Рішення

від 17.08.2022 по справі 127/31606/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/31606/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар - Паук Н.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р.Ю. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - директора Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" - ОСОБА_2 - адвоката Пономаренка Д.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до директораКомунального закладу"Вінницькийліцей №23" БогарНаталії Василівни,Комунального закладу"Вінницькийліцей №23" про визнання протиправним і скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до директора Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" Богар Н.В., Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" про визнання протиправним і скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який мотивовано тим, що позивач з 28.08.1995 р. і до тепер працює вчителем у Комунальному закладі "Вінницький ліцей №23" (раніше Комунальний заклад "Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів- гімназія №23 Вінницької міської ради"). 08.11.2021 р. наказом №259 директора Комунального закладу Богар Н.В. позивача ОСОБА_1 було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з підстав не проведення щеплення проти COVID -19.

Вважає наказ №259 від 08.11.2021 р. протиправним, тому що в ньому відсутні належні правові підстави, ст. 46 КЗпП України має вичерпний перелік підстав для відсторонення, а підстава як "в інших випадках, передбачених законодавством" не може бути застосована, оскільки:

- наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» №2153 від 04.10.2021 р. не встановлює та не передбачає, що діяльність перелічених в ній працівників може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, тому підстави для відсторонення, що передбачені в ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відсутні. У відповідача не було підстав для відсторонення працівника від роботи з підстав, передбачених ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», оскільки відсутні були докази, який б підтверджували чи встановлювали факт того, що має місце діяльність, яка може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб;

- щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не передбачено календарем профілактичних щеплень, як єдиним нормативним актом, який встановлює види обов`язкових щеплень в Україні, в тому числі, і за епідемічними показниками;

- в порушення ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» не було надано відповідного подання про усунення особи від роботи єдиним компетентним органом (посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби) для встановлення факту ухилення;

- ст. 46 КЗпП України і ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не містять порядку відсторонення працівників, які не щеплені проти CОVID-19;

- норма п. 41-6 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р. не містить імперативних приписів про порядок здійснення відсторонення працівників, а лише вказує на рекомендації;

- норма ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вимагає, щоб відсторонення відбувалося в порядку, встановленому законом, а постанова КМУ №1236 від 09.12.2020 р. законом не є;

- Конституція України не визначає серед випадків обмеження права на працю, обмеження, пов`язане із щепленням проти COVID-19, встановлення ж такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції України. Відповідачами порушено право позивача на працю, визначене ст. 43 Конституції України;

- позивач зазнала протиправного втручання в її право на працю через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону, в зв"язку з чим була позбавлена можливості заробляти собі на життя власною працею, а також була піддана дискримінації за ознакою стану здоров`я, тому її порушені права підлягають захисту та відновленню.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" Богар Н.В. про відсторонення її від роботи, допустити її до роботи і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. (а.с. 1- 8)

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. позов підтримав за викладених у позовній заяві, просить його задоволити. Пояснив, що відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи є незаконним, оскільки відповідачем не надано акту про відмову позивача від вакцинації. Надав розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу. (а.с. 41-42) Представник позивача - адвокат Тишківський С.Л. надав письмові пояснення. (а.с. 106-129)

Представник відповідача - директора Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" - ОСОБА_2 - адвокат Пономаренко Д.Ю. позов не визнав, вважає, що відсторонення позивача від роботи в зв"язку з відмовою проведення щеплення проти COVID -19 здійснено відповідно до чинного законодавства, просить в задоволенні позову повністю відмовити. Надав відзив на позов (а.с. 45-48 ).

Представник Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" в судове засідання не з"явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді вчителя зарубіжної літератури в Комунальному закладі "Вінницький ліцей №23" (раніше Комунальний заклад "Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія №23 Вінницької міської ради").

Наказом директора Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія №23 Вінницької міської ради" (тепер Комунальний заклад "Вінницький ліцей №23") Богар Н.В. №259 від 08.11.2021 р. на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 ч. 2 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» №2153 від 04.10.2021 р., п. 41-6 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р., зі змінами, затвердженими постановою КМУ від 20.10.2021 р. №1096 ОСОБА_1 , вчителя зарубіжної літератури, відсторонено від роботи з 08.11.2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава повідомлення про обов"язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 02.11.2021 р. №02-18/213. (а.с. 12)

З цим наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 08.11.2021 р., зазначила, що не погоджується.

На а.с. 13 копія довідки про доходи ОСОБА_1 №46 від 08.11.2021 р., з якої вбачається, що з травня 2021 р. по жовтень 2021 р. позивач отримала 97734,75 грн доходу.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст. 46 ч. 1 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 12 ч. 2-4 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян (ст. 11 ч. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань (п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №267 від 25.03.2015 р.).

Згідно наказу МОЗ «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» №521 від 25.02.2020 р. внесено зміну до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом МОЗ від 19.07.1995 р. № 133, та доповнено розділ "Особливо небезпечні інфекційні хвороби" пунктом 39 - COVID-19.

Наказом МОЗ №2153 від 04.10.2021 р. затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку №2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 р. №595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 р. за №1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 р. №2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 08.11.2021 р., що діяла на час спірних правовідносин) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), з 19.12.2020 р. до 31.12.2021 р. на території України карантин, продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20.05.2020 р. №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22.07.2020 р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Згідно п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236 керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій необхідно забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст. 46 КЗпП України, ст. 12 ч. 2 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та ст. 5 ч. 3 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням ст. 94 ч. 1 КЗпП України, ст. 1 ч. 1 Закону України Про оплату праці та ст. 5 ч. 3 Закону України Про державну службу; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Згідно п. 1 Протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України №10 від 06.09.2021 р., з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) суб`єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до ст. 10 п. б Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Отже, судом встановлено, що позивач працює на посаді викладача Комунального закладу "Вінницький ліцей №23", входить до кола працівників, визначених зазначеними актами, які підлягають щепленню, позивачем не надано доказів про наявність у неї абсолютних протипоказань до проведення щеплення проти гострої респіраторної хвороби, тому відсторонення позивача від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних підстав.

Щодо посилання позивача на те, що КЗпП України не передбачає відсторонення від роботи у разі відсутності вакцинації від гострої респіраторної вірусної інфекції COVID-19, то суд зазначає, що ст. 46 КЗпП України передбачає можливість відсторонення працівників від роботи в інших випадках, передбачених законодавством. Саме такий випадок і передбачений ст. 12 ч. 2 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до якої у разі ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Необхідно звернути увагу, що норми чинного законодавства України не містять норм щодо примусової вакцинації, тому діюче законодавство у разі відмови чи ухилення від обов`язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.04.2021 р. у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» (заява №47621/13) зазначає, що оспорюване втручання мало би опиратися на певну законодавчу базу внутрішнього законодавства, причому ці закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю, аби дозволити тим, до кого вони застосовуються, регулювати свою поведінку і, при необхідності, з відповідними порадами передбачити до ступеня, який є розумним за даних обставин, наслідки, які можуть спричинити за собою дані дії. ЄСПЛ встановив, що втручання у приватне життя у вигляді обов`язку зробити щеплення ґрунтується на законі, а тому у цьому немає порушень.

Згідно ст. 2 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» законодавство України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство) базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону, законів України "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про протидію захворюванню на туберкульоз", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", інших нормативно-правових актів та санітарних норм".

ЄСПЛ зазначив, що стосується мети, яку переслідує обов`язкове вакцинування, як стверджує Уряд і визнано національними судами, ціллю відповідного законодавства є захист від хвороб, які можуть становити серйозну загрозу для здоров`я населення. Це стосується як тих, хто отримує відповідні щеплення, так і тих, хто не може бути вакцинованим, і, таким чином, знаходиться в групі осіб високого ризику інфікування, покладаючись на досягнення високого рівня вакцинації в суспільстві в цілому для захисту від розглянутих заразних хвороб. Ця мета відповідає цілям захисту здоров`я і захисту прав інших осіб, визнаним статтею 8».

Хоча система обов`язкових вакцинацій не єдина і не найпоширеніша модель, прийнята європейськими державами, суд повторює, що в питаннях політики в галузі охорони здоров`я національні влади найкраще можуть оцінити пріоритети, використання ресурсів і соціальних потреб. Усі ці аспекти є актуальними в даному контексті, і вони підпадають під широку свободу розсуду, яку суд повинен надати державі-відповідачу.

В контексті охорони здоров`я найкращим інтересам суспільства служить забезпечення найвищого досяжного рівня здоров`я. Коли справа доходить до імунізації, мета повинна полягати в тому, щоб кожна людина була захищена від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається за рахунок обов`язкових щеплень. Ті, кому таке лікування не може бути призначено, побічно захищені від інфекційних захворювань, поки в їх оточенні підтримується необхідний рівень вакцинації, тобто їх захист забезпечується колективним імунітетом.

Враховуючи те, що політика добровільної вакцинації недостатня для досягнення і підтримки колективного імунітету, національні влади можуть розумно ввести політику обов`язкової вакцинації для досягнення відповідного рівня захисту від серйозних захворювань».

Стосовно наслідків, які чітко передбачені в основному законодавстві, недотримання загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону, зокрема здоров`я людей, то суд зауважує, що вони по суті захисні, а не каральні за своїм характером.

Держава, встановивши відсторонення працівників освіти від виконання обов`язків, які ухиляються чи відмовляються від профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й дітей. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

З огляду на викладене, суд вважає, що обов`язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно наказу МОЗ від 19.07.1995 р. №133 із змінами належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення є виправданим та таким, що не порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 9 ч. 1, ст. 9-2 ч. 1, 6 Закону України «Про лікарські засоби», постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 р. №95 та наказів МОЗ від 22.02.2021 р. №308, від 09.03.2021 р. №419, від 02.07.2021 р. №1325 було зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів України ряд вакцин від COVID-19. Щеплення зареєстрованою у встановленому законом порядку вакциною відповідає законодавству України в сфері охорони здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначеного ст. 43 Конституції України, оскільки за позивачем зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений. Обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Тобто, саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні, а не право на працю.

Верховний Суд в постанові від 10.03.2021 р. (справа №331/5291/19) зазначив, що згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Отже, саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян. Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення, перед направленням дитини для здобуття освіти до освітніх закладів з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров`я. Отже, держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму дитину, яка не отримала профілактичні щеплення. З огляду на суспільні інтереси, тимчасове відсторонення (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) дитини від занять не призвело до порушення конституційного права дитини на освіту, яку вона може отримати в інших формах.

В судовому засіданні під час судових дебатів представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. однією з підстав для задоволення позову зазначив відсутність у справі актів відповідачів щодо відмови позивача ОСОБА_1 від проведення щеплення, яку суд не бере до уваги, оскільки згідно ст. 49 ч. 3 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Законом не передбачено зміну предмету або підстав позову на стадії розгляду справи по суті.

На підставі викладеного судом не встановлено наявності порушень відповідачів при відстороненні позивача ОСОБА_1 від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19, відповідачі з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. 46 КЗпП України правомірно прийняли рішення про тимчасове відсторонення від роботи позивача, позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки підстав для визнання незаконним наказу №259 від 08.11.2021 р. про відсторонення позивача від роботи не вбачається, а тому немає підстав для задоволення решти позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір потрібно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 46 КЗпП України,

Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,

Законом України «Основи законодавства про охорону здоров`я»;

Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 08.11.2021 р.);

Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №267 від 25.03.2015 р.;

Наказом МОЗ «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» №521 від 25.02.2020 р.;

Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим Наказом МОЗ №2153 від 04.10.2021 р.;

Протиепідемічними заходами у закладах освіти на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України №10 від 06.09.2021 р.;

ст.ст. 13, 49 ч. 3, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до директораКомунального закладу"Вінницькийліцей №23" БогарНаталії Василівни,Комунального закладу"Вінницькийліцей №23" про визнання протиправним і скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області, АДРЕСА_1 ;

відповідач - директор Комунального закладу "Вінницький ліцей №23" - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ;

відповідач - Комунальний заклад "Вінницький ліцей №23", код 20090689, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 32.

Повне рішення виготовлено 29.08.2022 р.

Суддя О.О.Венгрин