Рішення

від 30.09.2021 по справі 910/9505/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2021 Справа № 910/9505/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Володимирський ринок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Київградосервіс"

про стягнення 15 629, 08 грн збитків,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Володимирський ринок" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Київградосервіс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 15 629, 08 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним завищенням розміру витрат, включених у вартість послуг за Договором від 06.05.2019 № 867/1/96-Р-19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/9505/21 за вищезазначеною позовною заявою та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив. Також даною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

02.07.2021 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 між Підприємством (замовник) та Товариством (підрядник) укладено договір № 867/1/96-Р-19, за умовами пункту 2.1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати власними силами, або силами залучених субпідрядних організацій, роботи на об`єкті у порядку та строки які визначені договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи.

Як визначено в пункті 1.1 договору об`єктом є роботи по облаштуванню накриття із металопрофілю ПС-8, згідно проектної документації ПС 2017/01-АР та робочих креслень ВФ 01.0000.00 КМ класифікатор ДК021:2015 (CVP):45300000-0 Будівельно-монтажні роботи за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 115, у Голосіївському районі міста Києва»; обсяг, перелік, вартість робіт, а також вид, кількість, якісні характеристики матеріалів, які використовуються, визначаються в додатку №1 до договору та кошторисі, підписаному сторонами.

Пунктом 3.1 договору встановлена вартість робіт, що є виконується за цим договором, відповідно до узгодженої сторонами договірної ціни, у розмірі 179 890,80 грн, в т.ч. ПДВ 29 981,80 грн.

Оплата виконання робіт, відповідно до пункту 3.2 договору, здійснюється наступним чином: 50% у сумі 89 945,40,00 грн, в тому числі ПДВ 14 999,90 грн, протягом 5 робочих днів після розміщення договору на платформі Prozoro; остаточний розрахунок, а саме 50% залишкових коштів у розмірі 89 945,40,00 грн, в тому числі ПДВ 14 999,90 грн здійснюється перерахуванням коштів підряднику згідно акту виконаних робіт.

Згідно з пунктом 3.3 договору підрядник виконує роботи в строк до 01.07.2019 року.

Кінцеві розрахунки здійснюються протягом 5 банківських днів після підписання сторонами остаточного акту приймання виконаних робіт (п. 3.7. договору).

У пункті 4.5 договору передбачено, що днем прийняття робіт вважається день підписання акту виконаних робіт.

На виконання умов договору Товариством виконано підрядні роботи в обсягах, зазначених в акті №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) за липень 2019 року на суму 179 890,80 грн, а Підприємством, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь-яких зауважень та здійснено оплату.

Разом із цим, у грудні 2020 року Північним офісом Держаудитслужби проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Володимирський ринок» за період з 01 січня 2016 року по 01 листопада 2020 року, за результатами якої складено акт № 10-30/7 позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності КП «Володимирський ринок» за період з 01.01.2016 по 01.11. 2020 від 11.01.2021.

У даному акті позапланової ревізії встановлено, що при виконанні робіт за договором № 867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 Товариством враховано кошторисний прибуток в розмірі 20,54 замість 6.8, та адміністративні витрати в розмірі 15,40 замість 1.23. Таким чином встановлено, що при виконанні вищенаведеного договору допущено порушення вимог п.п. 6.2.9, 6.2.6 та п. 6.4.7 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013), затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 №293 та п.п.5.2.1 та 6.3.3. ДСТУ- Н БД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення вартості загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», оскільки в актах приймання виконаних будівельних робіт ТОВ «БК Київградосервіс», при виконанні договору включено розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат у завищених розмірах, на суму 15 629,08 грн, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на відповідну суму.

У зв`язку з цим, 25.01.2021 Підприємство звернулося до Товариства з претензією № 45 щодо відшкодування збитків за договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 на суму 15 629,08 грн, однак відповіді або грошових коштів не отримало.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України у свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 852 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частинами 1 - 3 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Судом установлено та обома сторонами підтверджується виконання Товариством робіт за договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 за актом форми КБ-2в №1 за липень 2019 року на суму 179 890,80 грн, які прийняті позивачем без жодних зауважень та оплачені в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У відповідності з вимогами пункту 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, предметом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

У даному випадку позивачем не доведено належними доказами існування жодного з наведених вище елементів.

Вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в договорі, та вказана в кошторисі до нього.

Матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами договору №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 або зміни його умов в частині ціни.

Більш того, за умовами п. 1.2 договору договірна ціна на виконання робіт на об`єкті, яка розробляється підрядником, узгоджується сторонами у додатку №1 до договору, який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Наведене свідчить, що Підприємство не було позбавленим права здійснити перевірку кошторисної документації на стадії укладання договору та визначення договірної ціни договору, однак узгодило договірну ціну договору та погодилось на неї.

Враховуючи належне та повне виконання відповідачем договірних зобов`язань, що об`єктивно підтверджується актом форми КБ-2в №1 за липень 2019 року на суму 179 890,80 грн та імперативність положень частини 3 статті 632 ЦК України, посилання позивача на Акт №10-30/7 ревізії Північного офісу держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 11.01.2021 як доказ недобросовісного виконання Товариством свого зобов`язання за договором підряду та завдання шкоди - є необґрунтованими.

Виявлені ревізією порушення не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Оскільки правовідносини між сторонами спору є договірними, акт аудиторської служби не є підставою для безспірного визнання порушень в діях відповідача щодо завищення вартості та обсягів робіт, оскільки перевірка проведена відповідно до звернення директора КП «Володимирський ринок» від 17.11.2020 №640, а тому такий доказ має оцінюватись у сукупності з іншими належними доказами.

Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Акт ревізії складено з приводу наявності відповідних порушень підприємства позивача та містить лише думку органу, який його склав, він не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в акті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Сам по собі акт ревізії, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини, вказані в такому акті ревізії, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст. ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17, від 16.10.2018 у справі №910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись і як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт сторони підписали без зауважень та заперечень і Підприємство не надало належних доказів, які свідчили би про допущені Товариством недоліки виконаної роботи, то правові підстави для стягнення з відповідача 15 629, 08 грн збитків та задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на вказане, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що предяілені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Комунального підприємства "Володимирський ринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Київградосервіс" про стягнення 15 629, 08 грн збитків відмовити повністю.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.07.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