Ухвала

від 31.08.2022 по справі 380/8955/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 380/8955/20

адміністративне провадження № К/990/22226/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №380/8955/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелінс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелінс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №380/8955/20.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано ввосьме, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 29.09.2021, від 01.11.2021, від 14.12.2021, від 24.01.2022, від 26.04.2022, від 24.05.2022, від 13.07.2022 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про невірне застосування судами попередніх інстанцій підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, недослідження зібраних у справі доказів та неповне встановлення обставин справи.

Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягала помилка судів при застосуванні відповідних норм права та як, на думку скаржника, такі норми повинні застосовуватися.

Податковим органом не взято до уваги, що судом апеляційної інстанції враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.07.2020 у справі № 806/327/16, не доведено помилковість використання таких правових висновків.

Доводи скаржника замість правильного, на його думку, застосування норм матеріального права зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин та досліджених доказів, що не є належним обґрунтуванням заявленої підстави касаційного оскарження.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу.

Скаржником не обґрунтовано підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, не взято до уваги, що статтею 353 КАС України передбачені підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд. Натомість у прохальній частині касаційної скарги зазначено про скасування судових рішень в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову повністю.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Податковим органом не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №380/8955/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва