Ухвала

від 01.09.2022 по справі 761/10351/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10351/22

Провадження № 1-кп/761/2511/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100100001097 від 11.05.2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовомузасіданні прокурорзаявив судуклопотання пропродовження строкутримання підвартою відноснообвинуваченого ОСОБА_3 який спливає04.09.2022року.Своє клопотанняпрокурор мотивуєтим,що підставоюзастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюдо обвинуваченогозгідно ч.2ст.177КПК Україниє наявністьобґрунтованого обвинуваченняу вчиненнізлочину,передбаченого ч.4ст.185КК України,а такожнаявність ризиків,у зв`язкуз тим,що обвинуваченийможе здійснитидії,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України.На думкупрокурора меншсуворі запобіжнізаходи,у томучислі домашнійарешт незможуть забезпечитиуникнення зазначенихризиків тазабезпечити виконанняпокладених наобвинуваченого обов`язків,у зв`язкуз чимє достатніпідстави длязастосування такоговиду запобіжногозаходу,як триманняпід вартою.

Захисник та обвинувачений в судовому засіданні заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків на даний час, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, тому просили замінити запобіжний захід на більш м`який, домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 04.09.2022 року.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження.

Так, обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, в разі доведеності його вини, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки обвинуваченому відомі їх анкетні відомості. Також існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, тобто не має законних засобів для нормального існування, немає міцних соціальних зв`язків, раніше вже був судимий за вчинення умисних злочинів проти власності.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, враховуючи наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_3 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Окрім іншого суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному судом розмірі, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід обраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня 2022 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 52, 183, 189, 199, 27, 314-317, 334 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_2 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою, в ДУ «Київський слідчий ізолятор», обвинуваченого ОСОБА_3 , визначити тривалістю до 29жовтня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самимобвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) нарахунок для внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 ,що змоменту звільненняз-підварти узв`язку звнесенням застави,обвинувачений вважаєтьсятаким,до якогозастосовано запобіжнийзахід увиді застави.

Ухвала про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1