Рішення

від 29.08.2022 по справі 904/845/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2022м. ДніпроСправа № 904/845/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фрешфуд" (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 72, офіс 31, ідентифікаційний код 43712195) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія Трейд" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, район Інституту ДФІЗ, павільйон, ідентифікаційний код 40894667) про стягнення 67 751,30 грн. заборгованості за поставлений товар

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фрешфуд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 25.03.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія Трейд" про стягнення заборгованості у сумі 67 751,30 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2 481,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №07/02/01-22 від 07.02.2022 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений на загальну суму 87 751,30 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №407 від 16.02.2022 та товарно-транспортною накладною №406 від 16.02.2022 на суму 67 824,10 грн.;

- видатковою накладною №436 від 18.02.2022 на суму 19 927,20 грн.,

а саме часткової сплати 18.02.2022 відповідачем 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду позовну заяву з дотриманням вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

За допомогою системи "Електронний суд" 04.04.2022 до суду надійшла заяв позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/845/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/845/22 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фрешфуд" (далі - позивач, ТОВ "ТД Фрешфуд") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славія Трейд" (далі - відповідач, контрагент) укладено договір поставки №07/02/01-22 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого ТОВ "ТД Фрешфуд" відповідно до умов договору зобов`язався поставити, а контрагент - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Невід`ємними частинами договору, які визначають зобов`язання сторін та регулюють його окремі положення є: Додаток №1 - строки та порядок оплати товару, інші умови (п.1.2 договору).

Строки та порядок оплати товару визначається за кожним асортиментом товару й зазначаються в Додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною. В разі затримки оплати партії товару ТОВ "ТД Фрешфуд" припиняє наступну поставку до повного проведення розрахунків та крім того, має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору (п.2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору датою постачання (моментом прийму-передачі) вважається дата (момент) підписання акту приймання-передачі товару та відповідно товарно-транспортної накладної, в т.ч. у випадку погодження сторонами застосування електронного підпису та/або зведених накладних. Контрагент несе всі ризики загибелі й ушкодження товару, а також усі витрати по товару з моменту прийому-передачі товару.

Згідно з п.4.2 договору одержуваний товар вважається зданим ТОВ "ТД Фрешфуд" і прийнятим контрагентом: по якості - відповідно до декларації виробника (посвідчення про якість) під час передачі товару представнику контрагента; по кількості - відповідно до даних, зазначених у накладних.

Строк дії договору не перевищує 5 років з моменту його укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Протягом дії договору ТОВ "ТД Фрешфуд" має право достроково припинити його дію повідомивши про це контрагента за 10 календарних днів до дати припинення договору. Закінчення строку дії договору та його припинення не звільняють сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.6.2 договору).

У Додатку №1 сторони узгодили порядок та строки оплати за кожним асортиментом товару: птиця заморожена: передплата 100%; птиця охолоджена: передплата 100%. Умови поставки: вивіз транспортом постачальника зі складу за адресою вул. Магістральна, 100.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 87 751,30 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №407 від 16.02.2022 та товарно-транспортною накладною №406 від 16.02.2022 на суму 67 824,10 грн.;

- видатковою накладною №436 від 18.02.2022 на суму 19 927,20 грн.

В свою чергу відповідачем сплачено 18.02.2022 позивачу 20 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 87 751,30 грн. підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, заборгованість за поставлений товар по договору на час звернення з позовом до суду складає 67 751,30 грн.

Докази повної оплати відповідачем вартості поставленого товару на суму загальну суму 67 751,30 грн. в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату поставленої продукції, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 67 751,30 грн. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії договору про надання правничої допомоги від 22.03.2022, додаткової угоди №1 від 22.03.2022, рахунку-фактури №СФ-0000075 від 24.03.2022, акту приймання-передачі наданих послуг від 25.03.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.03.2022, платіжне доручення №116 від 24.03.2022 на суму 3 500,00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фрешфуд" (далі клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Радник" (далі адвокатське об`єднання) укладено 22.03.2022 договір про надання правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу з питань захисту правв та інтересів клієнта у судах всіх ланок та інстанцій, у всіх державних органах, перед юридичними та фізичними особами, органами виконавчої служби.

Згідно з розділом 4 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар згідно з додаткової угодою сторін. За результатами надання правової допомоги, за необхідності та ініціативою однієї із сторін, з метою дотримання вимог бухгалтерського обліку, може складатися акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги та її вартість, раніше визначений договором або у додаткових угодах до нього. Оплата коштів на рахунок адвокатського об`єднання та відсутність заперечень проти змісту акту протягом 2 днів з моменту його отримання клієнтом, свідчить про повне надання правових послуг.

Договір укладений на строк до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, та набирає чинності з моменту його підписання (п.7.1 договору).

У Додатковій угоді №1 від 22.03.2022 сторони погодили, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту наступну правничу допомогу - складання та подання позовної заяви до ТОВ "Славія Трейд" про стягнення заборгованості. Винагорода адвокатського об`єднання складає 3 500,00 грн., які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання угоди. Винагорода адвокатського об`єднання встановлюється в залежності від часу роботи адвокатського об`єднання для підготовки відповідного процесуального документу, із розрахунку одна година роботи = 1 500,00 грн.

Між адвокатським об`єднанням та клієнтом 25.03.2022 складено Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу - складання та подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ"Торговий дім Фрешфуд" та ТОВ "Славія Трейд" про стягнення заборгованості. Вартість наданих виконавцем послуг складає 3 500,00 грн., що обчислюється з розрахунку: одна година роботи = 1 500,00 грн. * 3 год.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу розмірі 3 500,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фрешфуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія Трейд" про стягнення 67 751,30 грн. заборгованості за поставлений товар задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія Трейд" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, район Інституту ДФІЗ, павільйон, ідентифікаційний код 40894667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фрешфуд" (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 72, офіс 31, ідентифікаційний код 43712195) 67 751,30 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв