Рішення

від 31.08.2022 по справі 240/36835/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м. Житомир справа № 240/36835/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Олевського районного суду Житомирської області про визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 "

- визнати протиправним та скасувати наказ Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 "

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказала, що дисциплінарна комісія, яка на її думку, була неповноважною протягом усього часу здійснення провадження, помилково встановила, що її дії мають ознаки дисциплінарного проступку та не врахувала ряд обставин. ОСОБА_1 наголосила, що вона була присутня на роботі протягом усього робочого часу. Крім того, на її думку вона не порушувала правил етичної поведінки державного службовця, а її висловлювання на адресу колег, були зроблені нею за відсутності інших відвідувачів суду, щоб могло підірвати авторитет судової влади, у такий спосіб вона лише намагалася відновити свої порушені права. З наведених підстав просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію даної ухвали з примірником позовної заяви направлено на поштову адресу відповідача, які останнім отримано 04.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду та міститься в матеріалах справи.

Ухвалою від 28.12.2021 суд перейшов із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою повторно зобов`язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву до наступного підготовчого засідання, яке призначене 20.01.2021.

Копію даної ухвали направлено на поштову адресу відповідача, які останнім отримано 28.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду та міститься в матеріалах справи.

Втім, лише 30.05.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він заперечує щодо заявленого позову та в його задоволенні просить відмовити. При цьому, даний відзив зданий на відділення поштового зв`язку 19.05.2022 року, що підтверджується відповідним штемпелем на конверті.

Розглянувши даний відзив на позовну заяву суд звертає увагу на те, що він поданий представником відповідача з порушенням строку, визначеного у ч. 5 ст. 162 КАС України та встановлених судом в ухвалах. Отже, за таких обставин суд не приймає до уваги відзив представника відповідача та вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи вирішено здійснюватиу порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17 вересня 2002 року працює на посаді секретаря судового засідання Олевського районного суду Житомирської області.

Наказом Олевського районного суду Житомирської області №27-к від 08.10.2021 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме за порушенням правил етичної поведінки державних службовців, що виразилось у погрозах та образливих висловлюваннях на адресу працівників суду.

Наказом Олевського районного суду Житомирської області №29-к від 12.10.2021 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", а саме за прогул державного службовця без поважних причин, що виразились у відсутності ОСОБА_1 на роботі 10 жовтня 2021 року більше трьох годин протягом робочого дня та відсутності на роботі 14 жовтня 2021 року більше трьох годин протягом робочого дня.

Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниобумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктами 1, 7, 9 частини першої статті 8 Закону №889-VIII передбачено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки, а також додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

У пункті 1 частини першої статті 61 Закону №889-VIII зазначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця та виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди і відповідально виконувати свої посадові обов`язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення і не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій.

Згідно з вимогами частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини другої статті 65 Закону №889-VIII, дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Крім того, відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з частиною третьою статті 66 Закону України "Про державну службу" у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 вказаного Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У частині шостій статті 66 Закону України "Про державну службу" встановлено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої вказаної статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частинами першою - третьою статті 67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій вказаної статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Що стосується вимоги позивача, про скасування наказу Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к, слід зазначити наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваного наказу, підставою для його прийняття стали акт №21 від 10.09.2021 та №22 від 14.09.2021.

Суд погоджується із доводами позивача, що у вищевказаних актах не відображено відомостей про працівника чи іншу особу, яка виявляла відсутність ОСОБА_1 на роботі. Відповідно до п.6.11 Правил внутрішнього трудового розпорядку Олевського районного суду Житомирської області, затвердженого протоколом загальних зборів трудового колективу Олевського районного суду Житомирської області 19 лютого 2019 року №05, особою, яка могла доповісти про її відсутність на роботі, є суддя у підпорядкуванні якого секретар перебуває (витяг із правил до позовної заяви додається). У матеріалах дисциплінарної справи №01/2021 відсутні відомості про особу, яка виявила їх відсутність та про складену доповідну записку, адресовану керівнику апарату суду.

Крім того, суд бере до уваги, те, що працівники апарату суду не відобразили у актах джерело обізнаності про відсутність позивача, акти складено працівниками яким ОСОБА_1 безпосередньо не підпорядкована.

Як вбачається із матеріалів справи, на засіданні дисциплінарної комісії Олевського районного суду 30 вересня 2021 року (протокол №4/2021), члени комісії оголосили, що запрошені на засідання комісії працівники суду ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з`явились, а від надання письмових пояснень відмовились.

За таких обставин, позивач просила комісію закрити дисциплінарну справу у зв`язку із відсутністю події дисциплінарного проступку.

Однак з матеріалів справи, вбачається, що і підтверджує позивач у позовній заяві, відсутні відомості про повідомлення запрошених осіб про час та місце проведення засідання комісії та можливість надання ними письмових пояснень.

За результатами розгляду дисциплінарної справи, 04 жовтня 2021 року дисциплінарна комісія внесла керівнику апарату суду подання №177/21 із рекомендацією притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд приходить до висновку, що подання не ґрунтується на фактичних обставинах справи, за результатом розгляду справи, дисциплінарна комісія не надала оцінки поясненням позивача, поясненням адвоката ОСОБА_7 та фактично проігнорувала клопотання про виклик інших працівників суду. У результаті чого, помилково встановила допущення позивачем проступків, а саме наявність прогулів 10 та 14 вересня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним наказу Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до сектераря судового засідання ОСОБА_1 " є обґрунтованою, а тому з урахуванням вимог статті 245 КАС України з метою належного захисту прав позивача підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача, про скасування наказу Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к, слід зазначити наступне.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Зі змісту подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державного службовця від 01.10.2021 не вбачається належного визначення об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. У поданні не наведено фактів, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів. Також не зазначено і негативних наслідків, оскільки констатовано лише про їх наявність, а також не визначено конкретного розміри та причинно-наслідкового зв`язку із конкретними діями позивача.

Наведене свідчить про протиправність наказу Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к, а тому такий підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олевського районного суду Житомирської області (вул.Володимирська, 7,м.Олевськ,Житомирська область,11001, код ЄДРПОУ 02896182) про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 ".

Визнати протиправним та скасувати наказ Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Олевського районного суду Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова