Ухвала

від 29.08.2022 по справі 918/170/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/170/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАН Шляхбуд"

до відповідача Клеванської селищної ради

про стягнення 136 585,62 грн. заборгованості

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАН Шляхбуд" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Клеванської селищної ради про стягнення 136 585,62 грн. заборгованості, з яких 108 811,00 грн. - основний борг, 20 545,06 грн. - інфляційні втрати, 7 229,56 грн. - 3% річних.

Рішенням від 24 травня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Клеванської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАН Шляхбуд" - грошові кошти в загальній сумі 136 585 грн 62 коп, з яких 108 811 грн 00 коп., - сума основного боргу, 20 545 грн 06 коп - сума інфляційних втрат, 7 229 грн 56 коп - 3% річних, 2 481 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, 14 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2022 апеляційну скаргу Клеванської селищної ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.05.2022 у справі №918/170/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.05.2022 у справі №918/170/22 залишено без змін.

28.07.2022 на виконання рішення видано наказ.

05 серпня 2022 року від Клеванської селищної ради надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 24.05.2022 до 01 травня 2023 року. Заява мотивована тим, що в умовах значних видатків та зобов`язань, покладених на селищну раду в умовах діючого воєнного стану щодо розміщення та проживання внутрішньо переміщених осіб, забезпечення діяльності добровольчих формувань, видатків на потреби Збройних сил України, усунення наслідків воєнної агресії на території громади, виконання поточних видатків на потреби жителів громади, закладів освіти, культури, дитячих садочків та забезпечення іншої діяльності органу місцевого самоврядування, Клеванська селищна рада на даний час опинилася в скрутному фінансовому становищі, що унеможливлює першочергове виконання рішення суду.

На даний час з рахунків селищної ради не може бути використано коштів на потреби громади, що пов`язані із забезпеченням оборонної діяльності та протидії загарбнику, підготовці закладів освіти до навчального періоду, облаштування захисних укриттів для учнів, та вжиття інших заходів для забезпечення належної життєдіяльності мешканців селищ та сіл селищної ради, доки не буде сплачено кошти на виконання рішення та наказу Господарського суду Рівненської області від 24 травня 2022 року по справі № 918/170/22.

Зазначені обставини ставлять під загрозу безпеку освітнього процесу, призводять до неналежного забезпечення матеріальною допомогою жителів громади, соціально незахищених осіб, призводять до неможливості розміщення та облаштування житла, надання продуктів харчування і товарів першої необхідності внутрішньо переміщеним особам, які знайшли тимчасовий прихисток на території селищної ради, призводять до ненадання належної підтримки для потреб добровольчих формувань та Збройних сил України.

Заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24 травня 2022 року по справі № 918/170/22 до 01 травня 2023 року.

Ухвалою від 08.08.2022 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 30 серпня 2022 р. на 10:00 год.

15 серпня 2022 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАН Шляхбуд" надійшли письмові заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення, у яких серед іншого вказує, що обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відповідач не навів у поданій до суду заяві. Військова агресія Російської Федерації проти України, принесла негативні фінансові наслідки не лише для бюджетних установ, підприємств та організацій, а також для приватних підприємств, товариств, які залишились без роботи, без доходу та без фінансування виконаних, але не оплачених робіт. Також, просить суд врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору. Так, заборгованість Клеванської селищної ради перед позивачем, по Договорах підряду виникла ще у грудні 2019 року, однак відповідач протягом більше двох років всіляко ухилявся від виконання своїх зобов`язань.

Відтак, просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.

25 серпня 2022 року від Клеванської селищної ради надійшла відповідь на заперечення позивача. Селищна рада зауважує, що наданими на розгляд суду позивачем документами - договорами з додатками селищна рада не володіє і не мала у своєму розпорядженні протягом 2019-2022 р.р. Про існування цих документів та зобов`язань за ними Раді стало відомо після подання позивачем позову до суду. Також у селищній раді відсутні докази виконання позивачем заявлених у договорі робіт, відповідні грошові зобов`язання у раді не реєструвалися. Клеванською селищною радою по даних фактах було подано звернення до Рівненської окружної прокуратури про вчинені кримінальні правопорушення.

Таким чином, заявник просить задоволити подану ним заяву про відстрочення виконання рішення суду від 24.05.2022 до 01 травня 2023 року.

У судове засідання 30.08.2022 представники Клеванської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАН Шляхбуд" не прибули. Повідомлені про дату та час розгляду заяви належним чином. Явка учасників до суду не визнавалася обов`язковою. Крім того, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАН Шляхбуд" надійшла заява від 29.08.2022 про розгляд справи без його участі.

Розглянувши подану заяву Клеванської селищної ради про відстрочення виконання рішення суду, та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

При цьому суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. При цьому слід зазначити, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Частиною 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Згідно з п. 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення суд повинен враховувати, що:

1.виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2.невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3.відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ);

4.за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італіїї, №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Крім того, суд враховує ту обставину, що існування заборгованості, підтвердженої обов`язковим і таким, що підлягає виконанню судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п.43).

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд повинен встановити:

1.чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2.чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання судового рішення, ухваленого на його користь, та індексація присудженої суми;

3.чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4.чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спору.

Тобто, для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п.40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п.34, ECHR 2002-ІІІ, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п.27).

В своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду Клеванська селищна рада наголошує, що на даний час опинилася в скрутному фінансовому становищі, що унеможливлює першочергове виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що при розгляді відповідних заяв необхідно дотримати балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному урахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

Так, введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та фінансові наслідки, проте не лише для бюджетних установ, підприємств та організацій, а також і в значній мірі для фізичних осіб-підприємців та підприємств, товариств тощо, які залишились без засобів існування як в результаті втрати можливості проводити свою господарську діяльність і отримувати дохід, так і в результаті неможливості отримати кошти за виконані ними, але не оплачені роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи ще в грудні 2019 року, які були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, проте не були оплачені.

Тому, баланс інтересів боржника та кредитора міг би бути дотриманий в разі розстрочення, а не відстрочення виконання рішення, під час якої відбувалась би часткова оплата Клеванською селищною радою свого боргу на користь позивача.

Крім того, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, не може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, оскільки даний висновок можливо застосувати по зобов`язаннях які виникли внаслідок договору, контракту, угоди, законодавчого чи іншого нормативного акту, виконання яких стало неможливим у зв`язку з введенням військового стану, проте даний висновок торгово-промислової палати не може стосуватися рішення суду, яке набрало законної сили і підлягає виконанню не зважаючи на зазначену обставину.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Приписами ч.ч.1-3 статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші докази, які б вказували на неможливість виконання рішення суду або ускладнюють його виконання, в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку, що заява Клеванської селищної ради про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 232-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Клеванської селищної ради про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24.05.2022 у справі №918/170/22.

Дана ухвала набирає законної сили 30 серпня 2022 року та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бережнюк В.В.