Ухвала

від 29.08.2022 по справі 921/195/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30 серпня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/195/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву б/н від 29.08.2022 (вх. №5571 від 29.08.2022) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Віконт, с. Миролюбівка, Тернопільський район, 47733

відповідача 2 ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про визнання недійсними рішення загальних зборів та договору купівлі - продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності.

Суть справи:

09.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Віконт та ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Віконт, оформлене протоколом загальних зборів учасників №30/12-1 від 12.01.2021;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, укладеного 14.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віконт та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. та зареєстрований в реєстрі за №5314;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59842120 від 14.08.2021, прийнятого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., а також внесеного на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису за номером 43491576 від 14.08.2021 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вагову з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 426 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Віконт на вагову з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 426 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірне рішення загальних зборів учасників прийняте із порушенням норм чинного законодавства щодо порядку скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "Віконт", що позбавило його права на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішень, чим порушено право позивача як учасника товариства брати участь в його управлінні. Вказує, що будучи одним із засновників Товариства, згоди на продаж вагової з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , він не давав, оскільки участі у загальних зборах учасників ТОВ Віконт, на яких би вирішувалось таке питання, не приймав, і про проведення таких зборів не повідомлявся. Враховуючи відсутність одностайної згоди усіх засновників ТОВ Віконт на продаж належної Товариству вагової з надвірними будівлями та спорудами, станом на момент укладення оспорюваного правочину продавець ТОВ Віконт не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для його вчинення. Крім того, зазначає, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходилась справа №607/6443/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Віконт про стягнення заборгованості, провадження у якій було відкрито 21 квітня 2020 року. В ході розгляду даної справи Тернопільським міськрайонним судом 29 березня 2021 року було постановлено ухвалу, згідно якої в порядку забезпечення позову накладено арешт на належні ТОВ Віконт приміщення вагової з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_3 , а також на частину будівлі млина з допоміжними будівлями і спорудами, а саме: 45% будівлі млина, 50 % будівлі адмінбудинку та 51,5 % будівлі реммайстерні з побутовими приміщеннями, що знаходяться по АДРЕСА_4 . Відтак, заходи забезпечення позову, застосовані судом у справі № 607/6443/20, були чинними станом на 14.08.2021 і залишаються чинними до цього часу, а тому зміст укладеного правочину, на думку позивача, суперечить ухвалі Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2021 року про забезпечення позову. З врахуванням того, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 14 серпня 2021 року між ТОВ Віконт та ОСОБА_2 є недійсним, вважає, що запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вагову з надвірними будівлями та спорудами площею 426 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , підлягає скасуванню з одночасним відновленням запису про право власності ТОВ Віконт на це нерухоме майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2022, справу №921/195/22 передано на розгляд судді Гирилі І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/195/22, постановлено розгляд справи 921/195/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06.07.2022 ОСОБА_1 , в порядку ст. 136-137 ГПК України, звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 06.07.2022 (вх. №4294 від 06.07.2022) про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2022 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви позивача.

12.07.2022 ОСОБА_1 , в порядку ст. 136-137 ГПК України, повторно звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 12.07.2022 (вх. №4448) про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 (відповідачу 2 у справі) вчиняти будь-які дії щодо відчуження приміщення вагової з надвірними будівлями і спорудами, площею 426 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , а також щодо передачі цього об`єкту нерухомого майна у володіння чи користування інших осіб, до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 14.07.2022: частково задоволено заяву ОСОБА_1 б/н від 12.07.2022 про забезпечення позову у справі №921/195/22; заборонено ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження приміщення вагової з надвірними будівлями і спорудами, площею 426 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , до вирішення справи по суті; відмовлено у решті вимог.

Відмовляючи у задоволенні заяви від 12.07.2022 в частині вимоги щодо заборони передачі об`єкту нерухомого майна у володіння чи користування інших осіб, судом зазначено, що наклавши подібну заборону, суд безпідставно обмежить реалізацію третіми особами права володіння і користування спірним майном, яке є похідним від права власності та не має жодного відношення до предмета позову. А також вказав, що наклавши такі обмеження, суд мав би констатувати неправомірність володіння цим майном відповідачем 2. Однак, подібний висновок можливий виключно за наслідками вирішення спору по суті, після з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх належними та допустимими доказами.

В порядку ч.2 ст. 235 ГПК України, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2022 у справі №921/195/22 набрала законної сили 14.07.2022. В апеляційному порядку дана ухвала не оскаржувалась.

Надалі, 29.08.2022 ОСОБА_1 звернувся в межах справи №921/195/22 до суду із заявою б/н від 29.08.2022 (вх. №5571) про забезпечення позову шляхом:

- заборони загальним зборам учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» до вирішення по суті справи №921/195/22 приймати рішення про зміну адреси реєстрації Товариства, відчуження майна Товариства;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також нотаріусам, які виконують функції державних реєстраторів, до вирішення по суті справи вносити записи або зміни до записів в Державних реєстрах на підставі рішень загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» про зміну адреси реєстрації Товариства та про відчуження майна Товариства.

Окрім наведеного у позовній заяві, ОСОБА_1 у заяві від 29.08.2022 посилається на те, що 11.08.2022 засобами поштового зв`язку ним отримано повідомлення від 10.08.2022 про проведення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт», підписане директором Товариства ОСОБА_4 .

Згідно вказаного повідомлення учасника Товариства було поінформовано, що у відповідності до п.7.2. діючого Статуту та Закону України "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю", 12.09.2022 о 11 годині 00 хвилин, в фойє офісного приміщення за адресою АДРЕСА_5 будуть проводитись збори засновників Товариства, до участі у яких запрошуються усі учасники.

На порядок денний вказаних зборів засновників директором запропоновано до розгляду наступні питання:

1) Зміна директора Товариства;

2) Зміна адреси реєстрації товариства;

3) Затвердження згоди на відчуження часток статутного капіталу засновників товариства, за договором купівлі-продажу частки, третім особам, на розсуд учасників товариства;

4) Проведення аудиту товариства, встановлення строків та порядку проведення такого аудиту;

5) Відчуження майна товариства;

6) Збільшення статутного капіталу товариства;

7) Виключення осіб із складу засновників товариства.

На думку позивача, з наведеного убачається, що відповідач, будучи обізнаним із тим, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/195/22, позовними вимогами у якій є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Віконт» щодо відчуження нерухомого майна Товариства, укладеного на виконання цього рішення договору купівлі-продажу, та скасування відповідних реєстраційних дій, намагається знову прийняти рішення, які входять до виключної компетенції загальних зборів учасників, тим самим змусивши позивача повторно звертатись з новими позовами для захисту його порушених корпоративних прав.

Заявник звертає увагу на те, що місцем проведення загальних зборів засновників ТОВ «Віконт» у повідомленні від 10.08.2022 директором визначено фойє офісного приміщення за адресою м.Тернопіль, вул. Коперника, 16, у той час як місцезнаходженням Товариства є Тернопільський район, с. Миролюбівка, вул. Млинова, 1.

Проведення зборів за вказаною у повідомленні від 10.08.2022 адресою суперечить приписам ч.7 ст.33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

У зв`язку з тим, що ТОВ «Віконт», як і його учасники, не мають жодних прав на володіння чи користування фойє офісного приміщення за адресою АДРЕСА_5 , позивач стверджує про існування загрози його фізичного не допуску всередину цього приміщення, а відтак - не допуску до участі в загальних зборах засновників ТОВ «Віконт».

Це пояснюється тим, що за адресою м. Тернопіль, вул. Коперника, 16, де у фойє офісного приміщення 12.09.2022 на 11:00 призначено загальні збори засновників ТОВ «Віконт», зареєстровано іншу юридичну особу - ТОВ «Промоснаб» (код 41587967, засновниками якої є жителі тимчасово окупованих населених пунктів Луганської області), яка до ТОВ «Віконт» не має ніякого відношення. За цією адресою також розміщено притулок для переселенців з домашніми тваринами, що підтверджується публікаціями в ЗМІ в мережі інтернет за електронною адресою: https://teren.in.ua/news/u-ternoDoli-volonteri-nadavut-prihistok-Dereselencvam-z-domashnimi- tvarinami-video 391426.html.

Усі виробничі приміщення, технологічне обладнання, та рухоме майно ТОВ «Віконт» знаходиться в с. Миролюбівка Тернопільського району, на земельній ділянці за кадастровим номером 6125285100:02:001:0018, яка перебуває в оренді ТОВ «Віконт», що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру з відомостями про цю земельну ділянку та Договором №2 безоплатного користування майном від 01.07.2018 року.

На думку заявника, вказані обставини свідчать про те, що відповідач намагається змінити підсудність спору щодо майна Товариства, у тому числі потенційно нового, а також змінити підвідомчість виконання рушення суду у даній справі, шляхом прийняття рішення про зміну адреси його реєстрації, тим самим утруднити виконання судового рішення та унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.

В такий спосіб посадові особи ТОВ «Віконт» намагаються ухилитись від виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/6443/20, зокрема, унеможливити звернення стягнення на належне Товариству нерухоме майно, яке при цьому знаходилось під арештом.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просить суд задоволити заяву від 29.08.2022. Зазначає, що невжиття таких заходів забезпечення позову, враховуючи низку наведених вище обставин, може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі, ефективний захист або поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернуся до суду, та може призвести до необхідності неодноразового звернення в майбутньому з новими позовами до суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У зв`язку з перебуванням судді Гирили І.М. у відпустці, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022, заяву від 29.08.2022 про забезпечення позову передано на розгляд судді Шумському І.П.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву б/н від 29.08.2022, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, з огляду на таке:

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України вказано, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Положення вказаної статті пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення позову залежить від суті позовних вимог.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, вартості майна, щодо якого він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.11.2020 у справі № 910/7596/20.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з вимог ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в постановах від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 09.10.2019 у справі № 910/1986/19.

Як вже зазначалось, предметом позову у даній справі є позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів та договору купівлі - продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності щодо вагової з надвірними будівлями та спорудами площею 426 кв.м., що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Миролюбівка, вул. Млинова, будинок 1.

Проте, у даній справі, згідно вимог заяви від 29.08.2022 позивач просить забезпечити позов шляхом:

- заборони загальним зборам учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» до вирішення по суті справи №921/195/22 приймати рішення про зміну адреси реєстрації Товариства, відчуження майна Товариства;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також нотаріусам, які виконують функції державних реєстраторів, до вирішення по суті справи вносити записи або зміни до записів в Державних реєстрах на підставі рішень загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» про зміну адреси реєстрації Товариства та про відчуження майна Товариства.

У постанові від 26.07.2018 у справі № 911/396/18 Верховний Суд зазначив, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Пункт 1 частини 5 статті 137 ГПК України містить норму, згідно якої не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Наведені позивачем у заяві від 29.08.2022 мотиви в обґрунтування заборони загальним зборам відповідача 1 приймати рішення щодо зміни адреси реєстрації Товариства не пов`язані з позовними вимогами та предметом спору у справі №921/195/22. Суд вважає, що вони по своїй суті направлені на забезпечення інших позовних вимог, підстави виникнення яких можуть виникнути або виникнуть у майбутньому, тобто подія порушення законних прав позивача (такого як наприклад прийняття можливого незаконного рішення з цього питання) або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить ймовірний характер).

Не є підставою для вжиття Господарським судом Тернопільської області заходів забезпечення позову і посилання заявника на ймовірність ухилення посадовими особами ТОВ "Віконт" від виконання рішення суду іншої юрисдикції (рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/6443/20).

З приводу вимоги щодо заборони відчуження майна Товариства, то суд враховує те, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2022 у даній справі вже заборонено ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження приміщення вагової з надвірними будівлями і спорудами, площею 426 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3 , до вирішення даної справи по суті.

Тобто, станом на 29.08.2022, існує чинна заборона суду на вчинення учаснику справи (відповідачу 2) вчиняти дії щодо відчуження майна Товариства, про яке ведеться мова у позовній заяві, та яке безпосередньо стосується предмету спору.

Наведені у заяві від 29.08.2022 вимоги про заборону державним реєстраторам вносити записи або зміни до записів в Державних реєстрах на підставі рішень загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Віконт» про зміну адреси реєстрації Товариства та про відчуження майна Товариства є похідними від вимог про заборону прийняття загальними зборами Товариства рішень щодо зміни адреси реєстрації Товариства, відчуження майна Товариства.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема вимог ст. ст. 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13,73, 74,76-80,86,136-140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви б/н від 29.08.2022 (вх. №5571 від 29.08.2022) ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

2. В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.08.2022.

3. Копію ухвали направити: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю Віконт, с. Миролюбівка, Тернопільський район, 47733, ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.08.2022.

Суддя І.П. Шумський