Рішення

від 28.08.2022 по справі 520/26761/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2022 року № 520/26761/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Крук Є.Г.,

представника відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" (вул. Біологічна, буд. 4-Б,м. Харків,61030, код ЄДРПОУ39561410) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій №0244290901 від 09.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вважає протиправними висновки контролюючого органу, зроблені в акті фактичної перевірки від 22.10.2021 за № 18789/20-40-09-01-08/39561410, щодо необхідності отримання позивачем ліцензії на право зберігання пального, яке Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" придбало та використовує у своїй власній господарській діяльності, оскільки отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей, в той час як пересувні ємності для зберігання пального не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Ухвалою суду від 17.12.2021 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" встановлено, що у період з 01.04.2020 по 22.03.2021 позивач приймав та зберігав пальне для потреб власного споживання за адресою: вул. Біологічна, 4-Б, м. Харків за відсутності ліцензії. Також зазначив, що посилання позивача на те, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей, є необґрунтованим, оскільки зберігання пального, навіть для власного використання в господарській діяльності, у таких обсягах, як це було здійснено позивачем, допускається тільки за наявності ліцензії.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно якої просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позові.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою від 28.12.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач у судове засідання, повідомлений належним чином про час дату та місце розгляду справи, не прибув. Надав до суду заяву про розгляд справи без участі останнього.

Представник відповідача у судове засідання прибув, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що з метою контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів, відповідно до наказу від 11.10.2021 року №7637-П, направлень на перевірку від 11.10.2021 № 13852, № 13853 контролюючим органом була проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361".

За результатом проведеної перевірки складено акт від 22.10.2021 № 18789/20-40-09-01-08/39561410.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем складено заперечення від 25.10.2021 № 9 та надіслано на адресу відповідача.

Заперечення були отримані, розглянуті та листом від 03.11.2021 повідомлено позивача про те, що висновки акту фактичної перевірки від 22.10.2021 № 18789/20-40-09-01-08/39561410 залишені без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 09.11.2021 №0244290901 до позивача у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн. відповідно до ст. 17 Закону № 481/95.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням, вважає його протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України та Закону №481/95-ВР у їх взаємозв`язку дають підстави для формулювання такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Так, із матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" (ТОВ «АТП 16361») зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Видами економічної діяльності позивача є:

- 49.41 Грузові перевезення автомобільним транспортом (основний);

- 49.20 Грузовий железнодорожний транспорт;

- 52.21 Послуги в області сухопутного транспорту;

- 52.29 Інші супровідні послуги при перевезеннях;

- 77.11 Оренда і лізинг автомобілів і легких моторних транспортних засобів;

- 77.12 Оренда і лізинг грузових транспортних засобів.

Отже, напрям господарської діяльності позивача надання транспортних послуг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" в межах договорів поставки № 01-10_18-01 від 01.10.2018 та № 03-03/21-01 від 03.03.2021 отримало від ПП «Автоком-2005 Плюс» та ТОВ «Торговий дім «Нафта-Схід» дизельне пальне (ДП-3-Євро 5-ВО, ДП-Л-Євро 5-ВО), що підтверджується видатковими накладними № 4/2-6 від 02.04.2020, № 5/7-1 від 07.05.2020, № 6/17-2 від 17.06.2020, № 7/7-1 від 07.07.2020, №8/3-19 від 03.08.2020, № 8/26-1 від 26.08.2020, № 9/23-1 від 23.09.2020, № 10/12-2 від 12.10.2020, № 11/3-3 від 03.11.2020, № 11/23-3 від 23.11.2020, № 12/21-2 від 21.12.2020, № 1/28-1 від 28.01.2021, № 3/03-01 від 03.03.2021, копії яких надано до матеріалів справи.

Як зазначив представник позивача, пальне придбавалось та розливалось в баки транспортних засобів, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" використовує у власній господарській діяльності у пункті розвантаження: вул. Біологічна 4-Б, м. Харків, Харківська область.

Вищевказане приміщення перебуває у позивача у оренді, що підтверджується наданим до матеріалів справи договором № 2/АТМ361 від 30.12.2020, укладений із ТОВ «АТМ 361».

У підтвердження наявності транспортних засобів, позивачем надано до суду договір № 032 про надання в орендне користування підприємств і організаціям рухомого майна від 29.12.2018, укладений із Приватним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 16361).

Так, відповідно до додатку № 1 до вказаного договору в аренду до позивача перейшли автомобілі марки: КАМАЗ 53208, д.н. автомобіля 6718 ХАС, КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_1 , КАМАЗ 53208, д.н. НОМЕР_2 , МАЗ 5432, д.н. НОМЕР_3 , МАЗ 54323, д.н. НОМЕР_4 , МАЗ 5432, д.н. НОМЕР_5 , МАЗ 54323, д.н. НОМЕР_6 , МАЗ 54323, д.н. НОМЕР_7 , ГАЗ 3302 288 С, д.н. НОМЕР_8 , МАЗ 54328 д.н. НОМЕР_9 , ИЖ-27156 д.н. НОМЕР_10 .

Також, позивачем надано технічні характеристики вказаних автомобілів та розрахунок обсягу баків, які містяться у матеріалах справи.

У підтвердження використання придбаного пального для роботи транспортних засобів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" надано відомості обліку видачі паливно-мастильних матеріалів за 02.04.2020, 07.05.2020, 17.06.2020, 07.07.2020, 03.08.2020, 26.08.2020, 23.09.2020, 12.10.2020, 03.11.2020, 23.11.2020, 21.12.2020, 28.01.2021, 03.03.2021; відомості залишків палива в баках автомобілів станом на 01.05.2020, 01.06.2020, 01.07.2020, 01.08.2020, 01.09.2020, 01.10.2020, 01.11.2020, 01.12.2020, 01.01.2021, 01.02.2021, 01.03.2021; витрати запасів по автомобілям ТОВ «АТП 16361» за період з 01.04.2020 по 22.03.2021; подорожні листи вантажних автомобілів з талонами замовника за період з 02.04.2020 по 03.03.2021.

Згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, загальний обсяг баків автомобілів АТП становить 2500 л. (а.с. 47)

Разом з тим, суд критично оцінює посилання представника відповідача у судовому засіданні щодо неможливості здійснити заправку пального в кількості відповідно до акцизної накладної від 03.08.2020 року - 1704,58 л; акцизної накладної від 02.04.2020 року - 1735,44 л; акцизної накладної від 07.07.2020 року - 1698,56 л; акцизної накладної від 07.05.2020 року - 1717,12 л; акцизної накладної від 17.06.2020 року - 1714,04 л, оскільки на підтвердження вказаного не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за своїм змістом такі місця зберігання пального відповідають ознакам, які ПК України встановлює як винятки з понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний»: орендовані транспортні засоби, що використовуються суб`єктом господарювання, призначені для переміщення в них пального на митній території України для потреб власного споживання.

Отже, підстави вважати, що діяльність ТОВ «АТП 16361» підпадає під визначення «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону №481/95-ВР відсутні, відповідно, позивач не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Крім того, суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону №481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами якої у випадку встановлення порушення норм цього Закону, складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону №481/95-ВР та ПК України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Досліджуючи акт фактичної перевірки від 22.10.2021 суд встановив, що у ньому міститься посилання на докази, якими підтверджується кількість придбаного пального. Однак в Акті перевірки не відображено спосіб зберігання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей). Лише зазначено, що за адресою: вул. Біологічна 4-Б, м. Харків, Харківська область ТОВ «АТП 16361» приймало та зберігало пальне для потреб власного споживання.

Враховуючи, що у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, суд вважає, що невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Вказана позиція викладена також у постанові Верховного суду від 31.05.2022 року по справі № 540/4291/20.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд зазначає, що надані Головним управлінням ДПС у Харківській області матеріали фактичної перевірки також не дають підстав вважати, що саме за правопорушення, яке полягає у здійсненні діяльності зі зберігання пального позивача притягнуто до відповідальності.

Натомість позивачем до матеріалів справи надано докази того, що придбане пальне використовувалось ним у власній господарській діяльності та фактично розливалось по бакам автомобілів марки КАМАЗ 53208, д.н. НОМЕР_11 , КАМАЗ 5410, д.н. НОМЕР_1 , КАМАЗ 53208, д.н. НОМЕР_2 , МАЗ 5432, д.н. НОМЕР_3 , МАЗ 54323, д.н. НОМЕР_4 , МАЗ 5432, д.н. НОМЕР_5 , МАЗ 54323, д.н. НОМЕР_6 , МАЗ 54323, д.н. НОМЕР_7 , ГАЗ 3302 288 С, д.н. НОМЕР_8 , МАЗ 54328 д.н. НОМЕР_9 , ИЖ-27156 д.н. НОМЕР_10 , а не зберігалось за адресою: вул. Біологічна 4-Б, м. Харків, Харківська область.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що недотримання Головним управлінням ДПС у Харківській області вимог до форми і змісту як Акта перевірки, так і рішення є підставою для скасування останнього.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" (вул. Біологічна, буд. 4-Б,м. Харків,61030, код ЄДРПОУ39561410) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 0244290901 від 09.11.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 16361" (вул. Біологічна, буд. 4-Б,м. Харків,61030, код ЄДРПОУ39561410) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) спалачений судовий збір у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 31.08.2022 року.

Суддя К.О. Севастьяненко