Постанова

від 29.08.2022 по справі 560/3451/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа №560/3451/19

адміністративне провадження № К/9901/24448/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2020 (головуючий суддя Ковальчук О.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Граб Л.С., суддів: Іваненко Т.В., Сторчака В.Ю.)

у справі № 560/3451/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України та Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України, оформлене листом від 16.09.2019 № 34095/11319-32-19/16.3.2 про відсутність підстав призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності з визначенням втрати 90 % працездатності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом від 30.09.2019 № 5, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності з визначенням втрати 90 % працездатності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов`язати Міністерство юстиції України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату 22.12.2017 з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності з визначенням втрати 90 % працездатності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов`язати керівника Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до рішення Міністерства юстиції України про призначення та виплату одноразової грошової допомоги видати наказ про виплату такої допомоги;

зобов`язати Міністерство юстиції України та Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.01.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив частково, внаслідок чого суд:

визнав протиправним повернення Міністерством юстиції України листом від 16.09.2019 №34095/11319-32-19/16.3.2 про відмову на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І-ї "Б" групи інвалідності;

визнав протиправним та скасував рішення комісії Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом від 30.09.2019 № 5, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності;

зобов`язав Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України повторно надіслати до Міністерства юстиції України висновок від 22.08.2019 року про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності;

зобов`язав Міністерство юстиції України розглянути документи та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку № 850, про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.08.2020 відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнив повністю, відповідно до чого суд:

скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2020;

ухвалив нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

4. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, що нею апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, та змінити рішення суду першої інстанції, виклавши абзаци 3-6 його резолютивної частини в такій редакції:

«зобов`язати Міністерство юстиції України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату 22.12.2017 з встановленням 1-ї "Б" групи інвалідності з визначенням втрати 90 % працездатності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов`язати керівника Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до рішення Міністерства юстиції України про призначення та виплату одноразової грошової допомогу видати наказ про виплату такої допомоги;

зобов`язати Міністерство юстиції України та Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі».

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 06.10.1980 по 03.02.2005 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

6. Відповідно до наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №10о/с від 10.02.2005, яким внесено зміни до наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №5о/с від 24.01.2005, полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальник Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників кримінально-виконавчої системи, звільнений у відставку за пунктом 65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 03.02.2005.

7. Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії ХМ№247372 позивачу вперше встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з 10.04.2012.

8. Під час повторного огляду МСЕК 22.12.2017 ОСОБА_1 встановлена 1 "Б" група інвалідності довічно.

9. 23.01.2019 позивач звернувся до начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 "Б" групи інвалідності.

10. Рішенням комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформленим протоколом №13-19 від 18.03.2019, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки після первинного огляду МСЕК минуло більше ніж два роки. Вказане рішення позивач оскаржив до суду.

11. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом №13-19 від 18.03.2019 про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з визначенням останньому першої "Б" групи інвалідності.

12. Комісією Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України прийнято рішення, оформлене протоколом №4 від 22.08.2019 про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за рахунок коштів, виділених за КПКВК 3601020 КЕКВ 2730 у сумі 440500,00 грн.

13. 22 серпня 2019 року Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України надіслав Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку супровідним листом №241/02-4/19СБ розрахунок потреби в коштах та копії документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності ОСОБА_1 у зв`язку із встановлення 1 групи інвалідності.

14. Листом Міністерства юстиції України від 16.09.2019 №34095/11319-32-19/16.3.2 матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання Хмельницькому центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, в якому з посиланням на пункт 4 Порядку №850 вказано, що від дати первинного огляду МСЕК до дати встановлення 1 групи інвалідності позивача пройшло понад два роки, що не передбачає виплату одноразової грошової допомоги.

15. На підставі вказаного листа, комісією Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 від 30.09.2019, про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

16. Вважаючи відмову Міністерства юстиції України, оформлену листом від 16.09.2019 №34095/11319-32-19/16.3.2 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та рішення комісії Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформленого протоколом від 30.09.2019 №5 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок № 850), на який послався відповідач 1, не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Вказана правова норма лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Рішення в частині відмови в задоволенні позову мотивоване тим, що зобов`язання відповідачів прийняти рішення про призначення ОГД та виплатити зазначену допомогу буде втручанням суду у дискреційні повноваження останніх.

18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 в подібних правовідносинах щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності, дійшов висновку про необхідність застосування зазначеного дворічного строку з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а тому особі у якої між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності минуло понад два роки, слід відмовляти в призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що:

- позивач не відноситься до категорії осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- постанова Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 стосується саме норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак є нерелевантною до спірних правовідносин;

- суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо тлумачення норм Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII) та п. 4 Порядку №850;

- в межах спірних правовідносин наявні підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення про виплату ОГД, а не повторно розглянути документи позивача.

20. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

22. Ключовим правовим питанням у справі є право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності після спливу дворічного строку з моменту встановлення групи інвалідності вперше.

23. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.

24. Частиною 6 статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,-у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

25. На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Уряд ухвалив постанову № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850.

26. Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

27. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

28. Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

29. Застосування цієї норми, яку сторони тлумачать по-різному, стало причиною спору.

30. Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами (№711/1837/18). У постанові від 22.10.2020 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку щодо застосування положень статті 23 Закону № 565-XII та пункту 4 Порядку № 850 у подібних правовідносинах (п. 41):

(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглося відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII, не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше - до 31.10.2015 чи після.

31. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що між первинним встановлення позивачу ІІ групи інвалідності у 2012 році та повторним оглядом у 2017 році та встановленням І групи інвалідності (вищої групи) минуло понад два роки, відмова Міністерства юстиції України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням І групи інвалідності є правомірною.

32. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

33. Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №240/10153/19.

34. Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у справі №240/10153/19 стосуються колишнього військовослужбовця та Міністерства оборони України, а спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У той же час, позивач у цій справі не відноситься до категорії осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже, апеляційний суд застосував до спірних правовідносин не релевантну практику Верховного Суду.

35. Відповідно до ч. 1 та 4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

36. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та необхідність зміни постанови апеляційного суду в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 у справі №560/3451/19 змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, а в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб