Постанова

від 29.08.2022 по справі 240/13347/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13347/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Гурін Д.М.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

30 серпня 2022 рокум. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вільшанської сільської ради від 31.05.2021 №1340 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендуплощею 6,2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Чуднівського району Житомирської області;

- зобов`язати Вільшанську сеульську раду затвердити Житомирського району Житомирської області проект землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 6,2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Чуднівського району Житомирської області;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь позивача судові витрати.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1ст.311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції нормматеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду -скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Панкеєва В.А.) перебувала адміністративна справа №240/482/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, зокрема позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17.09.2020 №6-7612/14-20-СГ "Про відмову у наданні у користування", яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у розмірі 6,2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Чуднівського району Житомирської області; зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у розмірі 6,2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Чуднівського району Житомирської області (а.с. 91).

Під час розгляду справи №240/482/21 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №240/482/21 заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 6,2144 га кадастровий номер: 1825883600:04:000:0165, розташовану за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, Кілківська сільська рада (за межами населених пунктів) (а.с. 87-90).

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області із заявою від 13.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 6,2144 га для ведення фермерського господарства (а.с. 11). До заяви додав проект землеустрою, розроблений ДП "Житомирський науково-дослідний пректний інститут землеустрою" (а.с. 12-46).

Рішенням Вільшанської сільської ради від 31.05.2021 №1340 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 6,2144 га для ведення фермерського господарства (згідно з КВЦПЗ 01.01), яка розташована за адресою: за межами с. Кілки на території Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, оскільки згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 6,2144, кадастровий номер: 1825883600:04:000:0165, розташовану за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, Кілківська сільська рада (за межами населених пунктів) (а.с. 47).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності Вільшанської сільської ради та щодо якої позивач просив затвердити проект землеустрою про відведення в оренду, було накладено арешт і зареєстровано відповідне обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а тому Вільшанська сільська рада була позбавлена права розпоряджатися запитуваною земельною ділянкою та приймати рішення про затвердження проекту землеустрою з наданням земельної ділянки у користування, у зву зв`язку з чим оскаржуване рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 31.05.2021 №1340 є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ізстаттею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності достатті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до положень частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, до 27.05.2021 року частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України було визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. При цьому частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України було передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини 15 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Отже, з наведених норм вбачається, що Земельний кодекс України до 27.05.2021 передбачав наступні етапи одержання земельної ділянки у користування:

1) подання клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з отриманням відповідного дозволу та подальшим виготовленням проекту землеустрою;

2) погодження проекту землеустрою в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

3) прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування та відповідно отримання земельної ділянки у користування.

28.04.2021 Верховною Радою України прийнятий Закон України №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021 та яким виключено частини четверту та п`яту статті 123 Земельного кодексу України, а також статтю 186-1 Земельного кодексу України.

З прийняттям наведених змін, з 27.05.2021 прибрано другий етап одержання земельної ділянки у користування, а саме: погодження проекту землеустрою в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, тим самим спрощено процедуру отримання земельної ділянки у користування, яка з 27.05.2021 передбачає лише два етапи: 1) подання клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з отриманням відповідного дозволу та подальшим виготовленням проекту землеустрою; 2) прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування та відповідно отримання земельної ділянки у користування.

Згідно вимог ч. 8ст. 186 ЗК Українипідставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, вказав, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 128/2833/17 забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 6,2144 га , кадастровий номер: 1825883600:04:000:0165, розташовану за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, Кілківська сільська рада (за межами населених пунктів) (а.с. 87-90).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна - 25.03.2021 за Вільшанською сільською радою (код ЄДРПОУ: 04344995) зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825883600:04:000:0165, площею 6,2144 га, а 25.05.2021 зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна, на підставі ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №240/482/21 (а.с. 40, 41 відокремлених матеріалів справи).

В подальшому, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 240/482/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовлено у задоволенні позову.

Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно вимог ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Тобто, враховуючи положення ст. 157 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що в межах даних правовідносин заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку були чинними до моменту набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/482/21, а саме у зв`язку з прийняттям Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 03.11.2021

Отже, надаючи оцінку викладеним обставинам, суд апеляційної існатнції зазначає про правомірність оскаржуваного рішення 8 сесії 8 скликання Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.05.2021 №1340 «Про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», оскільки на момент його прийняття заходи забезпечення позову, а саме накладення арешту на земельну ділянку площею 6,2144 га, кадастровий номер 1825883600:04:000:0165, розташовану за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, Кілківська сільська рада (за межами населених пунктів), прийняті згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 128/2833/17, були чинними та належним чином зареєстрованими в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанціїправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.