Рішення

від 28.08.2022 по справі 420/24457/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24457/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ІНАУТ до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства ІНАУТ до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2021/000169/2 від 02.12.2021 р. та картки відмови у митному оформлені товарів №UA500020/2021/000842.

Ухвалою суду від 24.12.2021р. відкрито провадження за правилами за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року №577 призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/24457/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022р. справу передано для розгляду судді Танцюрі К.О.

Ухвалою суду від 29.06.2022р. прийнято до провадження справу №420/24457/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач вказав, що на підставі контракту № 04-06-20-UA від 04.06.2020 р. (з урахуванням додаткової угоди до контракту від 27.09.2021 р.), укладеного між Приватним підприємства «ІНАУТ» та «MINGHONG TECHNOLOGY CO., LIMITED», у грудні 2021 року на адресу ПП «ІНАУТ» було здійснено поставку акумуляторних батарей із Китайської Народної Республіки (КНР) та на підставі чого, 02.12.2021 р. декларантом Приватним підприємством «КАМІОН», яке надавало послуги з декларування товарів Приватному підприємству «ІНАУТ» до Одеської митниці було подано митну декларацію № UA500020/2021/222193 на товар «акумуляторні батареї електричні...» торговельної марки LOGICPOWER, фірма-виробник «ZHENZHEN LOGICFOX INTERNATIONAL TRADING CO LIMITED», країна виробництва Китай. Позивач зазначив, що товар надійшов на адресу позивача в контейнері № CSLU2023034 відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2020р. № 04-06-20-UA з урахуванням додаткової угоди до контракту від 27.09.2021 р. Разом з митною декларацією № UA500020/2021/222192 декларантом до митниці серед інших документів було подано інвойс продавця від 05.10.2021 р. № 04-06-20-UA-44, відповідно до якого вартість товару складає 31 908,24 доларів США (за курсом НБУ на день подачі декларації - 868 848,61 грн.). Позивач зазначив, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного рішення та посилаючись на умови контракту наголосив, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включалась до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням понесені не покупцем, а продавцем. Поряд з цим, як вказав позивач, в даному випадку висновок відповідача про те, що вартість страхування не включена у вартість товару є безпідставним, оскільки умови поставки «СРТ» за «ІНКОТЕРМС 2020» не встановлюють обов`язковість страхування товару та відповідно відповідач робить безпідставний висновок про те, що вартість страхування не включена у вартість товару. При цьому, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадкам, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч. 3 ст. 53 МК України. З приводу не зазначення найменування або номенклатури товару в розділі «Предмет Контракту» позивач зазначив, що за умовами контракту № 04-06-20-UA, зокрема в п.2.1. зазначено, шо кількість та номенклатура товару визначається в інвойсі, що кореспондується з положеннями пункту 4.1. Контракту відповідно до якого ціна контракту складає 31908,24 дол. США. Зокрема в інвойсі № 04-06-20-UA-44 від 05.10.2021 р., який є невід`ємною частиною контракту, зазначено повне найменування кожного товару, номенклатура, кількість одиниць товару, ціна товару за кожну одиницю та загальна вартість товару. Зазначений інвойс належним чином засвідчений та скріплений печаткою продавця, що свідчить про достовірність вартості та кількості поставленого товару.

09.02.2022р. до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500020/2021/222193 від 02.12.2021р. було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500020/2021/000169/2 від 02.12.2021р., а саме: 1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах - (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п.7 визначенівимоги до експортного пакування товару та відповідно до товаросупровідних документів, товар постачається в пакуванні, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного договору від 04.06.2020р. №04-06-20-UА продавець продає, а покупець купує товар, кількість та номенклатура якого зазначаються в Інвойсах, разом з цим, в пункті 4.1 Контракту міститься інформація про загальну вартість Контракту: 80472,09 доларів США. 27.09.2021р. додатковою угодою до Контракту № б/н змінено п.4.1., а саме, викладено в редакції: «Загальна вартість Контракту: 31908,24 доларів США». Проте, із зазначенням точної вартості товару, в п.2.1 Контракту: «Предмет контракту» не зазначено найменування або номенклатуру товару. Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідно до інформації, що міститься в АСМО «Інспектор» згідно зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2020 №04-06-20-UА на адресу покупця: ПП «Інаут» протягом 2020-2021 років неодноразово надходив товар, загальна вартість якого більша, чим визначена вимогами Контракту, виникають сумніви щодо достовірності інформації щодо вартості товару, що міститься в поданих до митного оформлення документах.

02.02.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача посилаючись на обґрунтування викладені у адміністративному позові вказав, що не погоджується із відзивом відповідача та наголосивши, що ним на підтвердження заявленої митної вартості товару надано відповідні документи (зокрема, контракт, додаткова угода, інвойс, пакувальний лист), просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством «ІНАУТ» та «MINGHONG TECHNOLOGY CO., LIMITED» укладено контракт №04-06-20 UA від 04.06.2020р. відповідно до п.2.1. продавець продає, а покупець купує товар на умовах CPT Одеса (ИНКОТЕРМС 2020), кількість та номенклатура товару вказані в інвойсі(а.с.35-38)

Також, 27.09.2021р. між Приватним підприємством «ІНАУТ» та «MINGHONG TECHNOLOGY CO., LIMITED» укладено додаткову угоду до контракту №04-06-20 UA від 04.06.2020р. , згідно п. 1 якого внесено зміни до пункту 4.1 та викладено у наступній редакції « загальна вартість контракту складає 31 908, 24 долларів США»(а.с.39-40).

З метою митного оформлення придбаного за контрактом товару 02.12.2021р. позивачем через декларанта подано електрону митну декларацію №UA500020/2021/222193.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було надано до Одеської митниці копії наступних документів: контракт №04-06-20 UA від 04.06.2020р., додаткова угода до контракту №04-06-20 UA від 04.06.2020р., інвойс №04-06-20 UA -44, пакувальний лист №04-06-20 UA -44PL.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000169/2 від 02.12.2021 р. встановлено (п.33), що наявні наступні розбіжності у наданих документах:

1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах - (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п.7 визначенівимоги до експортного пакування товару та відповідно до товаросупровідних документів, товар постачається в пакуванні, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного договору від 04.06.2020р. №04-06-20-UА продавець продає, а покупець купує товар, кількість та номенклатура якого зазначаються в Інвойсах, разом з цим, в пункті 4.1 Контракту міститься інформація про загальну вартість Контракту: 80472,09 доларів США. 27.09.2021р. додатковою угодою до Контракту № б/н змінено п.4.1., а саме, викладено в редакції: «Загальна вартість Контракту: 31908,24 доларів США». Проте, із зазначенням точної вартості товару, в п.2.1 Контракту: «Предмет контракту» не зазначено найменування або номенклатуру товару. Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідно до інформації, що міститься в АСМО «Інспектор» згідно зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2020 №04-06-20- UA на адресу Покупця: ПП «Інаут» протягом 2020-2021 років неодноразово надходив товар, загальна вартість якого більша, чим визначена вимогами Контракту, виникають сумніви щодо достовірності інформації щодо вартості товару, що міститься в поданих до митного оформлення документах.

Митним органом запропоновано надати декларантом такі додаткові документи, як: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову та позивачем відмовлено у наданні додаткових докуметів листом від 02.12.2021р., що підтверджується рішенням №UA500020/2021/000169/2 від 02.12.2021р.(п.33).

Поряд з цим, в п.33 рішення про коригування митної вартості зазначено, що митним органом було обрано метод визначення митної вартості товарів другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості по товару є більшим і становить : на рівні 4,95 дол. США за 1 кг нетто, що відповідає рівню 31,135 дол. США за 1 шт (МД № UA500150/2021/203297 від 09.09.2021р.) ніж товар «Акумулятори електричні, свинцеві. Не для цивільної авіації:Акумулятор 12V», умови поставки :СРТ, метод визначення МВ:11.

У зв`язку з викладеним, митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000842.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів підставою для витребування додаткових документів стало те, що надані декларантом документи містять такі розбіжності, як:

1) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах - (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п.7 визначенівимоги до експортного пакування товару та відповідно до товаросупровідних документів, товар постачається в пакуванні, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного договору від 04.06.2020р. №04-06-20-UА продавець продає, а покупець купує товар, кількість та номенклатура якого зазначаються в Інвойсах, разом з цим, в пункті 4.1 Контракту міститься інформація про загальну вартість Контракту: 80472,09 доларів США. 27.09.2021р. додатковою угодою до Контракту № б/н змінено п.4.1., а саме, викладено в редакції: «Загальна вартість Контракту: 31908,24 доларів США». Проте, із зазначенням точної вартості товару, в п.2.1 Контракту: «Предмет контракту» не зазначено найменування або номенклатуру товару. Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідно до інформації, що міститься в АСМО «Інспектор» згідно зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2020р. №04-06-20- UA на адресу Покупця: ПП «Інаут» протягом 2020-2021 років неодноразово надходив товар, загальна вартість якого більша, чим визначена вимогами Контракту, виникають сумніви щодо достовірності інформації щодо вартості товару, що міститься в поданих до митного оформлення документах.

