Рішення

від 29.08.2022 по справі 620/4168/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року Чернігів Справа № 620/4168/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Віра"доГоловного управління Державної податкової служби у Львівській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРА» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладене в листі від 01.06.2022 №АП/13-01-18-12-06 про відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи; зобов`язання відповідача відновити та підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022, про що видати відповідну довідку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не підтверджено СГТОВ «ВІРА» статус платника єдиного податку четвертої групи через існування станом на 01.01.2022 податкового боргу в сумі 2 грн. Із такими діями відповідача товариство не погоджується, оскільки податковим органом всупереч вимог ПК України до позивача застосовано норми, що стосуються питання реєстрації платника єдиного податку, а не підтвердження його статусу.

Відповідач, в установлений судом строк подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог просив відмовити, оскільки відповідно до вимог пп.291.5-1.3 п. 291,5-1 ст. 291 ПК України суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не може бути платником єдиного податку. Враховуючи наявність у позивача станом на 01.01.2022 податкового боргу, ГУ ДПС у Львівській області повідомило СТОВ «Віра» листом №3725/АП/13-01-18-12-06 від 01.06.2022 про те, що з 01.01.2022 таке підприємство не може бути платником єдиного податку четвертої групи та переходить на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим Кодексом України.

Ухвалою суду від 30.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

27.03.2001 Городнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області проведено державну реєстрацію юридичної особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРА» (код ЄДРПОУ 03798725), про що видано відповідне свідоцтво (а.с. 7).

З огляду на матеріали справи СГТОВ «ВІРА» з 09.07.1997 є платником податку на додану вартість, відповідно до довідки про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи податковим органом підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік (а.с. 9, 11).

Розглянувши подані СГТОВ «ВІРА» податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, подані до Городнянської ДПІ ГУ ДПС у Чернігівській області (2506) від 18.02.2022 на 2022 рік, Головне управління ДПС у Львівській області, листом від 01.06.2022 №АП/13-01-18-12-06 повідомило позивача про відмову у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи через наявність станом на 01.01.2022 податкового боргу по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 2,00 грн (а.с. 12).

Не погоджуючись із такою відмовою в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податковим кодексом України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку четвертої групи.

Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам статті 291 Податкового Кодексу України.

Згідно з п.291.2. ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до норм пп. 291.5-1.3. п.291.5-1. ст.291 Податкового кодексу України від не можуть бути платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб`єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.51 3 п.291.51. ст. 291 Податкового кодексу України).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з п. 299.6. ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Як встановлено відповідачем, станом на 01.01.2022 р. за СТОВ «Віра» рахується податковий борг по рентний платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення код платежу 13030100 в сумі 2,00 грн, який виник 19.11.2021 у зв`язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених сум Рентної платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення самостійно визначених СТОВ «Віра» поданням декларації за «III квартал 2021 рік» (№9310538040 від 20.10.2021 року), згідно якої Позивач самостійно визначив суму в розмірі 1 085 грн, що підтверджується декларацією та квитанціями про подання декларації за «III квартал 2021 рік».

Пункт 298.8. ст. 298 ПК України зазначає, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1. пункту 298.8. ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (відповідність визначеним критеріям 4 групи - 75 відсотків) подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Відтак, зареєстрований платник єдиного податку 4 групи зобов`язаний щорічно підтверджувати відповідність вимогам, наведеним в пункті 291.4. статті 291 ПКУ, а саме, що у юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, наявна частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75% та наявність земельних ресурсів.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

У справі, що розглядається, судами з`ясовано, що позивач вже набув статус платника єдиного податку четвертої групи. Відтак, звертаючись у лютому 2022 року із відповідним переліком документів до податкового органу, позивач не вчиняв дій, спрямованих на перехід на спрощену систему оподаткування, а здійснював щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку.

Відповідач не заперечує, що частка сільськогосподарського товаровиробництва СГТОВ «ВІРА» за попередній податковий (звітний) рік перевищує 75 відсотків; документи, необхідні для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, прийняті та зареєстровані контролюючим органом.

При цьому на посилання Головного управління ДПС у Львівській області на наявність у позивача податкового боргу як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України суд ставиться критично, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб`єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Більше того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що така перевірки проводилась відповідачем, а також в доданих до відзиву документах відсутнє рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Окрім того суд зауважує, що наявність податкового боргу СГТОВ «ВІРА» повністю погашено в лютому 2022 року.

Своєю чергою, суд зауважує, що відмова у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи через існуючий станом на 01.01.2022 борг в сумі 2,00 грн є надмірним формалізмом суб`єкта владних повноважень, що призвело до порушення права позивача на продовженні перебування на обраній системі оподаткування, в той час як такий борг на момент розгляду відповідних документів податковим органом вже був сплачений платником податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесеного рішення, що викладено в листі від 01.06.2022, а тому позовні вимоги в частині його скасування належить задовольнити.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, як: здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьев проти України від 05.04.2005.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача відновити та підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022, про що видати відповідну довідку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги СГТОВ «ВІРА» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області, викладене в листі від 01.06.2022 №АП/13-01-18-12-06 про відмову в підтвердженні Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ВІРА» статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області відновити та підтвердити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ВІРА» статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022, про що видати відповідну довідку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРА» судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Віра", вул. Покровська, буд. 98, с. Вихвостів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15151, код ЄДРПОУ 03798725.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090.

Дата складення повного рішення суду - 30.08.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб