УХВАЛА
29 червня 2023 року
м. Київ
справа №640/3307/22
адміністративне провадження №К/990/21280/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.12.2021 №149942;
- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управляння ДПС у місті Києві від 20.01.2022 №3684289/21469066, №3684290/21469066, №3684286/21469066, №3684283/21469066, №3684285/21469066, №3684284/21469066, №3684282/21469066, №3684281/21469066, №3684279/21469066, №3684280/21469066, №3684278/21469066, №3684277/21469066, №3684275/21469066 та №3684276/21469066 про відмову в реєстрації податкових накладних від 18.11.2021 №5, №6, від 24.11.2021 №7, №8, №9, від 30.11.2021 №11, № 12, від 09.12.2021 №2, від 21.12.2021 №3, №4, №5, №6, від 31.12.2021 №11, №12;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.11.2021 №5, №6, від 24.11.2021 №7, №8, №9, від 30.11.2021 №11, № 12, від 09.12.2021 №2, від 21.12.2021 №3, №4, №5, №6, від 31.12.2021 №11, №12, датою їх подання.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві 13.06.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно заявником до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень та про відстрочення сплати судового збору.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22 набрала законної сили з дати її прийняття, а саме 24.01.2023. Повний текст судового рішення виготовлено 24.01.2023.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 16.02.2023, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 13.06.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22 була постановлена за відсутності представників контролюючого органу, а копія означеного судового рішення на адресу відповідача не надходила, що стало перешкодою у своєчасному оскарженні Головним управлінням ДПС у місті Києві спірних судових рішень у касаційному порядку.
Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22 була зареєстрована у вказаному Реєстрі - 25.01.2023, оприлюднена - 27.01.2023, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV, з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу.
Разом з тим, відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об`єктивних причин перешкоджали Головному управлінню ДПС у місті Києві звернутися до суду першої чи апеляційної інстанції з метою отримання копії судового рішення, завідомо знаючи, що на розгляді в Шостому апеляційному адміністративному суді перебуває його апеляційна скарга рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 у справі №640/3307/22.
Верховний Суд звертає увагу, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення особі копії такого судового рішення, а тому вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Таким чином, Головним управлінням ДПС у місті Києві не наведено жодних доводів і обґрунтувань, які створили об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22.
Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
У даному випадку належними доказами на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного судового рішення або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22 на адресу відповідача.
Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, органом податкової служби до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Разом з тим, з поданого контролюючим органом клопотання вбачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», що свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Головне управління ДПС у місті Києві є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Як зазначено вище, статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Натомість, скаржником не надано суду жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору у даній справі.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено обґрунтованих обставин, які б могли бути підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00грн.
Судом з`ясовано, що позов у цій справі подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» (юридичною особою) у 2022 році; предметом позову у справі є вимоги немайнового характеру.
Згідно з пунктом третім частини другої статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 49620,00грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів)
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, впродовж якого скаржник має право надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та усунути недоліки касаційної скарги в частині надання документа, що підтверджує сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №640/3307/22 відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №640/3307/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Атріо» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Хохуляк
С.С. Пасічник
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2023 |
Оприлюднено | 30.06.2023 |
Номер документу | 111884020 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні