Рішення

від 22.12.2021 по справі 757/52969/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52969/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

справа № 757/52969/20-Ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Мінко А.В.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Мотивуючи позовні вимоги, посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» та 21 жовтня 2019 року звільнився з посади дизайнера за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1, ст. 36 КЗпП України. На день звільнення заборгованість відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати становила 56 005 грн. 42 коп. Згодом заборгованість частково погашена відповідачем на суму 12 000 грн. Таким чином, заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить 44 005 грн. 42 коп. У зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні позивач на підставі ст. 117 КЗпП України просив стягнути на його користь середній заробіток за 12 місяців затримки розрахунку при звільненні, що складає 96 000 грн. До того ж, відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» просив стягнути компенсацію втрати частини доходів у розмірі 1 151 грн. 86 коп., а також у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., що проявилась у душевних стражданнях позивача з приводу невчасного проведення розрахунку при звільненні, виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 01.12.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, а саме для надання квитанції про сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 971 грн. 52 коп. та квитанцію на суму 840 грн. 80 коп. за вимогу немайнового характеру про стягнення моральної шкоди (а.с. 17).

Після усунення недоліків позовної заяви (а.с. 20-22) ухвалою суду від 06.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами позовного (спрощеного) провадження (а.с. 26).

Заочним рішенням суду від 13 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 44 005 грн. 42 коп.,

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 105 755 грн. 04 коп.,

- компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 1 151 грн. 86 коп.,

- 1 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що разом складає 151 912 грн. 32 коп.

- судовий збір у розмірі 1 812 грн. 32 коп. (а.с. 38-40).

12 липня 2021 року від представника відповідача Мінка А.В. надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі (а.с. 44-59), яка ухвалою суду від 28 вересня 2021 року задоволена та скасоване заочне рішення, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 16 листопада 2021 року.

16 листопада 2021 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка ухвалою суду від 16 листопада 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання від 16 листопада 2021 року, прийнята до розгляду. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в загальному розмірі 255 075 грн. 24 коп., а саме:

-44 005 грн. 42 коп. - невиплачена заробітна плата

- 192 000 грн. - середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з листопада 2019 року по листопад 2021 року

- 6 069 грн. 82 коп. - інфляційні втрати

- 10 000 грн. - моральної шкоди.

Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

23.12.2021 на адресу суду від відповідача Мінка А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні та письмові заперечення щодо позовних вимог.

Враховуючи наявність письмових заперечень представника відповідача у справі, предмету спору - стягнення невиплаченої заробітної плати, яка потребує якнайшвидшого судового розгляду, тривале перебування цивільної справи на розгляді в суді, а також положення ч. 4 ст. 279 ЦПК України, яка регулює порядок розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (відповідно до якої перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин), суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до письмових заперечень представника відповідача позивачем не правильно обрахована заборгованість по заробітній платі за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року, яка на його думку, повинна становити 20 075 грн. 50 коп. У зв`язку з цим всі подальші нарахування (розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахунок компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а також відшкодування моральної шкоди є помилковим). Крім того, відповідач намагався вказаний спір врегулювати мирним шляхом, запропонувавши позивачу отримати 50 000 грн. одноразовим платежем, на що останній відмовився.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного громадянина на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 21.10.2019 працював на посаді дизайнера у ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» та звільнився з вказаної посади за угодою сторін на підставі п. 1, ч. 1. ст. 36 КЗпП України (а.с. 7).

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до довідки про доходи від 11.06.2021 року невиплачена заробітна плата позивача за січень та лютий 2019 року становить 8 740 грн. (до утримання податків і обов`язкових платежів) або 7 035 грн. 70 коп. (після утримання податків і обов`язкових платежів) (а.с. 54).

Відповідно до довідки про доходи від 27.05.2021 року невиплачена заробітна плата позивача з березня по жовтень 2019 року становить 33 770 грн. 91 коп. (до утримання податків і обов`язкових платежів) та 6 074 грн. 43 компенсації за невикористані дні основної відпустки або 32 075 грн. 50 коп. (після утримання податків і обов`язкових платежів) (а.с. 55).

Отже невиплачена відповідачем заробітна плата позивачу за період січень-жовтень 2019 року складає 48 585 грн. 34 коп. з урахуванням компенсації за невикористані дні основної відпустки та до утримання податків і обов`язкових платежів або 39 111 грн. 20 коп. після утримання податків і обов`язкових платежів.

Відповідні дані також стверджуються і довідкою Пенсійного фонду України за Формою ОК-5, наданою позивачем (а.с. 34-36).

Проте, враховуючи позовні вимоги, у яких позивач зазначає про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з березня по жовтень 2019 року, і відповідно до ст. 12 ЦПК України суд обмежений межами позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з березня по жовтень 2019 року у розмірі 33 770 грн. 91 коп. (до утримання податків і обов`язкових платежів) та 6 074 грн. 43 коп. компенсації за невикористані дні основної відпустки або 32 075 грн. 50 коп. (після утримання податків і обов`язкових платежів) (а.с. 55).

Згідно з доводами позивача, викладеними у позовній заяві (а.с. 2 абз. 6) заборгованість частково погашена відповідачем на суму 12 000 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з березня по жовтень 2019 року з урахуванням компенсації за невикористані дні основної відпустки у розмірі 20 075 грн. 50 коп. (після утримання податків і обов`язкових платежів).

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., такий порядок застосовується, крім іншого, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого не передбачено чинним законодавством (постанова судової плати у цивільних справах Верховного Суду України від 01.03.2017 р. у справі № 6-2807цс16).

Відповідно до довідки ТОВ «Чорноморська телерадіокомпанія» від 27.05.2021 року середньоденна заробітна плата обрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. та становить 213 грн. 33 коп. (8 960 грн. невиплаченої заробітної плати за серпень-вересень 2021 року / 42 робочі дні серпня-вересня 2021 року).

Тому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з листопада 2019 року по жовтень 2021 року включно, як про це зазначає позивач у своїй позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, і суд обмежений такими доводами позивача відповідно до ст. 13 ЦПК України, становить 106 665 грн. (213 грн. 33 коп. х 500 робочих дні), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків ї виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427(зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі ст. 2 цього Закону, компенсація втрати громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 цього Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивачем не надано розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відсутні дані саме за які місяці було відповідачем проведено оплату невиплаченої заробітної плати в розмірі 12 000 грн.

Тому, суд виходить з того, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків проводиться з листопада 2019 року по 31 жовтня 2021 року із загальної суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 20 075 грн. 50 коп. після утримання податків і обов`язкових платежів із такого розрахунку:

Відповідно до даних ДержСтату у період з 01.11.2019 року по 31.10.2021 року індексація на суму 20 075 грн. 50 коп. [Сукупний індекс інфляції] = 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% = 113,793% (за період Листопад 2019 - Жовтень 2021) [Інфляційні нарахування] = 20 075,50 грн. (сума боргу) ? 113,793% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 20 075 грн. 50 коп. (сума боргу) = 2 769 грн. 08 коп.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків за період з листопада 2019 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі у розмірі 2 769 грн. 08 коп.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 128 599 грн. 62 коп. (заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 075 грн. 50 коп. + середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 105 755 грн. 04 коп. + компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 2 769 грн. 08 коп.).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., що проявилась у душевних стражданнях позивача з приводу не виплати заробітної плати у строки, визначені трудовим законодавством, а також не проведення остаточного розрахунку при звільнення позивача. При визначення розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципами розумності, справедливості та достатності цієї суми для відшкодування моральних страждань позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову на загальну суму 131 599 грн. 62 коп. (заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 075 грн. 50 коп. + середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 105 755 грн. 04 коп. + компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 2 769 грн. 08 коп. + моральна шкода у розмірі 3 000 грн.).

Позивачем при поданні позову було сплачено 971 грн. 52 коп. за вимогу майнового характеру, 840 грн. 80 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди та 1 009 грн. 20 коп. за подання заяви про збільшення позовних вимог, а всього 2 821 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1 316 грн.

Керуючись ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 20 075 грн. 50 коп. після утримання податків і обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 105 755 грн. 04 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 2 769 грн. 08 коп., а також 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що разом складає 131 599 грн. 62 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 316 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія»: 01601, м. Київ, вул. Банкова, 2-Б, код ЄДРПОУ 22322589.

Суддя О.В. Батрин