Постанова

від 13.07.2022 по справі 925/409/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року

м. Київ

Cправа № 925/409/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Девелопмент"</a>: Ткаченка В. М.,

арбітражного керуючого Гамана О. М.: (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022

у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О. - головуючого, Полякова Б. М., Сотнікова С. В.

та постанову Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021

у складі суді Дорошенка М. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Девелопмент"

до Публічного акціонерного товариства "Комбінат будіндустрії"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. У справі про банкрутство юридичної особи введено процедуру розпорядження майном боржника визначений законом строк проведення якої сплив, а активів за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів не виявлено, з урахуванням чого зборами кредиторів та кредитором подано до суду клопотання про припинення процедури розпорядження майном боржника та визнання його банкрутом через відсутність в нього реальних активів та майна за рахунок яких можливо було б відновити його платоспроможність.

2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, оскільки у боржника відсутні активи для задоволення вимог кредиторів та з моменту відкриття провадження у справі відсутнє поліпшення його фінансового стану.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:

- чи може бути визнаний боржник, в якого відсутні активи для задоволення вимог кредиторів та визначений законом строк процедури розпорядження якого сплив, банкрутом за доводів розпорядника майна щодо можливої наявності активів у боржника та передчасності визнання його банкрутом, в т.ч. з причин відмови у задоволенні клопотань про витребування доказів?

4. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у клопотанні вимог

5. Господарським судом Черкаської області здійснюється провадження у справі № 925/409/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Девелопмент" (далі - ТзОВ "ТТ Девелопмент") до Публічного акціонерного товариства "Комбінат будіндустрії" (далі - ПАТ "Комбінат будіндустрії", боржник) про банкрутство.

6. 16.11.2021 до Господарського суду Черкаської області надійшли пояснення ТзОВ "ТТ Девелопмент" від 15.11.2021 б/н, в яких кредитор просить: припинити процедуру розпорядження майном боржника; припинити повноваження арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майном боржника; визнати боржника - ПАТ "Комбінат будіндустрії" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру; ліквідатором - ПАТ "Комбінат будіндустрії" призначити арбітражного керуючого Іванюка О. М.

7. Клопотання ТзОВ "ТТ Девелопмент" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури мотивоване відсутністю у ПАТ "Комбінат будіндустрії" реальних активів і майна за рахунок яких можливо відновити його платоспроможність та ненаданням розпорядником майна - арбітражним керуючим Гаманом Олександром Миколайовичем (далі - арбітражний керуючий Гаман О. М., скаржник), з урахуванням поданого ним клопотання про залишення його заяви про визнання укладеного боржником договору купівлі-продажу комплексу будівель від 23.05.2017 недійсним, доказів, які підтверджують наявність таких активів у боржника .

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

8. 22.05.2020 Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі № 925/409/20 про банкрутство ПАТ "Комбінат будіндустрії"; визначив розмір вимог кредитора ТзОВ "ТТ Девелопмент" у розмірі 1 700 114,98 грн; ввів процедуру розпорядження майном боржника; призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гамана О. М.; вирішив інші процедурні питання.

9. 25.05.2020 на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 64833 було розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі № 925/409/20 про банкрутство ПАТ "Комбінат будіндустрії".

10. Ухвалою від 06.08.2020 Господарський суд Черкаської області визнав додаткові грошові вимоги ТзОВ "ТТ Девелопмент" на суму 551 294,56 грн, в тому числі: 4 204,00 грн судові витрати, які підлягають погашенню у першу чергу; 547 090,56 грн - заборгованість, яка підлягає погашенню у четверту чергу; відмовив у визнанні додаткових грошових вимог ТзОВ "ТТ Девелопмент" у розмірі 320 659,00 грн; затвердив перелік конкурсних кредиторів ПАТ "Комбінат будіндустрії", у кількості одного кредитора - ТзОВ "ТТ Девелопмент", визначив розмір його грошових вимог в сумі 2 251 409,54 грн та черговість задоволення кожної вимоги, а саме: 25 224,00 грн судові витрати, які підлягають погашенню у першу чергу; 42 507,00 грн авансована грошова винагорода арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 2 183 678,54 грн заборгованості, яка підлягає погашенню у четверту чергу.

11. Ухвалою від 10.11.2020 Господарський суд Черкаської області визнав грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до боржника ПАТ "Комбінат будіндустрії" на суму 1 879 989,28 грн, в тому числі: 4 204,00 грн судові витрати, які підлягають погашенню у першу чергу; 1 875 785,28 грн заборгованість, яка підлягає погашенню у третю чергу.

