Справа №:755/9437/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" вересня 2022 р. суддя Дніпровськогорайонного судуміста КиєваЧех Н.А.,перевіривши матеріалисправи поданняприватного виконавцяВиконавчого округум.Києва СолонькаМиколи Миколайовича,боржник ОСОБА_1 ,стягувач Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Народна позика»,про зверненнястягнення намайно боржника,право власностіна якене зареєстрованов установленомузаконом порядку,
установила:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Солонька Миколи Миколайовича, боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Вивчивши матеріали поданого до суду подання про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, приходжу до наступного.
За змістом положень частини третьоїстатті 3Цивільного процесуальногокодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 440 ЦПК Українипитання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
За змістом положень частини 1 статті 446Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, згідно з вказаними положеннями, подання державного або приватного виконавця про примусове проникнення до житла підлягає розгляду у суді за місцезнаходженням житла (майна) або у суді, що розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За встановлених обставин, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення заявнику подання про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання іншим учасникам справи копії подання разом із додатками, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.183, 184, 260, 353, 354 ЦПК України,
ухвалила:
Подання приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Солонька Миколи Миколайовича, боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2022 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 106011996 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Чех Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні