Постанова

від 16.11.2022 по справі 240/36835/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/36835/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

16 листопада 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Олевського районного суду Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олевського районного суду Житомирської області про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Олевського районного суду Житомирської області, в якому просила:

1.1 Визнати протиправним та скасувати наказ Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 "

1.2. Визнати протиправним та скасувати наказ Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання Дворак Г.П. "

2. Вважаючи такі накази протиправними, з метою їх скасування, позивач звернулась до суду з даним позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 ".

3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання ОСОБА_1 ".

3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Олевського районного суду Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Олевський районний суд Житомирської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що враховуючи наявність виявлених порушень, а саме за порушенням правил етичної поведінки державних службовців, що виразилось у погрозах та образливих висловлюваннях на адресу працівників суду, вищезазначене свідчить про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, що слугувало прийняттю спірного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».

6. Окрім того, Наказом Олевського районного суду Житомирської області №29-к від 12.10.2021 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", а саме за прогул державного службовця без поважних причин, що виразились у відсутності ОСОБА_1 на роботі 10 жовтня 2021 року більше трьох годин протягом робочого дня та відсутності на роботі 14 жовтня 2021 року більше трьох годин протягом робочого дня

7. Апелянт вважає, що оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято в межах повноважень відповідача та у строки, встановлені законодавством, тому апелянт просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 17 вересня 2002 року працює на посаді секретаря судового засідання Олевського районного суду Житомирської області.

9. Наказом Олевського районного суду Житомирської області №27-к від 08.10.2021 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме за порушенням правил етичної поведінки державних службовців, що виразилось у погрозах та образливих висловлюваннях на адресу працівників суду.

10. Наказом Олевського районного суду Житомирської області №29-к від 12.10.2021 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", а саме за прогул державного службовця без поважних причин, що виразились у відсутності ОСОБА_1 на роботі 10 жовтня 2021 року більше трьох годин протягом робочого дня та відсутності на роботі 14 жовтня 2021 року більше трьох годин протягом робочого дня.

11. Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернулась до суду з даним позовом.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

12. Позивач зазначив, що дисциплінарна комісія, яка на її думку, була неповноважною протягом усього часу здійснення провадження, помилково встановила, що її дії мають ознаки дисциплінарного проступку та не врахувала ряд обставин. Позивач наголосила, що вона була присутня на роботі протягом усього робочого часу. Крім того, на її думку вона не порушувала правил етичної поведінки державного службовця, а її висловлювання на адресу колег, були зроблені нею за відсутності інших відвідувачів суду, щоб могло підірвати авторитет судової влади, у такий спосіб вона лише намагалася відновити свої порушені права.

13. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-7 цієї постанови.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

15. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Згідно з пунктом 17 частини 2 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

18. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII( далі Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства.

19. Статтею 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

20. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.

21. Відповідно до ст.8 Закону №889 державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

22. Згідно зі ст.64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

24. Згідно з п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889 дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

25. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону № 889).

26. Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

27. За змістом ст.68 Закону №889, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

28. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

29. Згідно із ч. 1,10 ст. 69 Закону № 889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

30. Відповідно до ч.2 ст.74 Закону № 889 дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

31. Таким чином, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, невиконання або ж неналежне виконання останнім посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією.

32. З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття наказу Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к стали акт №21 від 10.09.2021 та №22 від 14.09.2021.

33. Як вірно зазначено судом першої інстанції у вищевказаних актах не відображено відомостей про працівника чи іншу особу, яка виявляла відсутність позивача на роботі. Відповідно до п.6.11 Правил внутрішнього трудового розпорядку Олевського районного суду Житомирської області, затвердженого протоколом загальних зборів трудового колективу Олевського районного суду Житомирської області 19 лютого 2019 року №05, особою, яка могла доповісти про її відсутність на роботі, є суддя у підпорядкуванні якого секретар перебуває (витяг із правил до позовної заяви додається). У матеріалах дисциплінарної справи №01/2021 відсутні відомості про особу, яка виявила їх відсутність та про складену доповідну записку, адресовану керівнику апарату суду.

34. Працівники апарату суду не відобразили у актах джерело обізнаності про відсутність позивача, акти складено працівниками яким позивач безпосередньо не підпорядкована.

35. Як вбачається із матеріалів справи, на засіданні дисциплінарної комісії Олевського районного суду 30 вересня 2021 року (протокол №4/2021), члени комісії оголосили, що запрошені на засідання комісії працівники суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з`явились, а від надання письмових пояснень відмовились.

36. Більше того в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення запрошених осіб про час та місце проведення засідання комісії та можливість надання ними письмових пояснень.

37. За результатами розгляду дисциплінарної справи, 04 жовтня 2021 року дисциплінарна комісія внесла керівнику апарату суду подання №177/21 із рекомендацією притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

38. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання не ґрунтується на фактичних обставинах справи, за результатом розгляду справи, дисциплінарна комісія не надала оцінки поясненням позивача, поясненням адвоката та фактично проігнорувала клопотання про виклик інших працівників суду. У результаті чого, помилково встановила допущення позивачем проступків, а саме наявність прогулів 10 та 14 вересня 2021 року.

39. Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним наказу Олевського районного суду Житомирської області від 12.10.2021 №29-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до сектераря судового засідання ОСОБА_1 " є обґрунтованою, а тому з урахуванням вимог статті 245 КАС України з метою належного захисту прав позивача підлягає задоволенню.

40. Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

41. Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

42. Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

43. Зі змісту подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державного службовця від 01.10.2021 не вбачається належного визначення об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. У поданні не наведено фактів, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів. Також не зазначено і негативних наслідків, оскільки констатовано лише про їх наявність, а також не визначено конкретного розміри та причинно-наслідкового зв`язку із конкретними діями позивача.

44. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність наказу Олевського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 №27-к.

45. Аналіз вищевказаних положень Закону № 889-VIII дає підстави зробити висновок, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, а дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

46. Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №821/935/16, у якій вказано, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

47. Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

48. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

49. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

50. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

53. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Олевського районного суду Житомирської області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Олевського районного суду Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.