Рішення

від 10.07.2022 по справі 640/27726/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2022 року м. Київ № 640/27726/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Візіон Лайтінг Україна» до Головного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Осадчого О.А.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Візіон Лайтінг Україна» (далі також - позивач, ТОВ «Візіон Лайтінг Україна», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 08.09.2020 за №00232613070106 і №00242613070106.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта Головного управління ДПС у м. Києві від 18.08.2020 №245/26-15-01-06/39717978, оформленого за результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн. за період травень 2020 року.

Позивач вважає, що контролюючий орган дійшов хибних висновків про відсутність у ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» правових підстав для формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками - ТОВ «ТД «ТСК Україна» і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень». Позивач стверджував, що перевіряємі господарські операції є реальними (товарними), оформлені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами. При цьому, якщо окремі первинні документи (як то товарно-транспортні накладні) містили незначні недоліки в оформленні, то наведена обставина не може свідчити про безтоварність господарських операцій в цілому. Стосовно правомірності формування ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2020 року представник позивача зазначив, що у період з жовтня по грудень 2017 року контролюючим органом були заблоковані податкові накладні, виписані контрагентами Товариства, всього на загальну суму 2 029 239,24 грн. (в т.ч. ПДВ - 338 206,54 грн.). В подальшому, в березні 2018 року такі податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та, відповідно відомості по таких податкових накладних були відображені товариством у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період березень 2018 року. Згодом, у майбутніх звітних періодах ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» сформувало та задекларувало у податковій звітності суму від`ємного значення податку на додану вартість, що сформувалася в т.ч. за рахунок зазначеної суми податкового кредиту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було відкрито провадження у справі №640/27726/20 за вказаним позовом, та цю справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, де просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за результатом проведеної документальної позапланової перевірки позивача ГУ ДПС у м. Києві були встановлені порушенням платником (позивачем) норм податкового законодавства в частині неправомірного заниження від`ємного значення податку на додану вартість (як різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання) за звітний період травень 2020 року та, як наслідок заниження податкового зобов`язання з названого податку, що мав бути задекларований платником до сплати за вказаний звітний період. А саме, в ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що сформований товариством за рахунок задокументованих господарських операцій між ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» і контрагентами-постачальниками (ТОВ «ТД «ТСК Україна» і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень») показник від`ємного значення з податку в дійсності необхідними, належним чином оформленими та достатніми первинними документами не підтверджується.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де навів додаткові пояснення стосовно зауважень відповідача.

17.05.2021 суд ухвалив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову і письмових пояснень. У свою чергу представник відповідача в судових засіданнях заперечували проти задоволення позову повністю.

Крім того, в ході розгляду справи суд 05.07.2021 та 13.09.2021 допитав в якості свідків директора ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» ОСОБА_1 , директора ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (остання була директором ТОВ «ТД «ТСК Україна» у період спірних господарських правовідносин).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників та свідків, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У липні-серпні 2020 року працівниками Головного управління ДПС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за період травень 2020 року. За результатами проведення такої перевірки був складений акт від 18.08.2020 №245/26-15-05-01-06/39717978, яким встановлено порушення Товариством пп. 44. ст. 44, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2020 року, всього на суму 278 714 грн., та водночас до заниження платником податкового зобов`язання з названого податку на загальну суму 1 050 872 грн. (в т.ч. за липень 2019 року на 86 966 грн., за серпень 2019 року - 189 786 грн., за жовтень 2019 року - 222 250 грн., за листопад 2019 року - 27 996 грн., за січень 2020 року - 195 756 грн., за лютий 2020 року - 237 700 грн., за квітень 2020 року - 80 335 грн., за травень 2020 року - 10 083 грн.).

За змістом цього акта, на підставі наданих платником до перевірки документів та відповідно до наявної податкової інформації перевіряючими встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» з контрагентами-постачальниками ТОВ «ТД «ТСК Україна» (а саме за періоди липень, серпень, жовтень і листопад 2019 року, січень, лютий і квітень 2020 року) і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» (а саме за періоди січень, лютий, квітень 2020 року) мали вплив на формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1 329 586 грн. (в т.ч. по операціях з ТОВ «ТД «ТСК Україна» товариство сформувало суму податкового кредиту 877 990,84 грн., а по операціях з ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» - 451 595,10 грн.).

Так, в акті перевірки зазначено, що платником до перевірки були надані, зокрема такі документи: договір поставки електротоварів від 18.02.2017, укладений між ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» (як покупцем) і ТОВ «ТД «ТСК Україна» (як постачальником); видаткові накладні, складені ТОВ «ТД «ТСК Україна» у кількості 113 штук на загальну суму 5 267 944,97 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 877 990,83 грн.). Дослідивши зміст таких видаткових накладних перевіряючі дійшли висновку про їх оформлення з порушеннями, а саме: у графі «Отримав» не зазначено П.І.Б. осіб, відповідальних від імені ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також реквізитів відповідних довіреностей на отримання ТМЦ. Поряд з цим, за результатом проведеного аналізу даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючим органом не було встановлено реєстрації контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ «ТД «ТСК Україна» податкових накладних, що відповідають номенклатурі «електротовари - Світильник підвісний VISION WIRE WSL-70/12W/ 4К/60/ВК, Прожектор на шинопровід VISION Priago TRL90/18W 4000К 40 Білий, Під`єднання живлення 3 фази Праве TRACK VISION//LINE/3phase, Підвіс тросовий 2 метра для шинопроводу TRACK VISION 1 фаза та інші».

Також, в акті перевірки зафіксовано, що платником до перевірки були надано договір поставки електротоварів від 15.01.2020 №15/01, укладений між ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» (як покупцем) і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» (як постачальником), видаткові накладні у кількості 75 штук, складені ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень». Дослідивши зміст таких видаткових накладних перевіряючі дійшли висновку про їх оформлення з порушеннями, а саме: в графі «Від постачальника» містяться підписи, але не зазначено даних П.І.Б. відповідальної особи від ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень»; в графі «Отримав(ла)» містяться підписи, але не зазначено даних П.І.Б. осіб, відповідальних від імені ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також реквізитів відповідних довіреностей на отримання ТМЦ. Поряд з цим, за результатом проведеного аналізу даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючим органом не було встановлено реєстрації контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» податкових накладних, що відповідають номенклатурі «електротовари - Світильник підвісний VISION WIRE WSL-70/12W/ 4К/60/ВК, Прожектор на шинопровід VISION Priago TRL90/18W 4000К 40 Білий, Під`єднання живлення 3 фази Праве TRACK VIS10N//LINE/3phase, Підвіс тросовий 2 метра для шинопроводу TRACK VISION 1 фаза та інші».

Таким чином, за результатами проведеного аналізу наявної податкової інформації встановлено відсутність у ланцюгу постачання контрагентів-постачальників (ТОВ «ТД «ТСК Україна», ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень») відповідних товарів та, відповідно, відсутність необхідних матеріальних, технічних умов, відсутність трудових ресурсів, необхідних для постачання даних товарів власними силами.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що платником до перевірки не була надана технічна енергетична документація, що підтверджує якість та ідентифікацію товару, а саме: інформацію про повне найменування та адресу постачальника, загальний опис виробу, достатній для його однозначної ідентифікації, документів щодо посилання на стандарти та технічні умови (в разі їх застосування), яким відповідає виріб, та документів щодо технічних параметрів для визначення енергоспоживання, класу енергоефекгивності електричних ламп та інших виробів, тому перевіркою неможливо ідентифікувати товар, реалізований названими контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ «Візіон Лайтінг Україна».

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві 08.09.2020 прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «В4» за №00242615070106, яким зменшено позивачу задекларований ним у податковій декларації за звітний період травень 2020 року (реєстр. №913985575 від 18.06.2020) показник від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 278 714 грн.;

- форми «Р» за №00232615070106, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 313 590 грн. (з них по податковому зобов`язанню - 1 050 872 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 262 718 грн.).

Не погоджуючись із правомірністю таких податкових повідомлень-рішень ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» подало до Державної податкової служби України відповідну скаргу. Рішенням ДПС України від 26.10.2020 вих. №30919/6/99-00-06-02-01-06 зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга платника податків - без задоволення.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. «а» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХIV «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч.ч. 1, 2 і 3ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

У свою чергу згідно з ч. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Також суд враховує те, що згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п. 2.5 Положення №88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом №996 та Положенням №88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанови від 13.07.2022 у справі №640/13828/19, 13.07.2022 у справі №826/8414/18 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України, Закону №996-ХIV та Положення №88. Зокрема, Верховний Суд у постанові відзначив те, що: «господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС щодо достовірності доказів. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік. Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.».

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема: в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 ( справа №640/4687/19), а також від 05.09.2018 (адміністративне провадження №К/9901/2599/18) та від 14.02.2020 2020 (адміністративне провадження №К/9901/26975/18), на які посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі.

Водночас, в тексті іншої своєї постанови від 28.02.2018 у справі №806/1033/17, Верховний Суд також відзначив наступне: «окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. У кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.».

Проаналізувавши зміст позову та дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив, що у 2017 та 2020 роках між ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» (як покупцем), в особі директора Кавалера Є.В., та суб`єктами підприємницької діяльності (постачальниками) були укладені однотипні договори поставок товарів, а саме:

- 18.02.2017 із постачальником - ТОВ «Торговий дім» ТСК Україна» (в особі директора ОСОБА_3) був укладений договір поставки за №180217 (строк якого з урахуванням додаткових угод від 13.012.2017, 31.12.2018 та від 31.12.2019 був продовжений до кінця 2020 року). За умовами цього договору постачальник зобов`язувався поставляти покупцю електротовари в кількості, за ціною та в асортименті, визначених у видаткових накладних, а покупець мав придбати вказані товари (п. 1 такого договору). Названі сторони також узгодили, що загальна сума договору складає 20 100 000 грн. Оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на банківський рахунок постачальника. Поставка товару має проводитись постачальником погодженими партіями, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі постачальником покупцю товару (або виконання таких дій уповноваженою постачальником у встановленому порядку третьою особою), та оформлення і передачі постачальником видаткової накладної. Крім того, постачальник гарантує якість товару упродовж 12 календарних місяців з дати підписання видаткової накладної;

- 15.01.2020 із постачальником - ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» (в особі директора ОСОБА_2) був укладений договір поставки за №15/01. За умовами цього договору постачальник зобов`язувався поставляти покупцю електротовари в кількості, за ціною та в асортименті, визначених у видаткових накладних, а покупець мав придбати вказані товари (п. 1 такого договору). Названі сторони також узгодили, що загальна сума договору складає 10 000 000 грн. Оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на банківський рахунок постачальника, упродовж терміну - 180 днів з моменту поставки. Поставка товару має проводитись постачальником погодженими партіями, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі постачальником покупцю товару (або виконання таких дій уповноваженою постачальником у встановленому порядку третьою особою), та оформлення і передачі постачальником видаткової накладної. Крім того, постачальник гарантує якість товару упродовж 12 календарних місяців з дати підписання видаткової накладної.

На підтвердження обставин виконання названими сторонами своїх зобов`язань за такими договорами позивач подав до суду наступні документи:

- оригінал оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за періоди липень 2019 року - травень 2020 року (в розрізі по контрагентах-постачальниках);

- копії видаткових накладних постачальника ТОВ «Торговий дім» ТСК Україна» за періоди липень, серпень, жовтень, листопад 2019 року, січень 2020 року;

- копії видаткових накладних постачальника ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» за періоди з січень, лютий, квітень 2020 року;

- копії товарно-транспортних накладних, складених в липні, серпні, жовтні, листопаді 2019 року та у січні 2020 року на замовлення ТОВ «Торговий дім» ТСК Україна» за наслідками здійснених перевезень вантажів на адресу склад ТОВ «Візіон Лайтінг України» (м. Київ, вул. Садова, 21) за відповідними видатковими накладними;

- копії товарно-транспортних накладних, складених в січні, лютому і квітні 2020 року на замовлення ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» за наслідками здійснених перевезень вантажів на адресу склад ТОВ «Візіон Лайтінг України» (м. Київ, вул. Садова, 21) за відповідними видатковими накладними;

- оригінал листа директора ТОВ «Торговий дім «ТСК Україна» ОСОБА_3 від 10.03.2021 вих. №42, адресований ТОВ «Візіон Лайтінг Україна», разом із копіями первинних та інших документів. Зокрема, в тексті цього листа ОСОБА_3 підтвердила факт підписання нею договору та первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) з ТОВ «Візіон Лайтінг Україна», пояснила, що реалізовані на адресу позивача товари були придбані ТОВ «Торговий дім «ТСК Україна» у інших суб`єктів підприємницької діяльності (ТОВ «Смайл трейд груп», ТОВ «Ренбой Хай Технолоджи») та, що доставка товарів до міста Києва здійснювалася за допомогою транспортної організації - ТОВ «Дистриб`єторська-транспортна компанія «Крістал Голд»;

- оригінал листа директора ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» ОСОБА_2. від 10.03.2021 вих. №12, адресований ТОВ «Візіон Лайтінг Україна», разом із копіями первинних та інших документів. Зокрема, в тексті цього листа ОСОБА_2 підтвердив факт підписання ним договору та первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) з ТОВ «Візіон Лайтінг Україна»;

На підтвердження обставин оприбуткування та використання придбаних у контрагентів-постачальників товарів у власній господарській діяльності представник позивача подав до суду карту рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» за 2019 рік.

Окрім того, додатково в обґрунтування обставин наявності у Товариства необхідних для проведення спірних господарських операцій умов та адміністративних можливостей представник позивача подав до суду копії наступних документів:

- договорів оренди приміщення від 01.10.2018 за №19/10/18 і №18/10/18 та від 01.07.2019 за №25/07/19, що були укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (як орендодавцем) і ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» (як орендарем). За умовами цих договорів названі сторони домовилися, що орендодавець передає орендарю у платне строкове користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Садова, 21, буд. 2 , для розміщення орендарем офісу, складу та гаражного боксу;

- роздруківок фотозображень орендованих приміщень

- картку рахунку бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» за 2019 рік;

- роздруківки електронного податкового розрахунку ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за звітні періоди 1-ий квартал 2020 року (форми №1ДФ);

- копій фінансової звітності малого підприємства (балансу) станом на 31.12.2019 та 31.03.2020

- оборотно-сальдової відомості та картки по рахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період липень 2019 року - травень 2020 року.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем первинні та інші документи по взаємовідносинам з контрагентами суд встановив, що:

- видаткові накладні постачальника (ТОВ «Торговий дім» ТСК Україна») від імені постачальника підписані його керівником ОСОБА_3., підпис останньої скріплений печаткою товариства, та водночас такі накладні не містять відомостей про П.І.П. та посаду особи, відповідальної зі сторони покупця за їх підписання. Натомість підписи особи в графі «Отримала» скріплені печаткою Товариства;

- видаткові накладні постачальника (ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень») не містять відомостей про П.І.П. та посади осіб, відповідальних зі сторони як постачальника, так й покупця на їх складання та/або підписання. Водночас підписи осіб на видаткових накладних скріплені печатками підприємств;

- за змістом товарно-транспортних накладних в якості автомобільних перевізників були визначені самі контрагенти-постачальника (ТОВ «ЦОБР) та/або ТОВ «Дистриб`юторська-транспортна компанія «Крістал Голд»; водії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; автомобілі - Mercedes-Benz 814 д.р.н. НОМЕР_1 ; MAN д.р.н. НОМЕР_2 ; МАН д.р.н. НОМЕР_3 ; Газель д.р.н. НОМЕР_4 . При цьому, товарно-транспортні накладні, складені на замовлення ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень», не містять відомостей про П.І.П. та посади осіб вантажовідправника та вантажоодержувача. Водночас підписи таких осіб, скріплені печатками товариств та містять підписи водія.

У контексті з наведеним суд зазначає, що стосовно наявних у перелічених вище первинних документах недоліків керівниками ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» ( ОСОБА_1 ), ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» ( ОСОБА_2 ) та ТОВ «Торговий дім» ТСК Україна» ( ОСОБА_3 ) були надані до суду вичерпні письмові та усні пояснення.

Так, у тексті своєї заяви від 12.01.2021 (така заява подана представником позивача до матеріалів справи разом із письмовими поясненнями вх. №03-14/4349/22 від 12.01.2022) директор ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» ОСОБА_1 зазначив, що він, як керівник Товариства, мав відповідні повноваження на представництво інтересів товариства без довіреності та фактично особисто підписував усі видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, складені по господарських операціях з ТОВ «Торговий дім» ТСК Україна» і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень», в т.ч. товарно-транспортні накладні, складені перевізником ТОВ «Дистриб`юторська-транспортна компанія «Крістал Голд». Додатково у тексті письмових пояснень від 12.01.2021 ОСОБА_1 пояснив суду, що предмет поставок (електротовари) здебільшого не відносяться до великогабаритного товару та, що товарно-транспортні накладні оформлювалися на кожну видаткову накладну, чим пояснюється факти складення певної кількості ТТН за один день та за одним маршрутом.

У текстах своїх листів від 10.03.2021 вих. №42 та від 27.01.2022 вих. №3 (останній був наданий у відповідь на судовий запит) ОСОБА_3 пояснила, що всі видаткові накладні та товарно-транспортні, складених в рамках договору поставки з ТОВ «Візіон Лайтінг Україна», від імені покупця підписував директор ТОВ «Візіон Лайтінг Україна». Також ОСОБА_3 зазначила, що на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТД» ТСК Україна» користувалося орендованими офісним та складським приміщеннями, що знаходились за адресами: м. Київ, вул. Янтарна, 5в та м. Одеса, 6-ий кілометр Овідіопольської дороги (на підтвердження чого до листів були додані копії договорів оренди (суборенди), разом із актами передачі-прийняття приміщень). Перевезення вантажів з товарами здійснювалося шляхом залучення транспорту та трудових ресурсів (водіїв) транспортної організації ТОВ «Дистриб`юторсько-транспортна компанія «Крістал Голд», з яким були укладені договори щодо перевезення вантажів територією України №1 від 20.10.2018 та за №84 від 09.01.2019.

У тексті своїх листів від 10.03.2021 вих. 12, від 06.10.2021 б/н від 27.01.2022 вих. №11 (останній був наданий у відповідь на судовий запит) ОСОБА_2 пояснив, що всі видаткові накладні та товарно-транспортні, складених в рамках договору поставки з ТОВ «Візіон Лайтінг Україна», від імені постачальника були підписані ним особисто, як директором ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень». При цьому, ОСОБА_2 пояснив суду, що випадки оформлення декількох та більше товарно-транспортних накладних в один день було пов`язано не з кількістю ходок транспортних засобів, а у зв`язку з необхідністю оформлення однієї товарно- транспортної накладної на кожну видаткову накладу. Разом з тим, об`єм та вага товарів по всіх товарно-транспортних накладних, що були виписані в один день, дозволяли їх перевезти вантажним автомобілем за один раз. Також ОСОБА_2 зазначив, на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» користувалося орендованими офісним та складським приміщеннями, що знаходились за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (на підтвердження чого до листів були додані копії договорів оренди, разом із актами передачі-прийняття приміщень). Перевезення вантажів з товарами здійснювалося шляхом залучення транспорту та трудових ресурсів (водіїв) транспортної організації ТОВ «Дистриб`юторська-транспортна компанія «Крістал Голд», з яким був укладений договір за № 3 щодо суборенди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 01.07.2019. Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що реалізовані на адресу позивача товари були придбані ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень» у інших суб`єктів підприємницької діяльності (ТОВ «Смайл трейд груп», ТОВ «Торговий дім «ТСК Україна»).

Свої письмові пояснення про обставини вчинення спірних господарських операцій та підписання первинних документів за наслідками таких операцій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили усними свідченнями, відібраними у них як у свідків 05.07.2021 та 13.09.2021, в ході проведених у справі судових засідань.

Враховуючи наведене вище у сукупності суд дійшов висновку, що незважаючи на наявні дефекти в оформленні подані позивачем до матеріалів цієї справи первинні документи є такими, що доводять фактичне (реальне) здійснення господарських операцій між ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» та переліченими вище контрагентами-постачальниками товарів, зокрема у тих обсягах, що зафіксовані у видаткових накладних.

Також зі змісту поданих позивачем до суду документів та письмових пояснення вбачається за можливе достеменно встановити наявність у позивача розумної економічної причини (ділової мети) щодо укладення договорів поставок з ТОВ «ТД» ТСК Україна» і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень», та водночас встановити настання для ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» реальних правових наслідків (як то рух активів, зміну грошових зобов`язань), обумовлених економічним змістом укладених з названими контрагентами договорів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, зміст поданих представниками сторін до справи матеріалів, письмових та усних свідчень свідків, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні та розрахункові документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами - ТОВ «ТД» ТСК Україна» і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень», натомість доводи контролюючого органу про нереальність таких господарських операцій не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду справи. Як наслідок суд вважає необгрунтованими висновки акта перевірки від 18.08.2020 №245/26-15-05-01-06/39717978 про порушення ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» норм Податкового кодексу України у випадку включення ним до складу податкового кредиту, що був врахований при обчисленні показника від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2020 року, сум податку по операціях з ТОВ «ТД» ТСК Україна» і ТОВ «Центр оптимальних будівельних рішень».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 02.11.2020 №624, від 19.11.2020 №646 підтверджено, що ТОВ «Візіон Лайтінг Україна» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 21 020 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі усіх сплачених ним сум коштів (21 020 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Візіон Лайтінг Україна» (код ЄДРПОУ 39717978, адреса місцезнаходження: 04128, м. Київ, Садове товариство «МЕДИК», вул. Садова, 21, буд. 2) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.09.2020 №00232613070106 і №00242613070106.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візіон Лайтінг Україна» (код ЄДРПОУ 39717978, адреса місцезнаходження: 04128, м. Київ, Садове товариство «МЕДИК», вул. Садова, 21, буд. 2) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення складений - 25.07.2022.