Рішення

від 31.08.2022 по справі 494/1675/21

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

01.09.2022

Справа № 494/1675/21

Провадження № 2/494/185/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2022 року Березівський районний суд Одеської області

в складі: головуючого Панчишина А.Ю.

з участю: секретаря Твердун Т.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є родичами, а саме рідним племінником та дядьком. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після смерті дядька позивача залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.23 га, з кадастровим номером 5121282900:01:001:0045, яка розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області масив 1, ділянка № НОМЕР_1 .

Представник позивача стверджує, що на момент смерті ОСОБА_3 в нього не було інших спадкоємців, окрім позивача. Рідна сестра ОСОБА_3 - мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружини та дітей дядько не мав. ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, як єдиний спадкоємець, звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області стосовно оформлення спадщини, що залишилась після смерті - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час звернення з`ясувалося, що: з поданих документів неможливо встановити факт родинних стосунків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 не було подано заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст.ст. 1269 та 1270 ЦК України чи заяву про відмову від прийняття спадщини.

Також представник позивача зазначає, що родинні відносини позивача та ОСОБА_3 підтверджуються наступними документами, а саме: свідоцтвом про народження позивача, де в графі «мати» вказано ОСОБА_5 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, де зазначається факт зміни прізвища матері позивача з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 при одруженні. Крім цього, родинні відносини позивача та ОСОБА_3 підтверджуються відомостями з погосподарської книги, а саме: в даній книзі зазначається, що голова сім`ї - ОСОБА_8 , його дружина - ОСОБА_9 , донька - ОСОБА_10 , донька - ОСОБА_11 , донька - ОСОБА_12 , син - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_13 . Тобто, з даної погосподарської вбачається, що мати позивача - ОСОБА_7 (до шлюбу - ОСОБА_6 ) та дядько позивача - - ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою.

Щодо причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 , то його представник, адвокат Ковтун К.В. зазначає, позивач пропустив такий через поважні причини. Однією з таких причин є те, що позивач працює на роботі, яка пов`язана з постійними відрядженнями, що створювало складності в прийнятті спадщини після смерті дядька. Позивач повинен був виїжджати у відрядження, що підтверджується довідкою про відрядження, в якій зазначається, що ОСОБА_2 дійсно знаходився у відрядженні у місті Маріуполь в ДП «Маріупольський морський торговельний порт» з 15 липня 2012 р. по 20 вересня 2012 р. та з 21 листопада по 31 грудня 2012 р. Вважає, що викладені причини пропуску строку є поважними.

Враховуючи наведене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися, останній були належним чином повідомлені про судовий розгляд, що вбачається розписок повідомлень про виклик до суду.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що вбачається з розписки повідомлення про виклик до суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволення частково з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з паспорт серія НОМЕР_2 , виданого 29 травня 2006 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть останнього серія НОМЕР_3 . Причиною смерті є серцево-судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця, що вбачається з довідки від 21 червня 2021 року.

ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , вказане підтверджується довідкою виконавчого комітету Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області від 08.10.2021 року за №1998.

Післясмерті ОСОБА_3 відкрилася спадщинана ділянкудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розміром 6,23га,яка розташованана територіїМаринівської сільськоїради Березівськогорайону Одеськоїобласті,кадастровий номер-5121282900:01:001:0045,що підтвердженеДержавним актомна правовласності наземельну ділянкусерія ОД №019024.

Позивач ОСОБА_2 18 квітня 2016 року звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області стосовно оформлення спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

18 квітня 2016 року приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Баранову О.А. була надана відповідь за № 241/02-14, з якої було з`ясувано, що з поданихдокументів неможливовстановити фактродинних стосунків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,з ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 не булоподано заявудо нотаріальноїконтори проприйняття спадщиниу відповідностідо вимогст.ст.1269та 1270ЦК Україничи заявупро відмовувід прийняттяспадщини.Останньому булороз`яснено правозвернутися досуду длявизначення йомудодаткового строку,необхідного дляподання заявипро прийняттяспадщини.

