Постанова

від 12.12.2022 по справі 910/9505/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа№ 910/9505/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи Комунального підприємства "Володимирський ринок" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 (суддя Джарти В.В., м. Київ, повний текст складено - 08.07.2022)

за позовом Комунального підприємства "Володимирський ринок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Київградосервіс"

про стягнення 15 629,08 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Володимирський ринок" (далі - позивач/КП"Володимирський ринок") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Київградосервіс" (далі - відповідач/ТОВ"БК Київградосервіс") про стягнення 15 629,08 грн збитків.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної Північним офісом Держаудитслужби позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Володимирський ринок» за період з 01 січня 2016 року по 01 листопада 2020 року, за результатами якої складено акт №10-30/7 позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності КП «Володимирський ринок» за період з 01.01.2016 по 01.11.2020 від 11.01.2021, встановлено завищення вартості виконаних відповідачем підрядних робіт за Договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 укладеним між позивачем та відповідачем, внаслідок чого останній повинен відшкодувати понесені позивачу збитки на загальну суму 15 629,08 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 у задоволенні позову КП "Володимирський ринок" до ТОВ "БК Київградосервіс" про стягнення 15 629,08 грн збитків відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов`язань за Договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019, а також не доведено належними та допустимими доказами завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 15 629,08 грн. Суд першої інстанції зазначив, що акт аудиторської служби, на який посилався позивач, не є належним доказом факту завищення вартості підрядних робіт за Договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 та не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документі суми.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, КП "Володимирський ринок" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КП "Володимирський ринок" та стягнути з ТОВ "БК Київградосервіс" на користь Комунального підприємства "Володимирський ринок" збитки в загальній сумі 15 629,08 грн. Вирішити питання судових витрат.

Апеляційна скарга КП "Володимирський ринок" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, - ст.ст. - 11, 611, 626, 837, 845 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 226 Господарського кодексу України та ст. 11 Закону України «Про будівельні норми», а також норм процесуального права, яке виражено у неповному не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не надав належну оцінку актові №10-30/7 позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності КП «Володимирський ринок» за період з 01.01.2016 по 01.11.2020 від 11.01.2021, в якому було встановлено порушенням відповідачем Будівельних норм при виконанні підрядних робіт.

На переконання заявника апеляційної скарги, внаслідок порушення відповідачем будівельних норм та чинного порядку визначення вартості будівництва, останнім неправомірно завищено вартість підрядних робіт за Договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019, що призвело до спричинення збитків позивачу в сумі 15 629,08 грн.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходило.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання відповідачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 апеляційну скаргу КП "Володимирський ринок" у справі №910/9505/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга КП "Володимирський ринок" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/9505/21, а розгляд питання щодо відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

12.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9505/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 задоволено клопотання КП "Володимирський ринок" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та поновлено КП "Володимирський ринок" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21; відкрито апеляційне провадження у справі №910/9505/21; розгляд апеляційної скарги КП "Володимирський ринок" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (повідомлення із електронною копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 про відкриття провадження у справі, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронні адреси учасників справи, зазначені в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 06.05.2019 між КП "Володимирський ринок", як замовником та ТОВ "БК Київградосервіс", як підрядником укладено договір № 867/1/96-Р-19 (далі - Договір), за умовами п. 2.1. якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати власними силами, або силами залучених субпідрядних організацій, роботи на об`єкті у порядку та строки які визначені договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи.

Об`єктом є роботи по облаштуванню накриття із металопрофілю ПС-8, згідно проектної документації ПС 2017/01-АР та робочих креслень ВФ 01.0000.00 КМ класифікатор ДК021:2015 (CVP):45300000-0 Будівельно-монтажні роботи за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 115, у Голосіївському районі міста Києва»; обсяг, перелік, вартість робіт, а також вид, кількість, якісні характеристики матеріалів, які використовуються, визначаються в додатку №1 до договору та кошторисі, підписаному сторонами (п. 1.1. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору вартість робіт, що є виконується за цим договором, відповідно до узгодженої сторонами договірної ціни, у розмірі 179 890,80 грн, в т.ч. ПДВ 29 981,80 грн.

Оплата виконання робіт, відповідно до пункту 3.2 договору, здійснюється наступним чином: 50% у сумі 89 945,40,00 грн, в тому числі ПДВ 14 999,90 грн, протягом 5 робочих днів після розміщення договору на платформі Prozoro; остаточний розрахунок, а саме 50% залишкових коштів у розмірі 89 945,40,00 грн, в тому числі ПДВ 14 999,90 грн здійснюється перерахуванням коштів підряднику згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. Договору підрядник виконує роботи в строк до 01.07.2019 року.

У п. 3.7. Договору визначено, що кінцеві розрахунки здійснюються протягом 5 банківських днів після підписання сторонами остаточного акта приймання виконаних робіт.

Відповідно до 4.5. Договору днем прийняття робіт вважається день підписання акту виконаних робіт.

Як убачається із матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем виконано підрядні роботи в обсягах, зазначених в акті №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) за липень 2019 року на суму 179 890,80 грн, а позивачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь-яких зауважень та здійснено оплату.

Разом із цим, у грудні 2020 року Північним офісом Держаудитслужби проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Володимирський ринок» за період з 01 січня 2016 року по 01 листопада 2020 року, за результатами якої складено акт № 10-30/7 позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності КП «Володимирський ринок» за період з 01.01.2016 по 01.11. 2020 від 11.01.2021.

У даному акті позапланової ревізії встановлено, що при виконанні робіт за договором № 867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 Товариством враховано кошторисний прибуток в розмірі 20,54 замість 6.8, та адміністративні витрати в розмірі 15,40 замість 1.23. Таким чином встановлено, що при виконанні вищенаведеного договору допущено порушення вимог п.п. 6.2.9, 6.2.6 та п. 6.4.7 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013), затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 №293 та п.п.5.2.1 та 6.3.3. ДСТУ- Н БД.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення вартості загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», оскільки в актах приймання виконаних будівельних робіт ТОВ «БК Київградосервіс», при виконанні договору включено розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат у завищених розмірах, на суму 15 629,08 грн, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на відповідну суму.

У зв`язку з цим, 25.01.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією № 45 щодо відшкодування збитків за договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 на суму 15 629,08 грн, однак відповіді або грошових коштів не отримало.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Частинами 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з нормами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За правилами ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору№867/1/96-Р-19 від 06.05.2019, який за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Приписами ст. 852 ЦК України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частинами 1 - 3 ст. 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечувалося сторонами, що відповідачем виконано роботи за договором №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 за актом форми КБ-2в №1 за липень 2019 року на суму 179 890,80 грн.

Вказані акти прийняті позивачем без жодних зауважень та оплачені в повному обсязі.

Заявлені до стягнення позивачем збитки у загальній сумі 15 629,08 грн обґрунтовуються завищенням вартості обсягів робіт на суму 15 629,08 грн, а саме: включено розмір кошторисного прибутку та адміністративних витрат у завищених розмірах, на суму 15 629,08 грн, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на відповідну суму.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем належним чином не доведено понесення ним збитків, внаслідок оплати виконаних за договором робіт, оскільки ціна у договорі №867/1/96-Р-19 від 06.05.2019 була визначена на основі кошторису, погоджена сторонами, а роботи за договором були прийняті позивачем без зауважень, що не заперечується сторонами.

Більш того, за умовами п. 1.2. Договору договірна ціна на виконання робіт на об`єкті, яка розробляється підрядником, узгоджується сторонами у додатку №1 до Договору, який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається у якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаним договором на акт №10-30/7 ревізії Північного офісу держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 11.01.2021

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, які встановлені Північним офісом держаудитслужби Державної аудиторської служби України під час проведення перевірки не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати, та не можуть беззаперечно свідчити про наявність у діях відповідача порушень щодо завищення вартості та обсягів робіт.

З огляду на що, акт №10-30/7 ревізії Північного офісу держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 11.01.2021, не є належним та беззаперечним доказом факту завищення вартості робіт за договором 867/1/96-Р-19 від 06.05.2019, оскільки є внутрішнім аудитом позивача та не є беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Такі документи складалися з приводу наявності або відсутності відповідних порушень пов`язаних підприємств та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в них висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

При цьому, виявлені Північним офісом держаудитслужби Державної аудиторської служби України порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів та змінювати їх.

Крім того, висновок аудиторської перевірки не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Отже, відповідний акт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Сам по собі акт ревізії, складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини, вказані в такому акті ревізії, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст. ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13 та постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17.

Отже, встановлені Північним офісом держаудитслужби Державної аудиторської служби України факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, сам лише акт №10-30/7 ревізії Північного офісу держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 11.01.2021, не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаному документі суми та не звільняють сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Інших доказів на підтвердження наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення у формі збитків, що було б підставою для стягнення з відповідача суми 15 629,08 грн, грн вартості завищення робіт та неефективного використання бюджетних коштів в якості понесених позивачем збитків, суду не надано.

Отже, у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача сума 15 629,08 грн , перерахована йому як виконавцю робіт за договором не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з його недоведеністю.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з його недоведеністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21, та, відповідно, апеляційна скарга КП"Володимирський ринок" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 підлягає поновленню.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Володимирський ринок" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/9505/21.

5. Справу №910/9505/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова