Ухвала

від 28.08.2022 по справі 420/3543/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3543/22

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Зуєва Л.Є., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 р. у справі № 420/3543/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДАНТА-АГРО" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 р. позов задоволено.

На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 р. апеляційну скаргу Одеської митниці повернуто апелянту, через не сплату судового збору.

25.08.2022 р. Одеська митниця повторно подала до суду апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 р.

Разом з тим, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам КАС України, а саме у справі не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та пропущено строк звернення до суду.

В свою чергу, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Водночас, звертаючись повторно з апеляційною скаргою апелянт зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір за подання апеляційною скарги, а також вказує, що вона має право на справедливий суд, визначене у ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши клопотання про поновлення строку суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання апелянта на майновий стан не є достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та звернення до суду у строки встановлені КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави поновлення строку апеляційного оскарження, викладені апелянтом є неповажними та не можуть свідчити про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки апелянтом в-друге при поданні апеляційної скарги судовий збір не сплачено, а викладені апелянтом доводи можуть бути враховані судом лише при усуненні усіх недоліків поданої апеляційної скарги, в тому числі сплата судового збору.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"

відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача 37607526 в сумі 3721,50 грн.

До апеляційної скарги апелянтом надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначається про відсутність коштів для сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір, не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування та бюджетних асигнувань. При цьому, жодних доказів повідомлених суду обставин відсутності фінансування до суду не надано.

До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України Про судовий збір, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір, заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Отже, згідно положень ст. 298 КАС України, протягом десяти днів з дня вручення ухвали апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій може вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 169, 243, 248, 296, 298, 299, 325, 328 КАС України суддя,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без руху.

Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Роз`яснити Одеській митниці , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач:Зуєва Л.Є.