Рішення

від 31.08.2022 по справі 905/2247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.2022 Справа №905/2247/21

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до відповідача: Фермерського господарства «АРМАДА-Д», с. Богородичне Донецької області

про стягнення 85478,08грн, з яких: 7774,83грн пеня, 21998,92грн 40 відсотків річних, 6229,03грн 96 відсотків річних, 49475,30грн штраф,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Новгородської Фермерського господарства «АРМАДА-Д», с. Богородичне Донецької області про стягнення 85478,08грн, з яких: 7774,83грн пеня, 21998,92грн 40 відсотків річних, 6229,03грн 96 відсотків річних, 49475,30грн штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару на підставі договору поставки №АП-15-0107 від 18.02.2020 та додаткового договору №АП-15-0107ДС2 від 18.02.2020 до договору поставки №АП-15-0107 від 18.02.2020, що стало підставою для нарахування пені, відсотків річних та штрафу.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 526, 529, 625, 530 Цивільного кодексу України, статті 1, 193, 222, 230 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії договору поставки №АП-15-0107 від 18.02.2020, додаткового договору №АП-15-0109ДС2 від 18.02.2020, видаткових накладних №АП-15-0073 від 31.03.2020, №АП-15-0040 від 13.03.2020, №АП-15-0039 від 13.03.2020, платіжних доручень №508 від 12.11.2020, №534 від 08.12.2020, №380 від 25.08.2020, №377 від 25.08.2020.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2247/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2247/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.01.2022.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2022 закрито підготовче провадження у справі №905/2247/21 та призначено розгляд справи по суті на 03.02.2022.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2022.

У зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, судове засідання, призначене на 02.03.2022 у справі №905/2247/21 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.07.2021 зобов`язано учасників справи надати суду обґрунтовані пояснення щодо можливості подальшого розгляду справи та призначення судового засідання у справі №905/2247/21 в умовах воєнного стану у строк до 15.08.2022.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2022 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.09.2022. Явка сторін у судове засідання визнана необов`язковою.

У судове засідання 01.09.2022 представники сторін не з`явилися.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що сторони повідомлені належним чином про дату та час судового засідання шляхом направлення ухвали суду на електронні пошти сторін, які вказані в матеріалах справи, судом створені усі умови та сторонам наданий достатній час для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі Продавець, Позивач) та Фермерським господарством «АРМАДА-Д» (далі Покупець, Відповідач) укладено Договір поставки №АП-15-0167 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин та/або насіння, надалі іменовані як «Товар».

Згідно з п.1.2. Договору вартість Товару на дату укладення цього договору становить 262293,36грн (двісті шістдесят дві тисячі двісті дев`яносто три гривні 36 копійок) у т. ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.1.5. Договору кількість і асортимент Товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного Договору.

За умовами п.1.7. Договору загальна вартість Товару (ціна Договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього Договору, Додаткових угод до нього та з урахуванням фактичного курсу купівлі, відповідно до умов п. 2.2 цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в п. 1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 20.04.2020 52458,668грн; не пізніше 01.09.2020 104914,34грн; не пізніше 01.11.2020 104917,34грн; всього (згідно п. 1.1. договору) 262293,36грн.

Датою виконання зобов`язання по оплаті Товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.2.8. Договору).

Покупець зобов`язаний при перерахуванні грошових коштів на рахунок продавця в платіжному дорученні вказати номер і дату рахунку-фактури на підставі якої проводиться таке перерахування, а в разі здійснення оплати за договором, вказати його номер та дату (п.2.12. Договору).

Згідно з п.5.2. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п.5.3. Сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконано.

У випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж 10 (десяти) днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за Даним Договором штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків від ціни Договору (п.5.4. Договору).

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що Сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев`яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

У випадку порушення Покупцем п. 2.12. цього Договору, продавець має право на власний розсуд зарахувати грошові кошти до будь-якої частини платежів (незалежно від графіку погашення) по цьому Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.01.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов`язань.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець отримав у власність Товар, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними №АП-15-0073 від 31.03.2020 на суму 20630,16грн з ПДВ, №АП-15-0040 від 13.03.2020 на суму 241663,20грн з ПДВ.

Видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень.

На підтвердження оплати Покупцем поставки товари до матеріалів справи надані платіжні доручення №377 від 25.08.2020 на суму 52458,68грн, №508 від 12.11.2020 на суму 135300,00грн; №534 від 08.12.2020 на суму 135294,52грн.

18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі Продавець, Позивач) та Фермерським господарством «АРМАДА-Д» (далі Покупець, Відповідач) укладено Додатковий договір №АП-15-0107ДС2 до Договору поставки №АП-15-0107 від 18.02.2020 (далі Додатковий договір), відповідно до п. 1 якого Сторони домовилися доповнити Основний договір поставки наступним додатковим переліком засобів захисту рослин та/або насіння, надалі іменовані як Товар,на загальну суму 67542,00грн (шістдесят сім тисяч п`ятсот сорок дві гривні 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно з п.3 Додаткового договору Покупець зобов`язаний згідно даного Додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 20.04.2020 13508,40грн; не пізніше 01.09.2020 27016,80грн; не пізніше 01.11.2020 27016,80грн; всього 67542,00грн.

Додатковий договір вступає в силу з дня підписання і є невід`ємною частиною Основного договору. До Додаткового договору застосовуються всі положення Основного договору (п.п.5, 6 Додаткового договору).

Додатковий договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Додаткового договору Продавець передав, а Покупець отримав у власність Товар, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними №АП-15-0039 від 13.03.20220 на суму 67542,00грн з ПДВ.

Видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень.

На підтвердження оплати поставки товарів за спірними Договором та Додатковим договором Позивач надав до суду платіжне доручення №508 від 12.11.2020 на суму 135300,00грн; №380 від 25.08.2020 на суму 13508,40грн.

За письмовими поясненнями Позивача оплата Відповідача за платіжним дорученням №508 від 12.11.2020 на суму 135300,00грн зараховано Позивачем таким чином: за Договором №АП-15-0107 від 18.02.2020 у сумі 73976,16грн, за Договором №АП-15-0107ДС2 від 18.02.2020 у сумі 54033,60грн, за Договором №АП-15-0107ДС3 від 16.03.2020 у сумі 7290,24грн.

Як стверджує Позивач, оплата за поставлений товар здійснена Відповідачем із порушенням встановлених графіків оплати, внаслідок чого Позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з Відповідача:

за Договором поставки №АП-15-0107 від 18.02.2020 пеню у розмірі 6426,94грн, 40 відсотків річних у розмірі 18308,10грн, 96 відсотків річних у розмірі 4953,48грн, штраф у розмірі 39344,00грн;

за Додатковим договором №АП-15-0107ДС2 від 18.02.2020 пеню 1347,89грн, 40 відсотків річних у розмірі 3690,82грн, 96 відсотків річних у розмірі 1275,55грн, штраф у розмірі 10131,30грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому застосуванні до Відповідача наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення пені, 40% річних , 96% річних та штрафу.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, правове регулювання якого визначено Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони погодили у п.2.1. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в п. 1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 20.04.2020 52458,668грн; не пізніше 01.09.2020 104914,34грн; не пізніше 01.11.2020 104917,34грн; всього (згідно п. 1.1. договору) 262293,36грн.

Згідно з п.3 Додаткового договору Покупець зобов`язаний згідно даного Додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 20.04.2020 13508,40грн; не пізніше 01.09.2020 27016,80грн; не пізніше 01.11.2020 27016,80грн; всього 67542,00грн.

Як підтверджується матеріалами справи (платіжними дорученнями), оплата поставки за спірними договорами здійснена Відповідачем з порушенням графіків оплати.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Внаслідок порушення зобов`язання Позивачем заявлено до стягнення пеня у загальному розмірі 7774,83грн.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.5.1. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Також керуючись ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, відповідно до п.5.3. Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконано.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку, останнім нараховано пеню:

за Договором №АП-15-0107 від 18.02.2020 за період прострочення з 21.04.2020 по 24.08.2020 на суму заборгованості 52458,68грн у розмірі 2482,48грн, за період прострочення з 02.09.2020 по 01.11.2020 на суму заборгованості 104917,34грн у розмірі 2098,35грн, за період заборгованості з 02.11.2020 по 11.11.2020 на суму заборгованості 209834,68грн у розмірі 687,98грн, за період заборгованості з 12.11.2020 по 07.12.2020 на суму заборгованості 135858,52грн у розмірі 1158,14грн.

за Додатковим договором №АП-15-0107ДС2 від 18.02.2020 за період прострочення з 21.04.2020 по 24.08.2020 на суму боргу 13508,40грн у розмірі 639,24грн, за період прострочення з 02.09.2020 по 31.10.2020 на суму заборгованості 27016,80грн у розмірі 531,48грн, за період прострочення з 02.11.2020 по 11.11.2020 на суму заборгованості 54033,60грн у розмірі 177,16грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також за порушення Відповідачем грошових зобов`язань Позивач нарахував штраф у загальному розмірі 494475,30грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.5.4. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж 10 (десяти) днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за Даним Договором штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків від ціни Договору.

Відповідно до розрахунку штрафу, наданого Позивачем, розмір штрафу становить за Договором №АП-15-0107 від 18.02.2020 39344,00грн (262293,36грн*15%); за Додатковим договором №АП-15-0107ДС2 від 18.02.2020 10131,30грн (67542,00грн*15%).

Перевіривши наданий розрахунок штрафу, суд встановив, що він є правильним та підлягає стягненню з Відповідача.

Позивачем заявлено до стягнення 40% річних у загальному розмірі 21998,92грн та 96% річних у загальному розмірі 6229,03грн.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У п. 5.5. Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Таким чином, сторони за взаємною згодою збільшили розмір відсотків річних від несплаченої вартості товару залежно від кількості днів прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку відсотків за користування грошовими коштами, останнім нараховано:

за Договором №АП-15-0107 від 18.02.2020:

- 40% за користування чужими грошовими коштами

за період прострочення з 21.04.2020 по 19.07.2020 (90 днів прострочення) на суму заборгованості 52458,68грн у розмірі 5159,87грн;

за період прострочення з 02.09.2020 по 01.11.2020 (61 день прострочення) на суму заборгованості 104917,34грн у розмірі 6994,49грн;

за період заборгованості з 02.11.2020 по 11.11.2020 (10 днів прострочення) на суму заборгованості 209834,68грн у розмірі 2293,28грн;

за період заборгованості з 12.11.2020 по 07.12.2020 (26 днів прострочення) на суму заборгованості 135858,52грн у розмірі 3860,46грн;

- 96% за користування чужими грошовими коштами за період прострочення 20.07.2020 по 24.08.2020 (36 днів прострочення) на суму заборгованості 52458,68грн у розмірі 4953,48грн;

за Додатковим договором №АП-15-0107ДС2 від 18.02.2020:

- 40% за користування чужими грошовими коштами

за період прострочення з 21.04.2020 по 19.07.2020 (90 днів прострочення) на суму боргу 13508,40грн у розмірі 1328,70грн;

за період прострочення з 02.09.2020 по 31.10.2020 (60 днів прострочення) на суму заборгованості 27016,80грн у розмірі 1771,59грн;

за період прострочення з 02.11.2020 по 11.11.2020 (10 днів прострочення) на суму заборгованості 54033,60грн у розмірі 590,53грн;

- 96% за користування чужими грошовими коштами за період прострочення 20.07.2020 по 24.08.2020 (36 днів прострочення) на суму заборгованості 13508,40грн у розмірі 1275,55грн.

Перевіривши розрахунок нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд встановив, що він є правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення 40% річних у загальному розмірі 21998,92грн та 96% річних у загальному розмірі 6229,03грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ до Фермерського господарства «АРМАДА-Д», с. Богородичне Донецької області про стягнення 85478,08грн, з яких: 7774,83грн пеня, 21998,92грн 40 відсотків річних, 6229,03грн 96 відсотків річних, 49475,30грн штраф, задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «АРМАДА-Д», с. Богородичне Донецької області (84136, Донецька обл., Слов`янський р-н, село Богородичне, вулиця Центральна, будинок 61 А, ідентифікаційний код 37155235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ (02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15, ідентифікаційний код 30262667) 85478,08грн, з яких: 7774,83грн пеня, 21998,92грн 40 відсотків річних, 6229,03грн 96 відсотків річних, 49475,30грн штраф, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 01.09.2022.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.