Рішення

від 29.08.2022 по справі 756/9171/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9171/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2022 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. розглянула у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ПАТ «Страхова компанія «АРКС» - Волчек Н.М. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.2018 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» (правонаступником якого є АТ «СК «АРКС») та ТОВ «ГЮАДОС» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №10638а8р, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Scania (д.р.н. НОМЕР_1 ). 13.11.2018 року о 11:32 в м. Київ, вул. О. Теліги сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Scania (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ТОВ «ГЮАЛОС»); та автомобіля ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Scania (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований Позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту №10638а8р від 16.01.2018 (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в відповіді від НПУ № 3018334550177282 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками). Згідно відповіді від НПУ № 3018334550177282 про ДТП та Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17.12.2018 (справа № 761/46866/18), дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (ст. 124 КпАП України). Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2438443 від 09.01.2019 року та умов Договору страхування № 10638а8р від 16.01.2018, розмір страхового відшкодування склав 28 215,88 гри., яке Позивачем було сплачено на Страхувальника згідно платіжного доручення № 527 085 від 10.01.2019, оскільки Страхувальником було сплачено за ремонт пошкодженого ТЗ на СТО згідно платіжного доручення № 6972 від 22.11.2018.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, однак враховуючи те, що ОСОБА_1 не було дотримано норм цивільного процесуального законодавства в частині направлення стороні позивача, тому суд не приймає до уваги надані заперечення.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, що 16.01.2018 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» (правонаступником якого є АТ «СК «АРКС») та ТОВ «ГЮАДОС» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №10638а8р, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Scania (д.р.н. НОМЕР_1 ).

13 листопада 2018 року о 11 годині 32 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , в супереч п. 13.1 ПДР України, по вул. О. Теліги, 11 в м. Києві не дотримався безпечної дистанції, внаслідок якого здійснив зіткнення з автомобілем Сканія (д.н.з. НОМЕР_1 ), що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями водій порушив п. 13.1 ПДР України та завдав матеріальних збитків.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

13 листопада 2018 року власник пошкодженого автомобіля ТОВ «ГЮАЛОС» звернувся до страхувальника із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до страхового акту № АХА 2438443 від 09 січня 2019 та розрахунку страхового відшкодування розмір страхового відшкодування склав 28 215,88 грн.

В якості доказів щодо підтвердження сплати розміру шкоди, позивачем надано до суду платіжне доручення № 527 085 на суму 28 215,88 грн де отримувачем є ТОВ «Гюалос», призначення платежу: страхове відшкодування згідно акту № АХА 2438443, ТОВ «ГЮАЛОС», ІПН 32818783.

Однак, законодавством України визначено порядок розрахунку розміру заподіяної шкоди. Відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Згідно ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Сума матеріального збитку, заподіяного потерпілим особам повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як Звіт про оцінку майна (актом оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Право на практичну діяльність за відповідними напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямків надається суб`єктам оціночної діяльності після отримання відповідних сертифікатів, які видає Фонд державного майна України, що передбачено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Оцінювачем такої шкоди може бути компетентний субєкг оціночної діяльності в контексті вимог ст.ст. 5, 6 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-111, якого внесено до Державного реєстру оцінювачів, що веде Фонд державного майна України.

Відповідно до ч, 2 гі.32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, для застосованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом, підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до чистини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом третім пункту З частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.2 п.32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, для застосованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Згідно з пунктом 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини в трати товарної вартості.

Отже, за змістом вказаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Однак, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, у відповідності до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (Звіт про оцінку, акт оцінки майна) в якості підтвердження розміру заподіяної шкоди.

Крім того, позивачем не подавалося до суду будь-яких клопотань, зокрема, клопотання про призначення судової експертизи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов`язок по доведенню обставин справи покладено на кожну із сторін, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 14 1ЦПК України, в разі відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 9, 20, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2022 року.

Суддя Н.О. Яровенко