Ухвала

від 24.08.2022 по справі 303/4794/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/4794/22

2/303/727/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Ляпіній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулась з позовом до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень.

23 серпня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку. Заявник вказує, що невстановлені особи відчужили та оформили спірну земельну ділянку якою вона користувалась більше десяти років. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновити пропущені права позивача.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1, 2, 3 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Заявник також просила забезпечити позовні вимоги про скасування в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №32918364 від 16.08.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, але при цьому не врахувала положення ч.1ст.316 ЦК України, ч.ч.1,2,3 ст.319 ЦК України, а також не подала суду підтвердження права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2122782600:10:000:0173.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність заявленого способу забезпечення позову та позовних вимог передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Пунктом 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№9від 22.12.2006року роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, виходячи із вимог ч.1 п.1. ст.150 ЦПК України забезпечення позову у вигляді накладення арешту можливо тільки за позовними вимогами майнового характеру, але звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту ОСОБА_1 не взяла до уваги , що заявлені нею позовні вимоги немайнового характеру, які не можуть бути забезпечені цим видом забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, оскільки заявником не надано жодних належних доказів того, що обраний ним спосіб забезпечення позову є своєчасним та гарантує в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та є співмірним заявленими позовним вимогам. Суд також вважає, що обраний заявником вид забезпечення позову може порушувати права інших осіб.

Керуючись ст.ст. 149,150,153,258-261,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування рішень відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя