Вирок

від 30.08.2022 по справі 405/6674/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6674/20

1-кп/405/224/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілих адвоката ОСОБА_8

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_9

обвинуваченої ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький кримінальне провадження № 12020120000000296 у відношенні:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, громадянки України, заміжньої, з вищою освітою, працюючої директором КЗ «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізований загальноосвітній начальний заклад І-ІІІ ступенів навчально-виховний комплекс спеціалізований загальноосвітній заклад № 26 дошкільний навчальний заклад дитячий юнацький центр «Зорецвіт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», інваліда 3 групи, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 04 вересня 2020 року близько 07 години 55 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_12 , рухалась у світлу пору доби по вул. Євгена Чикаленка зі сторони вулиці Шевченка в напрямку вулиці Чорновола в місті Кропивницький, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Чикаленка, діючи необережно, проявила злочинну самовпевненість та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушила вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., технічнім станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху).

Так, ОСОБА_10 ,рухаючись повищевказаній ділянцідороги навказаному автомобілі,у зазначенийчас,наближаючись донерегульованого пішохідногопереходу,позначеного дорожнімизнаками 5.35.1 «Пішохідний перехід» тадорожньою розміткою1.14.1 «Нерегульований пішохіднийперехід», не зменшила швидкість керованого нею транспортного засобу для його безпечного проїзду чи не зупинилась, щоб дати дорогу пішоходам, на відстані 62,98 м. до будинку №1 «Б» по вул. Чикаленка в м. Кропивницький, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину в межах пішохідного переходу з права-наліво щодо напрямку руху автомобіля під її керуванням, чим грубо порушила вимоги п. 18.1 ПДР України (п. 18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека).

Всі вищевикладеніневідповідні тапротиправні діїводія ОСОБА_10 та порушеннянею вимогп.п.1.5,2.3(б)і (д),18.1ПДР України знаходяться в технічно-причинному зв`язку з фактом наїзду на пішохода ОСОБА_7 .

У результатідорожньо-транспортноїпригоди упішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тілі виявлено тілесні ушкодження у вигляді: а) відкритої черепно-мозкової травми: багатоуламкового переламу кісток черепу та обличчя, пошкодження твердої мозкової оболонки в правій тім`яній ділянці, крововилив під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які мозкові оболонки, в лобно-тімяно-скронево-потиличній частках з права, в лобно-тім`яній частках зліва по зовнішній боковій поверхні, в лобно-скронево-потиличній частках зліва по нижній поверхні, забою головного мозку в тьмяно-скроневих частках з права по зовнішньо-боковій поверхні, на рівні підкіркових бугрів з переходом на праву скроневу частку, правої півкулі мозочка по задній поверхні, синця і садна в лівій пара орбітальній ділянці, саден в лівій надбрівній ділянці, по верхньому краю правої вушної раковини, на підборідді по нижній поверхні зліва від середньої лінії, рани по верхньому краю прикріплення правої вушної раковини; б) закритої тупої травми грудної клітки: множинних переломів ребер справа: 1-8 по хрящовій зоні; 1-9 попередній пахвовій лінії; 4-9 по середній лопатковій лінії; зліва: 1-7по хрящовій лінії; 1-10 по передній пахвовій лінії; 1, 3-9 по лопатковій лінії з пошкодженням пристінної плеври, перелому грудини на рівні 3-4 ребер, переломів 2-6 остистих відростків грудного відділу хребта, крововиливів під плевральні оболонки правої і лівої легені, переднє середостіння, навколо аорти, трахеї, стравоходу, в корені легень, в плевральні порожнини, саден в ділянці грудної клітки зліва; в) закритого переламу тазу на рівні крижово-клубового з`єднання зліва, садна на верхньому краю тазу зліва; г) саден на правій кисті по тильній поверхні, на 5-му пальці правої кисті по тильній поверхні, на лівому колінному суглобі по передній поверхні, в правій і лівій п`яткових ділянках по задній поверхні, на лівому стегні в верхній третині по зовнішній боковій поверхні в ділянці зовнішньої бічної кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу, які утворилися від дії тупих предметів. Вищевказані тілесні ушкодження, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті ОСОБА_7 .

