Ухвала

від 30.08.2022 по справі 442/3436/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/3436/22

Провадження № 2/442/901/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дрогобич в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 442/3436/22 за позовом ОСОБА_1 до Стебницької дитячої музичної школи Дрогобицької міської ради Львівської області про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

встановив:

Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 17.08.2022 було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стебницької дитячої музичної школи Дрогобицької міської ради Львівської області про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Постановлено ухвалу, якою провадження у справі закрито, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про відшкодування судових витрат на судовий збір та на професійну правничу допомогу, вмотивована тим, що після ознайомлення з вищевказаною ухвалою з`ясувалося, що судом не вирішено питання про стягнення судових витрат. Із позовом було подано попередній розрахунок судових витрат, які складаються з сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2022 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати, як незаконний, наказ №53 від 25.05.2022 року директора Стебницької дитячої музичної ніколи, яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану; стягнути зі Стебницької дитячої музичної школи Дрогобицької міської ради Львівської області (вуя. Січових Стрільців 1/1, м. Стебник, Львівська область, 82173, ЄДРПОУ 23970853) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати та інші витрати пов`язані з розглядом даної справи, понесені ОСОБА_1 , а саме: 992 грн. 40 коп. судовий збір; 4 500 грн. витрати на правничу допомогу, а всього на загальну суму 5492 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто два) грн. 40 коп.

29.07.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору. При цьому представник відповідача зазначив, що оскаржуваний наказ № 53 від 25.05.2022 про оголошення догани ОСОБА_1 скасовано згідно наказу від 14.07.2022 № 70 „Про відміну наказу.

Отже, відповідачем фактично визнано позовні вимоги, оскільки самостійно скасовано оскаржуваний наказ після відкриття провадження у справі.

З приводу підтримання чи не підтримання позовних вимог позивач та його представник заяви суду не скерував.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2022 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Стебницької дитячої музичної школи Дрогобицької міської ради Львівської області про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення закрито, у зв`язку з відсутністю предмета спору на час розгляду справи.

Однак, при постановленні ухвали судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та наданням правової допомоги.

Із позовом позивачем було подано попередній розрахунок судових витрат, які складаються з сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на судовий збір.

В матеріалах справи наявна квитанція 0.0.2577063388.1 від 15.06.2022 про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн.

А тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 133, ч. 3 ст. 142 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з сплати судового збору в розмірі 992,40грн.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

Разом із позовною заявою представником позивача, серед іншого, долучено до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги, укладений 30.05.2022 між адвокатом Малицьким Віталієм Казимировичем та Бабчій Зоряною Олегівною, Додаткову угоду № 1 до Розділу 3 Договору про надання правової допомоги від 30.05.2022, Свідоцтво про право Малицького Віталія Казимировича на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ № 000595 від 17.05.2017, ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1146514 та меморіальні ордери: № M0615Y6CYO від 15.06.2022 та M0601TOQF0 від 01.06.2022.

Проте відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в Додатковій угоді № 1 до Розділу 3 Договору про надання правової допомоги від 30.05.2022, зокрема перелік найменування послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Малицького Віталія Казимировича немає.

Керуючись ст. ст. 255, 258-261, 353 ЦПК України, суд

постановив:

заяву задоволити частково.

Стягнути з Стебницької дитячої музичної школи Дрогобицької міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) грн.

В решті заяви відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Стебницька дитяча музична школа Дрогобицької міської ради Львівської області: ЄДРПОУ 23970853, адреса: Львівська область, м. Стебник, вул. Січових Стрільців, 1/1.

Суддя Нагірна О.Б.