Ухвала

від 15.08.2022 по справі 908/1495/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/1495/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

перевіривши касаційну скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області та додані до неї матеріали

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021

у справі №908/1495/21

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "АМД Будсервіс"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 у справі №908/1495/21.

Перевіривши касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги без розгляду з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 цієї статті.

Частиною 2 ст. 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу) та має бути заначено з яким висновком апеляційного суду щодо застосування норми права не погоджується скаржник із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст.290 цього Кодексу) та має бути заначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч.2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області по суті зводиться до викладення фактичних обставин справи та незгоди скаржника з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 у справі №908/1495/21 та не містить жодного посилання та обґрунтувань щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022, а тому її зміст не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої ст. 287 ГПК України підстави (підстав).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

Тобто, скаржник повинен в касаційній скарзі чітко зазначати які саме судові та в якій частині рішення ним оскаржуються в касаційному порядку.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік доданих до скарги документів.

Згідно з ч. 4 ст. 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.

Проте, до касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області не додано документів що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 292 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Оскільки касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 у справі №908/1495/21 не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 4 ст. 292 ГПК України.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегією суддів не розглядається, оскільки касаційна ГУ ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню скаржнику.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, яка застосовується судом касаційної інстанції в контексті із ч. 2 ст. 292 ГПК України, передбачено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, п. 4 ч. 4 ст. 292 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 у справі №908/1495/21 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.