Постанова

від 29.08.2022 по справі 705/2535/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1130/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/2535/21 Категорія: 304030000 Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Стамбула Віталій Михайлович;

відповідач Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди»,

особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Стамбула Віталій Михайлович;

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули Віталія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року позивач звернувся до суду з позов до СВК «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Позов мотивовано тим, що 04 січня 2017 року між ним та СВК «Черповоди» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,39 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0525, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району. Вказаним договором встановлено, що СВК «Черповоди» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою. Незважаючи на досягнуті домовленості, СВК «Черповоди» систематично не виконує свій обов`язок орендаря земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату за період з 2018 по 2020 року. Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити орендну плату, а саме: за 2018 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 125484,46 грн. 12548,44 грн.; за 2019 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 111959,73 грн. 11195,97 грн.; за 2020 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 111959,73 грн. 11195,97 грн., в загальній сумі 34940,39 грн. Крім того, позивач вважає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, він повинен сплатити 3% річних від невиконаного зобов`язання за період з 01.01.2019 р. по 05.05.2021 р., що становить 1447,76 грн., а також інфляційні збитки за період з 01.01.2019 р. по 05.05.2021 р. в розмірі 3134,26 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,39 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0525, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району, укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік у розмірі 12548,45 грн., за 2019 рік у розмірі 11195,97 грн., за 2020 рік у розмірі 11195,97 грн., 3 % річних у розмірі 1447,76 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3134,26 грн., а всього 39522,42 грн.; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 26816 грн., з яких 25000 грн. витрати на правову допомогу, 1816 грн. судовий збір за подання позовної заяви.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від11 травня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю за 2018 - 2020 роки в розмірі 1982,56 грн.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 3% річних за невиконані зобов`язання по орендній платі за землю за 2018-2020 роки в розмірі 178,59 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що з урахуванням наданих відповідачем видаткових касових ордерів, судом встановлено, що за період з 2018 року по 2021 рік відповідачем було виплачено позивачу орендну плату в розмірі 23813,00 грн, при тому, що відповідно до умов укладеного між ними Договору, відповідач повинен був виплатити за вказаний період орендну плату в розмірі 25795,56 грн. без урахування податків та зборів. Тобто, станом на день звернення з цим позовом до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем по орендній платі за землю за вказаний у позові період у розмірі 1982,56 грн, яка підлягає до стягнення разом із нарахованими 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України.

Суд вказав, що оскільки згідно із наданими відповідачем документами позивач отримував орендну плату та систематичного порушення Договору оренди земельної ділянки не встановлено, відсутні підстави для його дострокового розірвання.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Стамбула В.М. подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в частині відмови у розірванні договору оренди земельної ділянки та ухвалити нове рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладений між сторонами 04 січня 2017 року.

У апеляційній скарзі вказує, що висновки суду про те, що позивач отримував плату вчасно та в повному обсязі, систематичного порушення договору оренди земельної ділянки не встановлено, спростовуються обставинами справи, доказами та відзивом самого відповідача, якими підтверджується, що СВК «Черповоди» систематично не виконувало умови спірного договору оренди за період 2018-2020 роки, що полягало у неповній та несвоєчасній сплаті орендної плати, а також наявності заборгованості СВК «Черповоди» по сплаті орендної плати за вказаний період в розмірі 1958,56 грн.

Зазначає, що вказана заборгованість утворювалась в результаті неповної виплати відповідачем орендної плати за кожен рік за період з 2018 по 2020 роки.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Заслухавши представника позивача адвоката Стамбула В.М., який з`явився в судове засідання в режимі відеоконференції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Інші учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Згідно з положенням ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, тому колегія суддів перевіряє рішення суду лише в цій частині.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 043964 від 06 березня 2003 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, кадастровий номер 7124389200:02:000:0525, площею 3,39 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

04 січня 2017 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, та СВК «Черповоди», як орендарем, було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років.

Згідно із пунктів 7-8 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексації інфляції.

Відповідно до пункту 9 вказаного Договору, орендна плата вноситься в кінці с/г року.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 02 березня 2017 року зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки за СВК «Черповоди» за договором оренди від 04 січня 2017 року, орендодавцем вказано ОСОБА_1 (а.с. 17).

Розраховуючи розмір орендної плати, позивач виходив із розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на 2018-2020 роки.

Відповідач заперечував визначений позивачем розмір орендної плати, та вказував, що умовами договору визначено розмір орендної плати 10681,39 грн, який не був змінений сторонами та на який не впливає індекс інфляції. Крім того відповідач зазначив, що розмір орендної плати зменшується на суму податків, які орендар сплачує в дохід держави, тому розмір орендної плати,яку повинен сплачувати відповідач на користь позивача становить 8568,52 грн за 1 рік.

У зв`язку із цим СВК «Черповоди» вказувало, що відповідачем сплачено орендну плату позивачу в сумі 23813 грн, а тому заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати становить 1982,56 грн, яка і була стягнута судом.

Рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості з орендної плати та стягнення його з відповідача на користь позивача в апеляційному порядку не оскаржується, тому не переглядається колегією суддів.

Правовідносини, які виникли в даній справі відносяться до правовідносин, пов`язаних з орендою земельної ділянки та регулюються договором оренди, Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та іншими нормативно - правовими актами прийнятими у відповідності до них.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Як вбачається з наданих та досліджених судом першої інстанції копій видаткових касових ордерів, орендар 31 липня 2018 року сплатив ОСОБА_1 орендну плату за землю в розмірі 1620,00 грн., 22 листопада 2018 року - 4440,00 грн., 04 березня 2019 року ОСОБА_1 - 280,00 грн., 14 березня 2019 року - 4410,00 грн., 13 листопада 2019 року - 5063,00 грн., 15 вересня 2020 року - 8000,00 грн.

З даних доказів слідує, що орендар неодноразово порушував умови договору оренди щодо розмірів та строків внесення орендної плати, зокрема, за оренду в 2018 році він сплатив 6060 грн. за 2019 року відповідачем сплачено 9753 грн, а за 2020 рік 8000 грн.

Отже у 2018 та 2020 роках відповідачем не було повністю сплачено орендну плату у строк, визначений договором. З урахуванням того, що у 2018 році позивач не отримав орендну плату у повному розмірі, сплачена відповідачем у 2019 році сума 9753 грн частково пішла на сплату заборгованості з орендної плати (2538,90 грн), тому за 2019 рік СВК «Черповоди» також сплатило орендну плату не у повному розмірі, а саме 7214,1 грн.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разове порушення умов договору оренди не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, від 22 вересня 2021 року за результатами розгляду справи № 395/779/20.

При цьому несвоєчасна сплата означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у цьому випадку, у строк, передбачений договором оренди землі.

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 587/118/15-ц та від 11 липня 2018 року у справі № 5874/186/15-ц.

Колегія суддів приходить до висновку, що СВК «Черповоди» у 2018-2020 роках не виконувало умови договору оренди щодо сплати орендної плати та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати у визначені строки, а тому позовні вимоги про розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають до задоволення.

Факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 531/562/20 (провадження № 61-1478св21).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відмови у розірванні договору оренди є помилковими, не відповідають матеріалам справи та прийняті з порушенням норм матеріального права, а тому рішення суду в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами. Інші частини рішення суду першої інстанції не оскаржуються та не переглядаються апеляційним судом.

На підставі статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги із відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2724 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули Віталія Михайловича задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року в частині відмови у розірванні договору оренди земельної ділянки скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,39 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0525, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Черповоди».

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2724 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді

Повний текст постанови складений 01 вересня 2022 року