На запит суду Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одеса повідомила, що спадкова справа не була заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Родинні відносини позивача та ОСОБА_3 підтверджуються наступними документами, а саме: свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 , де в графі «мати» вказано ОСОБА_5 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 26 вересня 2019 року за №00024061572, де зазначається факт зміни прізвища матері позивача з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 при одруженні.

Крім цього, родинні відносини позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються відомостями з погосподарської книги № 11, а саме: в даній книзі зазначається, що голова сім`ї - ОСОБА_8 , його дружина - ОСОБА_9 , донька - ОСОБА_10 , донька - ОСОБА_11 , донька - ОСОБА_12 , син - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_13 .

Таким чином, з даних суду доказів вбачається, що мати позивача - ОСОБА_7 (до шлюбу - ОСОБА_6 ) та дядько позивача - - ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою.

Вивчивши наявні в справі докази та проаналізувавши вищезазначені факти, суд приходить до висновку про наявність родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже факт родинних відносин між позивачем та померлим як між племінником та рідним дядьком є підтвердженим.

В п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, як в даному випадку.

Таким чином, заявлені вимоги ОСОБА_2 в частині встановлення факту родинних відносин є обґрунтованими, оскільки надані позивачем докази достовірно свідчать про родинні відносини між ним та ОСОБА_3 , тому вони підлягають задоволенню.

Що стосується визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

У відповідності дост.1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220,1221,1223 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст.ст.1268-1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.ст.1269,1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).

Виходячи з викладеного вище можливо зробити висновок, що прийняття спадщини за законом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власного волі. Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктами 3.3., 3.4., 3.5. Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012№ 296/5Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Позивач як спадкоємець за законом у встановлений законом шестимісячний строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна, не направив її поштою, а 06 грудня 2021 року звернувся до суду з позовом покликаючись на перебування його у відрядженнях.

На абгрунтування позовних вимог в цій частині, зазначив, що дійсно працює в приватному підприємстві «СІТЕК», код ЄДРПОУ 30281784 на посаді оператора фарбувального апарату з 3 березня 2003 року і по теперішній час, що вбачається з довідки №041121-01 від 04.11.2021 року. Окрім цього стверджує, що повинен був виїжджати у відрядження, що підтверджується довідкою про відрядження №041121-02 від 04.11.2021 року, в якій зазначається, що ОСОБА_2 знаходився у відрядженні у місті Маріуполь ДП «Маріупольський морський торговельний порт» з 15 липня 2012 р. по 20 вересня 2012 р. та з 21 листопада по 31 грудня 2012 р.

Пленум Верховного Суду України в п.24постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 717/1796/16-ц зазначено, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проте, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 №6-85цс12 та від 14.09.2016 №6-1215цс16, у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 року (справа № 6-85цс12) та 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15) та у постанові Верховного Суду від 5.12.2018 року справа №756/2764/15-ц.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що наявність відрядження в період 15 липня 2012 р. по 20 вересня 2012 р. та з 21 листопада по 31 грудня 2012 р. (разом охоплюється період в 2,5 місяці) не є поважною причиною для пропуску строку на звернення з заявою про прийняття спадщини, адже визначений законодавцем 6 місячний строк є тривалий і позивач міг звернутися до нотаріуса і раніше чим 15 липня 2012, ( ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), однак цього не зробив. Позивачем не обґрунтовано жодними доказами та будь-якими поясненнями неможливість подання заяви про прийняття спадщини в період з 21.06.2012 року по 15.07.2012 року та в період з 20.09.2012 року по 21.11.2012 року, тобто в період не перебування останнього у відрядженні. Разом з тим, суд також надає оцінку і тій обставині, що з заявою про прийняття спадщини позивач міг звернутися засобами поштового зв`язку, однак цього також не зробив. Доказів того,що позивачуважко пересуватись,останній судуне надав,таких зматеріалів справине вбачається.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач не зазначив. Вказані ним причини не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Оскільки позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, суд в задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовляє.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.81,89,263,265,293,315 ЦПК України, ст. ст.1268-1272 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити, факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 29.05.2006 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_5 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панчишин А.Ю.