07.02.2022; ВМД № 029637 від 03.04.2020; договір № 1 від 01.12.2016; договір №1 від 01.10.2017; договір №69 від 11.04.2018; договір №2 від 01.01.2020; договір № 3 від 01.01.2021; договір №4 від 04.01.2022; договір № 17 від 25.10.2017; договір № 195 від 11.03.2021; додаткова угода № 1 від 30.11.2021; договір № 1 від 31.01.2022; договір №021017-1 від 02.10.2017; квитанція 59000792158422 від 08.02.2022; податкова накладна № 58 від 11.10.2017; податкова накладна № 10 від 07.02.2022; платіжне доручення № 70 від 08.11.2017; видаткова накладна № 38 від 08.02.2022; видаткова накладна №851 від 11.10.2017; рахунок № 42 від 07.02.2022; наказ № 1-к від 01.09.2017; наказ № 2-к від 07.09.2017.

У повідомленні позивач надав наступне пояснення: 07.02.2022 в межах договору № 69 від 11.04.2018 ТОВ «Кристал Текс» отримало від ТОВ «Сумикамволь» попередню оплату в сумі 7200,00 грн. за товар Neoset A Navy MTR (код УКТЗЕД 3204 12 00 90). Було виписано податкову накладну № 10 від 07.02.2022. Відвантаження товару здійснено 08.02.2022 за видатковою накладною №38. Доставка товару здійснена із залученням служби доставки «Нова пошта» (квитанція № 59000792158422 від 08.02.2022). 14.02.2022 реєстрацію податкової накладної № 10 від 07.02.2022 було зупинено за квитанцією № 9028831891. Товар Neoset A Navy MTR (код УКТЗЕД 3204 12 00 90) було придбано у постачальника ТОВ «Інтер Креатив» 11.10.2017 за накладною № 851. Податкова накладна № 58 від 11.10.2017 зареєстрована 17.10.2017 за №9212756891. Оплачено 08.11.2017. Перевезень товар не потребував, адже склади ТОВ «Кристал Текс» та ТОВ «Інтер Креатив» знаходилися за однією адресою. (договір № 3 від 01.12.2016, договір № 1 від 01.10.2017). Товар ТОВ «Кристал Текс» зберігається на складі за адресою м. Дніпро, вул. Роз`їзна, 26б.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2022 №3815999/41557424 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 10 від 07.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В графі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи): ризикові операції та інше.

Не погодившись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2022 №3815999/41557424, позивачем подано скаргу в адміністративному порядку до ДПС, з додатками.

23.02.2022 комісією Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуто скаргу позивача та рішенням №10420/41557424/2 про результати розгляду скаргу залишено без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 07.02.2022 без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (а.с.105).

Вважаючи, що у відповідача-1 не було підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2022, а прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.1 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно у редакції на час спірних відносин).

За положенням пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 07.02.2022, яка була прийнята, про що свідчить квитанція від 14.02.2022 №9028831891, проте реєстрацію зупинено.

У наведеній квитанції зазначено такі підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрації ПН/РК від 07.02.2022 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Пропонуємо падати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «Кристал Текс» до категорії ризиковості платника податку відповідачем-1 у зазначеній квитанції не наведено та не доведено відповідачами належними засобами доказування.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, як «D» = .9492%, «Р» = 0.

Однак, такий показник не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Тобто ці величини за жодних умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Окрім того, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація такої податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Незважаючи на те, що рішення (квитанція) про зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 07.02.2022 не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення податкового органу не містять в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тому за встановлених обставин є необґрунтованим.

Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За таких обставин, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та копій наданих документів платника податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено та відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2021 позивачем подавались до контролюючого органу в електронній формі повідомлення №1 від 15.02.2022 про подання пояснень та копій документів (кількість додатків 26).

У повідомленні позивачем наведено наступні пояснення: 07.02.2022 в межах договору № 69 від 11.04.2018 ТОВ «Кристал Текс» отримало від ТОВ «Сумикамволь» попередню оплату в сумі 7200,00 грн. за товар Neoset A Navy MTR (код УКТЗЕД 3204 12 00 90). Було виписано податкову накладну № 10 від 07.02.2022. Відвантаження товару здійснено 08.02.2022 за видатковою накладною №38. Доставка товару здійснена із залученням служби доставки «Нова пошта» (квитанція № 59000792158422 від 08.02.2022). 14.02.2022 реєстрацію податкової накладної № 10 від 07.02.2022 було зупинено за квитанцією № 9028831891. Товар Neoset A Navy MTR (код УКТЗЕД 3204 12 00 90) було придбано у постачальника ТОВ «Інтер Креатив» 11.10.2017 за накладною № 851. Податкова накладна № 58 від 11.10.2017 зареєстрована 17.10.2017 за №9212756891. Оплачено 08.11.2017. Перевезень товар не потребував, адже склади ТОВ «Кристал Текс» та ТОВ «Інтер Креатив» знаходилися за однією адресою. (договір № 3 від 01.12.2016, договір № 1 від 01.10.2017). Товар ТОВ «Кристал Текс» зберігається на складі за адресою м. Дніпро, вул. Роз`їзна, 26б.

Також, матеріалами справи підтверджено надання до пояснень наступних документів (а.с.42-67): ОСВ по рахунку 281; ОСВ за рахунком 361; ОСВ за рахунком 631; квитанція №9028831891; виписка банку б/н від 07.02.2022; договір № 3 від 01.12.2016; договір №69 від 11.04.2018; договір №021017-1 від 02.10.2017; квитанція 59000792158422 від 08.02.2022; податкова накладна № 10 від 07.02.2022; податкова накладна № 58 від 11.10.2017; пояснення №150222-1 від 15.02.2022; платіжне доручення № 70 від 08.11.2017; рахунок № 42 від 07.02.2022; видаткова накладна № 38 від 08.02.2022; видаткова накладна №851 від 11.10.2017; договір №1 від 01.10.2017; договір № 1 від 31.01.2022; договір №2 від 01.01.2020; договір №3 від 01.01.2021; договір №4 від 04.01.2022; договір № 17 від 25.10.2017; договір № 195 від 11.03.2021; додаткова угода № 1 від 30.11.2021; наказ № 1-к від 01.09.2017; наказ № 2-к від 07.09.2017.

Проте, у рішенні від 17.02.2022 №3815999/41557424 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2022 зазначено лише загальне твердження про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

При цьому, не конкретизовано, які саме документи, подані позивачем, складені із порушенням законодавства.

Крім, суд зазначає, що контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не зазначено конкретних документів у графі «Додаткова інформація».

Зазначення в графі «Додаткова інформація»: ризикові операції та інше, не є виконанням вимог щодо конкретних документів.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження відповідача-1 щодо правомірності оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.02.2022 №10.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав податкову накладну від 07.02.2022 №10, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За таких обставин, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію наведеної податкової накладної не спростована відповідачами, враховуючи встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.02.2022 №10.

З приводу доводів відповідача-1 про те, що 19.11.2021 за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області ТОВ «Кристал Текс» включено до переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (Протокол №558 від 19.11.2021), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовими нормами Порядку № 1165, зокрема п.6, передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, перевірка платника податків щодо відповідності критеріям ризиковості платника податків ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.

При цьому, відповідно до п.6 Порядку № 1165 виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджений бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для розгляду питання відповідності чи невідповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, відповідач мав отримати податкові накладні/розрахунок коригування, подані позивачем для реєстрації, та встановити, що вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Лише після цього позивач підлягає перевірці щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Подання ж позивачем на реєстрації до ЄРПН податкової накладної №10 від 07.02.2022 мало місце після прийняття рішення від 19.11.2021 про включення ТОВ «Кристал Текс» до переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (Протокол №558 від 19.11.2021).

Крім того, ані Протоколу №558 від 19.11.2021, ані жодних доказів отримання контролюючим органом від позивача податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, які слугували підставою для розгляду питання відповідності чи невідповідності позивача хоча б одному критерію ризиковості платника податку, матеріали справи не містять, відповідачами такі докази не надані.

Посилання відповідача-1 у відзиві на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2022 прийнято через не наданням повного пакету документів, а саме: відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ за період з жовтня 2017 року до лютого 2022 року (відсутні договір оренди складського приміщення, акт приймання - передачі приміщення, акти наданих послуг оренди складський приміщень за період з жовтня 2017 року до лютого 2022 року, банківські виписки тощо), не враховуються судом, оскільки такі обставини не були покладні в основу оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, рішення відповідача-1 від 17.02.2022 №3815999/41557424 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 07.02.2022 не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем-1 не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає наступне.

Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2022 в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для її реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН наведену податкову накладну, подану позивачем в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації наведеної податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем-1 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.02.2022 №10, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення згідно з приписами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.

В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, за подання позову до суду в розмірі 2481,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №669 від 02.06.2022.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

До позову позивачем долучено попередній розрахунок від 13.06.2022 розміру гонорару адвоката згідно умов договору б/н від 01.06.2022 на загальну суму 5000,00 грн., угоду про надання правової допомоги б/н від 01.06.2022, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2022.

02.08.2022 представником позивача адвокатом Алістратовою О.І. подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та пояснень щодо обґрунтування витрат на правову допомогу, а саме: рахунок №26/07/2022 від 26.07.2022, загальний акт приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2022, додаткову угоду №1 від 16.06.2022 до угоди про надання правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду угоду про надання правової допомоги від 01.06.2022, ордер серії АЕ № 1138099, попередній розрахунок від 13.06.2022 на суму 5000,00 грн., акт приймання-передачі від 13.06.2022 на суму 5000,00 грн., рахунок №26/07/2022 від 26.07.2022, загальний акт приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2022, додаткову угоду №1 від 16.06.2022 до угоди про надання правової допомоги (а.с.14-17, 138-140).

Згідно із умовами Угоди про надання правової допомоги б/н від 01.06.2022, укладеної між адвокатом Алістратовою Оленою Іванівною (далі захисник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (далі клієнт) клієнт доручає, а захисник приймає доручення клієнта про надання правової допомоги у кримінальній/цивільній/ адміністративній/господарській справі, в строк, з дати підписання дійсної угоди до 01 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 2 Угоди предметом дійсною угоди є надання захисником правової допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваний прав та інтересів, представництво клієнта з будь-яким статусом останнього у Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо скарження рішень клієнта комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних, а саме 16 рішень, зокрема: №3815999/41557424 від 17.02.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 07.02.2022.

Згідно з пунктом 4 Угоди розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) за правові послуги захисника, у відповідності зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначаються за домовленістю між захисником та клієнтом, та виплачуються клієнтом захиснику згідно акту виконаних робіт.

Розмір, порядок обчислення і внесення (авансування) клієнтом фактичних видатків/витрат, пов`язаних з виконанням доручення захисником, проводиться при укладанні угоди, у випадку понесення додаткових витрат, які сторони узгоджують додатково, мають бути сплачені окремо.

Загальний розмір гонорару становить 25000,00 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2022 року адвокатом Алістратовою О.І. надано наступні послуги:

1) усна консультація та роз`яснення клієнту порядку та строків судового порядку щодо оскарження рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3815999/41557424 від 17.02.2022 р. 1 година (вартість 1000,00 грн.);

2) надання юридичної оцінки наданих клієнтом документів 1 година (вартість 1000,00 грн.);

3) підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 3 години (вартість 3000,00 грн.).

16.06.2022 між захисником та клієнтом підписано додаткову угоду №1 від 16.06.2022 до угоди про надання правової допомоги, якою сторони дійшли згоди пункт 4 угоди у наступній редакції:

« 4.Розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума оплата) і внесення (оплата за результатом) за правові послуги Захисника, у відповідності зі ст. 30 Законом України від 05 липня 2012 року №5076-ІV «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначаються за домовленістю між Захисником та Клієнтом, та виплачується Клієнтом Захиснику, згідно Загального Акту виконаних робіт (шляхом складання сум гонорару всіх Актів виконаних робіт за судовими процесами предметом спору яких є рішення контролюючого органу, визначені в п.2 Угоди), на підставі виставленого рахунку, протягом 5 (п яти) банківських дня після його підписання, але не раніше набрання чинності судових рішень. Розмір, порядок обчислення і внесення (авансування) Клієнтом фактичних видатків/витрат, пов`язаних з виконанням доручення Захисником, проводиться при укладанні Угоди, у випадку понесення додаткових витрат, які Сторони узгоджують додатково, мають бути сплачені окремо. Загальний розмір гонорару визначається шляхом складання сум гонорару за всіма Актами наданих послуг по судовими процесами, предметом спору яких є рішення контролюючих органів, визначені в п.2 Угоди.».

Згідно із загальним актом приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2022, про те, що адвокатом були надані послуги на загальну суму 47000,00грн., зокрема, з надання правової допомоги щодо скарження рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних №3815999/41557424 від 17.02.2022 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, справа №160/8454/22, згідно з переліком послуг за актом від 13.06.2022.

Відповідачем у відзиві зазначено, що розмір гонорару за ведення справи є неспівмірним з ціною позову, складністю справи і виконаних робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, вартість послуг значно завищена. Роботи, про які зазначено в акті на суму 5000 грн., адвокатом витрачено занадто велику кількість часу на аналіз законодавств та підготовку позовної заяви.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав, відповіді на відзив позивачем надано не було.

Із опису наданих послуг адвоката (акт приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2022) слідує, що до цього переліку включені, в тому числі, роботи з надання юридичної оцінки наданих клієнтом документів. Однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації, оскільки охоплюються поняттям підготовка (складання) позовної заяви, що включено окремим пунктом до переліку наданих послуг.

Із змісту загального акту приймання передачі від 25.07.2022 вбачається, що сума, що сплачена клієнтом за надану адвокатом послугу, зокрема, надання правової допомоги щодо скарження рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних №3815999/41557424 від 17.02.2022 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, справа №160/8454/22, становить 5000,00грн.

Однак, доказів сплаченої суми на підтвердження витрат на правову допомогу у цій справі позивачем не надано.

Крім цього, на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид правової послуги та витрачений час.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Однак, таких документів позивачем також не надано.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не надано відповідного документального підтвердження понесення ним в рамках цієї справи витрат на правничу допомогу, які він просить стягнути, тому у задоволенні клопотання позивача про розподіл витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. А.Манастирського, буд. 2, кв. 20) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) від 17.02.2022 №3815999/41557424 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.02.2022 №10.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. А.Манастирського, буд. 2, кв. 20) від 07.02.2022 №10 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. А.Манастирського, буд. 2, кв. 20) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, місцезнаходження: 49066, м. Львів, вул. А.Манастирського, буд. 2, кв. 20) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок).

У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424, місцезнаходження: 49066, м. Львів, вул. А.Манастирського, буд. 2, кв. 20) про розподіл судових витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 29.08.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова