Ухвала

від 28.08.2022 по справі 140/9068/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2022 року

м. Київ

справа №140/9068/21

адміністративне провадження №К/990/20865/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної митної служби України

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року

в справі №140/9068/21

за позовом ОСОБА_1

до Волинської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волинської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), Державної митної служби України (далі - відповідач 3), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України №1131-о "Про звільнення ОСОБА_1 " від 30 липня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії з 31 липня 2021 року;

- стягнути з Волинської митниці ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- зобов`язати Державну митну службу України прийняти ОСОБА_1 на роботу на рівнозначну посаду державної служби у Волинську митницю як відокремлений структурний підрозділ Державної митної служби України в порядку переведення із Волинської митниці ДФС.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 30 липня 2021 року №1131- о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії з 31 липня 2021 року;

- стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 55716,82 грн;

- зобов`язано Державну митну службу України прийняти на роботу ОСОБА_1 на рівнозначну посаду державної служби у Волинську митницю, як відокремлений структурний підрозділ Державної митної служби України, в порядку переведення із Волинської митниці ДФС.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Державна митна служба України звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 18 травня 2022 року (постанова суду складена в повному обсязі 26 травня 2022 року). В той же час, касаційну скаргу подано на пошту 04 серпня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами на оскаржувані судові рішення проте, ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року повернуто касаційну скаргу та роз`яснено, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Вперше касаційну скаргу скаржником подано 17 червня 2022 року надіславши її засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, оскільки касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Скаржник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її 04 липня 2022 року засобами поштового зв`язку. Проте ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року вказану касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала оскільки заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

В той же час, як вже зазначалося вище, позивач неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга поверталась з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги.

При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника.

Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Слід також зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

Аналіз матеріалів касаційної скарги також свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності сплату судового збору.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що судом попередньої інстанції задоволено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною та одну вимогу майнового характеру.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2270 грн 00 коп.

Отже, судовий збір, який підлягає сплаті 5448 грн.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, а також надання документу про сплату судового збору в повному обсязі.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними причини пропуску Державною митною службою України строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року в справі №140/9068/21.

Касаційну скаргу Державної митної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року в справі №140/9068/21 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконанні вимог цієї ухвали в іншій частині, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

Н.М. Мартинюк

М.В. Білак ,

Судді Верховного Суду