Як встановлено судом, між Приватним підприємством «ІНАУТ» та «MINGHONG TECHNOLOGY CO., LIMITED» укладено контракт №04-06-20 UA від 04.06.2020р. відповідно до п.2.1. продавець продає, а покупець купує товар на умовах CPT Одеса (ІНКОТЕРМС 2020), кількість та номенклатура товару вказані в інвойсі(а.с.35-38)

Також, 27.09.2021р. між Приватним підприємством «ІНАУТ» та «MINGHONG TECHNOLOGY CO., LIMITED» укладено додаткову угоду до контракту №04-06-20 UA від 04.06.2020р., згідно п. 1 якого внесено зміни до пункту 4.1 та викладено у наступній редакції « загальна вартість контракту складає 31 908, 24 долларів США»(а.с.39-40).

Так, згідно наданого до суду інвойсу № 04-06-20-UA -44 та умов контракту №04-06-20 UA від 04.06.2020р., поставка товару здійснюється на умовах СРТ Чорноморськ, згідно з Інкотермс-2020.

Умова поставки CPT Інкотермс-2020 (Carriage Paid To) перекладається як фрахт/ перевезення оплачено до та означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання по зовнішньоекономічному контракту, коли передав в розпорядження перевізника продукцію, випущену митницею в рамках процедури експорту (також сплачуються вивізні мита і збори, якщо це необхідно).

При цьому, транспортування до призначеного пункту, можливі витрати, пов`язані з транзитом по території іноземної держави і оплатою митних складів в разі затримок оформлення, оплачуються продавцем, а імпортне митне оформлення і розвантаження при прибутті залишається обов`язком покупця.

Суд зазначає, що відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Таким чином, на підставі наведеного, суд зазначає, що у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 24.12.2020 р. по справі №814/1046/16.

Отже, враховуючи те, що контрактом не передбачалися умови щодо обов`язку однієї із сторін щодо страхування товару, а відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що сторонами вказаного контракту здійснювалось страхування товару, відсутність інформації щодо страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Щодо посилання відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової, як вартість упаковки або пакувальних матеріалів, суд зазначає наступне.

Згідно п.7.1 контракту № 04-06-20-UA від 04.06.2020р. товар повинен відвантажуватись в експортній упаковці, що відповідає характеру товару.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Щодо посилання митного органу на те, що в п.2.1 Контракту: «Предмет контракту» не зазначено найменування або номенклатуру товару, суд зазначає, що згідно наданого до суду інвойсу № 04-06-20-UA -44, який є невід`ємною частиною контракту, у вказаному документі містяться найменування товару, його вартість, кількість товару, що спростовує вищенаведені твердження відповідача.

В свою чергу, посилання митного органу на те, що відповідно до інформації, що міститься в АСМО «Інспектор» згідно зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2020р. №04-06-20- UA на адресу покупця: ПП «Інаут» протягом 2020-2021 років неодноразово надходив товар, загальна вартість якого більша, чим визначена вимогами контракту, виникають сумніви щодо достовірності інформації щодо вартості товару, що міститься в поданих до митного оформлення документах, ґрунтуються лише на припущеннях митного органу та не підтверджені жодними доказами, та відповідно зазначене не випливає на митну вартість задекларованого товару.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості по товару є більшим і становить : на рівні 4,95 дол. США за 1 кг нетто, що відповідає рівню 31,135 дол. США за 1 шт (МД № UA500150/2021/203297 від 09.09.2021р.) ніж товар «Акумулятори електричні, свинцеві. Не для цивільної авіації:Акумулятор 12V», умови поставки :СРТ, метод визначення МВ:11.

Однак, відповідачем вказано лиш номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2021/000169/2 від 02.12.2021 р. та картки відмови у митному оформлені товарів №UA500020/2021/000842.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 13008,60 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ІНАУТ» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2021/000169/2 від 02.12.2021 р. та картки відмови у митному оформлені товарів №UA500020/2021/000842.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) на користь Приватного підприємства «ІНАУТ» (код ЄДРПОУ 35302431, м.Одеса, вул. Чорноморського Козацтва 103, оф.205 ) судовий збір у розмірі 13008,60 грн. (тринадцять тисяч вісім гривень шістдесят копійок ).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра