Рішення

від 30.08.2022 по справі 753/8778/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8778/22

провадження № 2/753/5791/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр залізничного сервісу» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.08.2022 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача та просила поновити її на посаді інженера з організації перевезень, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.02.2022 до дня поновлення на роботі.

Позивач в обгрунтування позовних вимог вказує про те, що їй було доручено роботу із замовниками щодо замірів та монтажу штор, а враховуючи карантинні обмеження робота була дистанційною, заробітна плата залежала від результатів роботи. З жовтня 2021 року скоротились замовлення, заміри та зустрічі з клієнтами не доручались, а 14.01.2022 безпосереднй керівник ОСОБА_2 усно повідомила, що послуг позивача не потребує. Позивач вказує на те, що відповідачем було складено акти про відсутність її на робочому місці та зазначає, що їй не телефонували, звільнили всупереч вимог ст. 148, ст. 149 КЗпП України, не провели розрахунку за виконану роботу.

16.08.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін.

Відповідачу не було вручено копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, конверт повернувся до суду з довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

11.02.2022 ТОВ «Український центр залізничного сервісу» надіслано позивачу лист згідно з яким було зазначено про те, що позивачем 03.09.2020 було подано заяву про прийняття на роботу на посаду інженера з пасажирських перевезень. 04.09.2020 на підставі наказу №3-К від 03.09.2020 позивача було прийнято на роботу на посаду інженера з організації перевезень, за основним місцем роботи, на повний робочий день. Однак починаючи з 28.12.2021 без будь-яких попереджень та поважних причин позивач не виходила на роботу, тому позивачу було запропоновано прибути до відповідача для оформлення звільнення та передачі трудової книжки, роз`яснено про те, що у випадку ухилення від звільнення на підставі п.1 ст. 36 КЗП України Товариство буде вимушене розглядати питання про звільнення на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, а трудова книжка буде направлена засобами поштового зв`язку ( а.с.21).

22.02.2022 ТОВ «Український центр залізничного сервісу» відповідно до наказу №9-к на підставі актів про відсутність на роботі звільнив позивача, інженера з організації перевезень, за прогул без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України з виплатою позивачу компенсації за 9 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 16.09.2021 по 22.02.2022 ( а.с.15).

22.02.2022 відповідач надіслав позивачу оригінал наказу №9-к від 22.02.2022 про звільнення на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України та належним чином завірену копію наказу та повідомив про те, що трудова книжка залишається на зберіганні у відповідача, а оригінал наказу №9-к відповідач просив підписати та повернути ( а.с. 14).

Згідно із п. п. 1-3 ст. 29 КЗпП України, до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; права та обов`язки, умови праці.

Згідно із ст. 30 КЗпП України, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку : прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно із ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі доказів, доданих позивачем до позовної заяви не вбачається, що позивач працювала дистанційно.

Відповідно до листа відповідача від 11.02.2022 позивачу надано відповідь про те, що до обов`язків позивача входила організація пасажирських перевезень протягом повного робочого дня.

Позивачем до позовної заяви було додано листи відповідно до яких було зазначено про виконання роботи щодо зустрічей з клієнтами та замірів. Відповідно до позовної заяви позивач зазначила про те, що перебуваючи на посаді інженера пасажирських перевезень вона фактично здійснювала заміри та монтаж штор.

Відповідно до п. 7 ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення», зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно до п.14 ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення», повна зайнятість - зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із законодавством, колективним або трудовим договором.

Позивач була зайнятою в розумінні ЗУ «Про зайнятість населення», що підтверджується її поясненнями ( а. с. 17-19, 20,22), але не виконувала доручену їй роботу щодо організації пасажирських перевезень відповідно до ст. 30 КЗпП України, не перебувала на робочому місці повний робочий день за місцем роботи - ТОВ «Український центр залізничного транспорту», що підтверджується наказом №9-к від 22.02.2022. Згідно до листа від 11.02.2022 відповідач пропонував пояснити позивачу фактичну відсутність на робочому місці. З доказів, доданих до позовної заяви не вбачається, що позивач перебувала на дистанційній формі роботи чи була відсутня на робочому місці з поважних причин, тому позовні вимоги позивача щодо поновлення на роботі та щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр залізничного сервісу» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст судового рішення складено 31.08.2022

Суддя Л.В. Комаревцева