Ухвала

від 29.08.2022 по справі 640/1105/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1105/20

УХВАЛА

30 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Компонент» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України подав апеляційну скаргу, в якій містилось клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано незадовільним матеріальним положенням.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишено без руху.

12.07.2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 26278, апелянтом подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про продовження процесуального строку для виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про усунення недоліків від 27 червня 2022 року - задоволено, надано Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС додатковий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року, до 15 серпня 2022 року.

18.08.2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 33399, апелянтом подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Разом із тим, зі змісту самого клопотання вбачається, що апелянт просить у суду, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану, відстрочити Головному управлінню ДПС у м. Києві сплату судового збору за подання апеляційної скарги до завершення розгляду апеляційної скарги.

Розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступе.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом Законом України "Про судовий збір", і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Колегія суддів наголошує, що відповідачу вже роз`яснювалась необхідність надання актуальної виписки по рахунку 2800 (станом на дату подання відповідного клопотання), втім, апелянтом до заявленого клопотання такої не надано, з огляду на що у суду апеляційної інстанції відсутня можливість перевірити актуальний стан по даному рахунку, станом на дату подання клопотання. Крім того, апелянтом не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі та вчинення ним дій щодо оплати судового збору.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Також, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом, станом на 30 серпня 2022 року, не було надано документ про сплату судового збору в розмірі, що зазначений судом, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, у зв`язку з чим, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 119, 169, 299, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження у справі № 640/1105/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Компонент» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест