Ухвала

від 29.08.2022 по справі 344/10503/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10503/22

Провадження № 1-кс/344/3887/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022091010000610 від 06.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на наявність у провадженні слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області досудового розслідування у межах кримінального провадження № 12022091010000610 від 06.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за обставинами якого встановлено наступне.

Указом Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введено військовий стан на всій території України.

Подальшими Указами Президента України ОСОБА_7 від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, а також відповідними законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, зокрема, на сьогоднішній день до 23.11.2022 року.

Статтею 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про гуманітарну допомогу, несуть відповідальність згідно із законами України. Порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність згідно із законом, є: використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням; використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку; нерозміщення та/або несвоєчасне розміщення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на своєму офіційному веб-сайті; не направлення та/або несвоєчасне направлення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до митних органів, податкових органів та інших державних органів; порушення органами, які безпосередньо проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги, строків проведення відповідних видів контролю товарів (предметів) гуманітарної допомоги. Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.

Як випливає зі змісту клопотання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 , будучи засновником Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Медична фундація», код ЄДРПОУ 43055770, всупереч вищевказаним положенням законодавства, вступив у злочинну змову із ОСОБА_8 , який є волонтером, щодо незаконного використання товарів гуманітарної допомоги на території міста Івано-Франківська з метою отримання прибутку.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на реалізацію гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, діючи з корисливих мотивів, незважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких товарів військовим формуванням, здійснювали їх продаж зацікавленим особам за грошові кошти, в результаті чого отримували прибуток для власного збагачення.

Так, у липні 2022 року, ОСОБА_9 , у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації на територію України, добровільно, безкоштовно, на засадах благодійництва, вирішив за власні грошові кошти купувати транспортні засоби для потреб Збройних сил України. Із цією метою, останній звернувся до ОСОБА_10 із пропозицією допомагати Збройним силам України шляхом підшукання, купівлі та подальшої передачі різного роду транспортних засобів на потреби військовим.

Надалі, 10.07.2022, ОСОБА_10 , знайшовши на одній із площадок з продажу автомобілів у Республіці Польща транспортний засіб марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний № НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та узгодивши купівлю вказаного автомобіля із ОСОБА_9 , останні вирішили передати його в якості гуманітарної допомоги для проведення бойових дій Збройними силами України.

У подальшому, 13.07.2022, до ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_8 , який повідомив про те, що він спільно із ОСОБА_5 займаються волонтерською діяльністю та мають власну благодійну організацію, а також мають досвід у ввезенні транспортних засобів на територію України в якості гуманітарної допомоги на потреби Збройних сил України та можуть допомогти у безпосередній передачі автомобілів для військових. Будучи переконаним у добросовісності намірів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 щодо передачі вказаного транспортного засобу на потреби Збройних сил України, ОСОБА_10 погодився на вказану пропозицію, після чого, за допомогою соціальної мережі «WhatsApp», перекинув ОСОБА_8 фотознімки документації щодо вказаного автомобіля, з метою підготування відповідних документів для безперешкодного ввезення в якості гуманітарної допомоги на потреби Збройних сил України.

Надалі, 19.07.2022 близько 02:00 год, ОСОБА_10 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 , зустрівся з останнім на автомобільній стоянці у м. Перемишль Республіки Польща, де у ході розмови, ОСОБА_5 зобов`язався передати вказаний транспортний засіб на потреби Збройних сил України, про що підписав відповідний документ про отримання та передачу автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний № НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та отримав вказаний автомобіль від ОСОБА_10 .

У цей час, в ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , виник протиправний умисел, спрямований на отримання прибутку від незаконного продажу вказаного транспортного засобу на території міста Івано-Франківська.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_11 , який здійснював пошук транспортного засобу для виконання бойових завдань Збройними силами України, про те, що у нього є для продажу автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» та скинув йому фотознімки у соціальній мережі «WhatsApp». Після чого, ОСОБА_5 домовився про зустріч із ОСОБА_11 на АЗС «Стелс» по вул. Г. Мазепи у м. Івано-Франківську для безпосереднього огляду автомобіля.

22 липня 2022 року о 21:00 год, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , зустрілись в обумовленому місці із ОСОБА_11 та після візуального огляду вказаного автомобіля, домовились про його купівлю за 5 500 євро.

У подальшому, 25.07.2022 о 15 год 15 хв, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , діючи умисно, реалізуючи спільний протиправний умисел на отримання прибутку шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги, з корисливих мотивів, з метою спільного збагачення, не зважаючи на заборону продажу гуманітарної допомоги та обов`язок безоплатної передачі такої допомоги одному із військових формувань, здійснив продаж ОСОБА_11 транспортного засобу марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний

№ НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який ввезений на територію України в якості гуманітарної допомоги, за грошові кошти у загальній сумі 5 500 євро, що згідно курсу НБУ станом на 25.07.2022 становить 204 655 гривень.

Крім цього, 20.08.2022, ОСОБА_10 , за попереднім узгодженням із ОСОБА_9 , перебуваючи у Республіці Польща, домовився із громадською організацією «Стей Сейф УА» про передачу на благодійній основі транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Ambulance», 2009 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , жовтого кольору, на потреби Збройних сил України.

Із цією метою, ОСОБА_10 зателефонував до ОСОБА_5 та повідомив про те, що неподалік м. Цішанів Руспубліки Польща, на автомобільній стоянці знаходиться транспортний засіб марки «Mersedes-Benz Ambulance», 2009 року випуску, який він може безкоштовно отримати з обов`язковою передачею на потреби Збройних сил України, на що ОСОБА_5 погодився.

Цього ж дня, о 22:00 год, ОСОБА_12 зустрівся із ОСОБА_5 неподалік м. Цішанів Республіки Польща, де фактично отримав вказаний автомобіль, з метою оформлення всіх необхідних документів для ввезення на територію України та подальшу передачу для потреб Збройних сил України.

У цей час, в ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , виник протиправний умисел, спрямований на отримання прибутку від незаконного продажу вказаного транспортного засобу на території міста Івано-Франківська.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_8 , 20.08.2022 повідомив ОСОБА_13 , який здійснював пошук транспортного засобу для потреб Збройним силам України, про те, що у нього є для продажу транспортний засіб, зокрема швидка медична допомога, яку він пригнав із Швеції, та скинув йому фотознімки у соціальній мережі «WhatsApp». Надалі, 23.08.2022, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_13 про те, що приїхав вказаним автомобілем на територію України, після чого матиме змогу її продати.

У подальшому, 25.08.2022 о 14 год 55 хв, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , діючи умисно, реалізуючи спільний умисел на отримання прибутку шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги, з корисливих мотивів, з метою спільного збагачення, не зважаючи на заборону продажу гуманітарної допомоги та обов`язок безоплатної передачі такої допомоги одному із військових формувань, здійснив продаж ОСОБА_13 та ОСОБА_11 транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Ambulance», 2009 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , жовтого кольору, який ввезений на територію України в якості гуманітарної допомоги, за грошові кошти у загальній сумі 7 200 євро, що згідно курсу НБУ станом на 25.08.2022 становить 261 360 гривень.

Внаслідок здійснення протиправної діяльності щодо реалізації гуманітарної допомоги, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 отримали прибуток на загальну суму 466 015 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Лисець Івано-Франківського району, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, не працевлаштований, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.

26 серпня 2022 року о 14:25 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

В клопотанні орган досудового розслідування посилається на те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому злочину підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: допитами свідків, протоколами обшуків, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування органом слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 7 років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину;

- п. 2 - знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 відомо їх повні особисті дані, внаслідок чого може здійснювати фізичний та моральний тиск;

- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжить надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_5 не працевлаштований, а отримує грошові кошти виключно через здійснення протиправної діяльності шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги протягом тривалого часу.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту, застави, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки враховуючи вищенаведені ризики та характеризуючі дані підозрюваного не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки.

Перелічені ризики, на думку слідчого та прокурора, є достатніми для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий в судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення даного клопотання, просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .

Свідок ОСОБА_14 , яка являється дружиною ОСОБА_5 в судовому засіданні охарактеризувала підозрюваного з позитивної сторони, зазначивши, що він являється турботливим чоловіком та батьком, займається волонтерською діяльністю, за що отримав подяки від міського голови м. Івано-Франківська, користується довірою серед людей, враховуючи характеризуючі обставини підозрюваного ОСОБА_5 , просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, свідка дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя зауважує, що зміст матеріалів кримінального провадження, які додано до клопотання, свідчить про те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме: допитами свідків, протоколами обшуків, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, сам підозрюваний у своїх поясненнях в судовому засіданні визнав відповідні обставини того, що за транспортні засоби, які отримано в якості гуманітарної допомоги, ним отримувалися грошові кошти, однак, за його словами, вказані кошти мали бути витрачені в подальшому на придбання іншого транспортного засобу для відповідних підрозділів Збройних Сил України.

Таку позицію підозрюваного щодо мети отримання коштів за товари гуманітарної допомоги слідчий суддя на даному етапі сприймає як ситуативну форму захисту.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з певною ймовірністю може вчинити дії, передбачені ч. 1 п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 7 років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину;

- знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги;

- незаконно впливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 відомо їх повні особисті дані, внаслідок чого він може здійснювати фізичний та моральний тиск;

вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних Сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_5 не працевлаштований, офіційних джерел доходів не має.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні повідомили, що на даний час встановлюється ряд обставин щодо можливої незаконної діяльності ОСОБА_5 по інших епізодах, а тому оголошена підозра, можливо, не є остаточною.

В ході розгляду клопотання стороною захисту не спростовано існування ризиків, на які покликається слідчий у поданому клопотанні, і слідчий суддя вважає такі ризики наявними.

Всі доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя дійшов переконання, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, як про це клопотали підозрюваний та його захисник, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадження.

Крім того, слідчим суддею не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує те, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце роботи та законні джерела доходів, він раніше піддавався кримінальному переслідуванню, однак на даний час судимість є погашеною.

Слідчий суддя особливо зауважує, що інкримінований підозрюваному злочин, в умовах, в котрих зараз перебуває країна, може мати наслідком підрив цілісності, єдності та стійкості українського суспільства, яке з початку повномасштабного вторгнення згуртувалося заради єдиної мети, у пошуках всіх можливих ресурсів для підтримки фронту, і ціною такої боротьби щоденно є життя і долі людей заради спільного майбутнього нації.

За таких обставин, враховуючи також і виховну мету застосування запобіжного заходу щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вбачає за можливе застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах, зокрема:

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його стан здоров`я, матеріальний та сімейний стан.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

В даному контексті слідчий суддя звертає особлиу увагу на те, що дії, з приводу яких ОСОБА_5 , який є волонтером, оголошено підозру, вчинено в умовах введенного в державі воєнного стану, такі дії напряму пов`язані з волонтерською діяльністю, як окремим фронтом боротьби з агресором.

Слідчий суддя переконаний, що злочин, інкримінований підозрюваному, є таким, що підриває довіру суспільства до волонтерського руху, створює негативний імідж українського волонтерства у очах міжнародних та національних благодійників, загалом підриває довіру міжнародної спільноти до України, що, в свою чергу, може призвести до негативних наслідків на фронті, і не сприятиме перемозі над ворогом.

Такі інкриміновані дії дискредитують чесних і порядних волонтерів, які, подекуди, ціною власного життя доставляють допомогу військовослужбовцям на передову лінію.

Дії, з приводу яких оголошено підозру, є бажаними для ворога, з яким сьогодні бореться Україна, оскільки дають йому можливість паплюжити волонтерський рух України.

В даному випадку слідчий суддя також зауважує, що визначений розмір застави має бути превентивним фактором як для підозрюваного, так і для всіх інших «псевдоволонтерів», та мати своїм наслідком відбиття бажання займатися незаконною діяльністю.

Відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення та його специфіку, умови, в яких вчинено інкриміновані дії, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, його характеризуючі дані, вважаю за необхідне визначити заставу як для виключного випадку в межах 700 (семиста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 736 700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також буде справедливим в цьому випадку та виконуватиме важливу превентивну мету.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах 700 (семиста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 736 700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) гривень, з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 22 жовтня 2022 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 700 (семиста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 736 700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора окружної прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.08.2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1