Постанова

від 29.08.2022 по справі 910/14470/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2022 р. Справа№ 910/14470/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" про стягнення витрат на правову допомогу

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021

у справі № 910/14470/21 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"

про стягнення 172 127, 85 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14470/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14470/21 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14470/21 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" 168 244 грн 80 коп. основного боргу, 1 355 грн 00 коп. - 3% річних, 2 528 грн 05 коп. - інфляційних збитків, 2581 грн 92 коп. судового збору за подання позовної заяви та 3 872 грн 88 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

22.06.2022 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу. Також стороною заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому заявник просив поновити пропущений строк на подання заяви, мотивуючи це тим, що апеляційне провадження здійснювалося без виклику сторін, а копію постанови сторона отримала 17.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" про ухвалення додаткового рішення призначено у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Товариство з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" подало копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 19.03.2021; додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 28.12.2021; додатка №1 до договору про надання правової допомоги від 19.03.2021; додатка №2 до договору про надання правової допомоги від 28.12.2021; акту наданих послуг від 31.12.2021 на суму 15 000 грн; детального опису послуг від 20.06.2022 на суму 15 000 грн; акту наданих послуг від 20.06.2022 у розмірі 15 000 грн; детального опису послуг від 20.06.2022 на суму 15 000 грн; ордера на надання правничої (правової) допомоги від 04.08.2021; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (серія КС №6290/10 від 08.12.2017); платіжного доручення №78 від 05.08.2021 на суму 15 000 грн.

Так, 19.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" (клієнт) та адвокатом Костенко І.А. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги адвокат приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги клієнту згідно з умов цього договору щодо наступного, зокрема: представництво інтересів клієнта у місцевих господарських судах, апеляційних господарських судах (пп. 1.1.1 договору); надання клієнтові правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань (пп. 1.1.2 договору); складання від імені клієнта заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру (пп. 1.1.3 договору).

Згідно із п. 2.1 договору про надання правової допомоги клієнт приймає на себе обов`язки, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплатити адвокату гонорар і компенсувати йому всі витрати, які він поніс виконуючи свої обов`язки за цим договором, згідно із пред`явлених клієнту рахунків.

У додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 19.03.2021 сторони вказали, що адвокат надає, а клієнт приймає адвокатські послуги щодо супроводу справи за позовною заявою клієнта до ТОВ «Еко» про стягнення заборгованості (п. 1 додатку №1).

У пункті 2 додатку №1 передбачено, що гонорар (вартість надання послуг, визначених п. 1 цього договору) - 15 000 грн. Сума гонорару є узгодженою сторонами та фіксованою.

На виконання договору сторони підписали акт наданих послуг від 31.12.2021, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв адвокатські послуги у розмірі 15 000 грн.

У детальному описі послуг наданих адвокатом від 20.06.2022 зазначено: 1) вивчення та правовий аналіз документації; 2) підготовка та подання від імені клієнта позову з додатками, у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом, відповіді на відзив. Сума 15 000 грн.

У додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 28.12.2021 сторони вказали, що адвокат надає, а клієнт приймає адвокатські послуги щодо підготовки, подання за своїм підписом до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14470/21 процесуальних документів (п. 1 додатку №2).

У пункті 2 додатку №2 передбачено, що гонорар (вартість надання послуг, визначених п. 1 цього договору) - 15 000 грн. Сума гонорару є узгодженою сторонами та фіксованою.

На виконання договору сторони підписали акт наданих послуг від 20.06.2022, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв адвокатські послуги у розмірі 15 000 грн.

У детальному описі послуг наданих адвокатом від 20.6.2022 зазначено: 1) надання послуг шляхом аналізу тексту рішення Господарського суду міста Києва від 16..12.2021 у справі №910/14470/21; 2) надання послуг шляхом складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі №910/14470/21, подання до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги. Сума 15 000 грн.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів встановила, що в акті наданих послуг від 31.12.2021 та у детальному описі послуг наданих адвокатом від 20.06.2022 вказано, що адвокат надавав відповідь на відзив, проте у матеріалах справи відповідь на відзив відсутня. Крім того, подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги не є наданням правової допомоги, а носить технічний характер.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи малозначність справи та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статями 123, 124, 126, 129, 169, 221, 244, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" (03039, місто Київ, пр. Науки, будинок 8, ідентифікаційний код 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер фудс" (03057, місто Київ, вулиця О.Довженка, будинок 18, ідентифікаційний код 37078905) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви - відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Матеріали справи №910/14470/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун