Рішення

від 29.08.2022 по справі 806/1515/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року м. Житомир справа № 806/1515/18

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирська обласна рада про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Житомирської області із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирська обласна рада, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол №3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ ;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6239, виданий 28.12.2017 ПП «Леся» з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища Шадурського, Південної частини Східної ділянки №2, площею 3,00 га, розташованого на 1,5 км на північ від с. Шадура, Хорошівського району, Житомирської області.

Обгрунтовано позовні вимоги тим, що під час розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро та видачі ПП «Леся» спеціального дозволу на користування надрами відповідачами було порушено вимоги природоохоронного законодавства та законодавства у сфері надрокористування, оскільки вказане Підприємство станом на момент розгляду вищезазначених матеріалів не володіло спеціальним дозволом на користування надрами, тобто не було надрокористувачем, не отримало погодження від Житомирської обласної ради, а отже не набуло права на отримання спірного дозволу на поза аукціонних засадах.

Позивач, обґрунтовуючи наявність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом, наголошував, що на даний час відсутній державний орган, до повноважень якого належить контроль за законністю видачі спеціальних дозволів на користування надрами Держгеонадра, та який наділений повноваженнями щодо звернення до суду із відповідною категорією позовів про скасування таких дозволів, а тому у даному конкретному випадку прокурор має право на самостійне звернення до суду з цим позовом з метою захисту інтересів держави.

Порушення інтересів держави прокурор обґрунтовував тим, що у даному випадку позов пред`являється з метою запобігання незаконному наданню надр у користування (що є суспільно значимим питанням) з порушенням встановленої державою процедури (неправильним застосуванням законодавства) та з порушенням норм природоохоронного законодавства шляхом протиправного складання протоколу ДКЗ та неврахуванням відмови органу місцевого самоврядування у погодженні такого надання.

На переконання позивача, недотримання вказаних умов відповідачами беззаперечно порушує інтереси держави, підриває авторитет владних органів через недотримання встановленої законом процедури і штучного створення сприятливих умов для уникнення такої процедури окремій юридичній особі (шляхом складання протиправного протоколу ДКЗ, неврахування відмови обласної ради, тощо), зменшує надходження до бюджету.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ДКЗ не допустило порушень законодавства, розглядаючи подані ПП "Леся" документи щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області, тоді як позивачем порушувалось питання про протиправність спірного протоколу ДКЗ лише з підстав формулювання та аргументації, тоді як не вказується жодної норми закону, яка була порушена, або якій не відповідає цей протокол.

У оскаржуваних судових рішеннях наголошено, що сам протокол ДКЗ не є самостійним нормативно-правовим актом, а є лише доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 №1464, стосовно якого позивач не ставить питання про його протиправність та про його оскарження.

З урахуванням зазначених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6239 від 28.12.2017, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що такий дозвіл було видано ПП «Леся» з дотриманням вимог законодавства за наявності чинного рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами», яким погоджено клопотання ПП «Леся» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування - корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - №2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га.

Суди попередніх інстанцій відхилили доводи прокурора стосовно того, що при зверненні ПП «Леся» у 2017 році до Держгеонадра за отриманням спеціального дозволу на користування ділянкою надр Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро діяли норми Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, які вимагали отримання погодження відповідної обласної ради, оскільки при наявності одного погодження, яке є легітимним, Житомирською обласною радою було прийняте протилежно інше рішення з цього ж питання, тоді як рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 є чинним та правомірно взято до уваги при наданні спірного спеціального дозволу.

На переконання судів попередніх інстанцій, Житомирською обласною радою за власним тлумаченням отриманого звернення, без перевірки усіх наявних обставин, винесено на новий розгляд звернення Держгеонадра, як отримання погодження на нову ділянку, а не як на частину вже існуючої.

Посилаючись на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора і в частині вимог про визнання протиправним та скасування спірного спеціального дозволу на користування надрами.

Як на підставу для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, посилався на те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва інтересів держави, оскільки захист цих інтересів належить здійснювати органам, перелік яких наведено у статтях 11, 61 Кодексу України про надра.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, заступником прокурора Вінницької області подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Задовольняючи вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що саме Житомирська обласна рада уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, то саме цей орган, в силу приписів частини п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, набуває статусу позивача у разі відкриття провадження у справі за зверненням прокурора до суду із позовною заявою в інтересах держави. Суд першої інстанції достеменно не визначив зміст спірних правовідносин та склад їх учасників, неповно дослідив підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, вказані у позовній заяві, не надав їм належної оцінки, а також не встановив того, кому належить право вимоги за таким позовом і хто у даному конкретному випадку набуває статусу позивача.

