Рішення

від 28.08.2022 по справі 922/799/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/799/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ: 40081237) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс" (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 93, кв. 171; код ЄДРПОУ: 36223115) про стягнення штрафу без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

06.05.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс" штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у сумі 78 405,00 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що згідно із залізничною накладною №44400836 від 26.11.2021 вагоном №60698974 відповідачем було відправлено зі станції Шебелинка Південної залізниці вантаж на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Однак при контрольному зважуванні на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на вагонних вагах встановлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №450003/887 від 30.11.2022 року, а саме: в накладній №444000836 у вагоні №60698974 вказана маса вантажу складає 23 800 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65 900 кг, що на 42 100 кг більше, ніж вказано у накладній.

На підставі ст. 24, 118 та 122 Статуту залізниць України до відповідача застосовано штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, виходячи з такого розрахунку: тариф провізної плати від станції Шебелинка Південної залізниці до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці згідно накладної становить 15 981,00 грн. х 5 (п`ятикратний розмір) = 78 405,00грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2022 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс" про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/799/22. Вирішено, розгляд справи №922/799/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст.251 ГПК України) та строк 5 днів з дня отримання відзиву на подання до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання сторонами клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою на офіційну адресу суду або дистанційними засобами зв`язку. Зазначено, що учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.

03.08.2022 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7665 від 03.08.2022), в якому зазначив, що ТОВ "СХІДТРАНС" є невеликим підприємством, що надає транспортні та експедиторські послуги. Для відповідача штраф у розмірі 78 405,00 грн. є значним, а тому його стягнення може призвести до вкрай скрутного фінансового становища. Підтвердженням скрутного фінансового становища відповідача є звіт про фінансові результати за 2021 рік, з якого вбачається, що збиток Товариства складає 188,7 тис. грн. Крім того, в умовах воєнного стану здійснювати підприємницьку діяльність на території Україні «врай важко», порушені транспортні ланцюжки, як наслідок підприємство на межі зупинення діяльності. Таким чином, представник відповідача просить суд врахувати відсутність збитків для позивача, надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою, порушення позивачем порядку оформлення документів, а також відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону не перевищувало його вантажопідйомність та не перешкоджало безпеці руху на залізниці.

Позивач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 ГПК України, не скористався, відповідь на відзив не надав.

Так, відзив на позовну заяву відповідач направив на адресу позивача відповідно до накладної Укрпошти №6100149068488 02.08.2022.

Відповідно до трекінгу відправлень з сайту Укрпошти позивачу відзив на позовну заяву було вручено 13.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 09.05.2022 позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Таким чином, станом на 29.08.2022 року встановлений судом строк подання відповіді на відзив сплинув, позивач відповідь на відзив не надав.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

26.11.2021 року зі станції Шебелинка Південної залізниці (444106) Відповідачем був відправлений вагон №60698974 згідно із накладною №44400836 на станцію Кривій Ріг Придніпровської залізниці (467201).

Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердила своїм підписом генеральний директор відправника Стрілець О.В.

Після оформлення накладної та відправлення спірного вагону за межі станції Шебелінка листом ТОВ «СХІДТРАНС» від 29.11.2021 за №29112021 звернулося до начальника станції Шебелинка Південної залізниці Пономаренко Є.В. з проханням вважати вірною масу вантажу 65 400 кг, а також надати про це телеграму на станцію Нижньодніпровськ-Вузол та станцію призначення.

Телеграмою НР225 від 30.11.2021 начальник станції Шебелинка Південної залізниці на підставі вищезазначеного листа повідомив станцію Нижньодніпровськ-Вузол про помилково зазначену масу вантажу 23 800 кг та просив вважати вірною 65 400 кг.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складений Комерційний акт № 450003/887 від 30.11.2021 року.

Перевіркою було виявлено, що у накладній №444000836 у вагоні №60698974 вказана маса вантажу складає 23 800 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65 900 кг, що на 42 100 кг більше, ніж вказано у накладній.

Підставою для покладання на відправника відповідальності згідно ст.122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту. У зв`язку з чим до відповідача застосовано штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, виходячи з такого розрахунку: тариф провізної плати від станції Шебелинка Південної залізниці до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці згідно накладної становить 15 981,00 грн. х 5 (п`ятикратний розмір) = 78 405,00грн.

Залізниця завернулася до суду про стягнення штрафу у розмірі 78 405,00 грн. за неправильно зазначену масу вантажу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із приписами ст. 306 ГК України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 ст. 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

На підставі статті 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 (з змінами) затверджені Правила перевезення вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 (з змінами), а саме п.1.1 розділу Правил оформлення перевізних документів, передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту залізниць України, п. 5 розділу Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.1. розділу Правил оформлення перевізних документів, встановлено, що вантажовідправник при заповненні перевізних документів вказує також масу вантажу у кілограмах.

Отже, на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Відповідно до додатку 3 розділу Правил оформлення перевізних документів оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 р. за №442, та інших нормативно - правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів у графі 55 накладної представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

В ході вирішення спору встановлено, що залізнична накладна №444400836 від 26.11.2021 оформлена відправником відповідно до діючих вимог, зокрема містить відомості про спосіб визначення маси вантажу - на вагонних вагах (150 т), про масу вантажу - 23 800 кг (цифрами та прописом), про вантажопідйомність вагона №60698974 - 69 т .

З внесеними відправником відомостями у залізничну накладну №444400836 від 26.11.2021 вагон №60698974 станцією Шебелинка Південної залізниці прийнято до перевезення, про що проставлено календарний штемпель станції відправлення за 26.11.2021 у п.56 залізничної накладної.

Факт навантаження вагону №60698974 вантажем масою 65 900 кг, що перевищує вказану масу у перевізному документі на 42 100 кг, встановлено на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на справних вагонних 150-тоних електронно-тензометричних вагах, заводський №032, що пройшли держповірку 27.09.2021.

У п.24 Статуту залізниць, на який посилається Залізниця у позові, передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Тоді як Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Абзац 5 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує ст. 24 Статуту залізниць наступним чином: залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Вагон №60698974 вантажопідйомністю 69 тон був прийнятий до перевезення станцією відправлення Шебелинка Південної залізниці лише на підставі його візуального огляду.

Водночас чинне законодавство у сфері перевезень залізничним транспортом забороняє станції відправлення Залізниці приймати до перевезення вагон, завантажений Вантажовласником з перевищенням його вантажопідйомності.

Тому праву Залізниці перевірити відомості про вантаж, зазначений відправником у накладній, зокрема, про його масу на станції відправлення кореспондують такі обов`язки:

- забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, та в інших випадках, передбачених Правилами перевезення окремих видів вантажів (п.26 Правил приймання вантажів до перевезення);

- правила технічної експлуатації обов`язкові для усіх підрозділів та працівників залізничного транспорту. Виконання Правил технічної експлуатації забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху (п.2 Правил технічної експлуатації залізниць України);

- основними обов`язками працівників залізничного транспорту є: задоволення потреб щодо перевезень пасажирів та вантажів при безумовному забезпеченні безпеки руху та збереження вантажів, що перевозяться (п.1.1 розділу 1 Правил технічної експлуатації залізниць України);

- відповідальність за безпеку руху і проходження вагонів без відчеплення від поїздів у межах гарантійної ділянки несуть працівники зазначених пунктів (п.12.13 Правил технічної експлуатації залізниць України);

- поїзди мають формуватися відповідно до цих Правил (п.15.26 Правил технічної експлуатації залізниць України);

- забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться; вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність; платформи та піввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі (п.п.15.26, 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України).

Судом встановлено, що станцією відправлення Шебелинка Південної залізниці всупереч встановленої у п. 26 Правил приймання вантажів до перевезення та у п.15.26 Правил технічної експлуатації залізниць України заборони прийнято до перевезення вагон №60698974.

Після оформлення накладної та відправлення спірного вагону за межі станції Шебелінка листом ТОВ «СХІДТРАНС» від 29.11.2021 за №29112021 звернулося до начальника станції Шебелинка Південної залізниці Пономаренко Є.В. з проханням вважати вірною масу вантажу 65 400 кг, а також надати про це телеграму на станцію Нижньодніпровськ-Вузол та станцію призначення.

Телеграмою НР225 від 30.11.2021 начальник станції Шебелинка Південної залізниці на підставі вищезазначеного листа повідомив станцію Нижньодніпровськ-Вузол про помилково зазначену масу вантажу 23 800 кг та просив вважати вірною 65 400 кг.

Підставою для накладення на відправника відповідальності згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.

Комерційний акт № 450003/887 від 30.11.2021 року складено станцією перевезення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, а не станцією відправлення.

Ст.122 Статуту залізниць у сукупному застосуванні із ст.32 Статуту покладає на Вантажовласника відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у формі сплати штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно із статтею 118 цього Статуту, незалежно від порушення станцією відправлення Залізниці встановленої заборони приймати до перевезення вагон , завантажений більше його вантажопідйомності.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги Залізниці про стягнення з Вантажовласника штрафу в розмірі 78 405,00 грн. за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

В свою чергу у відзиві представник відповідача зазначив, що штраф у розмірі 78 405,00 грн. є значним, а тому його стягнення може призвести до вкрай скрутного фінансового становища. Підтвердженням скрутного фінансового становища відповідача є звіт про фінансові результати за 2021 рік, з якого вбачається, що збиток Товариства складає 188,7 тис. грн. Крім того, в умовах воєнного стану здійснювати підприємницьку діяльність на території Україні «врай важко», порушені транспортні ланцюжки, як наслідок підприємство на межі зупинення діяльності. Таким чином, представник відповідача просить суд врахувати відсутність збитків для позивача, надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою, порушення позивачем порядку оформлення документів, а також відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону не перевищувало його вантажопідйомність та не перешкоджало безпеці руху на залізниці.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 при застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред`явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Водночас при застосуванні ч.1 ст. 24, ст. 122 Статуту залізниць та пункту 5.5. Правил оформлення перевізних документів, які покладають на Вантажовласника всю повноту відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, в тому числі, яка перевищує вантажопідйомність вагону, суд приймає до уваги, що таку невідповідність виявлено не станцією відправлення, а станцією перевезення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (п.3 ч.1 ст.83 ГПК України), господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Ця процесуальна норма застосовується судом виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч.3 ст.551 ЦК України і ст.233 ГК України.

Частиною 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Таким чином, для зменшення розміру штрафу за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 906/754/17.

Таким чином, враховуючи відсутність збитків для позивача, надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою, а також відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону не перевищувало його вантажопідйомність та не перешкоджало безпеці руху на залізниці, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу, встановленого статтями 118 та 122 Статуту залізниць, із п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення до трьохкратної провізної плати за всю відстань перевезення, а саме виходячи з такого розрахунку: тариф провізної плати від станції Шебелинка Південної залізниці до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці згідно накладної становить 15 981,00 грн. х 3 (трьохкратний розмір) = 47 943,00грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у повному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

ПозовАкціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс" про стягнення штрафу - задовольнити частково.

Зменшити штраф з п`ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень до трьохкратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс" (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 93, кв. 171; код ЄДРПОУ: 36223115) на користь Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (п/р НОМЕР_1 , в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ: 40081279, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця") штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у сумі 47 943 (сорок сім тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східтранс" (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 93, кв. 171; код ЄДРПОУ: 36223115) на користь Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (п/р НОМЕР_2 , Філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ: 40081237, отримувач: регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця") витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "29" серпня 2022 р.

СуддяТ.О. Пономаренко