12. 10.11.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв постанову, якою припинив процедуру розпорядження майном ПАТ "Комбінат будіндустрії"; визнав ПАТ "Комбінат будіндустрії" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

13. 12.05.2021 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову у справі № 925/4069/20, залишену без змін постановою Верховного Суду від 29.07.2021, якою скасував постанову Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 та направив справу до суду першої інстанції на стадію розпорядженням майном на етап підсумкового засідання суду.

14. 13.07.2021 до Господарського суду Черкаської області надійшли клопотання розпорядника майна Гамана О. М. від 13.07.2021 № 02-02/517 про перенесення судового засідання, від 13.07.2021 № 02-02/517 про витребування податкової (фінансової) звітності, від 13.07.2021 № 02-02/516 про витребування податкових декларацій з податку на додану вартість та додатків № 5 до них від 13.07.2021 № 02-02/515 про витребування банківських виписок.

15. Крім того, арбітражний керуючий Гаман О. М. разом з клопотанням від 13.07.2021 № 02-02/517 подав до суду протоколи зборів кредиторів і зборів комітету кредиторів у справі № 925/409/20 про банкрутство ПАТ "Комбінат будіндустрії" від 01.07.2021.

16. З протоколів зборів кредиторів і зборів комітету кредиторів у справі № 925/409/20 про банкрутство ПАТ "Комбінат будіндустрії" від 01.07.2021, що відбулися 01.07.2021 за участю кредитора з правом вирішального голосу - ТзОВ "ТТ Девелопмент", яке має 2 183 голосів - 100 % загальної кількості голосів, та за участю розпорядника майна Гамана О. М. з правом дорадчого голосу, вбачається прийняття на них рішення звернутися до суду з клопотанням про визнання ПАТ "Комбінат будіндустрії" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури; призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іванюка О. М.

17. Ухвалою від 13.07.2021 Господарський суд Черкаської області: 1) задовольнив клопотання розпорядника майна Гамана О. М. від 13.07.2021 № 02-02/515, від 13.07.2021 № 02-02/516, від 13.07.2021 № 02-02/517 про витребування документів від АТ "Державний ощадний банк України", ПАТ АБ "Київ", ПАТ "Сбербанк", ПАТ "АСВІО БАНК", ГУ ДПС у Черкаській області, ГУ ДПС у м. Києві, ГУ ДФС у Київській області; 2) уповноважив арбітражного керуючого Гамана О. М. на одержання витребуваних документів.

18. 10.11.2021 до суду від розпорядника майна Гамана О. М. надійшли звіти: про діяльність розпорядника майна від 09.11.2021 № 02-02/574 та про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном від 09.11.2021 № 02-02/573.

19. 16.11.2021 до суду першої інстанції від розпорядника майна боржника Гамана О. М. надійшли: заява від 16.11.2021 № 02-02/578 про згоду на участь і призначення у справі ліквідатором; супровідний лист від 16.11.2021 № 02-02/581 про долучення до матеріалів справи актуалізованого звіту про проведений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 разом з цим звітом; клопотання від 16.11.2021 № 02-02/580 про витребування документів; клопотання від 16.11.2021 № 02-02/579 про затвердження звіту арбітражного керуючого Гамана О. М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна за період з 12.05.2021 по 09.11.2021 на загальну суму 124 432,35 грн.

20. Крім того, 16.11.2021 на адресу суду від ТзОВ "ТТ Девелопмент" надійшли пояснення, в яких кредитор просить визнати боржника банкрутом та заява від 16.11.2021 про схвалення звіту поданого арбітражним керуючим Гаманом О. М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ПАТ "Комбінат будіндустрії" за період з 12.05.2021 по 09.11.2021 на загальну суму 124 432,35 грн.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

21. 16.11.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв постанову, якою припинив процедуру розпорядження майном ПАТ "Комбінат будіндустрії"; визнав ПАТ "Комбінат будіндустрії" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначив ліквідатором ПАТ "Комбінат будіндустрії" арбітражного керуючого Іванюка О. М.

22. Постанова суду першої інстанції мотивована відсутністю у боржника активів за рахунок яких можуть бути задоволені наявні в нього пасиви - визнані судом вимоги кредиторів на загальну суму 4 131 398,82 грн, що свідчить про недостатність у нього майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність боржника) та неподанням зборами кредиторів боржника схваленого плану санації, клопотання про введення процедури санації боржника і затвердження плану санації, а підтриманням ними пропозиції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

23. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.05.2022 постанову Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/409/20 залишив без змін.

24. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури через недостатність у нього майна для задоволення вимог кредиторів, відсутність поліпшення фінансового стану ПАТ "Комбінат будіндустрії" з моменту відкриття провадження у справі про його банкрутство, в тому числі можливої наявності таких підстав у майбутньому та прийняття зборами кредиторів рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог

25. 14.06.2022 арбітражний керуючий Гаман О. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 та постанову Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати.

Рух касаційних скарг

26. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/409/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.06.2022.

27. 22.06.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив без руху касаційну скаргу арбітражного керуючого Гамана О. М. та надав скаржнику строк на усунення її недоліків.

28. Ухвалою від 01.07.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання арбітражного керуючого Гамана О. М. та поновив йому пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 925/409/20 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Гамана О. М.; призначив розгляд касаційної скарги арбітражного керуючого Гамана О. М. на 14.07.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.07.2022.

29. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022.

30. Ухвалою від 12.07.2022 Верховний Суд прийняв справу за касаційною скаргою арбітражного керуючого Гамана О. М. до провадження та постановив здійснити її розгляд у раніше визначені час та дату.

31. У судове засідання 14.07.2022 з`явився арбітражний керуючий Гаман О. М. представник ТзОВ "ТТ Девелопмент", які надали пояснення у справі.

32. Інші учасники справи своє явки в судове засідання не забезпечили. Водночас, 14.07.2022 до суду надійшло клопотання/заява арбітражного керуючого Іванюка О. М. про проведення розгляду справи за його відсутності, за наявними та поданими документами.

33. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

34. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 01.07.2022 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 6 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 9 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).

35. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(арбітражного керуючого Гамана О. М.)

36. Арбітражний керуючий Гаман О. М. в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:

- суд першої інстанції залишив поза увагою факт наявності у боржника дебіторської заборгованості у розмірі більшому ніж 22 млн грн, яку планувалось списати у 2020 році. Суд не встановив підстави виникнення такої заборгованості та обставини, що призводять до необхідності її списання;

- суди попередніх інстанцій порушили норми статей 2, 4, 13, 73, 80, 110, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не задовольнивши клопотання скаржника від 16.11.2021 про витребування документів у контрагентів (первинної документації) щодо дебіторської заборгованості боржника;

- суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності активів у боржника, не врахувавши, що боржник без жодних правових підстав вивів кошти з рахунків підприємства та залишивши поза увагою клопотання скаржника про витребування документів у контрагентів боржника;

- суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недостатність активів боржника для задоволення вимог кредиторів та залишили поза увагою, що керівник боржника не вніс до інвентаризаційних описів корпоративні права на участь в юридичних особах. Те ж саме стосується залізничних ваг з під`їзною залізничною колією, пірсу пожежного, обліку транспортного засобу, банківських виписок щодо грошових коштів на рахунку боржника;

- суд першої інстанції в оскарженій постанові дійшов висновку щодо неможливості задоволення вимог кредиторів не інакше ніж через ліквідаційну процедуру керуючись висновком зборів кредиторів, які відбулися 01.07.2021;

- висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом повторюють висновки місцевого господарського суду;

- суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили наявні докази у справі та ухвалили оскаржені судові рішення з порушенням норм статей 86, 236 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ТзОВ "ТТ Девелопмент"

37. ТзОВ "ТТ Девелопмент" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами касаційної скарги арбітражного керуючого Гамана О. М. та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема, таке:

- суд першої інстанції під час нового розгляду справи задовольнив усі клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Гамана О. М. та прийняв до розгляду заяву ліквідатора боржника про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу виробничих будівель подану ним в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яку згодом за клопотанням арбітражного керуючого залишено без розгляду;

- висновок суду щодо наявності підстав для визнання ПАТ "Комбінат будіндустрії" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури зроблений з урахуванням відсутності у боржника реальних активів за рахунок яких можливо було б відновити його платоспроможність та відсутності пропозицій від будь-якого інвестора щодо відновлення платоспроможності боржника та погашення вимог кредиторів в процедурі санації, а також рішення зборів кредиторів про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом.

Доводи арбітражного керуючого Іванюка О. М.

38. Арбітражний керуючий Іванюк О. М. у надісланому на адресу суду клопотанні/заяві просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги арбітражного керуючого Гамана О. М. та залишити оскаржені судові рішення у справі без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

39. Вирішуючи наведене в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

40. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

41. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

42. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

43. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

44. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

45. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

46. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

47. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

48. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

49. Наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів у разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

50. За статтею 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

51. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

52. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

53. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

54. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

55. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

56. Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

57. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що визнані судом вимоги кредиторів до ПАТ "Комбінат будіндустрії" становлять 4 131 398,82 грн, в той час як активи в боржника для задоволення вимог кредиторів відсутні.

58. Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що збори кредиторів ПАТ "Комбінат будіндустрії" не схвалювали плану санації та не подавали до суду клопотання про введення процедури санації боржника і затвердження плану санації, а підтримали пропозицію про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

59. Також, суди зважили на те, що за час, який минув з моменту відкриття провадження у справі № 925/409/20, фінансовий стан ПАТ "Комбінат будіндустрії" не поліпшився і не виникли підстави для поліпшення цього стану боржника в майбутньому.

60. Суд звертає увагу, що за приписами КУзПБ судові процедури банкрутства, в тому числі і судова процедура розпорядження майном боржника, мають строковий характер.

61. Тобто, КУзПБ закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури.

62. Відповідно до статті 39 КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

63. Частиною другою статті 44 КУзПБ визначено, що процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

64. За частиною третьою статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює, зокрема, ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

65. Тлумачення змісту положень статей 44, 49 КУзПБ свідчить, що визначений частиною другою статті 44 КУзПБ строк процедури розпорядження майном боржника (до 170 календарних днів) є граничним (не підлягає продовженню), а клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника можуть бути задоволені судом лише за умови, що продовження процедури розпорядження майном боржника буде здійснюватися в межах зазначеного граничного строку (див. висновки щодо характеру строку процедури розпорядження майном та можливості його продовження лише у межах граничних строків, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 та від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

66. Тож процедура розпорядження майном боржника може здійснюватися лише у межах граничних строків, визначених КУзПБ для такої судової процедури.

67. Отже, законодавцем у нормах КУзПБ закріплено граничний строк проведення процедури розпорядження майном боржника, після закінчення якого суд згідно з приписами частини третьої статті 49 КУзПБ приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації, внаслідок чого процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються (частина шоста статті 49 КУзПБ) або постановляє ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

68. Із установлених судами обставин справи вбачається, що судова процедура розпорядження майном боржника у цій справі введена 22.05.2020 з постановленням судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Комбінат будіндустрії" та на дату постановлення судом першої інстанції оскарженої постанови (із урахуванням часу з моменту її введення) триває понад визначені КУзПБ строки для такої процедури.

69. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

70. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах проти України.

71. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

72. Схожого змісту положення містить частина четверта статті 11 ГПК України, якою визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

73. Суд наголошує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

74. Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

75. На державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

76. Ураховуючи наведені обставини щодо відсутності активів у боржника для задоволення вимог кредиторів, які визнані судом на суму 4 131 398,82 грн, тривалості перебування боржника в процедурі розпорядження майном, завершення визначених КУзПБ строків такої процедури, відсутності поліпшення фінансового стану боржника з моменту відкриття провадження у справі про його банкрутство, в тому числі можливого поліпшення його в майбутньому, прийняття зборами кредиторів рішення про застосування до боржника судової процедури ліквідації банкрута, суд вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

77. Подібний висновок щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за встановлених обставин відсутності активів у боржника для задоволення вимог кредиторів, завершення строків процедури розпорядження майном, прийняття зборами кредиторів рішення про застосування до боржника інших судових процедур банкрутства, відсутності заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19.

78. Доводи арбітражного керуючого Гамана О. М. щодо передчасності визнання судом першої інстанції ПАТ "Комбінат будіндустрії" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури мотивовані наявністю в боржника активів, які безпідставно не включені керівником боржника до інвентаризаційних описів та виведенням коштів без жодних правових підстав з рахунків боржника, наведених вище висновків суду не спростовують, адже в цілому є такими, що зводяться до тверджень про вчинення керівником боржника дій, які порушують права та законі інтереси кредиторів/боржника, в той час як скаржник, будучи розпорядником майна боржника, не звертався із цієї підстави до суду із клопотанням в порядку частини другої статті 40, частини дванадцятої статті 44 КУзПБ про припинення повноважень керівника боржника та покладення виконання його обов`язків на розпорядника майна. Аналогічно розпорядником майна Гаманом О. М., за стверджуваних ним обставин щодо виведення активів боржника, не було ініційовано питання щодо порушення керівником боржника вимог частини шостої статті 34 КУзПБ та покладення на нього солідарної відповідальності.

79. Аргументи скаржника щодо непередачі керівником боржника йому документів та обсягу переданих документів розпоряднику майна були предметом оцінки судів під час розгляду клопотання арбітражного керуючого Гамана О. М. про відсторонення керівника боржника із зазначених підстав, у задоволенні якого ухвалою від 10.11.2020, залишеною без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 12.05.2021 у цій справі, Господарський суд Черкаської області відмовив, тому оцінка доводам скарги в цій частині під час перегляду оскаржених судових рішень в касаційному порядку судом не надається.

80. Так само не заслуговують на увагу, із урахуванням дати звернення скаржника до суду з клопотаннями про витребування фінансової документації у контрагентів боржника, а саме 16.11.2021 (день підсумкового засідання у справі), встановлених судами обставин відсутності активів у боржника для задоволення вимог кредиторів, тривалості перебування боржника в процедурі розпорядження майном, аргументи арбітражного керуючого Гамана О. М. щодо необґрунтованого відхилення судами його клопотання про витребування доказів. До того ж, наведене жодним чином не позбавляє можливості ліквідатора боржника під час здійснення ним заходів спрямованих на пошук та виявлення майна, у разі виникнення у нього такої необхідності, звернутися до суду з клопотанням відповідного змісту процедурі ліквідації банкрута, на що правомірно звернув увагу залишаючи без задоволення зазначене клопотання суд першої інстанції.

81. Крім того, суд звертає увагу, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неспроможності.

82. Оскільки судові процедури банкрутства є строковими, учасники у справі про банкрутство, яким в тому числі є арбітражний керуючий, мають належним чином користуватися наданими КУзПБ правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених цим Кодексом строків судових процедур, задля дотримання завдань банкрутства та зменшення негативних наслідків надмірної тривалості цих процедур як для кредиторів так і боржника.

83. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

84. Частиною третьою статті 12 КУзПБ визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

85. Тобто реалізація арбітражним керуючим своїх прав та вжиті ним заходи під час виконання повноважень у справі про банкрутство мають відповідати меті з якою надаються йому відповідні права та обов`язки у справі про банкрутство.

86. Системний аналіз приписів частини третьої статті 12, статті 44 КУзПБ приводить до висновку, що виконання арбітражним керуючим як розпорядником майна своїх повноважень, реалізація покладених на нього обов`язків у цій процедурі, має здійснюватися через призму необхідності дотримання граничних строків, визначених КУзПБ для такої судової процедури, а відтак клопотання арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень, зокрема, в судовій процедурі розпорядження майном в аспекті необхідності дотримання принципу строковості судових процедур у справі про банкрутство мають бути заявлені ним своєчасно, без необґрунтованих й невиправданих затримок у їх поданні.

87. Із установлених судами обставин справи вбачається, що після ухвалення 12.05.2021 судом апеляційної інстанції постанови про скасування постанови Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 та направлення справи до суду першої інстанції на стадію розпорядженням майном на етап підсумкового засідання суду арбітражним керуючим двічі заявлялись клопотання про витребування доказів, а саме 13.07.2021 (було задоволено ухвалою суду від 13.07.2021) та 16.11.2021 (відмовлено в його задоволенні постановою від 16.11.2021).

88. За таких обставин відсутність активних процесуальних дій зі сторони арбітражного керуючого у реалізації наданих йому КУзПБ прав і повноважень та звернення до суду з клопотаннями, зокрема, про витребування доказів у переддень/день підсумкового засідання у справі (за відсутності обґрунтування поважності на те підстав) вочевидь не сприяють дотриманню принципу строковості процедури розпорядження майном, а відтак і зменшенню негативних наслідків надмірної тривалості цієї процедури як для кредиторів так і боржника.

89. Зволікання із введенням процедури ліквідації банкрута та порушення строків здійснення судової процедури розпорядження майном боржника зумовлює затягування розгляду справи про банкрутство, порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, пов`язаних із здійсненням процедур банкрутства, оскільки має наслідком зростання (нарощування) грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна) пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі.

