Вирок

від 31.08.2022 по справі 161/20006/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/20006/21

Провадження № 1-кп/161/227/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580000196 від 25 січня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Луцька Волинськоїобласті,жителя АДРЕСА_1 ,громадянина України,українця,з повною вищою освітою, одруженого, на утриманні перебуває малолітня дитина донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що відповідно до контракту від 02 лютого 2017 року, укладеного з головою Волинської обласної ради, будучи призначеним керівником підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а саме, на посаду директора комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради (40422121) на термін з 02 лютого 2017 року по 01 лютого 2021 року та вподальшому, будучи звільненим із займаної посади з підстав, передбаченим підпунктом "є" пункту 23 вказаного контракту, пункту 8 частини 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із збільшенням обсягів простроченої кредиторської заборгованості, на підставі розпорядження голови Волинської обласної ради від 11 вересня 2020 року № 233 "Про звільнення директора комунального підприємства "Волиньприродресурс", перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений досудовим розслідування час, однак, в період листопада 2020 року, не передавши після свого звільнення 11 вересня 2020 року із займаної посади ввірене йому майно, документи та печатки, видав від імені директора Волинської обласної ради "Волиньприродресурс" (код 40422121), який підписав та скріпив печаткою вказаного підприємства, що посвідчує певні факти та надає права з метою його подальшого використання, а саме додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, укладеного між ПФ "Реформатор" в особі директора ОСОБА_8 та КП "Волиньприродресурс" в особі ОСОБА_3 , в який було внесено відомості про терміни здачі та графік оплати за виконані роботи.

У подальшому, ОСОБА_3 , ввівши в оману директора ПФ "Реформатор" ОСОБА_8 , а сааме, запевнивши останнього в тому, що він поновлений на посаді директора комунального підприємства "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради, 18 листопада 2020 року, перебуваючи у приміщенні офісу за адресою м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 36, спонукав ОСОБА_8 підписати "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року", укладеного між ПФ "Реформатор" в особі директора ОСОБА_8 та КП "Волиньприродресурс" в особі ОСОБА_3 , тим самим надавши йому статусу офіційного документу, що посвідчує певні факти та надає права з метою його подальшого використання.

Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_3 , завідомо знаючи про те, що документ "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року" є підроблений, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передав вказаний документ своєму представнику ОСОБА_9 , який вподальшому підроблений документ "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року" використав 25 січня 2021 року під час судового розгляду цивільної справи № 161/14680/20 у Волинському апеляційному суді.

Органом досудового розслідування, вказані умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, які виразились у підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає права з метою його використання.

Також вищевказані умисні дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, норм КПК України, основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового розгляду з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену Конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі I Конвенції та розділу VIII Конституції України.

Суд вважає, що обставини, викладені стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушеннях (кримінальних проступків), передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, не підтверджуються доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими під час судового розгляду.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (кримінальних проступках), передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України не визнав та показав, що він дійсно працював на посаді директора КП "Волиньприродресурс" з 02 лютого 2017 року по 11 вересня 2020 року, хоча контракт у нього був дійсним до 01 лютого 2022 року. З директором ОСОБА_8 , його познайомила працівниця КП "Волиньприродресурс" ОСОБА_10 . За час його керівництва комунальним підприємством з ПФ "Реформатор" укладено два договори про виконання певних видів робіт. 20 лютого 2020 року підписаний основний договір. Усі істотні умови договору попередньо узгоджені. Договір підписувався добровільно, у всіх сторін була зацікавленість в його належному виконанні. Однак, у березні 2020 року на території України, в тому числі, і на території Волинської області, набув масового поширення "корона-вірус" та оголошено режим карантинних обмежень. У зв`язку із такими обмеженнями, практично усі контрагенти КП "Волиньприродресурс" почали ставити питання про необхідність перенесення строків виконання робіт. Для цього ініціювались питання укладення додаткових договорів або укладення додатків до уже чинних договорів. В кінці березня на початку квітня такі переговори велися з директором ПФ "Реформатор" ОСОБА_8 . Головним бухгалтером КП "Волиньприродресурс" ОСОБА_11 було розроблено додаток № 3, погоджено усі істотні умови додатку і саме 15 квітня 2020 року він був добровільно підписаний сторонами. Наданий суду додаток № 3 від 15 квітня 2020 року є діючим і законним документом. Його уклали правомочні сторони, уклали і підписали саме 15 квітня 2020 року, так як і зазначено в цьому додатку. Умови додатку не суперечать вимогам діючого законодавства, не порушують ні чиїх прав та обов`язків. Припускає, що для внутрішньо бухгалтерського обліку могла виникнути потреба у виробленні дублікату документу. В КП "Волиньприродресурс" такої потреби не було. Могла бути ситуація, що ПФ "Реформатору" потрібно було відновлення документу. В будь - якому випадку він підписував вказаний документ саме 15 квітня 2020 року. На момент підготовки ним до суду позову про оскарження незаконного звільнення з посади, серед документів він знайшов оригінал додатку № 3 від 15 квітня 2020 року, належним чином підписаний двома сторонами, з проставленими печаткам двох сторін. Одразу за ним було підкріплено ряд чорнових документів, серед яких і підписаний лише ним, як директором КП "Волиньприродресурс" вказаний додаток № 3 (з проставленою печаткою). Він уважно вичитав текст документу та встановив, що він повністю ідентичний діючому додатку. Після чого виникла думка, що можливо, це є другий екземпляр, який належав контрагенту ПФ "Реформатор", який, як він припускає, міг підписати 15 квітня 2020 року, належний КП "Волиньприродресурс" екземпляр, а свій екземпляр додатку ним міг бути помилково залишений без підпису. Саме з цієї причини він зв`язався по телефону із директором ПФ "Реформатор" ОСОБА_8 та попросив його приїхати до нього на офіс вул. Дубнівська, буд. 36 в м. Луцьку. Вказаний офіс орендувався КП "Волиньприродресурс". Із ОСОБА_8 вони спілкувались з приводу різних питань поширення епідемії "корона - вірусу", шляхів подальшої співпраці, перспектив розвитку і інше. Серед розмови дійсно міг повідомити про те, що виграно суд першої інстанції про його незаконне звільнення та поновлення на посаді, так як питання поновлення на посаді для нього було актуальним. Однак, саме поновлення незаконно у визначений час не проведено. Запитав ОСОБА_8 про додаток № 3 від 15 квітня 2020 року та чи є в нього його екземпляр. Він пояснив, що підписав від імені свого підприємства вказаний додаток і сказав, що особливої потреби в такому документі в нього немає. Йому теж цей документ не був потрібен, так як в КП "Волиньприродресурс" був наявний оригінал цього документу. Таким чином, фактично ОСОБА_8 зробив дублікат (відновив) законно існуючий документ, який ніде ніким не використовувався. Напевне він забрав його із собою, хоча цього стверджувати не може. Що ж стосується його незаконного звільнення з посади директора КП "Волиньприродресур" повідомив, що 28 жовтня 2020 року Луцьким міськрайонним судом винесено рішення, яким задоволено його позов до Волинської обласної ради про поновлення на посаді та скасування розпорядження голови Волинської обласної ради № 233 від 11 вересня 2020 року про розірвання з ним контракту. Рішення суду в частині поновлення його на посаді директора КП "Волиньприродресурс" допущено до негайного виконання. 02 листопада 2020 року він звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області з заявою про відкриття виконавчого провадження. Окрім цього, 03 листопада 2020 року він звернувся із заявою про виконання рішення суду і до керівника Волинської обласної ради ОСОБА_12 , яка не вчинила жодних дій щодо виконання рішення суду. Тому він, 11 листопада 2020 року, ще був змушений звернутися до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м. Київ. Наголошував на тому, що рішення суду про його негайне поновлення на посаді безпідставно не виконувалось протягом значного проміжку часу, як головою Волинської обласної ради ОСОБА_12 так і наступним Головою ОСОБА_13 . При цьому, просив виправдати його по усіх статтях обвинувачення, вважаючи його притягнення до кримінальної відповідальності незаконним.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що про спонукання ОСОБА_3 , директора ПФ "Реформатор" ОСОБА_8 щодо підписання додатку № 3 від 15 квітня 2020 року договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року їй нічого невідомо. Обставини пов`язані з використанням цього додатку № 3 від 15 квітня 2020 року в судовому засіданні 21 січня 2021 року в апеляційному суді їй також нічого невідомо.

Допитана в суді свідок ОСОБА_14 показала, що договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року та додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору вона ніколи не бачила, а про те, що підприємства КП "Волиньприродресурс" та ПФ "Реформатор" не дотримувались графіку погашення заборгованості вона проаналізувала зі слідчим. Про будь-які факти підроблення документів ОСОБА_3 їй нічого не відомо. Про спонукання ОСОБА_3 - ОСОБА_8 на підписання додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року та про використання даного додатку в судовому засіданні їй також нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_15 показав в суді, що він працював на посаді директора КП "Волиньприродресурс" до 2017 року, потім працював геологом на підприємстві та консультував ОСОБА_3 , з ким заключати договори та якими проектними організаціями. Про договори, укладені з ПФ "Реформатор" йому нічого невідомо. Діловодство на підприємстві вела Богута С. Про спонукання ОСОБА_3 , кимось підписати якийсь документ чи про введення в оману директора ПФ "Реформатор" ОСОБА_8 запевнивши, що той поновлений на посаді директора КП "Волиньприродресур", підписати додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору №1/05 від 20 лютого 2020 року та про подачу такого підробленого документу до суду йому нічого невідомо.

Допитаний свідок ОСОБА_16 в суді показав, що працює начальником відділу постачання Маневицький торфозавод. Починаючи з 2017 року, укладений договір на виконання робіт між ДП "Волиньторф" та КП "Волиньприродресурс". Вони були виконавцем, а замовником виступало КП "Волиньприродресурс". Він розумів, що розрахунки підуть між КП "Волиньприродресурс" та ДП "Волиньторф" тільки тоді, коли буде заготовлений торф, коли вони зможуть купити цей торф, заплатити їм кошти, а тоді вони зможуть розрахуватись з ними за виконані роботи. Інших шляхів не було, оскільки Волинська обласна рада ні в 2017, 2018, 2019, ні в 2020 році не заклала тоді ні копійки, для того щоб якось покрити борги КП "Волиньприродресурс" перед ДП "Волиньторф", тому коли він підписував протокол розстрочки платежів, прекрасно розумів, що вони настануть тоді, коли дадуть їм гроші за торф і вони зможуть розрахуватись за виконані роботи. Акт про розстрочку платежів він підписував в двох примірниках, був у кабінеті з представником, колишнім працівником КП "Волиньприродресурс", який помер від "корона-вірус"у. Йому здається, що на той час, акт від імені ОСОБА_3 вже був підписаний.

В ході судового розгляду свідок ОСОБА_8 показав, що він працює директором ПФ "Реформатор" з 1998 року, йому відомо, що ОСОБА_3 , який працював на посаді директора КП "Волиньприродресурс" звернувся з позовом про поновлення його на посаді директора. Між ПФ "Реформатор" та КП "Волиньприродресурс" було укладено три договори. В тому числі, договір № 1/05 від 20 лютого 2020 року, виконаний даний договір був у 2020 році, також був укладений додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року про розстрочку договору. В квітні 2020 року, коли завершилось виконання договору, він звернувся до ОСОБА_3 з проханням оплатити кошти, для того щоб він не переживав стосовно оплати, ОСОБА_3 запропонував укласти календарний план оплати виконаних робіт, такий самий, як в них був укладений в попередньому договорі. Тоді він запропонував підготовити йому таку довідку, яку підпише, на цьому вони закінчили, а він чекав поки йому подзвонять та він приїде підписати, далі там ще було виконання робіт, зміни вносились, він до нього приїжджав, але не пам`ятає чи підписував, але вони дійсно складали такі графіки проплат з державними підприємствами. Пізніше йому десь в листопаді 2020 року зателефонував ОСОБА_3 , та запитав чи він пам`ятає про довідку та чи вона є у нього, переглянувши документи в себе, її не знайшов, пізніше ОСОБА_3 знову зателефонував та повідомив, що вона знайшлась та щоб приїхав та підписав її. Він її підписав в кінці листопада 2020 року. Дана угода вже була підписана, коли він ставив свій підпис. На ній вже стояв підпис ОСОБА_3 та печатка підприємства. Як ОСОБА_3 проставляв підпис та печатку підприємства на додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року не бачив. Вважає, що простроченої заборгованості у КП "Волиньприродресурс" не було.

При цьому, при повторному допиті свідка ОСОБА_8 , за ініціативою сторони обвинувачення, останній показав, що при пред`явленні йому оригіналу додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, підпис на ньому схожий на його, але те що підпис його, точно цього стверджувати не може. Також зазначив, що теоретично даний додаток він міг підписати ще в квітні місяці, дійсно вони не могли знайти цей додаток, чи підписували вони його він не пам`ятав. Скільки було примірників додатку, він заявив, що не пригадує, такий додаток був один. Якщо він підписував додаток в квітні, то точно два. Категорично стверджувати про те чи він в квітні чи в листопаді підписував додаток № 3 від 15 квітня 2020 року не може. В нього є сумніви коли саме він підписав додаток. Про факт розстрочки він домовлявся ще в квітні, та підписувати додаток № 3 від 15 квітня 2020 року він міг і у квітні. Коли 18 листопада 2020 року вони зустрічались, повернулись до того питання, про те, що немає того документу чи треба його підпис, вже на ньому присутні були і підпис і печатка, при мені ОСОБА_3 не завіряв ні підписом, ні печаткою, залишався лише його підпис та він там же на місці проставив печатку. Всі інші атрибути зі сторони ОСОБА_3 вже були проставлені та він не бачив як він їх ставив.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_17 показав, що він працює на посаді директора КП "Волиньприродресурс", ОСОБА_3 працював на посаді директора КП "Волиньприродресурс" з 02 лютого 2017 року по 11 вересня 2020 року, що стосується договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року то це був договір на розробку проектної документації. Після того, як ОСОБА_3 до апеляційної скарги було подано документи начебто про графік відтермінування оплати заборгованості, до підприємства зверталась Волинська обласна рада з листами надати пояснення, чи дані документи є на підприємстві, чи зареєстровані вони в журналі документації, на що вони давали відповідь, що таких документів не було. На підприємстві була одна печатка, це печатка керівника, вона була в ОСОБА_3 та печатка № 1, яка була в нього. Про існування договору з ПФ "Реформатор" він дізнався коли від підприємства прийшов лист з проханням погасити заборгованість. Про сам лист він дізнався від ОСОБА_11 , який повідомив, що прийшли листи від ПФ "Реформатор", КП "Волиньторф" на боргові зобов`язання та лист від обласної ради на які ОСОБА_3 відписав лист про відсутність боргових зобов`язань. На підприємстві він мав право здійснювати адміністративно-розпорядчі та організаційно-управлінські функції.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що працює ректором Луцького Національного Технічного Університету, була головою Волинської обласної ради, ОСОБА_3 був директором КП "Волиньприродресурс", також повідомила, що обласна рада це орган влади який керує областю і в складі якого є дуже багато підприємств, одне з яких КП "Волиньприродресурс", вникати в суть роботи КП "Волиньприродресурс" є відповідне керівництво, бухгалтерія і всі інші, які вникають в суть роботи, її робота як Голови обласної ради, це розглядати різні рішення, і майнова комісія, знову ж таки, відділ майна розглядає, в тому числі фінансову діяльність підприємства, на скільки вона знає, що була не ефективна робота даного підприємства, з різних суб`єктивних, об`єктивних причин, однак вона була не ефективною, і на скільки вона пам`ятає виникла заборгованість перед декількома контрагентами, що й призвело до того, що майнова комісія підтримала рішення і дала їй таке заключення про те, що діяльність не ефективна і має заборгованість. Що стало підставою звільнення ОСОБА_3 , вона не пам`ятає, мабуть ця заборгованість. Саме звільнення відбулось коли вона обіймала посаду голови обласної ради. Посаду вона обіймала до наступних виборів, тобто до жовтня 2020 року. З приводу порядку прийняття рішення про звільнення ОСОБА_3 нею одноособово чи колегіальним органом вказала, що було рішення та рекомендація майнової комісії, на основі чого було розпорядження, одноособово нею, як головою ради, згідно процедури. Чи проводилися будь-які аудиторські перевірки, ревізії з приводу діяльності КП "Волиньприродресурс" повідомила, що це питання треба адресувати до майнової комісії та до майнового відділу, вона вже не пам`ятає таких обставин. В який період часу була погашена заборгованість, яка стала підставою для звільнення на підставі розпорядження ОСОБА_3 вказала, що на стільки глибоко не вникала в цю ситуацію, якщо і вникала на той момент вже зараз не пам`ятає, а підставою для звільнення послужили саме матеріали майнової комісії. Також повідомила, що станом на 28 жовтня 2020 року вона не була головою Волинської обласної ради. Обставини наявності рішення про поновлення ОСОБА_3 на посаді директора КП "Волиньприродресурс" їй не відомі. Чому не достатньо було її розпорядження для поновлення ОСОБА_3 на посаді і виконання негайного рішення суду, повідомила, що вибори почалися в жовтні місяці, після жовтня місяця вона вже була формальний голова обласної ради і на справді вона не брала на себе відповідальність яка би була б вже і легітимна і не легітимна, вже ці депутати і були і одночасно не були. Їй не хотілося брати на себе те, що вже не було. Чому вона не виконувала рішення суду, їй важко відповісти, бо вона вже не пам`ятає причини. Зазначила, що можливо були якісь не виконані процедури. Це відбулося 2 роки тому, які деталі і чому цього не відбулося також не пам`ятає. Яка була потреба передавати свої повноваження щодо поновлення ОСОБА_3 сесії обласної ради повідомила, що їй важко відповісти бо пройшов значний час і вона не пам`ятає. Розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП "Волиньприродресурс" приймалось нею по результатах роботи майнової комісії. Заборгованість прострочена була перед трьома контрагентами. Майновий відділ розглядає фінансові документи кожного комунального підприємства, установи, організації, і якщо допущена заборгованість, вирішується питання. На скільки вона розуміє ця заборгованість була достатньо тривала. Чи є різниця між простроченою заборгованістю та поточною заборгованістю, повідомила, що звичайно є, оскільки прострочена заборгованість це вже означає, що виплати повинні бути зроблені, але вони не були зроблені вчасно. Підприємство взагалі з таким ресурсом, з таким потенціалом працювало не ефективно, чого власне і було прийняте це рішення, було багато і прихильників і не прихильників таких рішень, однак, оскільки не ефективно працювало, різні суб`єктивні, об`єктивні причини тому передували. Для того щоб воно ефективно працювало вона теж робила певні кроки, серйозні кроки, навіть дозволи на видобування того чи іншого. Чи знайомилась вона з текстом самого рішення про поновлення ОСОБА_3 на посаді, вона не пам`ятає. Чи звертався ОСОБА_3 до неї із заявою про негайне його поновлення на посаді після рішення суду, вона також не пам`ятає. Розпорядження про звільнення ОСОБА_3 приймалось нею не однособово, перед цим йде процедура, яка стосується певного органу влади, якщо всі комісії пройшли і такі рішення, і це рішення далі йде на розгляд голови обласної ради. Перед тим, як розпорядження приходить до мене, проходить всі абсолютно підписи всіх структур яких стосується, тобто юристи, майнова комісія, майновий відділ, всіх хто має підписати. На той час головою майнової комісії був Булига, начальником відділу ОСОБА_18 . Чи хтось повідомляв їй в усній формі про наявність простроченої заборгованості КП "Волиньприродресурс" перед ПФ "Реформатор", зазначила, що конкретно по прізвищах осіб назвати не може, про це йшла мова в стінах обласної ради, і тому саме виникло це рішення і це обговорення. Також підтвердила, що 08 вересня 2020 року зверталась до ОСОБА_3 , як директора підприємства з листом про те, що в нього є зростаюча прострочена заборгованість та про те, що ОСОБА_3 відповів про відсутність зростаючої простроченої заборгованості, також те, що вона є доктором економічних наук, на сесії обласної ради зазначала, що кращого підприємства немає, почало отримувати дохід, а в обід була зібрана комісія, і ОСОБА_3 було знято з посади. Як доктор економічних наук вона розуміла, що немає ефективної роботи підприємства, якби ефективно працювали і була якась певна заборгованість, але розуміли, що ефективно працює підприємство, а насправді воно було абсолютно розбалансоване, воно не мало ні стратегії прозорої, ні політики прозорої, ні надходжень прозорих. Про що говорила на сесії вона не пам`ятає. Коли до неї поступила інформація від комісії майнової про наявність заборгованості, пояснила, що процедурно є майновий відділ, функції якого є досліджувати, їхнє рішення і висновки майнової комісії є підставою для її рішень, можливо суб`єктивно їй і не хотілося це робити, але є підстава. Чи було взято до уваги відповідь директора КП "Волиньприродресурс" ОСОБА_3 від 08 вересня 2020 року про відсутність простроченої заборгованості перед ПФ "Реформатор" повідомила, що звітність підприємства свідчить про протилежне, чому б це рішення було б прийняте, не може бути так, що придумали заборгованість і на підставі цього рішення зробили, там була підстава для прийняття цього рішення. Про графіки погашення заборгованості їй відомо не було. Про факт підроблення чи спонукання ОСОБА_3 - ОСОБА_8 підписати додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, укладеного між КП "Волиньприродресурс" в особі ОСОБА_3 та ПФ "Реформатор" в особі ОСОБА_8 їй про це не відомо. І про те, що цей документ, як вказує слідство складено в листопаді 2020 року, їй також нічого не відомо. Чому рішення про звільнення приймалось нею одноособово, а не сесією обласної ради вона не пам`ятає, хоча дійсно при звільненні видаючи розпорядження керувалась положенням, де вона уповноважена звільняти, їй відомо, що в цьому ж положенні закріплено право і нею особисто і приймати на посаду, укладати договори, але як правило такі рішення приймаються сесійно.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_19 показав, що він працює на посаді директора ДП "Волиньторф". ДП "Волиньторф" працювало з КП "Волиньприродресурс", а саме їхнє підприємство надавало послуги з видобутку торфу на земельних угіддях КП "Волиньприродресурс". Між підприємствами були укладені договори підготовки виробничих площ, видобутку торфу та купівлі-продажу торфу. У КП "Волиньприродресурс" виникала поточна заборгованість перед ДП "Волиньторф", яка погашалась.

В суді свідок ОСОБА_13 показав, що працює на посаді голови Волинської обласної ради, ініціатором звернення із заявою про скоєння злочину ОСОБА_3 був особисто він, оскільки стали відомі факти, що при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 подано певні документи, на думку начальника юридичного відділу Волинської обласної ради, які були підписані заднім числом, а тому проведене розслідування юридичним відділом з написанням листів у відповідні організації, це і КП "Волиньприродресурс" і ПФ "Реформатор". Начальником юридичного відділу ОСОБА_20 підготовлено текст самої заяви, він вичитував і далі підписував її. Про взаємовідносини КП "Волиньприродресурс" і ПФ "Реформатор" йому нічого невідомо, оскільки він тоді не був головою Волинської обласної ради. Чи бачив він оригінал додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, не пам`ятає. Щодо звільнення та поновлення на посаді ОСОБА_3 , зазначив, що ОСОБА_3 звільнявся при каденції попередньої голови Волинської обласної ради, а поновлювався при новій каденції, але тоді не вистачило голосів для його поновлення. Ініціатором звернення саме до сесії з питанням про поновлення ОСОБА_3 на посаді була начальник юридичного відділу ОСОБА_20 , перед сесією скликалась майнова комісія.

Суд оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 та свідків, які допитано в судовому засіданні, приходить до наступних висновків, що вони узгоджуються між собою і матеріалами судового провадження та узгоджуються між собою.

В судовому засіданні стороною обвинувачення на обґрунтування доведеності обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України подано наступні письмові докази: договір № 1/05 від 20 лютого 2020 року; додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року; заяви про вчинення кримінального правопорушення, подані ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ; протокол огляду місця події від 25 березня 2021 року, яким вилучено "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року"; протокол огляду предметів від 24 червня 2021 року, зокрема телефону ОСОБА_8 , у якому міститься переписка між останнім та ОСОБА_3 щодо підписання "додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору №1/05 від 20 лютого 2020 року"; постанова про визнання предметів, як речових доказів; протокол слідчого експерименту від 20 серпня 2021 року, проведеного зі свідком ОСОБА_8 , який показав, де і коли підписував "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року"; акти прийому документів від 23 лютого 2021 року та 15 квітня 2021 року, відповідно до яких ОСОБА_3 (підписант ОСОБА_9 ) передав ОСОБА_17 документи, серед яких був оригінал документу, а саме: "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року", а також передав печатку КП "Волиньприродресурс"; висновок почеркознавчої експертизи № 8434 від 19 квітня 2021 року; висновок технічної експертизи документів № 8418 від 16 квітня 2021 року.

Як вбачається із договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, укладеного між КП "Волиньприродресурс" в особі директора ОСОБА_21 та ПФ "Реформатор" в особі директора ОСОБА_8 , замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання пректно-вишукувальних робіт: підготовчі роботи по складанню документів, що посвідчують право користування земельними ділянками з покладами бурштину на територіях Камінь-Каширського, Любешівського і Маневицького районах Волинської області.

Також, з наданого стороною обвинувачення та дослідженого в судовому засіданні додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, ПФ "Реформатор" в особі директора ОСОБА_8 з однієї сторони та КП "Волиньприродресурс" в особі директора ОСОБА_3 , з другої сторони, уклали зміни до договору, згідно яких було змінено п. 1.3. договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року та змінено термін здачі робіт та графік оплати за виконані роботи.

При цьому, допитаний свідок ОСОБА_11 показав, що на посаді головного бухгалтера КП "Волиньприродресурс" він працював з 22 березня 2017 року по кінець лютого 2020 року. З ПФ "Реформатор" у КП "Волиньприродресурс" поки він працював було два договори, один в 2018 року, який був виконаний, другий був укладений десь у лютому 2020 року, щодо розвідувальних та проектних робіт по бурштину. Орієнтовно пам`ятає чотири об`єкта по бурштину по яким мало проводитись проектні, земельні роботи, десь початково це мало відбуватись до травня 2020 року. Оплата по цьому договору передбачалась, що обласна рада мала виділити кошти для оплати по договору, потім почався "корона-вірус", а тому коли ввели карантин, тому ті кошти, які передбачались їм, були перекинуті в фонд обласної ради по "корона-вірусу". Десь через тиждень, два, йому телефонував ОСОБА_3 та повідомив, що він мав розмову з ОСОБА_8 , та що останній не встигає виконати те, що передбачено договором, відповідно, гроші забрали та не можуть розрахуватись, їм потрібно перенести десь ближче до кінця року строки виконання робіт і це необхідно документально оформити, для цього він зробив шаблон додаткової угоди, про перенесення строків оплати та строків робіт. Це був додаток до договору. Простроченої заборгованості у КП "Волиньприродресурс" перед ПФ "Реформатор" не було, оскільки строки оплати ще не настали, просто була поточна заборгованість. Юриспруденцією на підприємстві займався ОСОБА_22 , адвокат, він ходив по судах, та ОСОБА_23 , це чоловік та дружина. Як головний бухгалтер КП "Волиньприродресурс" звітів про наявність заборгованості на майнову комісію він не давав.

Разом з цими, свідок ОСОБА_9 показав суду, що він був адвокатом ОСОБА_3 по багатьом різних справах, ОСОБА_3 був дуже скуркульозним по відношенню до документів, після підписання документів ОСОБА_3 міг доручати відвезти їх іншим контрагентам своїм працівникам. Що стосується взаємовідносин за ПФ "Реформатор", то зазначив, що договір № 1/05 від 20 лютого 2020 року на розробку науково-технічної документації був укладений в період, коли почався "корона-вірус", тоді укладені договори не могли бути виконані, саме через обмеження введені на території держави. Тоді й виникла необхідність для укладення додаткових угод, або додаткові договори, щоб не було у сторін претензій. Особисто він вперше побачив додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, коли йому його показав ОСОБА_24 , він вже був підписаний, він читав і оригінал договору і додаток до нього. Він бачив, що це нормальний документ, який відповідає всім вимогам діючого законодавства, містить всі необхідні атрибути, щоб вважатись документом. Це було в період між 15 квітням та 05 травням, стверджував, що це було однозначно до 05 травня 2020 року. Коли він готовився до суду з приводу незаконного звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП "Волиньприродресурс" він пам`ятав, що всі договірні відносини були сформовані в окремих файлах, в тому числі, в одному файлі лежав договір 2018 року з ПФ "Реформатор", а в другому файлі лежав договір № 1/05 від 20 лютого 2020 року на розробку науково-технічної документації, це був оригінал договору, за ним лежав додаток № 3 від 15 квітня 2020 року оригінал, і він чітко пам`ятаю, що цей додаток та договір містив всі ознаки документу, тобто був підписаний, проставлені печатки, був підписаний двома сторонами, виконавцем та замовником, були прикладені кольорові печатки, також там на скребці були прикріпленні чорнові варіанти з внесеннями змін, ніким не підписані, видно було, що це чорновики, і був чи бланк чи то заготовка такого ж тексту ідентичного як додаток № 3, але не підписаний виконавцем ПФ "Реформатором". Тоді виникла необхідність, щоб хтось зв`язався з ОСОБА_8 , можливо той свій екземпляр не підписав і не забрав. Категорично заявив про те, що ні він, ні ОСОБА_3 , в його присутності, ніяких договорів не підробляв, ніяких підроблених документів в суді не надавалося та не використовувалось. Чи йому відомо якісь дані чи відомості про те, що ОСОБА_3 ввів в оману директора ПФ "Реформатор" ОСОБА_8 , з метою саме підписання цього додатку не в час, який в ньому відображений - 15 квітня 2020 року, а пізніше в часі - 18 листопада 2020 року, як зазначено в обвинувальному акті, заявив, що додаток був підписаний ще в квітні, такий документ існував на початку квітня та існує зараз. Якби він знав, що договір № 1/05 від 20 лютого 2020 року та додаток № 3 від 15 квітня 2020 року був підроблений, він б його не передавав ОСОБА_17 , це також свідчить про законність цих документів. Він знає точно, що в квітні такий документ був підписаний, на ньому стояла печатка і був такий документ. Могло мати місце відновлення втраченого документу, тобто створення дублікату.

Дослідивши безпосередньо вищенаведені докази сторони обвинувачення та сторони захисту у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень ( кримінальних проступків), передбачених ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України.

Так, допитаний в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він особисто, саме - 15 квітня 2020 року, як керівник КП "Волиньприродресурс" сам особисто підписав додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року та поставив печатку підприємства.

Дані обставини підтвердили допитані свідки сторони захисту ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Крім того, вказані обставини підтверджуються й показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що він міг підписати вказаний додаток саме - 15 квітня 2020 року, хоча конкретних обставин укладення додатку не пам`ятає.

Також, вказані обвинуваченим ОСОБА_3 обставини підписання додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року підтверджуються наступними дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.

Зокрема, згідно дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 8434 від 19 квітня 2021 року, за результатами проведення почеркознавчої експертизи, підпис в графі "Замовник КП "Волиньприродресурс" ОСОБА_3 " в додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року виконаний саме ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта № 8434 від 19 квітня 2021 року, на який посилається сторона обвинувачення, вбачається лише те, що підпис в графі "Замовник КП "Волиньприродресурс" ОСОБА_3 " в додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року, виконаний ОСОБА_3 , що не заперечується і самим обвинуваченим, однак даний висновок жодним чином не підтверджує його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні висновку експерта №8418 від 16 квітня 2021 року, за результатами проведення технічної експертизи документів, відтиск печатки "Комунальне підприємство "ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС" Волинської обласної ради Україна, Волинська область місто Луцьк код ЄДРПОУ 40422121 в додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року" нанесений печаткою КП "ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС".

Отже, за висновком експерта № 8418 від 16 квітня 2021 року слідує лише те, що відтиск печатки "Комунальне підприємство "ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС" Волинської обласної ради Україна, Волинська область місто Луцьк код ЄДРПОУ 40422121 в додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року" дійсно нанесений печаткою КП "ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРС", що також не заперечується самим обвинуваченим, однак даний висновок жодним чином не підтверджує знову ж його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, сама переписка між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_8 щодо обставин підписання "додатку № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року" не доказом спонукання останнього до підроблення документа.

Водночас, проведений слідчим із його участю слідчий експеримент, узгоджується із показання, які той надав безпосередньо в суді, щодо підпису саме цього документу.

З приводу оформлених актів прийому документів від 23 лютого 2021 року та 15 квітня 2021 року про передачу ОСОБА_9 - ОСОБА_17 документів та печатки КП "Волиньприродресурс" слід вказати, що досудовим розслідування та й прокурором в судовому засіданні не спростовано версії сторони захисту про саме підписання ОСОБА_8 восени дублікату документу - "додаток № 3 від 15 квітня 2020 року до договору № 1/05 від 20 лютого 2020 року".

При цьому, факт передачі представником новому керівнику печатки КП "Волиньприродресурс" узгоджується із показаннями свідків про наявність кількох печаток на підприємстві.

Окрім цього, судом встановлено, що колишня голова Волинської обласної ради одноосібно приймаючи розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП "Волиньприродресурс" вийшла за межі наданих їй повноважень, так як відповідно до прямих норм Законів, а саме, статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", оскільки питання про прийняття на посаду так і звільнення з посади керівників комунальних підприємств є виключною компетенцією сесій місцевих рад.

Суд вважає, що надані стороною обвинувачення доказисамі по собі не свідчать про злочинну діяльність обвинуваченого ОСОБА_3 , а тому не є достатніми для винесення обвинувального вироку щодо нього.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 2 цієї ж статті, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, обов`язковому доказуванню у кримінальному проваджені підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Так, надаючи оцінку наданим органами досудового розслідування письмовим доказам, суд виходить з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно якої, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов висновку, що обвинувачення, яке зазначено в обвинувальному акті є недоведеним, так як воно не обґрунтовано достатніми доказами, які б підтверджували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04), суд при оцінені доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумними сумнівом" і "таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою". Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі "Вєренцов проти України").

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: "Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …".

За ч. 1 ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Тому судовий розгляд здійснювався відповідно до вимог вказаної статті.

У відповідності до роз`яснень, що містяться вПостанові Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно ст. 17 КПК України, ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь. Таким чином, докази сторони обвинувачення не є беззаперечними, не доводять винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом, а тому усі сумніви тлумачаться судом на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

В основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумнів сумнівом.

Беручи до уваги докази, на які посилається сторона обвинувачення, які повністю перевірені в судовому засіданні, а також враховуючи те, що можливості збирання доказів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (кримінальних проступках) за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України вичерпані, суд приходить до переконання про недоведеність вчинення ним даних кримінальних правопорушень, а тому його необхідно виправдати по суду.

У зв`язку з ухваленням судом виправдувального вироку, не підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення технічної та почеркознавчої експертиз, що в загальному складають 12184 грн. 31 коп., які слід прийняти за рахунок держави.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів та накладеного арешту на майно.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати невинним ОСОБА_3 в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України та по суду виправданим, за недоведеністю у вчиненні ним даних кримінальних правопорушень (кримінальних проступків) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні - прийняти за рахунок держави.

Речові докази: комп`ютерний системний блок чорного кольору із надписом на передній частині " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", а на задній частині надпис "UA80078061120"; комп`ютерний системний блок чорного кольору із надписом на передній частині "COOD max" "ZIP drive"; комп`ютерний системний блок чорного кольору із надписом на передній частині " ІНФОРМАЦІЯ_4 " "ASUS" повернутиза належністюволодільцю майна ПФ "Реформатор"; договір № 1/11 на розробку науково-технічної продукції від 01.11.2018 року на 2 арк.; додаткову угоду до договору № 1/11 від 01.11.2018 року на 11 арк.; акт № 1 до договору № 1/11 від 01.11.2018 року на 1 арк.; договір № 33 від 10.04.2020 на 4 арк.; договір № 15/04 від 16.04.2020 року на 2 арк.; договір №02/06 від 01.06.2020 року на 2 арк.; договір № 02/03 від 02.03.2020 року на 3 арк.; копію договору оренди від 01.11.2019 року на 8 арк. залишити при матеріалах судового (кримінального) провадження.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2021 року, вилучене 13 липня 2021 року, в ході проведення огляду приміщення ПФ "Реформатор" (код ЄДРПОУ 30248253), за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, офіс 112, 113, а саме: договір № 1/11 на розробку науково-технічної продукції від 01.11.2018 року на 2 арк.; додаткову угоду до договору № 1/11 від 01.11.2018 року на 11 арк.; акт №1 до договору № 1/11 від 01.11.2018 року на 1 арк.; договір № 33 від 10.04.2020 на 4 арк.; договір № 15/04 від 16.04.2020 року на 2 арк.; договір № 02/06 від 01.06.2020 року на 2 арк.; договір № 02/03 від 02.03.2020 року на 3 арк.; копію договору оренди від 01.11.2019 року на 8 арк. - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1