Ухвала

від 30.08.2022 по справі 927/644/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 серпня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/644/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; представник адвокат Луєнко Юрій Васильович, 16608, вуд. Станіслава Прощенка, 13, офіс 2, м. Ніжин, luyenkoy@ukr.net)Особи, які можуть отримати статус учасника справи: Комарівська сільська рада (16442, вул. Соборна, 4, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області, 04412225@mail.gov.ua) Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради (16442, вул. Соборна, 4, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області, komarivkavo@meta.ua) Ховмівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (16422, вул. Шкільна, 2, с. Ховми Ніжинського району Чернігівської області)про визнання частково недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , надійшла заява про забезпечення позову до відкриття провадження у справі в якій заявник просить застосувати заходи забезпечення позову та зупинити дію пунктів 1, 2, 3, 4, 5 рішення двадцять першої сесії Комарівської сільської ради дев`ятого скликання від 03 серпня 2022 № 451-21/ІХ «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації» в частині припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ 33369960) юридичної особи: Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 26467534).

Заявник вважає, що вищевказане рішення Комарівської сільської ради в частині ліквідації Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області прийняте з грубими порушеннями приписів чинного законодавства (без проведення у встановленому порядку громадського обговорення проекту рішення та без оприлюднення проекту цього рішення не менше, ніж за один рік до його прийняття, всупереч забезпечення якнайкращих інтересів дітей, у порушення прав дітей, гарантованих як Конституцією України, так і міжнародними правовими актами), а тому має намір звернутися до Господарського суду Чернігівської області в інтересах своєї неповнолітньої дитини як її законний представник з позовом до Комарівської сільської ради (з клопотанням про залучення до участі у справі третіх осіб: Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради), предметом якого буде позовна вимога:

визнати недійсними пункти 1, 2, 3, 4, 5 рішення двадцять першої сесії Комарівської сільської ради дев`ятого скликання від 03 серпня 2022 року № 451-21/ІХ «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації» в частині припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ 33369960) юридичної особи: Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26467534).

Заявник зазначає, що обраний спосіб правового захисту, у разі задоволення позову судом, має призвести до продовження функціонування вказаного навчального закладу та недопущення припинення в ньому навчально-виховного процесу у зв`язку з оспорюваним рішенням. Реалізація (виконання) оскаржуваного рішення напередодні нового навчального року призводить до грубого та суттєвого порушення конституційного права дітей заявника на доступність здобуття повної загальної середньої освіти. Звільнення педагогічних працівників школи, яка ліквідується, прийняття відповідачем рішень, направлених на перерозподіл видатків на фінансування діяльності такої школи фактично призведе до того, що навчальний процес буде зірвано, у зв`язку з відсутністю вчителів та відповідного фінансування. Подальше ймовірне прийняття судом рішення про визнання недійсним рішення відповідача не буде мати наслідком ефективний захист порушеного права, у зв`язку зі швидкоплинністю процесу ліквідації школи та його незворотністю, що фактично унеможливить поновлення порушених прав, якщо судом не буде вжито заходів забезпечення позову та не зупинено дію такого рішення. Невжиття судом ефективного заходу забезпечення позову до його подачі фактично позбавить заявника й сенсу звертатися до суду з позовом, оскільки до початку навчального року залишилися лічені дні. Тобто, вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку нерозривно пов`язане з забезпеченням конвенційного та конституційного права заявника на ефективний судовий захист у розумний строк.

На думку Заявника, оскаржуваним рішенням відповідача порушуються гарантовані Конституцією України та міжнародними правовими актами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, права громадян України - на освіту дитини як учня школи, що ліквідується, оскільки іншого такого закладу на території села Ховми Ніжинського району Чернігівської області немає.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

За частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розгляд справи по суті це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

За змістом п. 10 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 915/113/20.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Приписами ст. 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

При цьому, у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (ч. 3 ст. 8, ч. 2 ст. 55), про що безпосередньо зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність, зокрема повної загальної середньої в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток повної загальної середньої освіти, різних форм навчання.

Частинами 2, 3 статті 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача без сумніву зачіпає гарантовані державою права дітей, які навчаються у школі, стосовно якої прийнято рішення про її ліквідацію, на повну загальну середню освіту, що є обов`язковою згідно чинного законодавства.

Згідно ст. 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши зміст Заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку про належне обгрунтування позивачем тієї обставини, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутися до суду і додав до Заяви достатні докази наявності фактичних обставин, з якими він пов`язує застосування наведених заходів забезпечення позову.

Так, до заяви додано копію довідки Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 01-30/30 від 26.08.2022, яка підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно навчається в 9 класі Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та копію звернення ОСОБА_1 до директора Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів щодо незгоди на переведення ОСОБА_2 до іншого освітнього закладу.

Вирішуючи питання чи є захід забезпечення позову, який просить вжити заявник, адекватними та співмірними із заявленими позивачем вимогами, суд вважає за необхідне зазначити, що такий захід забезпечення позову як зупинення дії рішення сільської ради дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Такий захід забезпечення позову збереже існуючу ситуацію (status quo) до вирішення спору по суті.

Не застосування заходу до забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, адже у випадку ліквідації школи та звільнення її педагогічних працівників під час розгляду справи, здобуття середньої освіти дитиною позивачем за місцем її проживання буде неможливим.

Такий захід забезпечення позову за своїм змістом не є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки на цій стадії судом не дається оцінка законності оскаржуваного рішення, а лише його реалізації з метою недопущення порушення гарантованого державою права на одержання обов`язкової загальної середньої освіти.

Аналогічну правову позицію, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених прав неповнолітніх дітей позивачів, підтримав Верховний Суд у своїй постанові від 15.03.2019 по справі 0840/3025/18.

Про можливість застосування господарським судом такого заходу забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення вказано у постанові Верховного Суду від 23.06.2021 по справі № 920/26/21.

За таких обставин, суд вважає Заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , про забезпечення позову до відкриття провадження у справі задовольнити.

Вжити заходи до забезпечення позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , до Комарівської сільської ради про визнання частково недійсним рішення.

Зупинити дію пунктів 1, 2, 3, 4, 5 рішення двадцять першої сесії Комарівської сільської ради дев`ятого скликання від 03 серпня 2022 року № 451-21/ІХ «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації» в частині припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ 33369960) юридичної особи: Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26467534).

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Комарівська сільська рада (16442, вул. Соборна, 4, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області; код ЄДРПОУ 04412225).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.08.2022 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копії цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Дата набрання ухвалою законної сили 31.08.2022.

Суддя А.С.Сидоренко