90. За наведеного, суд відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо необґрунтованого відхилення судами його клопотання про витребування доказів, передчасності припинення процедури розпорядження майном боржника та переходу до процедури ліквідації, оскільки сама по собі наявність відповідного клопотання розпорядника майна поданого в день підсумкового засідання (мотиви щодо необхідності своєчасного подання якого наведено вище) не є безумовним свідченням наявності активів у боржника для задоволення вимог кредиторів, тоді як подальше здійснення поза межами визначеного КУзПБ граничного строку процедури розпорядження майном боржника не сприяє поліпшенню фінансово-господарського становища боржника, а навпаки зумовлює збільшення наявної в нього кредиторської заборгованості та як наслідок, зрештою, зменшує вірогідність повного задоволення вимог кредиторів.

91. До того ж як зазначалось вище, відмова в задоволенні клопотання розпорядника майна поданого в день підсумкового засідання у справі про витребування доказів спрямованого на з`ясування майнового стану боржника не позбавляє права ліквідатора на вчинення таких дій після відкриття ліквідаційної процедури.

92. Також безпідставними є доводи скаржника про те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо неплатоспроможності боржника ґрунтуються на висновку зборів кредиторів, оскільки як свідчать встановлені судами обставини справи, зазначений висновок враховувався судами з попереднім встановленням ними обставин відсутності активів боржника та поліпшення його фінансового стану з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

93. Решта аргументів скаржника зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції.

94. Разом з тим суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

95. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

96. За наведеного, суд не надає юридичний аналіз доводам скаржника щодо наданої судами попередніх інстанцій оцінки доказів у справі.

97. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

98. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо суті касаційної скарги

99. Доводи арбітражного керуючого Гамана О. М. наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржених постанов судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

101. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

102. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

103. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

104. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

105. Наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів у разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника, оскільки частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.

106. Боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

107. Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

108. КУзПБ закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури.

109. Тлумачення змісту положень статей 44, 49 КУзПБ свідчить, що визначений частиною другою статті 44 КУзПБ строк процедури розпорядження майном боржника (до 170 календарних днів) є граничним (не підлягає продовженню), а клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника можуть бути задоволені судом лише за умови, що продовження процедури розпорядження майном боржника буде здійснюватися в межах зазначеного граничного строку.

110. Системний аналіз приписів частини третьої статті 12, статті 44 КУзПБ приводить до висновку, що виконання арбітражним керуючим як розпорядником майна своїх повноважень, реалізація покладених на нього обов`язків у цій процедурі, має здійснюватися через призму необхідності дотримання граничних строків, визначених КУзПБ для такої судової процедури, а відтак клопотання арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень, зокрема, в судовій процедурі розпорядження майном в аспекті необхідності дотримання принципу строковості судових процедур у справі про банкрутство мають бути заявлені ним своєчасно, без необґрунтованих й невиправданих затримок у їх поданні.

111. Відсутність активних процесуальних дій зі сторони арбітражного керуючого у реалізації наданих йому КУзПБ прав і повноважень та звернення до суду з клопотаннями, зокрема, про витребування доказів у переддень/день підсумкового засідання у справі (за відсутності обґрунтування поважності на те підстав) вочевидь не сприяють дотриманню принципу строковості процедури розпорядження майном, а відтак і зменшенню негативних наслідків надмірної тривалості цієї процедури як для кредиторів так і боржника.

112. Зволікання із введенням процедури ліквідації банкрута та порушення строків здійснення судової процедури розпорядження майном боржника зумовлює затягування розгляду справи про банкрутство, порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, пов`язаних із здійсненням процедур банкрутства, оскільки має наслідком зростання (нарощування) грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна) пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі.

113. Сама по собі наявність клопотання розпорядника майна поданого в день підсумкового засідання про витребування доказів не є безумовним свідченням наявності активів у боржника для задоволення вимог кредиторів, тоді як подальше здійснення поза межами визначеного КУзПБ граничного строку процедури розпорядження майном боржника не сприяє поліпшенню фінансово-господарського становища боржника, а навпаки зумовлює збільшення наявної в нього кредиторської заборгованості та як наслідок, зрештою, зменшує вірогідність повного задоволення вимог кредиторів.

114. Відмова в задоволенні клопотання розпорядника майна поданого в день підсумкового засідання у справі про витребування доказів спрямованого на з`ясування майнового стану боржника не позбавляє права ліквідатора на вчинення таких дій після відкриття ліквідаційної процедури.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2021 та постанову Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/409/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков