КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-ц/824/220/2023
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2023 року місто Київ
справа № 756/9171/21
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Яровенко Н.О., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду у розмірі 28215,88 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 16 січня 2018 року між ПрАТ«Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «ГЮАЛОС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту«Все включено» №10638а8р, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказував, що 13листопада 2018 року о 11.32 год. в м. Київ, вул. О. Теліги сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ТОВ «ГЮАЛОС») та автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , що був застрахований позивачем.
Зазначав, що механічні пошкодження ТЗ зафіксовані у відповіді від НПУ №3018334550177282 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Зазначав, що відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2438443 від 09 січня 2019 року та умов договору страхування №10638а8р від 16 січня 2018 року, розмір страхового відшкодування склав 28215,88 гри., яке позивачем було сплачено на користь страхувальника згідно платіжного доручення №527 085 від 10 січня 2019 року, оскільки страхувальником було сплачено за ремонт пошкодженого ТЗ на СТО згідно платіжного доручення №6972 від 22 листопада 2018 року.
Позивач посилався на те, що відповідно до ст.993 ЦК України до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року у задоволенні позову ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що для відновлення попереднього стану пошкодженого транспортного засобу «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 було витрачено 28215,88 грн., що підтверджується зокрема рахунком №SK-1807468, АВР №SK-18009200, платіжним дорученням №6972 від 22 листопада 2018 року про перерахування коштів страхувальником на СТО та платіжним дорученням №527 085 від 10 січня 2019 року про перерахування коштів за проведений ремонт пошкодженого ТЗ позивачем на користь страхувальника, що містяться в матеріалах справи, та підтверджують розмір фактичних витрат, понесених у зв`язку із ремонтом пошкодженого ТЗ «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказував, що позивачем та страхувальником (ТОВ «ГЮАЛОС») були погоджені умови здійснення виплати страхового відшкодування в договорі добровільного страхування наземного транспорту №10638а8р від 16 січня 2018 року.
Зазначав, що договором страхування №10638а8р від 16 січня 2018 року укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страховоговідшкодування з урахуванням звіту суб`єкта оціночної діяльності, а тому наявність платіжного доручення №527 085 від 10 січня 2019 року, АВР №SK-18009200 є достатніми доказами розміру збитків, завданих власнику автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 листопада 2018 року о 11.32 год. в м. Київ, вул. О. Теліги.
17 жовтня 2022 року від відповідача на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення, оскільки позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (Звіт про оцінку, акт оцінки майна) в якості підтвердження розміру заподіяної шкоди.
Колегія судів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «ГЮАЛОС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №10638а8р, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 .
У п.3 вказаного договору вигодонабувачем зазначено ПАТ «ПРОКРЕДИТ БАНК».
13 листопада 2018 року о 11.32 год. в м. Київ по вул. О. Теліги, 11сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , що був застрахований позивачем.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
13 листопада 2018 року власник пошкодженого автомобіля ТОВ «ГЮАЛОС» - ОСОБА_2 звернувся до страхувальника ПрАТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.
Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 14 листопада 2018 року у автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 встановлено ряд пошкоджень.
Згідно розрахунку страхового відшкодування вартість відновлюваного ремонту застрахованого об`єкту - автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 згідно рахунку ТОВ «Сканія Україна» № НОМЕР_3 від 15 листопада 2018 року становить 28215,88 грн.
На підставі страхового акту №АХА 2438443 від 09 січня 2019 та розрахунку страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ» перерахувало на рахунок вигодонабувача ПАТ «ПРОКРЕДМТ БАНК» 28215,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №527 085 від 10 січня 2019 року.
03 травня 2019 року АТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ» в особі представника за довіреністю ТОВ «Юридична компанія «СТАРК Україна» направило на адресу ОСОБА_1 претензію про регресні вимоги, яка залишилася без відповіді.
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
У преамбулі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Натомість відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15-ц (провадження № 61-38365св18) зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Відповідно до п.27.12 договору добровільного страхування наземного транспорту №10638а8р від 16січня 2018 року при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складаєтьсястраховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставірахунків з СТО.
Згідно з п.29.1 зазначеного договору страхове відшкодування виплачується страховиком згідно договору на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до позивача (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.
Таким чином, беручи до уваги те, що ПрАТ«Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «АРКС»виконало свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що сплачена позивачем на користь потерпілої особи сума матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 28215,88грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку суброгації.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів в якості підтвердження розміру заподіяної шкоди: висновку судового експерта щодо розміру матеріального збитку; звіту (акту) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та ремонтної калькуляції згідно програми Audatex, колегія суддів відхиляє, оскільки договором страхування №10638а8р від 16січня 2018 року, укладеним між ПрАТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ»та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням звіту суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому, рахунок ТОВ «Сканія Україна» №SK-1807468від 15 листопада 2018 року та акт виконаних робіт №SK-1809200 від 03 грудня 2018 року є належними і допустимими доказами вартості відновлювального ремонту, адже вказані документи містять опис пошкоджень на автомобілі потерпілого «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , вартість ремонтних робіт та запасних частин, які підлягають заміні.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та на апеляційну скаргу на те, що містяться розбіжності пошкоджень з місця ДТП з пошкодженнями, що вказані в рахунку на передоплату №SK-1807468 від 15 листопада 2018 року та акту виконаних робіт №SK-1809200 від 03 грудня 2018 року, оскільки ним були зроблені фотографії з місця ДТП, в яких пошкодження автомобіля «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 не мають нічого спільного з пошкодженнями з рахунку на передоплату №SK-1807468, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Доводи відповідача про те, що ДТП відбулося в м.Києві, а виходячи з акту огляду транспортного засобу автомобіль «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 був оглянутий в Рівненській області (тобто для огляду автомобіль проїхав після ДТП понад 370 км), а тому невідомо де він міг отримати ушкодження не пов`язані з ДТП 13 листопада 2018 року є неспроможними, так як відповідно до акту огляду вказаного транспортного засобу від 14 листопада 2018 року, в графі «пошкодження, що не пов`язані з ДТП» не зазначено будь- яких пошкоджень, не пов`язаних з даною ДТП. Доказів зворотнього ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції надано не було.
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, отже рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ПрАТ «Страхова компанія «АРКС».
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5675 грн.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження: місто Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912 на відшкодування матеріальної шкоди 28215 грн. 88 коп. та судові витрати у розмірі 5675 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2023 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 109053351 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Борисова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні