Ухвала

від 28.08.2022 по справі 487/1585/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.08.22

22-ц/812/636/22

Єдиний унікальний номер судової справи 487/1585/19

Номер провадження 22-ц/812/636/22

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Ухвала

Іменем України

29 серпня 2022 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Самчишиної Н.В., Царюк Л.М.,

з секретарем судового засідання Стрілець К.О.,

за участі:прокурора ЦвікілевичН.В.,

представників третьої особи Іванцова І.А., Писарука Є.А.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за апеляційною скаргоюзаступника прокурораМиколаївської областірішення,яке ухваленоЗаводським районнимсудом містаМиколаєва 18березня2020року під головуванням судді Нікітіна Д.Г., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня №4», про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Миколаївська міська лікарня №4, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначено,що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1239 від 22 листопада 2011 року за ОСОБА_1 оформлено право власності на нежитлову будівлю - бюро ритуальних послуг за літ.Б5 площею 86.3 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , адреса була змінена на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28 жовтня 2011 року за №1122).

02 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на це приміщення.

Прокурор вважає вказане рішення органу місцевого самоврядування щодо оформлення на ім`я ОСОБА_2 права власності на самовільно збудоване нерухоме майно - бюро ритуальних послуг, на території Миколаївської міської лікарні №4, та свідоцтво про право власності на це майно незаконними у зв`язку з їх невідповідністю вимогам ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», діючого на час виникнення спірних правовідносин. Цими нормативними актами оформлення права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна передбачено, лише за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

З метою незаконного оформлення права власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_1 подав до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради відповідну заяву, договір про оренду комунального майна за №112 від 11листопада 2009 року та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 02 листопада 2011 року МК 14211068985.

Між тим, будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 до заяви не додано.

Згідно інформації міської ради від 12 грудня 2018 року відповідачу, як суб`єкту господарювання чи фізичній особі земельна ділянка за вказаною адресою для будівництва приміщення бюро ритуальних послуг не надавалась. Будівництво здійснено на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні лікарні на підставі Державного акту №000435 II-МК. За інформацією від 26 жовтня 2018 року, адміністрація міської лікарні СмирновуД.В. згоди на вилучення з користування земельної ділянки для здійснення будівництва відповідної прибудови не надавала.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20серпня2012 року за №864 попереднє рішення цього ж органу від 21листопада2011 року за №1239 у частині пункту 298 про оформлення за ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю - бюро ритуальних послуг скасоване з тих підстав, що будівля бюро ритуальних послуг (літ. «Б5») є прибудовою до будівлі літ. «Б», яка належить до об`єктів комунальної власності та перебуває в управлінні Миколаївської міської лікарні №4; фактично бюро ритуальних послуг передано міською лікарнею №4 відповідачу в оренду згідно з договором від 11 листопада 2009 року №112. Цим же рішенням доручено Управлінню з використання та розвитку комунальної власності міської ради та Комунальному підприємству «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «ММБТІ») здійснити заходи щодо скасування права власності та внесення змін до запису у відповідному реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно.

Водночас ОСОБА_1 , користуючись бездіяльністю органів місцевого самоврядування, 02 листопада 2016 року зареєстрував право власності на підставі незаконного свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю - бюро ритуальних послуг за вказаною адресою в Державному реєстрі прав та їх обтяжень. Незважаючи на протиправне оформлення за фізичною особою права власності на вказане майно, Миколаївська міська рада не вчиняла будь-яких дій щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва на майно, що свідчить про неналежне виконання міською радою як уповноваженим органом своїх обов`язків у сфері управління власністю територіальної громади міста.

Посилаючись на викладені обставини заступник прокурора просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, серії НОМЕР_1 від 02 грудня 2011 року на майно по АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Зазначав, що вчиняв дії, спрямовані на приведення у відповідність до норм чинного законодавства своєї підприємницької діяльності, проте дії головного лікаря міської лікарні №4 та співробітників ТОВ «Агенція безпеки «Альфа-Щит», перешкоджають йому у цьому. Також просив застосувати наслідки спливу позовної давності, посилаючись на набуття права власності у 2011 році, тоді як позов пред`явлено тільки у лютому 2019 року.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 18березня2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що прокурор неправильно визначив особу, інтереси якої порушено та уповноважену на звернення до суду в цих правовідносинах, так як такою є не Миколаївська міська рада, а Миколаївська міська лікарня №4, яка є власником спірного майна, а тому саме лікарня зацікавлена у поверненні майна та визнанні свідоцтва про право власності на таке майно ОСОБА_1 недійсним. До того ж, як підставу відмови в задоволенні позову суд першої інстанції заначив порушення позовної давності, оскільки з листа ОСОБА_1 від 27 грудня 2012 року позивачу було відомо про наявність спірного свідоцтва та його незаконність, але протягом більше п`яти років на захист порушеного права звернення до суду не було.

Так, в апеляційній скарзі заступник прокурора Миколаївської області, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення районного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задоволено. Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 18березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов першого заступника прокурора Миколаївської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія НОМЕР_1 від 02 грудня 2011 року на нежитлову будівлю бюро ритуальних послуг, розташовану по АДРЕСА_3 .

Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року задоволено касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Іванової Н.М. Постанову Миколаївського апеляційного суд від 21 жовтня 2020 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову суд касаційної інстанції мотивував тим, що земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні Міської лікарні №4, є власністю територіальної громади, і відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», право на розпорядження нею належить територіальній громаді в особі міської ради та її органів. Таким чином, саме Миколаївська міська рада уповноважена на здійснення відповідних функцій власника від імені територіальної громади щодо розпорядження землями комунальної власності. Отже, власнику належить право захисту свого права власності, яким є земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. Водночас апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не встановив, коли саме Миколаївській міській раді стало відомо про порушення її прав з урахуванням доводів ОСОБА_1 про те, що про наявність свідоцтва про право власності від 02 грудня 2011 року, серія САЕ №494798 Миколаївській міській раді стало відомо з листа ОСОБА_1 від 27 грудня 2012 року.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задоволено частково. Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 18березня2020 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права шляхом визнання судом недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 02 грудня 2011 року на майно на АДРЕСА_3 , видане ОСОБА_1 .

При цьому прокурор в такий спосіб бажає захистити інтереси держави та територіальної громади, оскільки протиправне оформлення права власності на об`єкт нерухомості нівелює принцип ефективного та законного використання комунальної власності громадою, підриває авторитет держави та органів місцевого самоврядування. Підставою позову прокурор зазначив незаконне набуття ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт у зв`язку з неправомірним оформленням права власності на нерухоме майно, оскільки рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 20 серпня 2012 року №864 з рішення від 22 листопада 2011 року № 1239 виключено пункт про оформлення права власності на нежитлову будівлю та доручено Управлінню з використання та розвитку комунальної власності здійснити заходи з унесення змін до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, між учасниками цієї справи фактично існує спір щодо відсутності або наявності права власності на зазначену будівлю, яка, як зазначено в рішенні виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20 серпня 2012 року №864, є прибудовою до будівлі за літ.«Б» на АДРЕСА_2 , що належить до об`єктів комунальної власності міста та перебуває в управлінні Міської лікарні №4.

У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання судом недійсним та скасування свідоцтва про право власності є неефективним для захисту прав позивача, а належним способом захисту позивача буде звернення до суду одночасно з вимогами про визнання відсутнім права власності відповідача та про визнання права позивача.

Постановою Верховного Суду від 26 травня 2022 року касаційні скарги заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Миколаївського апеляційного суд від 26 жовтня 2021 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.417 ЦПК України не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 26 травня 2021 року, щодо необхідності з`ясування усіх обставин, пов`язаних із об`єктивною можливістю Миколаївської міської ради бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів.

Розгляд справи призначено на 29 серпня 2022 року на 10 год.

29 серпня 2022 року, до апеляційного суду від відповідача надійшла заява, в якій міститься клопотання про відкладення розгляду даної цивільної справи до закінчення дії в Україні воєнного стану.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не має можливості з`явитись в судове засідання призначене на 29 серпня 2022 року на 10 год. та висловити свою позицію по справі, оскільки проходить військову службу, що підтверджується долученою до заяви довідкою.

Заслухавши думку прокурора, представників третьої особи, та оцінивши обґрунтування клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що норми ЦПК України не містять випадків для відкладення розгляду справи з підстав дії в країні воєнного стану.

Між тим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 253ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини 1 статті 251цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Так, ОСОБА_1 є відповідачем у справі. Згідно долученої до справи довідки відповідного органу останній уважаться таким, що перебуває на військовій службі з 24 лютого 2022 року.

Отже, з огляду на наведені норми права, встановлені обставини є обов`язковими підставами для зупинення провадження у цій справі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи слід задовольнити частково, апеляційне провадження у цій справі зупинити з наведених підстав, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.251, п.2 ч.1 ст.253, ст.ст.389,390 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задовольнити частково.

Апеляційне провадження у цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня №4», про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно - зупинити, до припинення перебування ОСОБА_1 , у складі Збройних Сил України.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: Н.В. Самчишина

Л.М. Царюк

Повний текст судового рішення

складено 30 серпня 2022 року