Рішення

від 21.08.2022 по справі 920/1339/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2022м. СумиСправа № 920/1339/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/1339/21:

за позовом Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2),

до відповідача Фізичної особи підприємця Губи Тетяни Олексіївни ( АДРЕСА_1 ),

про стягнення 232 104 грн. 81 коп.,

за участю представників:

від позивача Парфененко М.С.;

від відповідача не з`явився;

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Губи Тетяни Олексіївни 232 104 грн 81 коп. за використання земельної ділянки площею 0,1935 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0124, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 13 без оформлення договору оренди за період з 01.05.2018 по 30.04.2021.

1.2. Відповідач проти позову заперечує у поданому відзиві та просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору або передати справу за підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми. В обґрунтування поданого відзиву, відповідач зазначає, що позивачем доказів використання спірної земельної ділянки відповідачем в цілях підприємницької діяльності не надано, нежитлові приміщення, які розташовані на спірній земельній ділянці, не належали відповідачу як фізичній особі підприємцю, а були у власності фізичної особи громадянина, проте, станом на 11.07.2014, ФОП Губа Т.О. вчинила всі передбачені законодавством дії, спрямовані на перехід права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, до ТОВ Євроспецсервіс, та з вказаної дати не вела та не веде підприємницької діяльності.

2. Короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

2.2. Ухвалою від 14.12.2021 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1339/21, призначив підготовче засідання на 19.01.2022, 10:30.

2.3. У судовому засіданні 19.01.2022 Господарський суд Сумської області, за участю представника позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.02.2022, 10:45; повідомлення відповідача про дату, час та місце підготовчого засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

2.4. 03.02.2022 позивач подав до сулу клопотання № 60/22 юр від 02.02.2022 (вх. № 861 від 03.02.2022), відповідно до якого надає для долучення до матеріалів справи витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,1935, кадастровий номер 5910136600:14:003:0124, за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 13, від 26.02.2021 № НВ-5917603402021.

2.5. У судовому засіданні 07.02.2022 Господарський суд Сумської області, за участю представника позивача та відповідача, постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи клопотання Сумської міської ради разом з додатками (вх. № 861 від 03.02.2022); продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів; оголошення перерви в судовому засіданні до 09.03.2022, 10:00; повідомлення відповідача про дату, час та місце підготовчого засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

2.6. 09.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, веденням бойових дій на території Сумської області, зміною територіальної підсудності судових справ Господарського суду Сумської області розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

2.7. У період з 11.04.2022 до 25.04.2022 та з 26.04.2022 до 29.04.2022 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці.

2.8. Ухвалою від 02.05.2022 Господарський суд Сумської області, враховуючи усунення обставин, які унеможливлювали розгляд справи, припинення бойових дій на території Сумської області, відновлення територіальної підсудності з 25 квітня 2022 року згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22, закінчення відпустки судді Жерьобкіної Є.А., визначив іншу дату судового засідання та призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 30.05.2022, 11:00.

2.9. 24.05.2022 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву (вх. № 1883 від 24.05.2022).

2.10. У судовому засіданні 30.05.2022 Господарський суд Сумської області, за участю позивача, постановив протокольну ухвалу про поновлення строку для прийняття відзиву, прийняття відзиву до розгляду, встановлення позивачу семиденного строку для подання відповіді на відзив, встановлення відповідачу семиденного строку для подання заперечень; оголошення перерви в судовому засіданні до 27.06.2022, 11:00; повідомлення відповідача про дату, час та місце підготовчого засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

2.11. 06.06.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив № 112/22 юр від 06.06.2022 (вх. № 2116 від 06.06.2022), в якій зазначає що договір оренди земельної ділянки з відповідачем укладено як з фізичною особою підприємцем, доказів відсутності статусу суб`єкта господарської діяльності відповідачем до суду не надано. Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2021 № 266072920, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 602,9 кв. м., та нежитлового приміщення площею 366,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 . Тому, лише після державної реєстрації припинення права власності відповідача на зазначене нерухоме майно припиняється його право власності.

2.12. 15.06.2022 відповідач подала до суду пояснення на відповідь на відзив (вх. № 2367 від 15.06.2022), в яких погоджується, що неповернення орендованої земельної ділянки колишнім орендарем є порушенням, проте цей факт не є підставою для подальшого стягнення орендної плати.

2.13. Ухвалою від 27.06.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 01.08.2022, 11:00.

2.14. У судовому засіданні 01.08.2022 Господарський суд Сумської області, за участю позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.08.2022, 12:00; повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті в порядку ст. 120 ГПК України.

2.15. Відповідач направила суду заяву від 12.08.2022, в якій просить розглядати справи за її відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, загальною площею 602,9 кв.м під літ. «К», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2021 № 266072920.

3.2. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,1935 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0124, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.02.2021 № ЗВ-5916159962021. Вказана земельна ділянка перебуває в комунальній власності Сумської міської ради.

3.3. На підставі рішення Сумської міської ради від 29.12.2005 № 1597-МР «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками та внесення змін до рішень Сумської міської ради», 20.03.2007 між Сумською міською радою та ФОП Губа Т.О. укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1935 га, кадастровий номер 5910136600:14:003:0124, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка виділена в натурі на місцевості у встановленому законом порядку (Акт про встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 31.01.2006).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 448494 грн 30 коп., згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Сумським міським управлінням земельних ресурсів від 05.02.2007 № 628/01-20.

Категорія землі промисловості, транспорту, зв`язку та іншого призначення.

Земельна ділянка передається в оренду під розміщення майстерні, згідно з Українським класифікатором цілього призначення землі комерційного призначення.

Згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди (додаток 4 до договору оренди землі № 711 від 20.03.2007) Орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,1935 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк дії Договору оренди до 29.12.2015. (п. 2.2 Договору).

3.4. Згідно п. 2.4. Договору у разі припинення або розірвання цього договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку на підставі акту прийому передачі у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання договору.

Проте земельна ділянка, у визначеному Договором порядку, Орендарем повернута не була.

3.5. Листом від 23.02.2021 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив ОСОБА_1 про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Проте відповіді на лист відповідачем надано не було, дії по укладенню договору відповідачем не вчинялися.

3.6. Листом від 19.03.2021 ГУ ДПС у Сумській області повідомило Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, що у ОСОБА_1 відсутня плата за користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1935 га, в АДРЕСА_2 за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

3.7. Листом від 25.05.2021 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив ОСОБА_1 про недоотримання місцевим бюджетом доходів у розмірі 232 104 грн 81 коп. за період з 01.05.2018 по 30.04.2021 та зауважив на необхідності добровільної сплати вищевказаних коштів. Проте відповіді на лист отримано не було, кошти відповідачем не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 232 104 грн 81 коп. безпідставно збережених коштів як орендної плати за землю.

3.8. Відповідачем подано суду Акт приймання-передачі від 11.07.2014, відповідно до якого ФОП Губа Т.О., яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру 2 6230170000000646 від 06.10.2000 та ТОВ «Євроспецсервіс», в особі директора Губи І.В. склали цей акт про те, що учасник (Губа Т.О.) передав, а ТОВ «Євроспецсервіс» прийняв: нежиле приміщення столярного цеху за літерою З загальною площею 366,8 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13 та нежиле приміщення під літерою К загальною площею 602,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статтей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Позивач звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначає, що земельна ділянка по вул. Білопільський Шлях, 13 в м. Суми, площею 0,1935 га, з кадастровим номером 5910136600:14:003:0124, є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись зважаючи на вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України лише на підставі та умовах договору оренди.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.

З огляду на викладене ФОП Губа Т.О., як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Білопільський шлях, 13 в м. Суми, площею 0,1935 га, з кадастровим номером 5910136600:14:003:0124, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З аналізу змісту норм статтей 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Суми в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує на відсутність його вини щодо не укладення договору оренди, однак судом береться до уваги, що положення глави 83 ЦК України, якою регулюються спірні правовідносини і обґрунтовується позов, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, відповідно до яких вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 ЦК України.

Тому при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Судом встановлено, що згідно рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 № 4562-МР «Про встановлення плати за землю на території міста Суми» затверджено Положення про плату за землю на території міста Суми, відповідно до якого визначено, що плата за землю є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельної ділянками на території м. Суми.

Згідно рішення Сумської міської ради від 20.06.2018 № 3576-МР «Про встановлення плати за землю» установлено на території міста Суми ставки орендної плати за землю за користування земельними ділянками на 2019 рік згідно додатку 3.

Згідно рішення Сумської міської ради від 19.06.2019 № 5298-МР «Про встановлення плати за землю» установлено на території міста Суми ставки орендної плати за землю за користування земельними ділянками на 2020 рік згідно додатку 3.

Згідно рішення Сумської міської ради від 24.06.2019 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» установлено на території міста Суми ставки орендної плати за землю за користування земельними ділянками на 2021 рік згідно додатку 3.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи розрахунку, розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць становить 6 447 грн 32 коп. ( 77 367 грн 88 коп. орендна плата за рік).

Тобто, сума коштів яку мала сплачувати ФОП Губа Т.О. до бюджету Сумської міської ради, внаслідок зайняття земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.05.2018 по 30.04.2021 становить 232 104 грн 81 коп., з яких 51 932 грн 65 коп. за 2018 рік та по 77 367 грн. 88 коп. за 2019, 2020 та 2021 роки.

Зазначений розмір орендної плати розрахований шляхом застосування орендної ставки 3% до нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 578 929 грн 30 коп.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статтей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Щодо тверджень відповідача, що нею було передано нежиле приміщення під літерою К загальною площею 602,9 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Білопільський Шлях, 13 до статутного капіталу ТОВ «Євроспецсервіс», суд зазначає, що згідно Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, факт припинення права власності підлягає державній реєстрції.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2021 № 266072920 власником нежитлового приміщення, загальною площею 602,9 кв.м під літ. «К», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі та передачі справи за підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми у зв`язку з тим, що позивачем не доведено, що предмет спору стосується саме господарської діяльності відповідача в якості фізичної особи-підприємця суд зазначає, що відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах між суб`єктами господарювання.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 06.10.20000, номер запису 2 6230170000000646. Таким чином, спір у даній справі відноситься до юрисдикції господарського суду.

Отже доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву спростовані наявними у справі доказами.

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 232 104 грн 81 коп. за фактичне використання земельної ділянки.

6. Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Губи Тетяни Олексіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253) 232 104 грн 81 коп.; 3 481 грн 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано суддею 31.08.2022.

Суддя Є.А. Жерьобкіна