Беручи до уваги те, що судом першої інстанції не було забезпечено повного і всебічного з`ясовування усіх обставин цієї прави та не вирішено питання щодо заміни належної сторони (позивача), колегія суддів не може констатувати того, що цю справу, спір у якій вирішено судами по суті позовних вимог, розглянуто за позовом особи, якій належить право вимоги, а тому й оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Адміністративна справа №806/1515/18 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 05.10.2021 року та відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 передана на новий розгляд судді Шимоновичу Р.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 806/1515/18 за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи: Приватне підприємство "Леся", Житомирська обласна рада, про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу.

Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17.11.2021 о 10:00 із повідомленням учасників справи про його проведення.

17.11.2021 року у зв`язку із поданим клопотання представника Приватного підприємства "Леся" підготовче засідання відкладено на 08.12.2021 року 12:00.

Відповідчем - Державною комісією України по запасах корисних копалин подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивовано таку позицію, зокрема, тим, що роботи та дослідження на Шадурському (Східна ділянка № 2) родовищі габро - зареєстровані Держгеонадра за № У-17-233/1 (форма 3-гр), що є офіційним свідченням про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, у цільовому завданні зареєстрованих робіт визначено: 'Теолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорощівському районі Житомирської області. Затвердження запасів в ДКЗ". Також визначено, що роботи виконуються камеральним шляхом.

Наявність реєстрації робіт центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - Держгеонадра, надає право ПП "Леся" подати до ДКЗ результати робіт і досліджень з геологічного вивчення надр для проведення державної експертизи. Вважає, що ДКЗ не мала підстав для відмови ПП "Леся" у прийнятті до розгляду матеріалів ГЕО (зокрема, розподіл запасів) та проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, через те, що роботи були зареєстровані Держгеонадра.

Позиція про те, що наявність реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр є підставою для прийняття матеріалів ГЕО знайшла свою підтримку в рішеннях Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду (справа № 806/2112/17 за позовом заступника прокурора Житомирської області до ДКЗ, Житомирської облради, третя особа - ТОВ "Екотехбуд" про визнання протиправним та скасування протоколу ДКЗ № 3867-ДСК від 14.03.2017 і рішення № 681 від 25.05.2017 р., додаток 1). Більш того, в даних рішеннях вказано, що ДКЗ не має підстав для відмови в прийнятті матеріалів ГЕО за відсутності у суб`єкта господарювання спеціального дозволу на користування надрами при наявності реєстрації робіт відповідно до Порядку реєстрації РДГВН).

Крім того, відмітив, що, ГЕО проводиться для обгрунтування подальших рішень щодо родовища (ділянки), у той же час, заступник прокурора Житомирської області, без належних підстав для доказів своїх припущень щодо протиправності протоколу ДКЗ № 3990 намагається, загостривши увагу на фразі "геолого-економічне обґрунтування", визнати рішення ДКЗ, що грунтується на результатах комплексного проведення державної експертизи та оцінки запасів, протиправним. Отже, посилання та аргументація позивача на використане формулювання як на підставу протиправності протоколу ДКЗ № 3990 є надуманими.

Відповідач переконаний, що ним чітко висвітлені норми законодавства якими ДКЗ керувалась під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. ДКЗ діє в межах своїх повноважень та в порядку визначеному законодавством. Надані матеріли ПП "Леся", висновки експертів ДКЗ та норми законодавства України дозволи колегії ДКЗ на засіданні прийняти рішення, які оформлені у протоколі ДКЗ № 3990.

08.12.2021 року оголошено перерву у піготовчому зсіданні до 23.12.2021 року 15:30.

23.12.2021 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 16.02.2022 року 10:00.

16.02.2022 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Чергове судове засідання призначено на 02.03.2022 року 13:30.

02.03.2022 року у зв`язку з Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" справу знято з розгляду. Наступне судове засідання у справі призначено на 15.06.2022 року 12:30.

15.06.2022 року у зв`язку з поданим клопотання представника третьої особи клопотання розгляд справи відкладено на 29.06.2022 року 11:30.

29.06.2022 року у зв`язку з поданим клопотання представника третьої особи клопотання розгляд справи відладено на 06.07.2022 року 11:00.

06.07.2022 року у підготовчому засіданні здійснено заміну позивача - заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави на заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради.

Протокольною ухвалою суду від 06.07.2022 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2022 10:30.

20.07.2022 року представники позивача просили задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином.

Представник ПП «Леся» просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав їх необгрунтованості та безпідставності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у 2017 році TOB «Магма» за технічним завданням ПП «Леся» провело підрахунок запасів та техніко-економічне обґрунтування кондицій. Роботи проведені камеральним шляхом на основі звіту з попередньої геолого-економічної оцінки запасів (2003-2008 роках).

ПП «Леся» відповідно до Методичних рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин, затверджених наказом ДКЗ 21.07.2015 за №293, до ДКЗ були подані на експертизу геологічні звіти з підрахунком запасів та ресурсів корисних копалин, матеріали геолого-економічних оцінок ділянок надр.

ПП «Леся» звернулась до ДКЗ щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області і протоколом від 04.07.2017 №3990 засідання колегії ДКЗ розглянуло подані матеріали.

У вищевказаному протоколі зазначено, що цей протокол виділення як окремого об`єкту надрокористування Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища, в границях погодженої площі, є доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 №1464, тому тут не розглядаються відомості про геологічну будову, гідрогеологічні та гірничогеологічні умови, методику розвідки та обсяги виконаних геологорозвідувальних робіт, як такі, що пройшли експертизу в ДКЗ, за результатами якої запаси апробовані й родовище прийняте на облік Державного балансу запасів корисних копалин України. ДКЗ у цьому протоколі розглянуло лише питання кількісної і якісної оцінки запасів габро в межах Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища, відповідності якості корисної копалини чинним нині державним стандартам та питання техніко-економічної оцінки запасів у сучасних умовах.

У першій частині протоколу ДКЗ №3990 міститься перелік матеріалів, які розглядались ДКЗ під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, зокрема, звіт «Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області України», а також надано техніко-економічні показники промислового освоєння Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро (у складі матеріалів ГЕО).

За результатами розгляду матеріалів звіту з ГЕО Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, поданих на розгляд ДКЗ ПП «Леся», колегією ДКЗ прийняте рішення про здійснення поділу Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, шляхом виділення в її межах Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, як окремого об`єкту надрокористування. При цьому у протокол ДКЗ №1464 щодо розгляду запасів габро Східної ділянки №2 Шадурського родовища внесено зміни: із загального обсягу запасів габро Східної ділянки №2 Шадурського родовища вилучено обсяг запасів Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища як такі, що вилучені зі Східної ділянки №2 як окремий об`єкт надрокористування - Південну частину Східної ділянки що відображає сутність державної експертизи, зокрема, визначеної підпунктом 5 пункту 4 Положення про ДКЗ.

05.10.2017 до Держгеонадра надійшла заява ПП «Леся» на отримання спеціального дозволу на користування надрами з переліком документів.

Держгеонадра, на виконання пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами відправило листи №22653/03/12-17 та №22654/03/12-17 від 10.10.2017 щодо надання погоджень на користування надрами.

Наказом №397 від 30.10.2017 Міністерство екології та природних ресурсів України надало своє погодження на користування надрами ПП «Леся».

Листом від 23.10.2017 Житомирська обласна рада повідомила Держгеонадра, що відповідно до пунктів 1 та 1.1 рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами», погоджено клопотання ПП «Леся» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування - корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - №2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га. Вказане рішення прийняте відповідно до вимог, діючих на час прийняття у 2009 році норм законодавства. У рішенні Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 термін дії не встановлений. Рішення про скасування або припинення дії зазначеного рішення Житомирською обласною радою не приймалось.

Чотирнадцятою сесією Житомирської обласної ради сьомого скликання на вказане звернення Держгеонадра прийняте рішення від 21.12.2017 №917 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 10.10.2017 №22653/03/12-17» щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ПП «Леся», яким відмовлено у погодженні надання спеціального дозволу.

У подальшому, Держгеонадра видало ПП «Леся» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону на підставі абзацу першого пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них (частина перша статті 3 Кодексу України про надра).

За змістом частини першої статті 4 Кодексу України про надра - надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За приписами частини другої статті 16 цього ж Кодексу спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Станом на момент звернення ПП «Леся» у жовтні 2017 року із заявою про надання цьому Підприємству спеціального дозволу на користування Південною частиною Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро питання надання таких дозволів урегульовувалось нормами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Пунктом 2, абзацом першим пункту 3 та абзацом першим пункту 4 вищезгаданого Порядку встановлено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у редакції, чинній станом на момент видання ПП «Леся» спірного спеціального дозволу на користування надрами, визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац двадцять шостий пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами).

За змістом пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (абзаци другий, четвертий цього пункту) надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується, зокрема, з відповідними обласними радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також з Мінприроди - на всі види користування надрами.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

За змістом пункту 4 вищевказаного Положення державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин.

У абзаці першому пункту 7 цього ж Положення визначено, що Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Абзацами першим, шостим пункту 9 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами, а у пункті 16 цього ж положення закріплено правило, за яким матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ (пункт 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин).

Відповідно до вищезазначених приписів Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин наказом ДКЗ від 21.07.2015 №293 затверджено Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин, згідно з підпунктом 13.3 пункту 13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

У разі коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у пункті 24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Згідно ж з приписами абзацу другого пункту 23 та пункту 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

Надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Вищенаведеними законодавчими приписами чітко врегульована процедура надання спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі, без проведення аукціону у передбачених Кабінетом Міністрів України випадках, а також унормовано усі стадії такого процесу, включаючи питання, пов`язані з погодженням поданих до Держгеонадр документів для отримання вказаного дозволу. При цьому, проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №240/4936/18.

Щодо визнання протиправним та скасування протоколу №3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Леся» звернулась до ДКЗ щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області і протоколом від 04.07.2017 № 3990 засідання колегії ДКЗ розглянуло подані матеріали. В названому протоколі відповідачем зазначено, що цей протокол виділення як окремого об`єкту надрокористування Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища, в границях погодженої площі, є доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 №1464, тому тут не розглядаються відомості про геологічну будову, гідрогеологічні та гірничогеологічні умови, методику розвідки та обсяги виконаних геологорозвідувальних робіт, як такі, що пройшли експертизу в ДКЗ, за результатами якої запаси апробовані й родовище прийняте на обліку Державний баланс запасів корисних копалин України. ДКЗ у цьому протоколі розглядає лише питання кількісної і якісної оцінки запасів габро в межах Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища, відповідності якості корисної копалини чинним нині державним стандартам та питання техніко-економічної оцінки запасів у сучасних умовах.

Протокол засідання колегії ДКЗ складається з таких частин як преамбула (окреслює проблематику питання, зазначає присутніх на засіданні, містить історичний огляд робіт з геологічного вивчення родовища/ділянки тощо), першої частини містить перелік розглянутих документів), другої частини - аналітичної (характеризує різні особливості родовища (ділянки) та державної експертизи), третьої частини - постановляючої - у якій формулюються рішення колегії ДКЗ, прийняті за результатами державної експертизи.

Таким чином, окрім порядку денного (преамбули) протоколу засідання колегії ДКЗ, який жодним чином не визначає правових наслідків і не містить результатів державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, визначених рішенням колегії ДКЗ, протокол засідання колегії ДКЗ містить, зокрема постановляючу частину (рішення щодо результатів проведення експертизи). До того ж, у нормативних актах, що стосуються проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, відсутні критерії і вимоги щодо формулювання порядку денного протоколів ДКЗ (у загальному розумінні "порядок денний" - це постановка актуальних питань чи проблематики, що розглядатиметься та підлягатиме вирішенню).

У порядку денному протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.07.2017 № 3990 окреслена проблематика питання, що розглядатиметься. ДКЗ розглядала матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (геолого- економічна оцінка).

У першій частині протоколу ДКЗ № 3990 міститься перелік матеріалів, які розглядались ДКЗ під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, зокрема, звіт "Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області України", який відповідає вимогам законодавства. Також надано техніко-економічні показники промислового освоєння Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро (у складі матеріалів ГЕО).

Стосовно використаного в протоколі ДКЗ №3990 узагальненого формулювання - геолого-економічне обґрунтування, суд зазначає таке.

У постановляючій частині протоколу ДКЗ № 3990 (пункт 3.10) зазначено, що цей протокол визнано доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 № 1464 відповідно до якого в 2008 р. ДКЗ проводився розгляд матеріалів попередньої геолого-екоііомічної оцінки запасів габро Східної ділянки № 2 Шадурського родовища, поданих ПП "Леся".

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432) та Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю (затверджена наказом ДКЗ від 16.12.2002 № 199, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 за № 78/7399), ГЕО (попередня, початкова) проводиться для обгрунтування доцільності робіт на родовищі (ділянці надр).

Відповідно цих нормативних актів попередня геолого-економічна оцінка - обгрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації. Попередня і`солого-економічна оцінка проводиться для обгрунтування доцільності промислового освоєння родовищ (ділянок) будівельного або облицювального каменю та інвестування робіт із розвідки й підготовки їх до експлуатації ГЕО-2.

У Положенні про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах (затверджене наказом ДКЗ від 07.12.2005 № 300, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 №65/11939), яким установлюється єдиний порядок розробки і обґрунтування показників і параметрів кондицій (ТЕО) на мінеральну сировину для підрахування запасів і ресурсів твердих корисних копалин у надрах та визначення показників ГЕО родовищ, що подаються на державну експертизу й оцінку, фігурують поняття геологічне, економічне та інше обгрунтування кондицій для підрахунку запасів родовищ корисних коп;иіин та розкриваються їх особливості.

Таким чином, ГЕО проводиться для обгрунтування подальших рішень щодо родовища (ділянки), у той же час, заступник прокурора Житомирської області, без належних підстав для доказів своїх припущень щодо протиправності протоколу ДКЗ № 3990 намагається, загостривши увагу на фразі "геолого-економічне обґрунтування", визнати рішення ДКЗ, що грунтується на результатах комплексного проведення державної експертизи та оцінки запасів, протиправним. Отже, посилання та аргументація позивача на використане формулювання як на підставу протиправності протоколу ДКЗ №3990 не відповідає дійсності.

За результатами розгляду матеріалів звіту з ГЕО Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, поданих на розгляд ДКЗ ПП "Леся", колегією ДКЗ прийняте рішення про здійснення поділу Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, шляхом виділення в її межах Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовиша габро як окремого об`єкту надрокористування. При цьому в протокол ДКЗ № 1464 щодо розгляду запасів габро Східної ділянки № 2 Шадурського родовища внесено зміни: із загального обсягу запасів габро Східної ділянки № 2 Шадурського родовища вилучено обсяг запасів Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища як такі, що вилучені зі Східної ділянки № 2 як окремий об`єкт надрокористування - Південну частину Східної ділянки, що відображає сутність державної експертизи, зокрема, визначеної пп. 5 п. 4 Положення про ДКЗ.

У даному випадку, позивачем ставиться питання про протиправність протоколу ДКЗ від 04.07.2017 № 3990 лише з підстав формулювання та аргументації, тоді як не вказується жодної норми закону, яка була порушена, або якій не відповідає цей протокол.

Більше того, сам протокол № 3990 від 04.07.2017 не є самостійним нормативно-правовим актом, а є лише доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 № 1464, стосовно якого позивач не ставить питання про його протиправність та про його оскарження. Рішення, яке оформлено цим протоколом, є результатом проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яка проводилась на замовлення ПП "Леся" на умовах та в порядку визначеному законодавством України.

Наведене вище свідчить, що заступником прокурора Житомирської області розглянута лише фраза порядку денного, проте позивачем не звернуто увагу на постановляючу частину, пункти якої прийняті в межах повноважень ДКЗ і містять результат державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6239 від 28.12.2017, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок № 615), Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22.12.1994 №865 (далі - Положення №865), Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263 (далі - Порядок №263).

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

У подальшому, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1 до Постанови № 615. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Пунктом 4 вказаної Постанови визначено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

ПП «Леся» відповідно до «Методичних рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин» затверджених наказом ДКЗ 21.07.2015 за № 293 (далі за текстом - Методичні рекомендації), до ДКЗ були подані на експертизу геологічні звіти з підрахунком запасів та ресурсів корисних копалин, матеріали геолого-економічних оцінок ділянок надр.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, геолого- економічна оцінка ділянки надр - це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки. Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.

У Положенні № 865 також наводиться зміст матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, серед яких визначено наявність документів, що засвідчують право на користування надрами.

Щодо твердження заступника прокурора Житомирської області про те, що ДКЗ протиправно прийняла на розгляд матеріали геолого-економічної оцінки від ПП "Леся", оскільки на момент подання цих матеріалів останнє не володіло спеціальним дозволом на користування надрами, суд зазначає таке.

ПП "Леся" звернулось до ДКЗ з питань розгляду матеріалів звіту "Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області України". За результатами розгляду поданих матеріалів на засіданні колегії ДКЗ було прийнято рішення, зокрема: здійснити поділ Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро, виділивши в межах її площі Південну частину як окремий об`єкт надрокористування, установити параметри тимчасових кондицій для підрахунку запасів, апробувати балансові запаси, визнати Південну частину Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро підготовленою до подальшого геологічного вивчення та промислової експлуатації на умовах економічного ризику та ін.

Діяльність ДКЗ регламентується Положенням про ДКЗ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689. Головними завданнями ДКЗ є встановлення кондицій на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин у надрах; прийняття рішень щодо кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння. ДКЗ відповідно до своїх повноважень проводить державну експертизу геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин (п. З Положення про ДКЗ).

Підпунктом 1 пункту 4 Положення про ДКЗ встановлено, що ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань проводить державну експертизу техніко-економічних розрахунків, що обгрунтовують кондиції на мінеральну сировину, перевіряє відповідність поданих проектів кондицій вимогам найбільш повного, економічно раціонального та комплексного використання запасів корисних копалин, встановлює кондиції на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин родовищ. ДКЗ перевіряє техніко-економічні обґрунтування розподілу запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин між ділянками (пп. 5 п. 4 Положення про ДКЗ).

Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин регулюється відповідним положенням, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення № 865). Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, зокрема створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища (п. 3 Положення № 865). Державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств (п. 5 Положення № 865).

Пунктами 7, 8, 9,11 Положення № 865 визначається, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, шо містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко- економічне (»бгрунтування промислового значення (далі геолого-економічна оцінка, ГЕО).

Матеріали ГЕО містять у собі в т. ч. техніко-економічне обґрунтування кондицій (відповідно до стадії геологічного вивчення та ступеня підготовленості до промислового освоєння родовищ корисних копалин можуть встановлюватись попередні, тимчасові, постійні, оперативні, технологічні кондиції). Згідно з п. 11 Положення № 865 показники (параметри) тимчасових кондицій обгрунтовуються матеріалами щодо доцільності проведення подальшої розвідки родовища корисних копалин чи його ділянки, розглядаються та апробовуються ДКЗ або замовником геологорозвідувальних робіт. Матеріали техніко- економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів розробляються за дорученням користувачів надр суб`єктами, які можуть забезпечити кваліфіковане проведення цих робіт (п. 13 Положення № 865).

Стаття 13 Кодексу України про надра чітко визначає хто може бути користувачем надр ("користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи").

Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини (затверджене наказом Геолкому України від 15.02.2000 №19, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 02.03.2000 №124/4345, далі - Положення №19) регулюються питання проведення геологорозвідувальних робіт. Норми Положення №19 є обов`язковим для виконання, зокрема підприємствами, установами й організаціями, суб`єктами підприємницької діяльності. Геологорозвідувальні роботи - комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр. Завданнями пошуково-оцінювальних робіт є, зокрема попередня геолого-економічна оцінка, матеріали якої подаються на розгляд замовнику геологорозвідувальних робіт або на апробацію ДКЗ.

У статті 39 Кодексу України про надра визначено, що роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр - підлягають обов`язковій реєстрації.

Слід враховувати норми Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2013 за №1157/23689 (далі - Порядок реєстрації РДГВН).

Державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надп України (п. 1.3 Порядку реєстрації РДГВГН; пп. 6 п. 4 Положення про Держгеонадра, заїверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174). У Порядку реєстрації РДГВН визначені підстави та документи для проведення реєстрації.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Порядку реєстрації РДГВН державна реєстрація РДГВН- офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Дія Порядку реєстрації РДГВН регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, яка провадиться на ділянках надр, і поширюєтьс на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Відповідно до статті 13 Кодексу про надра - користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Пунктом 3.9 Порядку реєстрації РДГВН закріплено, що звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду ДКЗ.

Роботи та дослідження на Шадурському (Східна ділянка № 2) родовищі габро - зареєстровані Держгеонадра за № У-17-233/1 (форма 3-гр), що є офіційним свідченням про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, у цільовому завданні зареєстрованих робіт визначено: "Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорощівському районі Житомирської області. Затвердження запасів в ДКЗ". Також визначено, що роботи виконуються камеральним шляхом.

Камеральні роботи всебічна наукова обробка і узагальнення матеріалів, зібраних в процесі спеціальних досліджень будь-яких геологічних об`єктів, в процесі камеральних робіт складаються зведені звіти і графічні, табличні і текстові документи. Камеральні роботи включають узагальнення і ув`язку всіх польових, лабораторних і літературних матеріалів зі складанням геологічних розрізів і карт. Камеральні роботи - це всебічна наукова обробка та узагальнення матеріалів.

Наявність реєстрації робіт центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - Держгеонадра, надає право ПП "Леся" подати до ДКЗ результати робіт і досліджень з геологічного вивчення надр для проведення державної експертизи.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що ДКЗ не мала підстав для відмови ПП "Леся" у прийнятті до розгляду матеріалів ГЕО (зокрема, розподілу запасів) та проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, через те, що роботи були зареєстровані Держгеонадра.

Водночас, суд враховує, що державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр здійснює Держгеонадра (п.1.3 Порядку реєстрації РДГВГН та п. п. 9 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр, затвердженого Постановою КМУ №1174 від 30.12.2015).

Як слідує з матеріалів справи, у 2017 році TOB «Магма» за технічним завданням ПП «Леся» провело підрахунок запасів та техніко-економічне обґрунтування кондицій. Роботи проведені камеральним шляхом на основі звіту з попередньої геолого-економічної оцінки запасів (2003-2008 роках).

ПП «Леся» за власні кошти здійснило апробацію в ДКЗ та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ, виконало усі передбачені вимоги для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин відповідно до п.п. 1 п. 8 Постанови № 615, яким передбачено отримання спеціального дозволу без проведення аукціону.

05.10.2017 до Держгеонадра надійшла заява ПП «Леся» на отримання спеціального дозволу на користування надрами з переліком документів.

Держгеонадра, на виконання п. 9 Порядку № 615 відправило листи № 22653/03/12-17 та № 22654/03/12-17 від 10.10.2017 щодо надання погоджень на користування надрами.

Наказом № 397 від 30.10.2017 Міністерство екології та природних ресурсів України надало своє погодження на користування надрами ПП «Леся».

Листом від 23.10.2017 Житомирська обласна рада повідомила Держгеонадра, що відповідно до пунктів 1 та 1.1 рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами», погоджено клопотання ПП «Леся» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування - корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - № 2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га. Вказане рішення прийняте відповідно до вимог, діючих на час прийняття у 2009 році норм законодавства. У рішенні Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 термін дії не встановлений. Рішення про скасування або припинення дії зазначеного рішення Житомирською обласною радою не приймалось.

Разом з тим, чотирнадцятою сесією Житомирської обласної ради сьомого скликання на вказане звернення Держгеонадра прийняте рішення від 21.12.2017 № 917 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 10.10.2017 № 22653/03/12-17» щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ПП «Леся», яким відмовлено у погодженні надання спеціального дозволу.

Представник Житомирської обласної ради у судовому засіданні звернув увагу на те, що таке рішення прийняте з урахуванням рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань екології, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів від 14.12.2017. Обґрунтованих пояснень чому при наявності одного погодження, яке є легітимним, Житомирською обласною радою було прийняте протилежно інше рішення з цього ж питання суду не було надано. Посилання на те, що в даний момент діють норми Порядку №615 судом не приймаються - так як попереднє погодження є легітимним, а причин чому було відмовлено в погодженні ПП "Леся" від 21.12.2017 № 917 не було зазначено.

Суд вважає посилання позивача на вказане рішення безпідставним, так як рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами» є легітимним і лише про нього йшлося в листі Держгеонадра 22653/03/12-17 від 10.10.2017, про прийняття нових рішень не йшлося.

Однак, Житомирською обласною радою, за власним тлумаченням отриманого звернення, без перевірки усіх наявних обставин, винесено на новий розгляд звернення Держгеонадра, як отримання погодження на нову ділянку, а не як на частину вже існуючої.

Відтак, з урахуванням наведених обставин справи, суд не погоджується з доводами про те, що булопорушено процедуру надання ПП «Леся» спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий дозвіл надано у тому числі і на підставі протиправного протоколу ДЗК та без попереднього погодження з Житомирською обласною радою питання про надання надр у користування, так як судом встановлено протилежне.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та наявних доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти, або на нові докази, які б давали підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (майдан ім. С. П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 13576948) до Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ: 37536031), Державної комісії України по запасах корисних копалин (вул. Кутузова, 18/7, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 01432865), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся" (вул. Покровська, 54-а, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13556147), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирська обласна рада (майдан ім. С. П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 13576948) про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2022 року.

Суддя Р.М.Шимонович