Обвинувачена ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнала повністю, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння та пояснила, що всі обставини скоєного нею протиправного діяння в обвинувальному акті викладені вірно та вона їх не оспорює. Вона дійсно 04 вересня 2020 року близько 07 години 55 хвилин рухалася на автомобілі Nissan Juke, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить її чоловікові - ОСОБА_12 , зі швидкістю приблизно 30 км/год. по вул. Євгена Чикаленка зі сторони вулиці Шевченка в напрямку вулиці Чорновола в місті Кропивницький. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Чикаленка, не побачивши жінку-пішохода, яка рухалася по пішохідному переходу, скоїла наїзд на останню. Як це сталося пояснити не може, в неї був дуже великий шок. Після чого вона відразу зупинила автомобіль та після побаченого почала викликати швидку допомогу і поліцію. Пояснила, що в день скоєння ДТП були сприятливі погодні умови, саму жінку-пішохода вона не бачила, а почула удар, який прийшовся на праву частину автомобіля. У скоєному щиро розкаялася, вибачилася перед потерпілими, просила не позбавляти її свободи. Щодо цивільних позовів потерпілих зазначила, що позов ОСОБА_7 в частині стягнення витрат на поховання та витрат на правову допомогу визнає повністю, в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково; позов ОСОБА_13 в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково; позов ОСОБА_14 в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково; позов ОСОБА_15 не визнає; позов ОСОБА_16 в частині відшкодування моральної шкоди визнає частково, в частині щомісячного стягнення 1/2 частини середньомісячного заробітку дочки довічно залишає на розсуд суду.

Представник цивільного відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на цивільні позови, в якому зазначив, що позовні вимоги потерпілих задоволенню в порядку кримінального судочинства не підлягають. Зазначив, що по-перше, ст. 128 КПК України не передбачає можливості пред`явлення цивільного позову потерпілою особою до юридичної особи, яка не несе за законом цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, а на підставі договору (страхового полісу) у разі настання страхового випадку відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну потерпілої особи. По-друге, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наемних транспортних засобів» встановлено спеціальний порядок, який включає в себе обов`язкове подання особами, які мають право на отримання страхового відшкодування, до Страховика заяви про страхове відшкодування з наданням документів, перелік яких закріплений у п. 35.1 ст. 35 цього Закону. Позивачі ж із заявою про страхове відшкодування до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не зверталися, а тому станом на дату звернення з цивільним позовом до суду, їх право на отримання страхового відшкодування з боку ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не було порушене, а отже позов є передчасним. По-третє, Страховиком не можуть бути відшкодовані витрати у розмірі 4605 гривень, понесені ОСОБА_7 на організацію поминального обіду, оскільки такі виртати відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» не віднсяться до витрат на поховання. По-четверте, ОСОБА_16 унаслідок обмеженого тлумачення п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дійшов помилкового висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню Страховиком на його користь складає 195000 гривень, оскільки відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 за вирахуванням тих сум, які протягом судового провадження були відшкодовані обвинуваченою ОСОБА_10 , а саме: ОСОБА_7 50000 гривень, ОСОБА_13 50000 гривень, ОСОБА_14 50000 гривень, ОСОБА_16 50000 гривень. Позовні вимоги потерпілих обґрунтувала аналогічно викладеному в позовних заявах. Щодо міри покарання висловила позицію потерпілих, які наполягають на призначенні обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що з обвинуваченою та потерпілими він не знайомий. 04.09.2022 він рухався на своєму автомобілі з боку Ковалівського парку. Проїжджаючи перехрестя з вул. Шевченка, надав перевагу в русі іншому автомобілю та, знаючи, що попереду пішохідний перехід, який розташований біля стовпа опори з деревами, що, на його думку, ускладнює рух пішоходів, сповільнив рух. Погодні умови того дня були сприятливі був звичайний сонячний ранок. Він перебував у правій смузі руху, де у попутному з ним напрямку попереду рухався тролейбус, ліворуч від нього попереду рухався автомобіль Nissan Juke червоного кольору. За 20-30 метрів він побачив пішохода - жінку, яка розпочала рух через проїзну частину по пішохідному переходу. При цьому, вона не дивилась на дорогу. Пішохідний перехід позначений знаком та відповідною дорожньою розміткою. Пішохід почала переходити та переходила проїзну частину спокійно, не бігла, йшла активно. Він сповільнився та чекав, коли пішохід пройде. В цей час побачив, що автомобіль Nissan Juke не зупинився та здійснив наїзд на пішохода. Наїзд на пішохода відбувся на пішохідному переході в лівій смузі руху, по якій рухався автомобіль Nissan Juke. Жінка-пішохід від удару впала на капот автомобіля Nissan Juke, потім на асфальт, після чого автомобіль Nissan Juke переїхав її та жінка залишилась позаду автомобіля. Обличчя водія автомобіля Nissan Juke він не бачив, по силуету зрозумів, що за кермом жінка. З якою швидкістю рухався автомобіль Nissan Juke, він точно сказати не може, не звернув увагу. На його думку, швидко автомобіль точно не рухався. Він був шокований побаченим та, оскільки в салоні його автомобіля перебувала малолітня дитина, яку він віз до дитячого садочку, він, хвилюючись, чи не злякалась дитина, поїхав далі, завіз дитину та повернувся на місце події. Він дав показання поліцейським та надав відео зі свого відеореєстратора на автомобілі.

Вина обвинуваченої ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, крім отриманих в судовому засіданні показань обвинуваченої ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_17 підтверджується також іншими дослідженими судом в обсязі, погодженому з учасниками судового провадження письмовими джерелами доказів, а саме:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.09.2020 року зі схемою, фото таблицею та диском з відеозаписом обставин ДТП (на перегляді якого в ході судового розгляду учасники судового провадження не наполягали) до нього, згідно якого за участю слідчого та двох понятих було проведено огляд на проїзній частині від вул. Шевченка до вул. Чорновола в м. Кропивницький (нерегульований пішохідний перехід по АДРЕСА_2 ), та в якому відображене схематичне розташування транспортного засобу Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП, трупу ОСОБА_7 із нанесенням початку та кінця слабо видимого сліду шини, місця наїзду на пішохода. На транспортному засобі Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлено наявність вм`ятини на капоті та подряпини, сліди бурого кольору на капоті, вм`ятини на номерному знаку та наявний білий слід на передньому правому колесі.

/т. 1 а.к.п. 2-10/

Актом прийому передачі та огляду транспортного засобу від 04.09.2020 року, згідно якого слідчим встановлено належність транспортного засобу Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_12 та наявність на зазначеному автомобілі вм`ятини та подряпини на капоті та вм`ятини на номерному знаку.

/т. 1 а.к.п. 11/

Протоколом огляду місця події від 04.09.2020 року з фототаблицею до нього, згідно якого в.о. слідчого в присутності двох понятих та за участю експерта було проведено огляд відкритої ділянки місцевості проїзної частини по вул. Є.Чкаленка біля будинку1Б в м. Кропивницький, на якій було виявлено труп жіночої статі громадянки ОСОБА_7 та вилучено паспорт на ім`я ОСОБА_7 , телефон мобільний, гаманець з грошима в сумі 261 гривня, золоті прикраси (каблучки, підвіску з кулоном, сережки, годинник).

/т. 1 а.к.п. 12-15/

Протоколом огляду предметів від 05.09.2020 року, проведеного слідчим в присутності двох понятих в приміщенні службового кабінету № 229 СУ ГУНП в Кіровоградській області, в ході проведення якого було оглянуто добровільно надану свідком ОСОБА_17 на підставі його заяви від 04.09.2020 року флеш карту Micro SD HC 32 GB з адаптером до неї, яка знаходилась у відео реєстраторі, який перебував в автомобілі Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_17 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.09.2020. На флеш карті серед наявних на ній відео-файлів наявний відео-файл під назвою «MOVI2074», на якому зафіксовано розвиток дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 04.09.2020 близько 08-00 години по вулиці Чикаленка в м. Кропивницький відеозапис тривалістю 01 хвилина, а саме:

Починаючи з 00:01 сек. (2020/09/04 09:05:55 сек. згідно графічних покажчиків) на відео зображено відео зйомку, яка проводиться з салону їдучого автомобіля та спрямована на проїзну частину. На відео видно, що тоді була наявна дещо похмура погода (не сонячна), опади та туман відсутні, дорожнє покриття сухе.

На 01:53 хв. (2020/09/04 09:07:48 сек. згідно графічних покажчиків) на відеозаписі з поміж інших транспортних засобів видно автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 червоного кольору, який рухається попереду автомобіля з якого проводиться відеозйомка та прямує в напрямку вул. Чикаленка, що в м. Кропивницький.

На 02:04 хв. (2020/09/04 09:08:00 сек. згідно графічних покажчиків) під час здійснення автомобілем, з якого проводиться відео зйомка повороту ліворуч щодо напрямку його руху, автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 зникає з «поля зору».

На 02:12 хв. (2020/09/04 09:08:07 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 з`являється на відео та рухається зліва від автомобіля, з якого провадиться відеозйомка.

На 02:13 хв. (2020/09/04 09:08:09 сек. згідно графічних покажчиків) з права на тротуарі видно силует жінки, яка рухається (йде) прямуючи в напрямку дорожньої розмітки «Зебра», зображеної на проїзній частині.

На 02:14 хв. (2020/09/04 09:08:09 сек. згідно графічних покажчиків) вказана жінка знаходиться на бордюрному камені, а автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 правим переднім колесом наїжджає наявний на проїзній частині нерухомий, білий об`єкт невеликої форми, який відносно меж проїзної частини не переміщується.

На 02:14 хв. (2020/09/04 09:08:10 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 правим заднім колесом наїжджає на вказаний білий об`єкт та продовжує рух далі, а пішохід-жінка повертає голову ліворуч щодо напрямку свого руху в бік автомобіля Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 та робить перший крок на проїзну частину, рухаючись з права на ліво щодо напрямку руху цього автомобіля по дорожній розмітці «Зебра».

На 02:16 хв. (2020/09/04 09:08:11 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 рухається прямо по своїй смузі руху в напрямку вул. Чорновола, що в м. Кропивницький та пішохід-жінка також рухається по проїзній частині по «Зебрі».

На 02:16 хв. (2020/09/04 09:08:12 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 продовжує руху, але пішохід-жінка дійшовши до передньої частини вказаного автомобіля зникає з «поля зору» (тобто відбувається наїзд автомобіля на пішохода).

На 02:17 хв. (2020/09/04 09:08:12 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 змінює напрямок свого руху дещо ліворуч в напрямку зустрічної смуги.

На 02:18 хв. (2020/09/04 09:08:13 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 хитнуло (тобто переднє праве колесо здійснило переїзд пішохода).

На 02:19 хв. (2020/09/04 09:08:14 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 хитнуло вдруге та під заднім правим колесом видно потерпілу жінку-пішохода (тобто заднім лівим колесом автомобіль переїхав пішохода) та в цей момент на вказаному автомобілі загорілись габаритні вогні.

На 02:21 хв. (2020/09/04 09:08:16 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль Nissan Juke реєстраційний номер НОМЕР_1 зупинився на зустрічній смузі руху, а потерпіла-пішохід залишилась лежати на животі на проїзній частині.

На 02:24 хв. (2020/09/04 09:08:20 сек. згідно графічних покажчиків) автомобіль, на якому проводилась відеозйомка минає повз місце ДТП.

Після огляду: відеозапис «MOVI2074» записаний на диск Nanotex DVD-R 16 X 4.7 GB 120 MIN, який поміщений до паперового конверту, так само, як і флеш карта.

/т. 1 а.к.п. 51-54/

Висновком судово-медичної експертизи № 2205 від 02.10.2020 року, згідно якого:

1. При судово-медичному дослідженні трупа гр-ки ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: а) відкритої черепно-мозкової травми: багато уламкового перелому кісток черепу та обличчя, пошкодження твердої мозкової оболонки в правій тім`яній ділянці, крововиливів під м`які мозкові оболонки, крововиливів під м`які мозкові оболонки, в лобно-тім`яно-скронево-потиличній частках справа, в лобно-тім`яній частках зліва по зовнішній боковій поверхні, в лобно-скронево-потиличній частках зліва по нижній поверхні, забою головного мозку в тім`яно-скроневих частках справа по зовнішньо-боковій поверхні, на рівні підкіркових бугрів з переходом на праву скроневу частку, правої півкуля мозочка по задній поверхні, синця і садна в лівій пара орбітальній ділянці, саден в лівій надбрівній ділянці, по верхньому краю правої вушної раковини, на підборідді по нижній поверхні зліва від середньої лінії, рани по верхньому краю прикріплення правої вушної раковини; б) закритої тупої травми грудної клітки: множинних переломів ребер справа: 1-8 по хрящовій зоні; 1-9 по передній пахвовій лінії; 4-9 по середній лопатковій лінії; зліва: 1-7 по хрящовій лінії; 1-10 по передній пахвовій лінії; 1, 3-9 по лопатковій лінії з пошкодженням пристінної плеври, перелому грудини на рівні 3-4 ребер, переломів 2-6 остистих відростків грудного відділу хребта, крововиливів під плевральні оболонки правої і лівої легені, переднє середостіння, навколо аорти, трахеї, стравоходу, в корені легень, в плевральні порожнини, саден в ділянці грудної клітки зліва; в) закритого перелому тазу на рівні крижово-клубового з`єднання зліва, садна по верхньому краю тазу зліва; г) саден на правій кисті по тильній поверхні, на 5-му пальці правої кисті по тильній поверхні, на лівому колінному суглобі по передній поверхні, в правій і лівій п`яткових ділянках по задній поверхні, на лівому стегні в верхній третині по зовнішній боковій поверхні, в ділянці зовнішньої бічної кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу, які утворилися від дії тупих предметів.

Вище вказані тілесні ушкодження, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.1а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженого указом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6, утворилися незадовго до настання смерті.

2. Враховуючи масивність, характер тілесних ушкоджень, наявність ознак струсу внутрішніх органів, не виключається можливість утворення ушкоджень при дорожньо-транспортній пригоді.

3. Смерть гр. ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку, крововиливів під м`які мозкові оболонки, переломів кісток черепа та кісток обличчя.

4. Тілесні ушкодження на тілі трупа гр. ОСОБА_7 мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті.

5. Тілесні ушкодження, які виявлені на трупі гр. ОСОБА_7 мають прижиттєвий характер, що підтверджується наявністю крововиливів в місцях пошкоджень при судово-медичній експертизі трупа.

6. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа гр. ОСОБА_7 (висновок № 3060 від 10.09.2020 р.) етиловий спирт не виявлений.

/т. 1 а.к.п. 58-60/

Висновком експерта № 613 від 08.09.2020 року, згідно якого кров від трупа гр-ки ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи А з ізосерологічною системою АВ0.

/т. 1 а.к.п. 61-62/

Висновком експерта № 3060 від 10.09.2020 року, згідно якого в зразку крові гр. ОСОБА_7 , 1969 року народження, не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аліловий спирти.

/т. 1 а.к.п. 63/

Висновком експерта № 26 від 16.09.2020 року (фототехнічна експертиза), згідно якого:

Проміжок часу з моменту наїзду переднім правим колесом автомобіля Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухається прямо по вулиці Чикаленка в м. Кропивницький на об`єкт білого кольору, який лежить на проїзній частині до моменту його наїзду на вказаний об`єкт заднім правим колесом в період часу з 09:08:09 по 09:08:10 (згідно графічних покажчиків) зафіксованого на відеозаписі «MOVI2074» становить = 0,367 секунди.

Проміжок часу з моменту виходу пішохода ОСОБА_7 на дорожню розмітку «Зебра» 1.14.1 згідно ПДР України, яка зображена на проїзній частині по вул. Чикаленка в м. Кропивницький до моменту наїзду на неї автомобіля Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 становить в період часу з 09:08:09 по 09:08:12 (згідно графічних покажчиків) зафіксованого на відеозаписі «MOVI2074» становить = 2,03 секунди.

/ т. 1 а.к.п. 71-81/

Висновком експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи № 3665/20-27 від 10.09.2020 року, згідно якого гальмівна система, ходова частина та рульове керування представленого для експертного дослідження автомобіля Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду експертом та на момент настання розглянутої події знаходилися в працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей, які ведуть до виникнення втрати цим автомобілем його поперечної стійкості і раптовому для його водія уводу вбік від смуги руху, яка обирається їм (водієм), чи обумовлюють позбавлення цього водія можливості зниження швидкості автомобіля аж до його повної зупинки за допомогою робочої гальмівної системи з відомою водію ефективністю.

/т. 1 а.к.п. 83-86/

Висновком експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи № 3664/20-27 від 11.09.2020 року, згідно якого:

На підставі огляду автомобіля Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідів, які б з безумовністю явно вказували на зону контакту даного автомобіля з конкретним пішоходом ( ОСОБА_7 ), не виявлено.

При цьому, в передній частині на окремих ділянках його кузова виявлені деформації, які могли бути утворені при наїзді на людину, при цьому дані сліди є характерними для фронтального контакту.

/т. 1 а.к.п. 89-92/

Висновком експерта № 423 від 21.09.2020 року, згідно якого:

В дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля Nissan Juke ОСОБА_10 , для забезпечення безпеки дорожнього руху під час руху по проїзній частині дороги в районі нерегульованого пішохідного переходу, повинна була керуватися вимогами п.п. 2.3 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Водій автомобіля Nissan Juke ОСОБА_10 в даній ситуації, виконуючи належним чином вимоги п.п. 2.3(б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, мала можливість своїми односторонніми діями запобігти наїзду на пішохода.

В причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходились невідповідності дій водія автомобіля Nissan Juke ОСОБА_10 вимогам п.п. 2.3(б) та 18.1 Правил дорожнього руху України.

/т. 1 а.к.п. 98-101/

Наведені вище та досліджені в ході судового розгляду письмові докази є належними і допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, у даній дорожній обстановці, водій автомобіля Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 обвинувачена ОСОБА_10 , виконуючи належним чином вимоги п.п. 2.3 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, тобто під час руху по проїзній частині дороги в районі нерегульованого пішохідного переходу, для забезпечення безпеки дорожнього руху будучи уважною, стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно реагуючи на її зміну, та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід потерпіла ОСОБА_7 , зменшивши швидкість, а в разі потреби зупинившись, щоб дати дорогу пішоходу, для якої могла бути створена перешкода чи небезпека, мала можливість своїми односторонніми діями запобігти наїзду на пішохода потерпілу ОСОБА_7 . Отже її дії ( ОСОБА_10 ) перебували в причинному зв`язку з настанням події (виникненням даної ДТП).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_10 у скоєнні необережних дій, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 18.1 Правил дорожнього руху України) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_7 , доведена.

Дії обвинуваченої ОСОБА_10 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як необережні дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким необережним злочином, особу обвинуваченої, а також обставини, які пом`якшують та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_10 раніше не засуджена, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться, офіційно працевлаштована, є особою з обмеженими можливостями (інвалід 3 групи), перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 , здійснює догляд за пристарілою матір`ю ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приймає активну участь у забезпеченні потреб територіальної оборони м. Кропивницький та осіб, переміщених з тимчасово окупованих територій, які тимчасово перебувають в навчальному закладі, очолюваному обвинуваченою.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 385 від 04.09.2020 року, складеного о 09-30 годині 04.09.2020 року у ОСОБА_10 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено /т. 1 а.к.п. 17/.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 389 від 13.10.2020 року ОСОБА_10 в момент скоєння правопорушення психічним захворюванням не страждала. В даний час страждає на гостру реакцію на стрес (згідно МКХ 10 F 43.0), яка не досягає психозу та недоумства. На час скоєння правопорушення і в теперішній час може віддавати звіт своїм діям і керувати ними. Підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_10 слід вважати осудною, застосовування заходів медичного характеру не потребує /т. 1 а.к.п. 65-67/.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає беззаперечне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуваннямнаведеного,вище приведенихданих проособу обвинуваченої,суд вважає,що ОСОБА_10 необхідно призначитипокарання вмежах санкціїч.2ст.286КК Україниу видіпозбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Також, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_10 , яка вперше вчинила не умисне (вчинене з необережності) кримінальне правопорушення, щиро розкаялася, повністю усвідомивши протиправність своїх необережних дій та наслідки цих дій; добровільно частково відшкодувала завдану нею моральну шкоду в розмірі 200000 гривень /т. 2 а.к.п. 215/; має стійкі соціальні зв`язки; за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, тобто користується повагою в суспільстві та заслуженим авторитетом за постійним місцем роботи, обіймаючи керівну посаду; одноосібно доглядає пристарілу матір 1942 року народження, яка в силу свого віку потребує особливого піклування; будучи особою з обмеженими можливостями (інвалід 3 групи), займає активну громадянську позицію, забезпечуючи потреби територіальної оборони м. Кропивницький та осіб, переміщених з тимчасово окупованих територій, які тимчасово перебувають в навчальному закладі, очолюваному нею, що, окрім іншого, явно зменшує її суспільну небезпечність; жодного разу не притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, що вказує на відсутність у останньої стійкої девіантної поведінки стосовно порушень правил дорожнього руху; та враховуючи відсутність обставин, які б обтяжували покарання й вказували б на зухвалість дій обвинуваченої під час керування транспортним засобом, можливе без відбуття нею покарання, застосувавши до неї ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України.

При цьому, судом враховано надану Подільським районним відділом з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області досудову доповідь стосовно обвинуваченої ОСОБА_10 , відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються, відповідно, як низькі. Так, беручи до уваги історію правопорушення, сформовану соціально-орієнтовану систему цінностей, рівень особистої реалізованості, побутову та сімейну визначеність, достатньо розвинуті навички щодо втілення чітко визначених реалістичних цілей, належний рівень загальної культури, відсутність залежностей та деформованої духовності особистості, наявність позитивних життєвих планів, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства.

Покладаючи на обвинувачену додатковий обов`язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, судом також береться до уваги висновок органу пробації про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства за умови активізації процесу мотиваційної діяльності, спрямованої на попередження вчинення останньою повторних кримінальних правопорушень.

При ухваленні рішення щодо можливості звільнення обвинуваченої ОСОБА_10 від відбуття призначеного їй основного покарання з випробуванням, судом також враховано думку потерпілих, які зазнавши непоправних наслідків у виді втрати близької людини, наполягали на призначені обвинуваченій покарання виключно у виді позбавлення волі. При цьому, суд звертає увагу на те, що така позиція потерпілих не є процесуальною вимогою, а тому враховується судом з урахуванням визначених законом дискреційних повноважень суду, шляхом оцінки всієї сукупності встановлених в ході судового розгляду обставин, які в даному випадку, на переконання суду, в достатній мірі вказують на можливість застосування у відношенні обвинуваченої ОСОБА_10 положень статей 75, 76 КК України та жодним чином, як не обмежують прав потерпілих на отримання справедливого відшкодування і подальше оскарження вироку суду, в тому числі і в частині призначеного покарання, так і вказують на дотримання розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, що включає не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_10 і попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, оскільки остання повністю усвідомила протиправність своїх необережних дій, та її поведінка як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду свідчить про наявність щирого каяття й намагання спокутувати свою провину, зокрема шляхом здійснення значного матеріального відшкодування завданої її необережними протиправними діями моральної шкоди.

При цьому, призначене додаткове покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в силу ч. 4 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Також, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_10 слід зарахувати час її попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 04 вересня 2020 року по 07 вересня 2020 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін заставу.

При цьому, згідно абз. 3 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.03.1999 року № 6 «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу» суд вправі зазначити у вироку, що запобіжний захід у вигляді застави зберігає свою дію до набрання вироком законної сили і що після цього застава повертається заставодавцю.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Тому, з урахуванням призначеного судом покарання, яким не передбачено застосування конфіскації майна та встановленої належності на праві власності автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_12 , який не несе в даному кримінальному провадженні цивільно-правової відповідальності, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2020 року арешт (з метою збереження речових доказів) на вказаний автомобіль підлягає скасуванню, а майно підлягає поверненню власнику.

До початку судового розгляду потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 реалізували своє право на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні.

Потерпілим ОСОБА_7 було пред`явлено цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та обвинуваченої ОСОБА_10 , в якому він просить стягнути на його користь з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та обвинуваченої ОСОБА_10 солідарно витрати на поховання в розмірі 44495 гривень, з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, з ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 150000 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.

Потерпілою ОСОБА_13 було пред`явлено цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та обвинуваченої ОСОБА_10 , в якому вона просить стягнути на її користь з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, з ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 200000 гривень.

Потерпілою ОСОБА_14 було пред`явлено цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та обвинуваченої ОСОБА_10 , в якому вона просить стягнути на її користь з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, з ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 200000 гривень.

Потерпілою ОСОБА_15 було пред`явлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_10 , в якому вона просить стягнути на її користь з ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

Потерпілим ОСОБА_16 було пред`явлено цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та обвинуваченої ОСОБА_10 , в якому він просить стягнути на його користь з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральну шкоду в розмірі 195000 гривень, з ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 200000 гривень та 1/2 частину середньомісячного заробітку його дочки довічно.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_12 була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за договором (полісом) № АР/8115131 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах визначеного ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» ліміту згідно полісу (договору страхування) № АР/8115131 від 22.05.2020.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» щодо не звернення потерпілих до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із повідомленням про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 по справі № 465/4287/15 зробила висновок про те, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом до страховика (або МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язком та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення витрат на поховання

Згідно з п. 27.4 ст. 27 Закону Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Зміст зазначеної норми вказує на те, що церемонія поминання не є складовою процесу поховання, тобто не охоплюється поняттям поховання.

З урахуванням наведеного позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення витрат, здійснених у зв`язку з проведенням церемонії поминання, в сумі 4605 гривень задоволенню не підлягають.

Тобто, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 про стягнення витрат на поховання підлягають частковому задоволенню в розмірі витрат, понесених останнім на послуги з поховання і установку пам`ятника, що відповідно до досліджених в ході судового розгляду розрахункових квитанцій від 05.09.2020 року та договору замовлення про надання ритуальних послуг, передбачених Мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, необхідних для організації поховання від 06.09.2020 року становить 39890 гривень.

При цьому, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 1190 ЦК України, відповідно до яких солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, суд констатує неможливість в даному випадку задоволення позовної вимоги позивача щодо солідарного відшкодування моральної шкоди, оскільки така шкода була спричинена останньому внаслідок протиправних дій саме обвинуваченої.

Але, в даному випадку враховуючи наявність договору (полісу) № АР/8115131 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також беручи до уваги вимоги п. 27.4 ст. 27 Закону та ст. 988 ЦК України витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 39890 гривень підлягають відшкодуванню саме ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, згідно з яким у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 в частині стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральної шкоди

Згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Так, станом на дату даної дорожньо-транспортної пригоди (04.09.2020) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 5000 гривень.

Право на отримання моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_7 , мають чотири особи, а саме: батько померлої ОСОБА_16 , чоловік померлої ОСОБА_7 та доньки померлої ОСОБА_13 і ОСОБА_14 .

Отже, враховуючи положення п. 27.3 ст. 27 Закону загальний розмір моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_7 , складає 60000 гривень (12х5000=60000), що має бути поділений рівними частинами між всіма особами, які мають право на отримання такого виду страхового відшкодування (батько, чоловік, доньки), тобто по 15000 гривень на кожного.

Враховуючи викладене, позовні вимоги потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральної шкоди в розмірі по 15000 гривень на кожного підлягають задоволенню.

При цьому, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_16 про стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральної шкоди в розмірі 195000 гривень підлягають частковому задоволенню в розмірі 15000 гривень.

Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 в частині стягнення з обвинуваченої ОСОБА_10 моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням

Вирішуючи позовні вимоги потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 про стягнення з обвинуваченої на їх користь в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, суд керується наступним.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченої ОСОБА_10 потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 дійсно зазнали моральних страждань, пов`язаних із настанням невідворотних наслідків смерті їхньої дружини, матері та дочки, відповідно.

Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_10 потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнали потерпілі, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнали останні у зв`язку з втратою близької людини, а також ступінь споріднення кожного з потерпілих з померлою. При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи. З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань потерпілих є відшкодування їм обвинуваченою спричиненої моральної шкоди у розмірі 100000 гривень потерпілому ОСОБА_7 (чоловіку загиблої) та по 130000 гривень потерпілим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 (двом донькам та батьку загиблої), на підставі чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням вже відшкодованих обвинуваченою потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 протягом судового провадження сум в рахунок спричиненої моральної шкоди.

Тобто, з обвинуваченої ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути 50000 гривень, та на користь потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди слід стягнути по 80000 гривень на кожного.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 в частині відшкодування витрат на правову допомогу

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_10 на його користь в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 гривень, суд бере до уваги те, що питання розподілу процесуальних витрат чітко визначено главою 8 КПК України.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати, окрім інших, складаються з витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а отже і витрати на правову допомогу.

Тому, понесені потерпілим ОСОБА_7 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень, що підтверджується наданими останнім договором № 1 про надання правової допомоги від 09.09.2020, розрахунком суми гонорару за надану професійну правничу (правову) допомогу на суму 10000 гривень та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 56 від 16.09.2020 на суму 10000 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_10 .

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_16 в частині стягнення з обвинуваченої ОСОБА_10 1/2 частини середньомісячного заробітку померлої дочки довічно

За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Частиною 2 статті 1200 ЦК України визначено, що особам, зазначеним у пунктах 1-5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина померлого, народжена після його смерті.

При цьому, факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Отже, для встановлення факту перебування на утриманні необхідним є доведення того, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника (потерпілого) допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць. Зазначена обставина в ході судового розгляду має бути підтверджена належними і допустимими доказами.

Отже, в даному випадку доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й обставини, за яких особа (потерпілий) перебувала на утриманні померлої ОСОБА_7 та потребувала матеріальної допомоги.

При цьому,жодних належнихта допустимихдоказів напідтвердження фактуперебування потерпілого ОСОБА_16 на утриманніпомерлої ОСОБА_7 ,суду ненадано,а томупозовні вимогипотерпілого ОСОБА_16 в частині стягнення з обвинуваченої ОСОБА_10 1/2 частини середньомісячного заробітку померлої дочки довічно, задоволенню не підлягають.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_15 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_10 моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням

Питання щодо відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи врегульовано положеннями статті 1168 ЦК України.

Так, частиною 2 статті 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_15 є рідною сестрою померлої ОСОБА_7 та на протязі приблизно 5 років проживає в іншій країні в Німеччині, а отже, однією сім`єю з померлою ОСОБА_7 вона не проживала.

Наведене вказує на відсутність необхідних та достатніх підстав для задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_15 , оскільки остання не входить до кола визначених законом суб`єктів, які мають право на отримання відповідного відшкодування (моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи).

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_10 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертиз в даному кримінальному провадженні в загальній сумі 6047,51 гривень /згідно довідок про витрати на проведення експертиз та актів здачі-приймання висновків експерта в кримінальному провадженні № 12020120000000296/.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_20 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням на три роки, зобов`язавши її повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, спрямовані на активізацію процесу мотиваційної діяльності, спрямованої на попередження вчинення повторних кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування основного покарання ОСОБА_10 зарахувати час її попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 04 вересня 2020 року по 07 вересня 2020 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В силу ч. 4 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 286 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки виконувати самостійно.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_10 до набрання вироком суду законної сили залишити без зміни заставу в розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, сплачену ОСОБА_12 за квитанцією № ПН6541 від 07.09.2020 року повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_10 , ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_7 :

?в рахунок відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника 39890 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень;

?в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 :

?в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень;

?в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 10000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 до обвинуваченої ОСОБА_10 , ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 до обвинуваченої ОСОБА_10 , ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_14 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_14 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 до обвинуваченої ОСОБА_10 , ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_16 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_16 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_15 до обвинуваченої ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням відмовити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз в кримінальному провадженні в сумі 6047 (шість тисяч сорок сім) гривень 51 копійки.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 09.09.2020 року на майно ОСОБА_12 , а саме: автомобіль NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили скасувати, а автомобіль повернути власнику ОСОБА_12 .

Речові докази по справі, а саме:

?автомобіль Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, розташованого по вул. Ю. Бутусова, 20-А в м. Кропивницький після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_12 ;

?флеш карту Micro SD HC 32 GB з адаптером до нього та диск Nanotex DVD-R 16 X 4.7 GB 120 MIN, на яких наявний відеозапис ДТП, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12020120000000296 після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження № 12020120000000296.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскарженийшляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_21