Постанова

від 20.07.2010 по справі 6/643

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 р. № 6/643

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скарг у товариства з обмеженою в ідповідальністю "Оптіма Трей д", м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "Оптіма Трейд")

на постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 25.05.2010

зі справи № 6/643

за позовом ТОВ "Оптіма Тр ейд"

до Антимонопольного ко мітету України, м. Київ (далі - АМК України)

третя особа: товариство з обмеженою відповідальніст ю "НК Альфа-Нафта", м. Київ (далі - ТОВ "НК Альфа-Нафта")

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведен о за участю представників:

позивача - Лутак Т.В.,

відповідача - Федосієнк о М.М.,

третьої особи - ОСОБА_4

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року товариство з обмеженою відп овідальністю "Оптіма Трейд" з вернулося з позовом до Антим онопольного комітету Україн и про визнання недійсним ріш ення від 12.08.2009 № 25-р/тк "Про припин ення порушення законодавств а про захист економічної кон куренції та накладення штраф у".

Ухвалою Київського апеля ційного господарського суду від 30.03.2010 до участі у справі як т ретю особу без самостійних в имог на предмет спору на стор оні відповідача залучено тов ариство з обмеженою відповід альністю товариство з обмеже ною відповідальністю "НК Аль фа-Нафта".

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2009 (судд я Ковтун С.А.), залишеним без зм ін постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 25.05.2010 (колегія суддів у ск ладі: суддя Отрюх Б.В. - го ловуючий, судді Михальська Ю .Б., Тищенко А.І.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи зазначені рішення попередні судові інстанції виходили з необґрунтованості та недове деності позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 23.11.2009, пос танову апеляційного суду від 25.05.2010 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні в имоги. Скарга мотивована тим , що постанова апеляційного с уду прийнята з порушенням но рм процесуального та матеріа льного права, зокрема, ст.ст. 34, 36, 43 ГПК України.

Відзив на касаційну скарг у не надходив.

Перевіривши правильність застосування апеляційним су дом норм процесуального та м атеріального права, Вищий го сподарський суд України вваж ає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частко во.

Відповідного висновку су д дійшов на підставі такого.

Як встановлено попереднім и судовими інстанціями, ріше нням Тимчасової адміністрат ивної колегії Антимонопольн ого комітету України від 12.08.2009 № 25-р/тк було визнано, що товарис тво "Оптіма Трейд" у першому кв арталі 2009 року займало монопо льне становище на ринках низ ькооктанових та високооктан ових бензинів, а також дизель ного пального, що реалізувал ось уроздріб через АЗС у тери торіальних межах Білопільсь кого, Буринського, Л. Долинс ького та Путивльського рай онів Сумської області.

Цим же рішенням було визнан о, що дії зазначеного товарис тва, які полягали у встановле нні в лютому 2009 року роздрібни х цін на низькооктанові та ви сокооктанові бензини та дизе льне пальне, що реалізувалис ь уроздріб через АЗС товарис тва "НК Альфа-Нафта" в особі фі лії № 15 - "Сумська" у територіаль них межах Білопільського, Бу ринського, Л. Долинського та Путивльського районів Су мської області, є порушенням , передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 час тини другої ст. 13 Закону Украї ни "Про захист економічної ко нкуренції", у вигляді зловжив ання монопольним становищем на ринках низькооктанових, в исокооктанових бензинів та д изельного пального, що реалі зуються уроздріб через АЗС, ш ляхом встановлення таких цін реалізації товару, які немож ливо було б встановити за умо в існування значної конкурен ції на ринках.

За допущене порушення зако нодавства про захист економі чної конкуренції згаданим рі шенням на ТОВ "Оптіма Трейд" бу ло накладено штраф у розмірі 500000,00 грн.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про ві дмову в задоволенні позову, а пеляційний суд виходив з тог о, що позивач не довів наявнос ті передбачених законом підс тав для визнання рішення Ант имонопольного комітету Укра їни недійсним.

З такими висновками обох су дових інстанцій погодитись н е можна.

Як вбачається з наявних мат еріалів справи, і це було вста новлено судами, відповідачем були досліджені обставини, п ов' язані з діяльністю позив ача на ринку пального, що реал ізується уроздріб через АЗС, яка здійснювалась за такого .

01.01.2009 ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "НК Альфа-Нафта" був укладений договір комісії, згідно з умо вами якого ТОВ "НК Альфа-Нафта " в особі філії № 15 - "Сумська" за в инагороду та за дорученням Т ОВ "Оптіма Трейд" здійснювало реалізацію нафтопродуктів н а АЗС ТОВ "НК Альфа-Нафта" трет ім особам. Відповідно до умов цього ж договору ціна реаліз ації нафтопродуктів на АЗС к омісіонера встановлюється п исьмовим розпорядженням ком ітента. Комісіонер не має пра ва змінювати ціну реалізації нафтопродуктів без письмово розпорядження комітента. До обов' язків комісіонера так ож відносилось: перераховува ти комітенту кошти, які були н им отримані після реалізації нафтопродуктів, переданих н а комісію по договору; надава ти на вимогу комітента копії документів, які підтверджув али надходження коштів від п окупців; передавати комітент у на його вимогу усі права по в ідношенню до третіх осіб, які випливали з угод, що здійснюв ались між комісіонером та тр етіми особами; повідомляти к омітента про обставини, які п ерешкоджають реалізації пал ивно-мастильних матеріалів.

Наведеним обставинам суди дали відповідну оцінку і, вра хувавши вимоги ст.ст. 1011, 1014, 1017 ЦК У країни, дійшли правильного в исновку щодо обґрунтованост і тверджень Антимонопольног о комітету України про те, що д іяльність на ринках низькоок танових, високооктанових бен зинів та дизельного пального , яке реалізувалось уроздріб через АЗС, з числа двох зазнач ених осіб здійснював саме по зивач, у той час як товариство "НК Альфа-Нафта" (в особі філії № 15 - "Сумська") виконувало лиш е технологічні операції по з аправці автомобілів спожива чів світлими нафтопродуктам и через АЗС, отримуючи за цю ро боту комісійну винагороду ві д комітента (позивача за цією справою), тобто самостійної д іяльності на ринках світлих нафтопродуктів не здійснюва ло і умови обороту товару на р инках не визначало.

В той же час, погоджуючись з висновком Антимонопольного комітету України про те, що по зивач, уклавши договір коміс ії з товариством "НК Альфа-Наф та", у першому кварталі 2009 року конкурентів не мав і займав м онопольне становище на ринка х низькооктанових, високоокт анових бензинів та дизельног о пального, що реалізувалось уроздріб через АЗС у територ іальних межах Білопільськог о, Буринського, Л. Долинсько го та Путивльського районі в Сумської області, суди посл ались на встановлені відпові дачем обставини, згідно з яки ми товариство "НК Альфа-Нафта " в особі філії № 15 - "Сумська" за р езультатами його діяльності у 2008 році, займало монопольне с тановище на ринках високоокт анових, низькооктанових бенз инів та дизельного пального, що реалізується уроздріб че рез АЗС у територіальних меж ах Білопільського, Буринсько го, Л. Долинського та Пути вльського районів Сумської о бласті з часткою 100 відсотків.

Відповідно до частини перш ої ст. 12 Закону України "Про зах ист економічної конкуренції " суб' єкт господарювання за ймає монопольне (домінуюче) с тановище на ринку товару, якщ о на цьому ринку у нього немає жодного конкурента або якщо він не зазнає значної конкур енції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших с уб' єктів господарювання що до закупівлі сировини, матер іалів та збуту товарів, наявн ості бар' єрів для доступу н а ринок інших суб' єктів гос подарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Свої власні висновки відно сно правильності встановлен их Антимонопольним комітето м України обставин, пов' яза них із визначенням факту мон опольного становища суб' єк та господарювання, суди не мо тивували, пославшись у цьому зв' язку виключно на те, що в даному випадку дослідження р инків, визначення їх територ іальних, товарних, часових ме ж та визначення часток суб' єктів господарювання на відп овідних ринках проводилось в ідповідачем згідно з Методик ою визначення монопольного ( домінуючого) становища суб' єктів господарювання на ринк у, затвердженою розпорядженн ям Антимонопольного комітет у України від 05.03.2002 № 49-р.

При цьому правильність зас тосування відповідачем цієї Методики, а також правиль ність застосування ним інших правових норм при вирішенні питання, пов' язаного з визн аченням монопольного станов ища суб' єкта господарюванн я, суди не перевірили, не з' яс ували, чи заперечує проти ная вності цієї обставини сам по зивач, не вказали, які саме док ази свідчать про правильніст ь висновків відповідача щодо тієї обставини, що у першому к варталі 2009 року позивач на виз наченому ринку не мав жодног о конкурента або не зазнавав значної конкуренції з боку і нших суб' єктів господарюва ння. У цьому зв' язку суди зал ишили поза увагою, що, відпові дно до ст.ст. 47, 43, 84, 105 ГПК України, судове рішення приймається з а результатами обговорення у сіх обставин справи; що подан і по справі докази мають бути оцінені судом, а також, що у мо тивувальній частині судовог о рішення мають бути не тільк и вказані встановлені судом обставини, але й зазначені до кази, на підставі яких ці обст авини були ним встановлені.

Зазначеним вимогам процес уального законодавства судо ві рішення не відповідають у частині, яка стосується не зд ійсненої судами перевірки вс тановлених Антимонопольним комітетом України обставин, згідно з якими позивач у перш ому кварталі 2009 року за відсут ності конкурентів займав мон опольне становище на ринках низькооктанових, високоокта нових бензинів та дизельного пального, що реалізовувалис ь уроздріб через АЗС у згадан их територіальних межах.

Відповідно до частини перш ої ст. 13 Закону України "Про зах ист економічної конкуренції ", зловживанням монопольним (д омінуючим) становищем на рин ку є дії чи бездіяльність суб ' єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче ) становище на ринку, що призве ли або можуть призвести до не допущення, усунення чи обмеж ення конкуренції, або ущемле ння інтересів інших суб' єкт ів господарювання чи спожива чів, які були б неможливими за умов існування значної конк уренції на ринку. Зловживанн ям монопольним становищем, я к то передбачено п. 1 частини д ругої цієї ж статті, визнаєть ся, зокрема, встановлення так их цін чи інших умов придбанн я або реалізації товару, які н еможливо було б встановити з а умов існування значної кон куренції на ринку.

Згідно з п. 2 ст. 50 цього ж Закон у зловживання монопольним (д омінуючим) становищем є пору шенням законодавства про зах ист економічної конкуренції .

Як вбачається з наявних мат еріалів справи, висновку про те, що дії позивача, який займ ав монопольне становище на в ідповідному ринку, пов' язан і з встановленням у лютому 2009 р оку роздрібних цін на низько октанові, високооктанові бен зини та дизельне пальне, що ре алізовувалось уроздріб на АЗ С у зазначених територіальни х межах, набули ознак правопо рушення, передбаченого п. 1 час тини другої ст. 13 та п. 2 ст. 50 Зак ону України "Про захист еконо мічної конкуренції", Антимон опольний комітет України дій шов з тих підстав, що позивач в становлював такі ціни реаліз ації товару, які неможливо бу ло б встановити за умов існув ання значної конкуренції на ринках.

Обґрунтованості таких пос илань відповідача та встанов лених ним у цьому зв' язку об ставин попередні судові інст анції, всупереч згаданим ст.с т. 47, 43, 84, 105 ГПК України, не перевір или, доказам, які були надані в ідповідачем з цих же питань, н е дали ніякої оцінки та не заз начили у прийнятих зі справи рішеннях, які саме обставини дають підстави вважати прав ильними ті посилання відпові дача, згідно з якими останній стверджував про те, що у лютом у 2009 році позивач встановлюва в такі ціни реалізації товар у, які йому неможливо було б вс тановити за умов існування з начної конкуренції на ринках .

Відповідно до ст.ст. 13, 50 Закон у України "Про захист економі чної конкуренції" кваліфікую чими ознаками такого правопо рушення, як зловживання моно польним (домінуючим) станови щем на ринку, з урахуванням об ставин цієї справи, є такі дії чи бездіяльність суб' єкта господарювання, що займає мо нопольне (домінуюче) станови ще на ринку, за яких він встано влює такі ціни чи інші умови п ридбання або реалізації това ру, які неможливо було б йому в становити за умов існування значної конкуренції на ринку .

Попередні судові інстанці ї, не перевіривши обґрунтова ності встановлених відповід ачем у цьому ж зв' язку обста вин, таким чином не перевірил и і правильності висновків А нтимонопольного комітету Ук раїни щодо наявності в діях п озивача складу зазначеного п равопорушення, тобто допусти ли суттєву неповноту у дослі дженні обставин справи.

З огляду на це посилання суд ів на відсутність передбачен их ст. 59 Закону України "Про зах ист економічної конкуренції " підстав для визнання оскарж уваного рішення Антимонопол ьного комітету України недій сним не можна визнати такими , що ґрунтуються на встановле них по справі обставинах.

У цьому зв' язку прийняті п о справі судові рішення підл ягають скасуванню з передаче ю справи на новий розгляд до с уду першої інстанції.

У ході такого розгляду суд у належить врахувати наведен е, з' ясувати дійсність тих о бставин, на які посилається к ожна з сторін у своїх пояснен нях по справі та на підставі п оданих, а за необхідності і до датково витребуваних доказі в встановити фактичні обстав ини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у п овній відповідності з нормам и матеріального і процесуаль ного права.

Керуючись ст.ст. 1117 - 11112 ГПК Ук раїни, Вищий господарський с уд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Оптіма Трейд" задовол ьнити частково.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 23.11.2009 та пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 25.0 5.2010 зі справи № 6/643 скасувати.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду міста Києва.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конститу ційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010 постанова Вищого господ арського суду України касаці йному оскарженню не підлягає .

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко