Ухвала

від 28.08.2022 по справі 161/19470/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19470/21

Провадження № 2/161/583/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 серпня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу капітал», треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, Офіс Президента України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області про встановлення механізму відновлення/поновлення порушеного права щодо справедливого врегулювання валютної іпотеки та притягнення порушників до відповідальності,-

в с т а н о в и в :

01 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу капітал», треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, Офіс Президента України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області про встановлення механізму відновлення/поновлення порушеного права щодо справедливого врегулювання валютної іпотеки та притягнення порушників до відповідальності.

Ухвалою від 17 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 13 грудня 2021 року прийнято до провадження заяву про зміну предмета позову, подану 13 грудня 2021року у межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу капітал», треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, Офіс Президента України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області про встановлення механізму відновлення/поновлення порушеного права щодо справедливого врегулювання валютної іпотеки та притягнення порушників до відповідальності, задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та постановлено здійснити перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач повторно, а саме, 26 липня 2022 року та 29 серпня 2022 року не з`явився в судові засідання і від нього не надходило заяв про розгляд справи у його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи про судові засідання, які були призначені на 26 липня 2022 року та 29 серпня 2022 року позивач був повідомлений засобами мобільного зв`язку на номер телефону, зазначеного останні у позовній заяві.

Згідно довідок про доставку смс - повідомлення щодо документу «судова повістка про виклик до суду» ОСОБА_1 на судове засідання, призначене 26.07.2022 року,10:00 год отримав 01.07.2022 року 12:14 год., а на судове засідання призначене 29.08. 2022 року,12:00 год. отримав 28.07.2022 року, 22:30 год.

Крім того, судова повістка про розгляд справи, на 09 березня 10:00 год, направлена позивачу на адресу, вказану останнім в позовній заяві, повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Дані обставини свідчать, що позивач втратив інтерес до поданої ним позовної заяви.

Згідно ст. 223 ч.5 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, впродовж тривалого часу не з`являвся в судові засідання без поважних причин, заяви про розгляд справи у його відсутності та про відкладення розгляду справи не подавав, та не цікавився провадженням у справі, що позбавляє можливості суд встановити обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Таким чином, суд визнає причини неявки позивача в судові засідання в цій справі не поважними.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також з метою забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу капітал», треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, Офіс Президента України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області про встановлення механізму відновлення/поновлення порушеного права щодо справедливого врегулювання валютної іпотеки та притягнення порушників до відповідальності, слід залишити без розгляду.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким саме позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталівни, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу капітал», треті особи ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, Офіс Президента України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області про встановлення механізму відновлення/поновлення порушеного права щодо справедливого врегулювання валютної іпотеки та притягнення порушників до відповідальності - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 01 вересня 2022 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк