Рішення

від 28.08.2022 по справі 500/2402/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2402/22

29 серпня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (далі - позивач, ТОВ "Пуск і наладка") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200110/2 від 16.03.2022, видане Одеською митницею Державної митної служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2022 позивач отримав Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200110/2 Одеської митниці Державної митної служби України (надалі - Рішення). Відповідно до даного Рішення відповідачем було скориговано та збільшено митну вартість товару, який імпортувався позивачем, з 19866 дол. США (558121,38 гривень) до 64939,25 дол. США (1899791,26 гривень). Внаслідок такого коригування митної вартості позивач був змушений сплатити митний збір у розмірі 94989,56 грн (що на 67083,49 грн більше, ніж згідно з первинною декларацією) та ПДВ у розмірі 398956,16 грн (що на 281750,67 грн більше, ніж згідно з первинною декларацією).

Таким чином, внаслідок коригування митної вартості відповідачем, позивач був змушений додатково сплатити кошти у сумі - 348834,16 грн.

Позивач вважає Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200110/2 від 16.03.2022 протиправним, таким що суперечить положенням Митного кодексу України та підлягає скасуванню, з огляду на те, що позивачем було надано всі документи, визначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, а тому, на думку позивача, у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у визначеному законом розмірі на належний рахунок та подання до суду належних доказів такої сплати або подання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору згідно закону.

Ухвалою суду від 01.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

15.07.2022 відповідач подав до Тернопільського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, посилався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення. Також на вимогу митного органу позивачем не подано додаткових документів, згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, каталоги, специфікації фірми - виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товарів. За основу для обрахунку митної вартості товару відповідачем взято інформацію, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), та використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема згідно митної декларації від 30.12.2021 №UA500500/2021/230588 на рівні 6,17 дол. США/кг, що є значно вищою за заявлену позивачем - 1,88 дол. США/кг.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200110/2 від 16.03.2022 прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Позивач ТОВ "Пуск і наладка" зареєстроване 06.09.1995 як юридична особа, з основним видом економічної діяльності - виробництво електричного освітлювального устаткування.

16.09.2021 року між ТОВ "Пуск і наладка" та MINQING FUXIN CERAMICSELECTRONIC CO., LTD (Китай) було укладено Контракт №2021FXH0916 (надалі - Договір) та Специфікацію №1 від 16.09.2021 до даного Договору.

В пункті 5.1 розділу 5 Договору сторони визначили, що загальна сума контракту становить суму вартості товарів, вказаних у специфікації.

В специфікації №1 від 16.09.2021 до Договору сторони узгодили найменування, кількість продукції, ціну за одиницю продукції та суму для оплати згідно вказаного контракту.

30.09.2021 на підставі п. 8.1 Договору та специфікації №1 від 16.09.2021, позивачем було перераховано на рахунок MINQING FUXIN CERAMICSELECTRONIC CO., LTD аванс у розмірі 30% від загальної вартості партії товару, що поставлялася, а саме 3822 дол. США.

09.12.2021 року після одержання підтвердження, що обумовлена партія товару була завантажена в контейнер для відправки по маршруту Фучжоу (Китай) - Одеса (Україна), позивачем було перераховано на рахунок MINQING FUXIN CERAMICSELECTRONIC CO., LTD решту 70% від загальної вартості партії товару, що поставлялася, а саме 8918,00 дол. США.

15.02.2022 на територію Одеської митниці прибув контейнер із товаром, зазначеним у специфікації №1 для розмитнення та подальшої доставки позивачу.

Митним брокером ТОВ "ЛАМАРІН", як представником позивача, 17.02.2022 була підготовлена та подана для декларування митна декларація №UA500500/2022/005815 з супровідними документами, а саме:

- пакувальний лист від 08.12.2021,

- рахунок-фактура (інвойс) №2021FXH0916 від 08.12.2021,

- коносамент WST2110061A від 12.12.2021,

- автотранспортна накладна №2550/1 від 14.02.2022,

- навантажувальний документ №17500 від 08.02.2022,

- сертифікат про походження товару №22С3500В1355/00004 від 13.12.2021,

- акт проведення огляду №UA500040/2022/0781 від 15.02.2022,

- банківський платіжний документ №091221/1500311 від 09.12.2021,

- банківський платіжний документ №СОВ300921/7287N від 30.09.2021,

- довідка про транспортні витрати №0634-2А від 09.02.2022,

- специфікація №1 від 16.09.2021,

- контракт №№2021FXH0916 від 16.09.2021,

- договір про надання послуг митного брокера №LA-450/21 від 02.03.2021,

- лист продавця від 18.12.2021,

- результати зважування №РК-38576670 від 08.02.2022.

Під час здійснення митного контролю за МД №UA500500/2022/005815 від 17.02.2022 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне:

- відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару,

- у наданому інвойсі від 08.12.2021 №2021FXH0916 відсутнє посилання на контракт №2021FXH0916 від 16.09.2021, що не дає змогу ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка,

З огляду на вищевикладене, митним органом відповідно до пункту третього статті 53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації фірми-виробника товару, експортну декларацію (переклад).

16.03.2022 декларантом ТОВ "ЛАМАРІН" було надано експортну декларацію та листом повідомлено, що всі документи, які стосуються вантажу по ВМД №UA500500/2022/005815 вже надані. Інші додаткові документи надаватися не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 16.03.2022 №UA500500/2022/200110/2, у пункті 33 якого зазначено:

"Відповідно до ч.1 ст.337 Митного кодексу (дaлі - Кодекс) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.5 ст.54 MКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності a6o точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згіднo п.2 ст.52 MКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять вcіx відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена a6o підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (дaлі - MКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена a6o підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щoдo даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

у наданому інвойсі від 08.12.2021 №2021FХН0916 відсутнє посилання на контракт №2021ГХН0916 від 16.09.2021, що не дaє змогу ідентифікувати.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 MКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару, експортну декларацію (переклад).

Декларант a6o уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

16.03.3022 декларантом ТОВ "ЛАМАРІН" було надано експортну декларацію та листом повідомлено, що вcі документи які стосуються вантажу по ВМД UA500500/2022/005815 вже надані. Інші додаткові документи надаватися не будуть. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 MKУ.

Серед іншого надана копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання не коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт), що не дaє змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в кoпії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

Також декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, а також не було надано вcі витребувані митним органом документи, зокрема: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; виписку з бухгалтерської документації те висновок про вартісні характеристики товарів. Отже, декларант не скористався правом відповідно п.3 ст.53 MКУ надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Митний орган звертає yвaгy на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Укpаїні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення. На підставі вище викладеного у сукупності, та за результатом проведення консультацій між декларантом та митним органом, митниця приймає рішення про необхідність скоригувати митну вартість товарів. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58 MКУ, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 MКУ застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першій статті 57 Кодексу.

За результатом проведеної консультацій між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. В митному opгaні відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59 MКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному opгaні відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до п.1 cтатті 59 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 MКУ, оскільки, відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості на підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечить законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і тopгівлі (GATT). в саме: резервним методом.

3 метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПIK "Інспектор" та ЄAIC митного органу не встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено з більшим - 6,17 дол. CШA за кг ваги нетто (МД від 30.12.2021 №UА500500/2021/230388), ніж заявлено декларантом - 1.88 дол. США за кг ваги.

Декларанту роз`яснюється, що згідно з п.3 ст.52 MКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у. разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х MКУ в poзміpі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 MКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному opгaні вищого рівня відповідно до глави 4 MКУ або до суду."

Вважаючи рішення митного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до вимог частини першої статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містить відомості про вартість страхування.

Митну вартість імпортованих товарів, що вказана уповноваженою особою позивача у митній декларації №UA500500/2022/005815 від 17.02.2022, визначено за основним методом.

Суд зазначає, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Зокрема, як вбачається із інформації, яка міститься в графі 44 митної декларації до митного оформлення були подані: банківський платіжний документ №091221/1500311 від 09.12.2021, банківський платіжний документ №СОВ300921/7287N від 30.09.2021, довідка про транспортні витрати №0634-2А від 09.02.2022, специфікація №1 від 16.09.2021, контракт №№2021FXH0916 від 16.09.2021, договір про надання послуг митного брокера №LA-450/21 від 02.03.2021, лист продавця від 18.12.2021, результати зважування №РК-38576670 від 08.02.2022.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд зауважує, що декларант зобов`язаний надати на письмову вимогу митного органу додаткові документи передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: каталог, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією лише в разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В даному випадку жодної із перелічених підстав немає.

Витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коди подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 07.05.2020).

Проте, всупереч нормі, викладеній в частині третій статті 53 МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена не містять документи подані позивачем митному органу.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), в разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, заявлену вартість товарів, оскільки подані документи містять відомості про продавця, його адресу.

Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог частини другої статті 53 МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, частиною п`ятої статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Крім того, частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За нормами частини третьої статті 58 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною четвертою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта).

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Тобто, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

У рішенні від 16 березня 2022 №UА500500/2022/200110/2 відповідач зазначає, що оскільки у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. А тому, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, а саме: резервним способом.

Суд зазначає, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 МК України.

На вимогу відповідача уповноваженою особою декларанта додатково надано 16.03.2022 експортну декларацію та листом повідомлено, що всі документи, які стосуються вантажу по митній декларації №UА500500/2022/005815 вже надані. Інші додаткові документи надаватися не будуть.

Як встановлено з матеріалів справи, вартість придбаних позивачем товарів у MINQING FUXIN CERAMICSELECTRONIC CO., LTD у розмірі 12740 дол. США підтверджується такими документами, як: пакувальний лист від 08.12.2021, рахунок-фактура (інвойс) №2021FXH0916 від 08.12.2021, коносамент WST2110061A від 12.12.2021, навантажувальний документ №17500 від 08.02.2022, сертифікат про походження товару №22С3500В1355/00004 від 13.12.2021, акт проведення огляду №UA500040/2022/0781 від 15.02.2022, банківський платіжний документ №091221/1500311 від 09.12.2021, банківський платіжний документ №СОВ300921/7287N від 30.09.2021, довідка про транспортні витрати №0634-2А від 09.02.2022, специфікація №1 від 16.09.2021, контракт №2021FXH0916 від 16.09.2021, договір про надання послуг митного брокера №LA-450/21 від 02.03.2021, лист продавця від 18.12.2021, результати зважування №РК-38576670 від 08.02.2022.

Тобто, позивачем до митної декларації №UА500500/2022/005815 від 17.02.2022 було долучено документи передбачені пунктами 1-6 ч.2 ст.53 МК України. Позивачем, не було долучено лише копію імпортної ліцензії, оскільки імпорт даного товару не підлягав ліцензуванню, та страхові документи, оскільки вантаж не підлягав страхуванню.

Отже, подання разом з декларацією №UА500500/2022/005815 від 17.02.2022 документів, передбачених пунктами 1-6 ч.2 ст.53 МК України є достатньою умовою для визначення митної вартості товару саме за основним методом - за ціною договору (контракту), оскільки всі вищезазначені документи в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Щодо твердження відповідача про те, що в наданих до митного оформлення документах не вказано вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, які пов`язані з пакуванням, суд зазначає наступне.

В пункті 5.1 згаданого договору зазначається, що загальна сума контракту становить суму вартості товарів, вказаних в специфікації. У специфікації №1 вказано, що загальна вартість на умовах поставки становить 12740 дол США. Той факт, що сторони договору узгодили дане питання, підтверджує також пакувальний лист від 08.12.2021, сертифікат про походження товару №22С3500В1355/00004 від 13.12.2021, де чітко розраховано необхідну кількість упаковок, відповідно до договору №2021FXH0916 від 16.09.2021 та рахунку-фактури (інвойс) №2021FXH0916 від 08.12.2021.

Таким чином, немає жодних підстав вважати, що позивачем при формуванні ціни товару не узгоджено вартість упаковки та маркування даного товару.

Проте, відповідачем, в порушення статті 58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

В оскаржуваному Рішенні відповідачем не було наведено жодних обґрунтованих підстав, які б свідчили про те, що позивачем подано недостовірні чи неповні відомості про митну вартість.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість товарів є нижчою, ніж рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів. Також відповідачем було вказано, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно МД №UA500500/2021/230588 від 30.12.2021 на рівні 6,17 дол США/кг (п.33 спірного Рішення відповідача).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, (далі - Правила), у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, відповідачем крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не зазначено країни, з якої імпортувався товар, умов поставки порівнюваного товару, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18) та у постанові від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Як висновок, відповідач не обґрунтував однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої вартості декларантом, як наслідок, не пояснив чому позивач, який надав необхідні документи до митного оформлення свого товару, повинен визнати та сплатити митні платежі від вартості іншого товару, яку теж було скориговано митним органом, за невідомих позивачу умов та обставин.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 5232,52 грн згідно платіжного доручення №1155 від 27.06.2022.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200110/2 від 16.03.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" судовий збір в розмірі 5232,52 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1155 від 27.06.2022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 29 серпня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (місцезнаходження: вул. Польова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, код ЄДРПОУ: 22601817);

відповідач:

- Одеська митниця (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м.Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ: 44005631).

Головуючий суддяМартиць О.І.