Рішення

від 28.07.2022 по справі 640/3307/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2531

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року м. Київ № 640/3307/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо»

до Головного управління ДПС у місті Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (надалі - позивач), адреса: 03049, місто Київ, вулиця Тополева, будинок 6, квартира 63 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), адреса: 04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 149942 від 03 грудня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (код ЄДРПОУ 21469066) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управляння ДПС у місті Києві від 20 січня 2022 року за № 3684289/21469066, № 3684290/21469066, № 3684286/21469066, № 3684283/21469066, № 3684285/21469066, № 3684284/21469066, № 3684282/21469066, № 3684281/21469066, № 3684279/21469066, № 3684280/21469066, № 3684278/21469066, № 3684277/21469066, № 3684275/21469066 та № 3684276/21469066 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 18 листопада 2021 року, № 6 від 18 листопада 2021 року, № 7 від 24 листопада 2021 року, № 8 від 24 листопада 2021 року, № 9 від 24 листопада 2021 року, № 11 від 30 листопада 2021 року, № 12 від 30 листопада 2021 року, № 2 від 09 грудня 2021 року, № 3 від 21 грудня 2021 року, № 4 від 21 грудня 2021 року, № 5 від 21 грудня 2021 року, № 6 від 21 грудня 2021 року, № 11 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 грудня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 18 листопада 2021 року, № 6 від 18 листопада 2021 року, № 7 від 24 листопада 2021 року, № 8 від 24 листопада 2021 року, № 9 від 24 листопада 2021 року, № 11 від 30 листопада 2021 року, № 12 від 30 листопада 2021 року, № 2 від 09 грудня 2021 року, № 3 від 21 грудня 2021 року, № 4 від 21 грудня 2021 року, № 5 від 21 грудня 2021 року, № 6 від 21 грудня 2021 року, № 11 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 грудня 2021 року, датою їх подання.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваних рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що податковим органом безпідставно віднесено операції позивача до ризикових, безпідставно зупинено реєстрацію поданих останнім податкових накладних та в подальшому безпідставно відмовлено у їх реєстрації, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

За твердженнями позивача, в нього в наявності є всі первинні документи, що підтверджують реальність усіх господарських операцій, а тому у відповідача-1 були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Позивач з рішенням суб`єкту владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що чинним законодавством не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, представник позивача зазначає, що податковим органом було протиправно віднесено позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки, позивач є суб`єктом реального сектору економіки, здійснює свою діяльність на законних підставах та є добросовісним платником податків. За твердженнями представника позивача усі документи товариства складені з дотриманням вимог чинного законодавства та є достатніми для здійснення господарської діяльності.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено, що відповідно до наданих документів не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій.

Також, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності спірного рішення, яке було прийнято в спосіб та в межах наданих повноважень, зазначив, що податковим органом, здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з контрагентами позивача, що мають ознаки фіктивності та є ризиковими платниками податків.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Представником відповідача-2 не погоджуючись з викладеними представником позивача аргументами було подано відзив, в якому останнім було зазначено, що у разі встановлення судом протиправності прийнятих рішень, в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Крім того, представник відповідача-2 зазначив, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, скільки у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем ні до податкового органу ні до суду першої не було надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.

Керуючись викладеним, представник відповідача-2 зазначив, що податковий орган діяв у межах та у спосіб визначений Податковим кодексом України, за для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 2, 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У відповідності до наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» зареєстровано як юридична особа та здійснює свою господарську діяльність починаючи з 1997 року.

Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД є: 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 18 листопада 2021 року на загальну суму 20 000,00 грн (у т.ч. ПДВ), № 6 від 18 листопада 2021 року на загальну суму 20 000,00 грн (ут.ч. ПДВ), № 7 від 24 листопада 2021 року на загальну суму 56 285,41 грн (у т.ч. ПДВ), № 8 від 24 листопада 2021 року на загальну суму 45 678,54 грн (у т.ч. ПДВ), № 9 від 24 листопада 2021 року на загальну суму 187,00 грн. (у т.ч. ПДВ), № 11 від 30 листопада 2021 року на загальну суму 853,79 грн (у т.ч. ПДВ), № 12 від 30 листопада 2021 року на загальну суму 1 725,84 грн (у т.ч. ПДВ), № 2 від 09 грудня 2021 року на загальну суму 22 720,08 грн (у т.ч. ПДВ), № 3 від 21 грудня 2021 року на загальну суму 20 000,00 грн (у т.ч. ПДВ), № 4 від 21 грудня 2021 року на загальну суму 20 000,00 грн (у т.ч. ПДВ), № 5 від 21 грудня 2021 року на загальну суму 53 690,94 грн (у т.ч. ПДВ), № 6 від 21 грудня 2021 року на загальну суму 39 974,74 грн (у т.ч. ПДВ), № 11 від 31 грудня 2021 року на загальну суму 942,10 грн (у т.ч. ПДВ), № 12 від 31 грудня 2021 року на загальну суму 2 081,16 грн (у т.ч. ПДВ).

З метою належної реєстрації податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» надано до податкового органу таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатами опрацювання якої податковим органом направлено квитанцію № 2 від 03 грудня 2021 року, в якій зазначено, що виявлені наступні помилки: «Інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 03 грудня 2021 року за № 9367177470 не враховано автоматично через невиконання вимог пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду».

Цього ж дня позивачем отримано рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість п.8 Критеріїв ризиковості платника податку № 149942 від 03 грудня 2021, у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

У подальшому, 07 грудня 2021 року позивачем отримано рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Крупнової О.Ю. про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 3476845/21469066, відповідно до якого за результатом розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 03 грудня 2021 року за № 9367177470, останню не враховано з підстав наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Крім того, згідно отриманих позивачем квитанцій від 13 грудня 2021 року № 9379659341 та № 9379751468, від 14 грудня 2021 року № 9381806028, № 9381801507, № 9381782628, № 9381817348 та № 9381876340, від 28 грудня 2021 року № 9397630989, від 11 січня 2022 року № 9410204890, № 9410187070, № 9410158441, № 9410204897, № 9411238500 та № 9411256367 про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом зазначено, що відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 5 від 18 листопада 2021 року, № 6 від 18 листопада 2021 року, № 7 від 24 листопада 2021 року, № 8 від 24 листопада 2021 року, № 9 від 24 листопада 2021 року, № 11 від 30 листопада 2021 року, № 12 від 30 листопада 2021 року, № 2 від 09 грудня 2021 року, № 3 від 21 грудня 2021 року, № 4 від 21 грудня 2021 року, № 5 від 21 грудня 2021 року, № 6 від 21 грудня 2021 року, № 11 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з підстав відповідності платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В свою чергу, позивачем було повторно 17 грудня 2021 року подано до податкового органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатами опрацювання якої податковим органом направлено квитанцію № 2 від 17 грудня 2021 року, в якій зазначено, що виявлені наступні помилки: «Інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 17 грудня 2021 року за № 9386492217 не враховано автоматично через невиконання вимог пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду».

У подальшому, 21 грудня 2021 року позивачем було отримано рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Крупнової О.Ю. про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 3550035/21469066, відповідно до якого за результатом розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 17 грудня 2021 року за № 9386492217, останню не враховано з підстав наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

14 січня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо», користуючись правом, встановленим Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року за № 520, та згідно процедури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», на електронну адресу Головного управління ДПС в місті Києві було направлено повідомлення № 1 від 14 січня 2022 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До цього повідомлення позивачем долучені пояснення № 1 від 14 січня 2022 з детальним описом господарської діяльності та обґрунтуванням підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, разом з первинними документами на підтвердження реальності здійснення операцій з надання послуг за даними накладними.

В подальшому, 20 січня 2022 року позивачем були отримані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 3684289/21469066, № 3684290/21469066, № 3684286/21469066, № 3684283/21469066, № 3684285/21469066, № 3684284/21469066, № 3684282/21469066, № 3684281/21469066, № 3684279/21469066, № 3684280/21469066, № 3684278/21469066, № 3684277/21469066, № 3684275/21469066 та № 3684276/21469066 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5 від 18 листопада 2021 року, № 6 від 18 листопада 2021, № 7 від 24 листопада 2021 року, № 8 від 24 листопада 2021 року, № 9 від 24 листопада 2021 року, № 11 від 30 листопада 2021 року, № 12 від 30 листопада 2021 року, № 2 від 09 грудня 2021 року, № 3 від 21 грудня 2021 року, № 4 від 21 грудня 2021 року, № 5 від 21 грудня 2021 року, № 6 від 21 грудня 2021 року, № 11 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 грудня 2021 року у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказані вище обставини та рішення суб`єкту владних повноважень стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно з пунктом 10 та пунктом 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту Квитанцій наданих до суду вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що подані на реєстрацію позивачем податкові накладні відповідають пункту 8 Критерій ризиковості платника податку.

У Додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку.

Пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості платника податку визначено: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

При цьому, суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих позивачем податкових накладних до категорії ризиковості платника податку відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано, ані у поданих до суду відзивах на адміністративний позов.

Також, суд звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, суд вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, було надано достатній та об`єктивний перелік документів, а податковим органом в свою чергу, не було наведено будь-яких аргументів с приводу того, що даних документів бракує та не наведено перелік документів яких-би необхідно було надати позивачу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Як вже було зазначено судом вище, з матеріалів справи встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними документами та доказами щодо наявності підстав реєстрації розрахунку коригування, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації яких зупинена, та письмовими поясненнями.

Проте, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи про підтвердження наявності правових підстав для реєстрації ПН/РК, реєстрація яких зупинена, було прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Крім того, суд зауважує, що оскаржувані рішення містить лише загальні твердження: «ненадання платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)», проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, в той час як відповідно до форми даного рішення зазначено, що уповноважена особа податкового органу повинна підкреслити документи, які не надано та в пункті «Додаткова інформація» зазначити конкретно, які документи не були надані суб`єктом господарювання.

Отже, позиція Головного управління ДПС у місті Києві щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складених позивачем.

Крім того, оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий позивачем розрахунок коригування датою його фактичного подання.

Щодо рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 149942 від 03 грудня 2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пункту 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком № 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, пунктом 8 вказано, що «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Судом в свою чергу було встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу від 29 грудня 2020 року № 150300 відповідає формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165.

Так, у рішенні податкового органу зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що 03 грудня 2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення № 149942, яким встановлено відповідність Позивача критеріям ризиковості пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме, податковим органом було вказано наступне: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування»

При цьому, виходячи з аналізу вказаного вище рішення та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику, крім того, контролюючим органом у оскаржуваному рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності підприємства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку з чим та на підставі.

Окрім вказаного, з аналізу оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючим органом в рядку оскаржуваного рішення «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, натомість контролюючим органом лише наведено перелік СГ - контрагентів позивача, які здійснюють ризикову діяльність.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи первинних документів, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та таким, що підлягають скасуванню.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Вказане вище означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 03 грудня 2021 року № 149942, протиправність якого була встановлена судом в ході розгляду цієї справи, а також подальше включення відповідачем позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі такого рішення тягне за собою виникнення негативних правових наслідків для позивача.

При цьому, суд зауважує, що наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України), що фактично позбавляє можливості товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» належним чином проводити свою господарську діяльність.

При цьому, такі додаткові ускладнення у вигляді необхідності надання позивачем кожного наступного разу документів та пояснень задля здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації, ставлять позивача у нерівне становище відносно інших платників податку, не включених до переліку ризикових, податкові накладні/розрахунки коригування яких реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних безперешкодно та своєчасно.

Також, у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14 жовтня 2011 року у справі «Щокін проти України» (заява №23759/03) та від 07 липня 2011 року у справі «Серков проти України» (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У контексті з наведеним вище суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

При цьому, суд зауважує, що задоволення цієї вимоги не є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам 2 і 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню.

Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає останньому абзацу пункту 6 Порядку № 1165.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 37 215,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі по 18 607,50 грн, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправнимита скасування рішень зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 149942 від 03 грудня 2021 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (адреса: 03049, місто Київ, вулиця Тополева, будинок 6, квартира 63, код ЄДРПОУ 21469066) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управляння ДПС у місті Києві від 20 січня 2022 року за № 3684289/21469066, № 3684290/21469066, № 3684286/21469066, № 3684283/21469066, № 3684285/21469066, № 3684284/21469066, № 3684282/21469066, № 3684281/21469066, № 3684279/21469066, № 3684280/21469066, № 3684278/21469066, № 3684277/21469066, № 3684275/21469066 та № 3684276/21469066 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 18 листопада 2021 року, № 6 від 18 листопада 2021 року, № 7 від 24 листопада 2021 року, № 8 від 24 листопада 2021 року, № 9 від 24 листопада 2021 року, № 11 від 30 листопада 2021 року, № 12 від 30 листопада 2021 року, № 2 від 09 грудня 2021 року, № 3 від 21 грудня 2021 року, № 4 від 21 грудня 2021 року, № 5 від 21 грудня 2021 року, № 6 від 21 грудня 2021 року, № 11 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 грудня 2021 року.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (адреса: 03049, місто Київ, вулиця Тополева, будинок 6, квартира 63, код ЄДРПОУ 21469066) до єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 5 від 18 листопада 2021 року, № 6 від 18 листопада 2021 року, № 7 від 24 листопада 2021 року, № 8 від 24 листопада 2021 року, № 9 від 24 листопада 2021 року, № 11 від 30 листопада 2021 року, № 12 від 30 листопада 2021 року, № 2 від 09 грудня 2021 року, № 3 від 21 грудня 2021 року, № 4 від 21 грудня 2021 року, № 5 від 21 грудня 2021 року, № 6 від 21 грудня 2021 року, № 11 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 грудня 2021 року, датою їх подання.

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (адреса: 03049, місто Київ, вулиця Тополева, будинок 6, квартира 63, код ЄДРПОУ 21469066) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 607,50 грн (вісімнадцять тисяч шістсот сім гривень 50 копійок).

7. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (адреса: 03049, місто Київ, вулиця Тополева, будинок 6, квартира 63, код ЄДРПОУ 21469066) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 607,50 грн (вісімнадцять тисяч шістсот сім гривень 50 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова