Ухвала

від 26.07.2022 по справі 640/18583/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 липня 2022 року м. Київ № 640/18583/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП»

до Державної податкової служби України

Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП» з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління Державної Податкової Служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1346627/40936238 від 06.12.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.09.2019 року видану Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГРАН» на суму ПДВ 28500,00 грн.

- зобов`язати Державну Податкову Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 03.09.2019 року видану Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГРАН» на суму ПДВ 28500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну, реєстрація якої необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач вказав на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податкових накладних були надані, а також відповідачу надані пояснення щодо здійснення господарських операцій. Однак, комісією прийнято рішення про відмову в прийнятті податкових накладних. Дії ДПС України оформлені даними рішеннями позивач вважає необґрунтованими, вчиненими з порушенням норм законодавства та без дослідження наданих позивачем документів та пояснень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 року у адміністративній справі №640/18583/20 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 640/18583/20 було задоволено позовні вимоги ТОВ "МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1346627/40936238 від 06.12.2019;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 03.09.2019 року видану Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГРАН» на суму ПДВ 28500,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили 12.08.2021, 04.10.2021 судом першої інстанції було видано виконавчий лист № 640/18583/20 відносно зобов`язання боржника Державної податкової служби здійснити дії.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд зазначає наступне.

15.11.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 67474439, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження, роздрукованої з автоматизованої системи виконавчого провадження. Вказаною постановою, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, боржника зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду та невідкладно повідомити про це державного виконавця,

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

В зв`язку з невиконанням боржником судового рішення у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк, 04.01.2022 державним виконавцем було видано постанову про накладання штрафу, якою встановлено невиконання боржником судового рішення у встановлений законом строк, повторно зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати судове рішення, та накладено на останнього штраф 5100,00 грн., що підтверджується копією постанови про накладання штрафу, роздрукованої з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Згідно з ч. З ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Оскільки постанова державного виконавця від 04.01.2022 боржником також не була виконана, податкова накладна, зазначена у судовому рішенні та виконавчому листі, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, 11.02.2022 постановою державного виконавця на боржника було повторно накладено штраф в сумі 10 200,00 грн., що підтверджується копією постанови про накладання штрафу, роздрукованої з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Також державний виконавець звернувся до Національної поліції України з повідомленням від 16.02.2022 № 67474439/20.1/22) про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. 16.02.2022 в зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавче провадження № 67474439 було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 та ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повернуто до суду, що його видав.

Так, за правилами ч. 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 статті 382 КАС України).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» № 3 від 13 березня 2017 року вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконання рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Також, Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухваленого судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, зазначені процесуальній дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14, від 19 листопада 2018 року у справі № 804/10264/15, від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а, ухвалі від 23 квітня 2019 у справі № 805/516/18-а, постанові від 26.03.2020 у справі № 823/175/17 та в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 06 травня 2019 року у справі № 826/9960/15.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України мас на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконання судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 травня 2021 у справі № 200/3958/19-а.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, КАС України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконання рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 КАС України).

Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконання судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Окрім кола відповідачів, щодо яких суд може встановити додаткові заходи контролю, КАС України не визначив інших критеріїв, які слід враховувати при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, залишивши це питання на розсуд суду.

Відповідно до ч. 5 сг. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості і покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт та встановлювати судовий контроль за виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, позивач не надав до суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання Державною податковою службою України виконання даного судового рішення в частині здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання, при наявності у Державної податкової служби України судового рішення з довідкою про набрання ним законної сили, або відповідної інформації про його набрання.

Водночас, позивачем також не доведено об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 640/18583/20, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При тому, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.І цієї статі зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. З ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень у адміністративних справах - це, у тому числі, особлива форма правосуддя, діяльність суду пов`язана із реалізацією судових актів у адміністративних справах, яка здійснюється у формі «контрольного санкціонування» вчинення деяких процесуальних дій у виконавчому провадженні.

В свою чергу, під судовим контролем у виконавчому провадженні слід розуміти форму реалізації судової влади, систему передбачених процесуальним законом засобів, спрямованих на недопущення незаконного обмеження прав і охоронюваних законом інтересів особи у процесі примусового виконання судових актів і актів інших юрисдикційних органі, а також відновлення особи в цих правах, і полягає в перевірці діяльності органів примусового виконання та їх посадових осіб, а також застосування до них заходів впливу, передбачених процесуальним законодавством.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що 15.11.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Рекашова A.M. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 67474439 за заявою стягувача.

Так, у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк, 04.01.2022 державним виконавцем було видано постанову про накладення на штрафу, якою встановлено невиконання боржником судового рішення у встановлений законом строк, повторно зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати судове рішення, та накладено на останнього штраф 5 100,00 грн., що підтверджується постановою накладання штрафу, згідно автоматизованої системи виконавчого провадження.

11.02.2022 постановою державного виконавця на боржника було повторно накладено штраф в сумі 10 200,00 грн, що підтверджується постановою про накладання штрафу, згідно автоматизованої системи виконавчого провадження.

Варто зазначити, що примусове виконання судових рішень входить до повноважень виконавчої служби, а умисне невиконання судових рішень є кримінальним правопорушенням, яке розслідується правоохоронними органами, у зв`язку з цим відсутні підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, так як станом на теперішній час позивачем не надано доказів того, що відповідачем рішення суду не буде виконано.

Таким чином, оскільки державним виконавцем за № 67474439 було накладено штрафи за ті ж самі дії у справі № 640/18583/20 та оскільки дії відповідача щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Судові рішення з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами) (далі - Порядок), постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами), наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зі змінами), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, у зв`язку із чим механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації.

Відповідно до пункту 4 Порядку, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до ЄРПН та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДГТЄ в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200і.З і 200і.9 статті 200 і Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 20 Порядку, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.

Крім цього, зважаючи на той факт, що виконання судового рішення пов`язане з опрацюванням інформації в інформаційних системах, було розроблено організаційно- розпорядчий документ, який врегульовує питання і процес виконання судових рішень, а саме Порядок, що визначає механізм вирішення питань щодо виконання судових рішень стосовно реєстрації або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом ДПС від 12.05.2022 № 220 «Про затвердження порядків виконання окремих судових рішень».

Прийняття вказаного порядку зумовлено застосуванням адміністративними судами різних способів захисту прав позивачів та, як наслідок, необхідністю вироблення методологічних та технічних аспектів виконання судового рішення, виправлення недоліків судових рішень (описок, неточностей, тощо) з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процедур та прав (отримання роз`яснення судового рішення, зміна способу та/або порядку його виконання тощо).

Зокрема, виконання судового рішення потребує методологічного забезпечення в частині обрахунку суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.

Таким чином, вимога ТОВ «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПИ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 640/18/583/20 в частині зобов`язання ДПС зареєструвати в СРГІН податкову накладну № 2 від 03.09.2019 шляхом зобов`язання ДПС подати звіт про виконання зазначеного судового рішення у 10 денний строк є необґрунтованою.

Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» запроваджено воєнний стан.

Більше того, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс- мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

21 квітня 2022 на засіданні Верховної Ради України було ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18 квітня 2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року на 30 діб.

22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року.

З метою збереження життя та здоров`я працівників Державної податкової служби України та її територіальних органів наказом Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року № 243-0 «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах.

Наказом ДПС України від 14 квітня 2022 року № 184 «Про припинення простою в роботі деяких територіальних органів ДПС» припинено простій у роботі деяких територіальних органів ДПС з 15.04.2022.

Вищезазначені обставини призводять до збільшення терміну виконання судового рішення, однак ДПС наразі вживаються невідкладні заходи, спрямовані на виконання судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 у справі № 640/18583/20 в частині реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає умисного невиконання судового рішення, а також недобросовісності у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчили б про ухилення останнього від виконання рішення суду, а відтак і підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРАЛЬЯНС ГРУПП» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 640/18583/20.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Суддя І.А. Качур