Постанова

від 01.09.2022 по справі 902/118/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року Справа № 902/118/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022, ухвалених суддею Маслієм І.В. у справі № 902/118/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке"

про стягнення 109586,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальні рішення, які оскаржуються у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом апеляційного розгляду є рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22.

1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" про стягнення 109586,56 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6557,77 грн - 48% річних; 4576,45 грн - пені; 43659,10 грн - штрафу та 2481,00 грн - витрат на сплату судового збору. В позові в частині стягнення 6557,77 грн - 48% річних; 4576,45 грн - пені та 43659,10 грн - штрафу відмовлено.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 частково задоволено заяву представника позивача від 25.05.2022 про відшкодування витрат, понесених позивачем. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26739,67 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та гонорару успіху. Понесені ТОВ "Агрозахист Донбас" витрати на професійну правничу допомогу та гонорар успіху в загальному розмірі 11739,65 грн. залишено за позивачем.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції.

2.1. Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 мотивоване тим, що:

2.1.1. На виконання умов договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019, між сторонами у справі підписано 5 Додатків до договору в яких визначено асортимент, кількість, ціна товару та терміни його оплати. Поставка товару по Додатках до договору підтверджується видатковими накладними, обопільно підписаними сторонами, які відповідачем оплачені з порушенням термінів оплати визначених у Додатках, дана обставина визнана представником відповідача. Здійснення проплат за отриманий товар, підтверджується платіжними дорученнями та випискою руху коштів по рахунку позивача, крім того відповідачем у відзиві на позовну заяву підтвердив суми та дати здійснення оплат.

2.1.2. Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу в розмірі та кількості визначених у обопільно підписаних Додатках та видаткових накладних, разом з тим, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання за Договором в частині своєчасної оплати вартості отриманого Товару у визначені в Додатках строки.

2.1.3. Сторони у договорі - у пунктах 7.1.1, 7.8, 7.10, з урахуванням 625 ЦК України та 232 ГК України, - погодили нарахування пені, штрафу та 48 відсотків річних.

2.1.4. Заявлені до стягнення з відповідача 13115,53 грн - 48% річних, 9152,90 грн - пені, 87318,13 грн - штрафу за прострочення виконання зобов`язань за договором поставки №20191л/68 від 22.05.2019 є правильними та обґрунтованими.

Водночас, судом першої інстанції прийнято рішення про зменшення розміру 48% річних, пені та штрафу на 50%, з власної ініціативи, з урахуванням статті 233 ГК України та обставини щодо проведення відповідачем повної оплати за поставлений товар до подачі позовної заяви до суду; незначний термін прострочення відповідачем заборгованості; сезонність господарської діяльності відповідача та фактично визнання представником відповідача заборгованості.

2.1.5. Також, враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).

2.1.6. Користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, суд зменшив розмір заявлених до стягнення 48 % річних, штрафу та пені на 50% з заявлених: 13115,53 грн - 48% річних до 6557,77 грн, 9152,90 грн - пені до 4576,45 грн та 87318,13 грн - штрафу до 43659,10 грн.

2.2. Додаткове рішення Господарський суд Вінницької області від 13.06.2022 місцевий господарський суд мотивував наступним.

2.2.1. Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, представник позивача у судових дебатах зазначив, що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Рішення суду у даній справі ухвалено 25.05.2022, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду засобами поштового зв`язку 30.05.2022.

2.2.3. Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, оцінено судом критично, відповідачем не надано контррозрахунку судових витрат та не зазначено суму до якої суд мав би зменшити дані витрати.

2.2.4. Представником позивача у заяві зазначено, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 33 000,00 грн + 5 479,32 грн (гонорар успіху), що в загальному становить 38479,32 грн.

2.2.5. Враховуючи умови укладеного договору, перелік наданих робіт/послуг з урахуванням обставин та складності даної справи, суд першої інстанції не знайшов підстав для покладення на відповідача таких послуг, що відображені в пунктах 1, 4 та 6 акту приймання-передачі наданих послуг, що в загальному розмірі становлять 9000 грн з огляду на їх необґрунтованість, а тому вказані витрати покладено на позивача.

2.2.6. Щодо заявлених витрат Гонорар успіху, суд виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначив, що з Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2022 гонорар успіху розрахований з суми заявленої заборгованості, а саме з 109586,56 грн, 5% від якої становить 5 479,32 грн. Разом з тим, в п. 2 Додаткової угоди, визначено, що окрім фіксованого розміру вартості наданих послуг, вказаного в пункті 1 цієї Додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої суми. Сума гонорару успіху від стягнутої суми становить 2739,67 грн (54793,32*5% = 2739,67).

2.2.7. Суд застосував положення частини 5 статті 129 ГПК України, врахувавши під час вирішення питання про розподіл судових витрат обставини, щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

2.2.8. Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту та складення позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, суд прийшов до висновку про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 24000грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу в розрахунку 8 годин витраченого часу.

2.2.9. Також покладено на відповідача 2739,67 грн як передбаченого договором про надання правової допомоги "гонорару успіху".

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу та гонорар успіху в загальному розмірі 11739,65 грн залишено за останнім.

3. Доводи особи, яка подала апеляційні скарги; короткий зміст вимог апеляційних скарг.

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить прийняти рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги відповідача. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 та ухвалити нове, яким штрафні санкції, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки №20191л/68 від 22.05.2019 зменшити на 60, 70%.

3.1.2. Апелянт не погоджується із рішенням суду від 25.05.2022 по справі №902/118/22 саме в частині зменшення розміру штрафних санкцій на 50%. Оскільки враховуючи всі обставини справи, такий розмір штрафних санкцій залишається неспіврозмірним із допущеним простроченням, та є таким, що спотворює реальний правовий зміст штрафної санкції, як «інструменту» для відновлення майнового стану сторони договору, та все ж таки має ознаки каральної санкції по відношенню до ТОВ "Козинецьке". Крім того, при ухваленні рішення судом не було прийнято до уваги всі обставини справи.

3.1.3. Апелянт зазначає, станом на 14.11.2019, зобов`язання за договором поставки №20191л/68 від 22.05.2019 було виконано в повному обсязі та сплачено 294 302,45грн.. Станом на день подання позовної заяви, у відповідача перед позивачем була відсутня заборгованість за зобов`язанням передбаченим договором, останнє виконано добровільно, та підлягало виконанню ним по мірі надходження коштів від здійснення господарських операцій, в тому числі від контрагентів за договорами, в яких стороною постачальника був апелянт. При цьому, фінансова діяльність ТОВ «Козинецьке» в певній мірі залежить від своєчасності розрахунків за операціями з продажу вирощеної власної продукції, котрі також здійснюються контрагентами товариства із затримками.

3.1.4. Апелянт просить суд врахувати те, що на час виконання зобов`язання, сторона позивача не мала жодних зауважень, та не надсилала на адресу апелянта жодних звернень з метою отримання розрахунків вчасно, оскільки крім договору поставки, між сторонами існувала усна домовленість з приводу короткострокових затримок з оплати вартості поставленого товару.

3.1.5. Керуючись Цивільним та Господарським кодексами України, користуючись свободою договору, позивач передбачив максимальний розмір штрафних санкцій включивши в Договір відповідні положення. На день підписання договору поставки №20191л/68, апелянт не заперечував проти умов даного договору, оскільки не мав наміру затягувати з розрахунками із контрагентом, та на той час не зазнав впливу несприятливих обставин, які б не дозволили йому укласти такий договір.

3.1.6. Скаржник визнає, що ним дійсно було допущено прострочення виконання зобов`язання за договором поставки, на підтвердження чого ним було надано виписки з банківського рахунку. Проте, таке прострочення не було довготривалим. Сторона позивача, при нарахуванні штрафних санкцій, посилалась також на те, що від несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання, зазнала збитків та погіршення стану своєї господарської діяльності. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що порушення зобов`язання відповідачем завдало збитків позивачу або іншим учасникам господарських відносин. Скаржник зазначає, що наявність збитків від несвоєчасного виконання апелянтом грошового зобов`язання не була підтверджена належними доказами.

3.1.7. В апеляційній скарзі скаржник наводить судову практику за результатами розгляду аналогічних спорі. Так, закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення, про що зазначають і самі суди. Відтак, на практиці суди зменшують розмір грошових стягнень хто як вважає за необхідне: і на 25 відсотків, і на 50 відсотків, і на 70, 80, 90 відсотків від заявленої суми.

3.1.8. Скаржник просить суд прийняти до уваги, що відповідач вживав заходи для виконання зобов`язання за Договором поставки та докладав можливих зусиль для уникнення прострочення оплати товару, про що свідчить повне виконання зобов`язання та незначний термін прострочення. В матеріалах справи відсутні докази настання негативних наслідків від несвоєчасної сплати коштів за поставлений товар та того, що порушення зобов`язання у цій справі завдало позивачу або іншим учасникам господарських відносин збитків.

3.1.9. Враховуючи повне виконання зобов`язання за договором поставки №20191л/68 від 22.05.2019 та відсутність понесених стороною позивача збитків від допущеного прострочення виконання зобов`язання, з огляду на невеликий термін прострочення виконання зобов`язання по сплаті вартості товару передбаченого Додатками та накладними, добровільність виконання зобов`язання, скаржник просить суд переглянути оскаржуване рішення, скасувати його та прийняти нове, яким розмір штрафних санкцій обрахованих до стягнення на користь ТОВ «Агрозахист Донбас» зменшити на 60 % та 70 % пропорційно термінам прострочення виконання зобов`язання.

3.2. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" не погодилося з додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у даній справі та звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22; ухвалити нове рішення, яким витрати на правничу допомогу зменшити до 16000,00 грн у стягненні гонорару успіху відмовити.

3.2.1. Відповідач не погоджується із вказаним додатковим рішенням від 13.06.2022, та вважає, що таке рішення підлягає перегляду в рамках апеляційного провадження, оскільки розмір витрат задоволений судом залишається неспіврозмірним із складністю справи, а також часом, затраченим адвокатом на виконання робіт за даною справою.

3.2.2. Виходячи з умов укладеного між позивачем та його адвокатом договору про надання правової допомоги № 01/12 від 01.12.2021 та Додаткову угоду до договору від 07.02.2022, об`єктом договору між сторонами є юридичні послуги, надані адвокатом. За виконання даних послуг клієнт зобов`язується у відповідності до п. 2.2.1 договору №01/12 сплатити гонорар у розмірі та строк визначені сторонами. В такому випадку, гонорар виступатиме ціною договору, що узгоджується з правовою позицією ВС у справі 462/9002/14-ц. Згідно п.3.1 Договору про надання правової допомоги, клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг, що визначені у додаткових угодах. Крім того, клієнт зобов`язується сплатити вартість послуг виставлену в рахунках за послуги.

3.2.3. Скаржник зауважує, що стороною позивача та його представником на розгляд суду не було надано такі рахунки на сплату послуг. Що стосується визначеної пунктом 2 Додаткової угоди від 07.02.2022 додаткової винагороди адвокату за стягнення заборгованості, у вигляді 5% від стягнутої суми заборгованості у справі №902/118/22, то за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону, а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

3.2.4. Аналіз положень пунктів 1, 3 та 4 додаткової угоди дають підстави для висновку, що його умовами визначено оплату не лише наданих юридичних послуг, а ще й факту досягнення позитивного для особи, в інтересах якої укладено договір, результату судового розгляду справи №902/118/22. Включення в умови договору про надання юридичних послуг чи до Додаткової угоди пункту 2 про винагороду адвокату за досягнення позитивного для клієнта рішення суду суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства.

3.2.5. Так, відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу та просив відмовити у стягненні витрат на сплату так званого «гонорару успіху» у вигляді 5% від стягнутої судом суми заборгованості, з урахуванням того, що на підставі пункту 2 Додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги №01-12, така винагорода адвокату не є ціною договору, а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставилося в залежність від фактично наданих послуг. Дана справа з урахуванням усталеної судової практики, була однозначно виграшною для позивача, про що адвокат, як представник позивача не міг не знати вивчивши судову практику. Крім того, відповідачем не оспорювався факт допущених прострочень оплати поставленого товару.

3.2.6. Апелянт вважає, що свобода договору про надання правової допомоги та Додаткової угоди, укладених між позивачем та адвокатом в розумінні позивача, має бути обмежена, якщо така свобода суперечить вимогам та положенням чинного законодавства та виходить за їх межі. Складова успішності розгляду даної справи не перебувала в прямому причинно-наслідковому зв`язку із здійсненими адвокатом діями, направленими на досягнення адвокатом позитивного результату для клієнта, оскільки дана справа завідомо для адвоката Василюка Є.В. передбачала позитивний результат вирішення спору виходячи з аналізу судової практики, а тому задоволення вимоги про «гонорар успіху» є необґрунтованим та несправедливим по відношенню до відповідача та його фінансового стану.

3.2.7. Відповідач із вказаним не погоджується із сумою витрат на професійну допомогу у розмірі 33000,00 грн. Дана справа не є складною. Матеріали справи містять достатній обсяг необхідних доказів для прийняття судом рішення, та в рамках даної справи відсутня потреба в застосуванні окремих процедур передбачених ГПК України з метою збору доказів, тощо. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Враховуючи незначну складність характеру спірних правовідносин, справа №902/118/22 може бути розглянута судом без проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Ціна позову у даній справі складає 109586,56 грн, що не перевищує граничних розмірів визначених процесуальним законодавством.

3.2.8 Позивач відносить дану справу до категорії малозначних, невеликої складності, проте заявляє вимогу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в значному розмірі, а саме в розмірі 33000 грн, який на думку відповідача та його представника не відповідає складності справи та не є співмірним з затраченим часом адвоката. Окреме питання становить кількість наданих послуг, викладених адвокатом в Акті приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2022, скаржник вважає, що деякі з них описані адвокатом повторно, оскільки певна послуга вже включає в себе інші дії. У заяві про відшкодування витрат адвокат Позивача просив стягнути витрати у розмірі 33000 грн, виходячи з вартості години роботи адвоката у розмірі 3000 грн/год. Оскільки, в позовній заяві адвокатом було визначено до стягнення гонорар у фіксованій формі, розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

3.2.9. Враховуючи судову практику за результатами розгляду аналогічних спорів, розрахунок суми відшкодування позивача та суду першої інстанції, середньоринкову вартість адвокатських послуг по м. Київ, малозначність справи №902/118/22, не співмірність складності справи із затраченим часом на надання послуг, викладення в Акті приймання-передачі наданих послуг дій, які включають в себе інші дії вже описані в ньому, сторона відповідача не погоджується із розміром витрат визначений до стягнення судом є завищений.

4. Надходження апеляційних скарг та їх рух у суді апеляційної інстанції, визначення складу суду, відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду 14.06.2022

4.1.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022 для розгляду справи №902/118/22 визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.

4.1.2. Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував листом від 14.06.2022 у Господарського суду Вінницької області матеріали справи.

4.1.3. 30.06.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

4.1.4. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у справі - Тимошенка О.М. на підставі службової записки головуючого судді, розпорядженням керівника апарату суду призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022 для розгляду справи №902/118/22 визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.

4.1.5. Оскільки апеляційна скарга містила недоліки несплата судового збору, ухвалою судді-доповідача Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 апеляційна скарга залишена без руху із наданням строку для усуненням таких недоліків.

4.1.6. 08.07.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 05.07.2022.

4.2. Разом з тим, 04.07.2022 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22.

4.2.1. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.06.2022 апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 передано раніше визначеному складу суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.

4.2.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22. В ухвалі сторонам роз`яснено, що, відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270 ГПК України, розгляд апеляційних скарг на рішення від 25.05.2022 та на додаткове рішення від 13.06.2022 у справі №902/118/22, відбудеться без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

4.3. У відзиві на апеляційну скаргу на рішення від 25.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Козинецьке" - без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 - без змін. Стягнути з ТОВ "Козинецьке" на користь "Агрозахист Донбас" судові витрати у справі у розмірі 10000,00грн.

4.3.1. У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 13.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Козинецьке" - без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 - без змін. Також просить стягнути з ТОВ "Козинецьке" на користь "Агрозахист Донбас" судові витрати у справі у розмірі 10000,00грн. наводить обґрунтування понесених витрат у суді апеляційної інстанції.

4.3.2. До відзивів на апеляційні скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" долучено заяву від 22.07.2022 щодо відшкодування, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, з відповідними додатками.

4.4. 17.08.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду, вх. № 2527/22, надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі №902/118/22, з додатками.

4.5. Листом від 18.08.2022 сторін у справі №902/118/22 повідомлено, що вказана заява буде вирішена після виходу головуючого судді Юрчука М.І. із відпустки.

4.6. Апеляційним господарським судом враховано приписи статті 270 ГПК України у сукупності із статтею 263 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження.

4.7. У зв`язку із необхідністю розгляду заяви про затвердження мирової угоди, перебуванням у відпусті судді члена колегії у справі Савченка Г.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/118/22.

4.8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022, та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2022 для розгляду справи №902/118/22 визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.

4.9. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 прийнято до апеляційного провадження у складі суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.

4.10. Відповідно до частини 13 статті 8 та частини 10 статті 270 ГПК України, згідно ухвал суду, розгляд апеляційних скарг на рішення та на додаткове рішення у даній справі здійснюється без повідомлення учасників справи.

4.11. Станом на 02.09.2022 до початку розгляду даних апеляційних скарги по суті учасниками провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.12. За результатами розгляду заяви про затвердження мирової угоди у справі №902/118/22, колегія суддів зазначає наступне.

4.12.1. 09.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" укладено мирову угоду у справі №902/118/12.

4.12.2. 17.08.2022 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про затвердження мирової угоди та мирова угода у справі №902/118/22 від 09.08.2022, підписана та скріплена печатками обох сторін. У заяві сторони у справі, керуючись частиною 7 статті 46, статтею 193, пунктом 7 частини 1 статті 231 ГПК України просять апеляційній суд затвердити мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" у відповідній редакції (мирова угода додається до заяви підписана уповноваженими представниками товариств та скріплена їх печатками).

4.12.3. Частиною 7 статті 46 ГПК України передбачено право сторін на укладення мирової угоди на будь-якій стадії судового процесу.

4.12.4. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (частина1 статті 192 ГПК України).

4.12.5. Відповідно до частин 2-5 статті 192 ГПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

4.12.6. Згідно статті 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

4.12.7. Дослідивши та проаналізувавши зміст поданої сторонами заяви про затвердження мирової угоди у справі №902/118/22, та власне мирову угоду від 09.08.2022, апеляційний господарський суд встановив, що її умови стосуються прав та обов`язків сторін у межах предмета спору даної справи №902/118/22.

4.12.8. Так, сторони укладаючи дану угоду, дійшли взаємної згоди мирно врегулювати саме спір у справі №902/118/22. Зазначають про апеляційне провадження у даній справі, та про прийняті судом першої інстанції судові рішення у справі № 902/118/22.

4.12.9. У мировій угоді позивач та відповідач вказують:

"1. В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №902/118/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" про стягнення 109586.56 грн.

1.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 частково задоволено позов, стягнуто з відповідача на користь Позивача 6557.77 грн - 48% річних; 4576.45 грн - пені; 43659,10 грн - штрафу та 2481,00 грн - витрат на сплату судового збору. В позові в частині стягнення 6557.77 грн - 48% річних; 4576.45 гри - пені та 43659.10 грн - штрафу відмовлено.

1.2. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 частково задоволено заяву представника позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача 26739.67 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та гонорару успіху.

2. Сторони погодили, що кошти в сумі 57274,32 грн., стягнуті рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 (п.1.2 даної Мирової угоди), сплачуються відповідачем (Боржником) на користь позивача (Стягувача) в термін до 20.12.2022.

3. Сторони погодили, що кошти в сумі 26739,67 грн., стягнуті додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 (п.1.2 даної Мирової угоди), сплачуються Відповідачем (Боржником) в термін до 01.09.2022.

4. Позивач (Стягувач) заявляє, що у випадку належного виконання даної Мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до відповідача (Боржника) та втрачає право вимоги з приводу, зокрема, порушення умов Договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019 щодо відшкодування спричинених збитків Покупцем в порядку передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов даного Договору; за несвоєчасну оплату продукції, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення; невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 Договору поставки №20191 л/68 від 22.05.2019, суми заборгованості 48% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору, річних нарахувань на загальну суму простроченої оплати; прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більш, ніж на 5 днів, та від сплати штрафу у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого товару; порушення Покупцем будь-якого платежу за додатками до Договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019; стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, процентів за Договором поставки від 22.05.2019 відповідно до п.6 ст.232 ГПК України та інфляційних нарахувань. "

4.12.10. Сторони в мировій угоді також погодили банківський рахунок, на який повинні бути сплачені кошти на виконання даної мирової угоди.

4.12.11. У пунктах 8, 9, 11 мирової угоди сторони дійшли згоди, що ця Мирова угода вступає в дію з моменту її укладання (підписання) Сторонами та затвердження відповідною ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду. Строк дії даної Мирової угоди розпочинає свій перебіг з моменту затвердження Північно-західним апеляційний господарським судом та закінчується її повним виконанням. Сторони даної Мирової угоди стверджують однин одному та Північно-західному апеляційному господарському суду, а також повідомляють усіх зацікавлених у тому осіб, що: в момент укладання даної Мирової угоди вони усвідомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (можуть) керувати ними; особи, які від імені та в інтересах Сторін підписали дану Мирову угоду, не визнані в установленому для того порядку недієздатними (повністю або частково), не перебувають у хворобливому стані та не страждають у момент укладання даної Мирової угоди на захворювання, що перешкоджають усвідомленню її суті; розуміють природу даної Мирової угоди, свої права та обов`язки за даною Мировою угодою; при укладенні даної Мирової угоди відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані Сторонами; відсутні будь-які інші обставини, що унеможливлюють або перешкоджають чи забороняють укладення даної Мирової угоди; ні в процесі укладення даної Мирової угоди, ні в процесі виконаним її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі держави: володіють українською мовою, що дало їм можливість прочитати та правильно зрозуміти сутність даної Мирової угоди; наслідки затвердження цієї Мирової угоди, передбачені ст. 193 ГПК України сторонам відомі.

4.12.12. Як уже зазначалося, мирова угода у справі №902/118/22 підписана уповноваженими представниками в.о. директора позивача та директором відповідача, скріплена їх печатками.

4.12.13. Так, частиною 5 статті 192 ГПК України, зокрема, визначено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

4.12.14. Враховуючи викладені, погоджені сторонами умови мирової угоди у даній справі, виходячи зі змісту угоди, апеляційний суд приходить до висновку, що умови мирової угоди суперечать закону та в даному випадку порушують права позивача, оскільки сторони у мировій угоді визначили сплату коштів/заборгованості на виконання саме судових рішень у справі щодо договірних зобов`язань - правовідносин сторін, що виникли між сторонами на підставі договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019.

4.12.15. Згідно статті 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статтям 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

4.12.16. Таким чином, затверджуючи мирову угоду у справі №902/118/22 з одночасним визнанням нечинним рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22, складуться обставини, за яких мирова угода може не виконатися відповідачем, оскільки судові рішення, за якими мала бути виконана мирова угода визнані нечинними, відповідно і відсутні підстави для видачі судових наказів та стягнення з відповідача на користь позивача 57274,32 грн присуджених до стягнення за рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі №902/118/22 та 26739,67грн присуджених до стягнення додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22.

4.12.16.1. У зв`язку з наведеним, умови даної мирової угоди є невиконуваними.

4.12.17. Апеляційний господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди від 09.08.2022 у справі №902/118/22, оскільки умови останньої суперечать закону та порушують права позивача в майбутньому отримати кошти, присуджені на його користь за вказаними судовими рішеннями у даній справі.

4.12.18. При цьому, суд звертає увагу на те що, сторони не позбавлені права на укладення мирової угоди в подальшому на будь-якій стадії судового процесу, а також на стадії виконання судових рішень у даній справі, зробивши про це спільну письмову заяву, узгодивши такі умови мирової угоди, які відповідають вимогами закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси сторін у справі, інших або третіх осіб, та можуть бути виконані в майбутньому.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг.

6.1. Під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22, Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року;

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційних скарг по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. 22.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" (Покупець) укладено Договір поставки №20191л/68 (далі Договір), згідно пункту 1.1. якого в терміни визначені договором Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного при значення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняли Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

7.3. Згідно даного Договору постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1. Договору).

7.4. Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро. Загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1 та які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). Вартість тари, упаковки в якій постачається Товар, входить до ціни Товару (пункти 2.2. 2.4. Договору).

7.5. Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (пункт 3.1. Договору).

7.6. Строк поставки Товару визначається у відповідних Додатках до цього договору (пункт 4.1. Договору).

7.7. Поставка Продукції здійснюється на у мовах визначених у Додатках до цього Договору (пункт 6.1. Договору).

7.8. Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі рахунків для оплати, сертифікату, інструкції щодо використання та застосування даного Товару (пункт 6.4. Договору).

7.9. За порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору. Крім відповідальності, встановленої п 7.1. даного договору Покупець: - за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення; - за відмову від отримання або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 50% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції; - за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є Насіння, сплачу, штраф в розмірі 100% (сто) процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції (п. 7.1. Договору).

7.10. Відповідно до пункту 7.7. Договору в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

7.11. Згідно пункту 7.8. Договору в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

7.12. У пункті 7.10 Договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

7.13. Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (пункт 11.2. Договору).

7.14. На виконання умов Договору сторонами:

- 22.05.2019 було укладено Додаток №1 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 11 986,78 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 1198,68 грн в строк до 31.05.2019; - 90% в сумі 10 788,10 грн в строк до 14.10.2019. На виконання Додатку №1 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 11986,78 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4834 від 31.05.2019;

- 22.05.2019 було укладено Додаток №2 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 10 873,16 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 1087,32 грн в строк до 31.05.2019; - 90% в сумі 9 785,84 грн в строк до 14.10.2019. На виконання Додатку №2 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 10873,16 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4837 від 31.05.2019;

- 29.05.2019 було укладено Додаток №3 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 9560,45 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 956,04 грн в строк до 07.06.2019; - 90% в сумі 8 604,41 грн в строк до 14.10.2019. На виконання Додатку №3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 9560,45 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4588 від 30.05.2019;

- 07.06.2019 було укладено Додаток №4 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 31891,20 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 3189,12 грн в строк до 14.06.2019; - 90% в сумі 28 702,08 грн в строк до 14.10.2019. На виконання Додатку №4 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 31891,20 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 5132 від 12.06.2019 та №5610 від 20.06.2019;

- 25.07.2019 було укладено Додаток №5 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 229990,86 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється 100% в строк до 31.07.2019. На виконання Додатку №5 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 229 990,86 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6529 від 08.08.2019.

7.15. На виконання умов Договору та Додатків №1-5 до нього Постачальником було поставлено, Покупцем отримано товарів на загальну суму 294302,45 грн.

7.16. Згідно Додатків до Договору, покупець повинен був сплатити вказані кошти частинами у відповідні терміни:

- Додатки № 1 та №2 по 10% вартості товару, що становить разом 2286,00 грн строк оплати до 31.05.2019.

- Додаток № 3 - 10% вартості товару, що становить 956,05 грн строк оплати до 07.06.2019.

- Додаток № 4 - 10% вартості товару, що становить 3 189,12 грн строк оплати до 14.06.2019.

- Додаток № 5 - 100% вартості товару, що становить 229990,86 грн строк оплати до 31.07.2019.

- Додатки № 1, 2, 3, 4 по 90% вартості товару, що становить разом 57880,42 грн строк оплати до 14.10.2019.

7.17. З матеріалів справи вбачається, що Покупцем ТОВ "Козинецьке" здійснено оплату вартості отриманого за Договором від 22.05.2019 Товару на суму 294302, 45 грн. поза межами строку, визначеного у Додатках.

7.18. Згідно платіжних доручень та довідки про рух коштів по рахунку, оплата згідно Договору від 22.05.2019 здійснювалася наступним чином: 1 087,32 грн - 28.05.2019; 1 198,68 грн - 28.05.2019; 956,04 грн - 11.06.2019; 3 189,12 грн - 01.07.2019; 22 999,09 грн - 07.08.2019; 41 398,35 грн - 27.08.2019; 49 678,03 грн - 10.09.2019; 115 915,39 грн - 13.09.2019 та 57 880,43 грн. - 14.11.2019.

7.19. Враховуючи, що покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" здійснено оплату товару з порушенням строків оплати, визначених договором, керуючись нормами Цивільного законодавства щодо виконання зобов`язання, розділом 7 Договору відповідальність сторін, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 09.02.2022 звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" 109 586,56 грн., з яких: 13 115,53 грн - 48% річних, 9152,90 грн - пені, 87318,13 грн - штрафу.

7.20. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2022 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №902/118/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

7.21. За результатами розгляду даного спору, 25.05.2022 Господарським судом Вінницької області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.1.6. даної постанови.

7.22. Разом з тим, 30.05.2022 до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшла заява від 25.05.2022 про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 38 479,32 грн з долученням доказів. Ухвалою від 31.05.2022 призначив судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у даній справі.

7.23. 13.06.2022 Господарським судом Вінницької області в порядку статті 244 ГПК України ухвалено додаткове рішення у справі №902/118/22, яким частково задоволено заяву про відшкодування витрат, понесених позивачем. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26739,67 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та гонорару успіху. Понесені ТОВ "Агрозахист Донбас" витрати на професійну правничу допомогу та гонорар успіху в загальному розмірі 11739,65 грн залишено за позивачем.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарг, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 25.05.2022 та додаткового рішення суду від 13.06.2022 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.3. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.4. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.5. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

8.6. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.7. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

8.10. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.11. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

8.12. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.13. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019.

8.14. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

8.15. Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

8.16. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

8.17. Відповідно до статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

8.18. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.19. Статтями 202 ГК України та 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

8.20. Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019 між сторонами підписано п`ять Додатків до договору в яких визначено асортимент, кількість, ціна товару та терміни його оплати.

8.21. Поставка товару по Додатках до договору підтверджується видатковими накладними, обопільно підписаними сторонами (а.с. 20-25), які покупцем відповідачем оплачені з порушенням термінів оплати визначених у Додатках, дана обставина визнається відповідачем.

8.22. Здійснення проплат за отриманий товар, підтверджується платіжними дорученнями та випискою руху коштів по рахунку позивача, крім того відповідачем у відзиві на позовну заяву підтвердив суми та дати здійснення оплат.

8.23. Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу в розмірі та кількості визначених у обопільно підписаних Додатках та видаткових накладних, разом з тим, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання за Договором №20191л/68 від 22.05.2019 в частині своєчасної оплати вартості отриманого Товару у визначені в Додатках строки.

8.24. Так, оплата згідно договору від 22.05.2019 здійснювалася наступним чином: 1087,32 грн - 28.05.2019; 1198,68 грн - 28.05.2019; 956,04 грн - 11.06.2019; 3189,12 грн - 01.07.2019; 22 999,09 грн - 07.08.2019; 41 398,35 грн - 27.08.2019; 49 678,03 грн - 10.09.2019; 115 915,39 грн - 13.09.2019 та 57 880,43 грн - 14.11.2019.

8.25. Вказані оплати за поставлений відповідачу товар за Договором від 22.05.2019 на суму 294302, 45 грн були проведені останнім поза межами строку, визначеного у Додатках.

8.26. Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.27. Як уже зазначалося, пунктом 7.7. Договору сторони узгодили, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

8.28. Пунктом 3 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

8.29. Згідно частини 1 статті 546 ЦК України та статті 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

8.30. Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.31. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

8.32. Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

8.33. Пунктом 7.1.1 Договору сторони узгодили, що Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

8.34. Разом з тим, пунктом 7.8. Договору сторони визначили, що в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

8.35. Частиною 6 статті 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

8.36. Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

8.37. При цьому, сторони у договорі домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу У країни, продовжується до 3 (трьох) років (пункт 7.10. Договору).

8.38. За результатами перевірки розрахунку 48% річних у розмірі 13115,53 грн та 9152,90 грн - пені за відповідні періоди прострочення, господарськими судами встановлено, що останні заявлені обґрунтовано, є правильними та арифметично вірними.

8.39. Також, сума заявленого до стягнення штрафу у розмірі 87318,13 грн є правильною та обґрунтованою, при перевірці розрахунку штрафу помилок не виявлено.

8.40. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.41. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.42. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.43.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.44. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.45. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

8.46. Позивач у встановленому законом порядку доведено неналежне виконання відповідачем договору поставки №20191л/68 від 22.05.2019 щодо своєчасної оплати поставленого товару, відповідно обґрунтовано з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору нараховано штрафні санкції у заявленому розмірі.

8.47. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

8.47.1 Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

8.47.2. Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

8.47.3. У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

8.47.4. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

8.47.5. Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

8.47.6. Відповідно до частин 2-4 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

8.47.7. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

8.47.8. Із мотивувальної частини постанови Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 слідує, що главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

8.47.9. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

8.47.10. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина 3 статті 216 ГК України).

8.47.11. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

8.47.12. Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

8.47.13. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

8.47.14. Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

8.47.15. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

8.47.16. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

8.47.17. Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

8.47.18. Отже, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

8.47.19. Такими чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

8.47.20. Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

8.47.21. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

8.47.22. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач не зміг виконати зобов`язання з щодо оплати поставленого товару у строк встановлений №20191л/68 від 22.05.2019. При цьому, відповідач за можливості в найкоротші терміни здійснив повну оплату поставленого товару на суму 294302,45 грн, відповідно на час звернення позивачем до господарського суду у відповідача була відсутня заборгованість за вказаним договором.

8.47.23. Так, позивачем, заявляються до стягнення лише штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання щодо несвоєчасної оплати поставленого товару.

8.47.24. Відповідно до встановлених обставин справи, за змістом розділу 7 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини 3 статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

8.47.25. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

8.47.26. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

8.47.27. При цьому, слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. Вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

8.47.28. Враховуючи наведені обставини, зокрема, проведення відповідачем повної оплати за поставлений товар до подачі позовної заяви до суду; незначний термін прострочення відповідачем заборгованості; сезонність господарської діяльності відповідача та фактично визнання представником відповідача заборгованості, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч. 1, 2 ст.627 ЦК України, зважаючи на правову природу відсотків річних, пені та штрафу та їх основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, місцевий господарський суд реалізував надане йому право та зменшив розмір заявлених до стягнення пені та штрафів на 50%.

8.48. Північно-західний апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає його обґрунтованим.

8.49. Таке зменшення розміру пені суд апеляційної інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, зокрема для відповідача, як сільськогосподарського товаровиробника.

8.50 З огляду на викладені обставини, норми чинного законодавства щодо права господарського суду на зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції у даному випадку прийшов до вірного висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 6557,77 грн - 48% річних; 4576,45 грн - пені; 43659,10 грн штрафу. В позові в частині стягнення 6557,77 грн - 48% річних; 4576,45 грн - пені та 43659,10 грн - штрафу слід відмовити.

8.50. Господарський суд Вінницької області ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.52. Доводи апеляційної скарги на рішення суду від 25.05.2022 не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.

8.53. За таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 - без змін.

8.54. Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

8.55. 25.05.2022 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/118/22, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6557,77 грн 48% річних, 4576,45 грн - пені; 43659,10 грн штрафу та 2481,00 грн - витрат на сплату судового збору. В позові в частині стягнення 6557,77 грн 48% річних, 4576,45 грн пені та 43659,10 грн - штрафу відмовлено в зв`язку з їх зменшенням на 50%.

8.56. Представник позивача користуючись своїм правом, передбаченим частиною 8 статті 129 ГПК України, у судових дебатах у судовому засіданні 25.05.2022 зазначив, що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

8.57. 30.05.2022 до господарського суду від представника позивача надійшла заява від 25.05.2022 про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 38 479,32 грн. з долученням відповідних доказів.

8.58. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.05.2022 призначено судове засідання на 13.06.2022 о 14:30 для вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у справі.

8.59. В подальшому, 09.06.2022 представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

8.60. Згідно частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8.61. У статті 244 ГПК України, визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

8.62. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

8.63. Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

8.64. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8.65. Згідно статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.66. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.67. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8.68. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.69. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.70. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

8.71. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.72. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.7. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність).

8.73. Згідно статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.74. Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.75. Представник позивача впродовж 5-ти днів після ухвалення 25.05.2022 рішення суду у даній справі подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з докази понесення таких витрат на правову допомогу, у зв`язку із розглядом даної справи.

8.76. У своєму позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 25 000,00 грн. та 5% від суми заборгованості "гонорар успіху".

8.77. Так, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

8.78. У заяві щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, адвокат позивача просить стягнути з відповідача 38 479,32 грн.

8.79. В підтвердження факту надання адвокатських послуг та понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2021, додаткової угоди від 07.02.2022, акту приймання - передачі наданих послуг від 25.05.2022 та опис наданих послуг у справі.

8.80. Згідно умов пункту 3.1. укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги від 01.12.2021, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар) у порядку та строки визначені у додаткових угодах (замовленнях, дорученнях), які є невід`ємною частиною Договору.

8.81. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди, сторони погодили вартість однієї години 3000,00 грн, за надання Адвокатом послуг правничої (правової) допомоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" заборгованості за договором поставки №20191л/68 від 22.05.2019.

8.82. Згідно пункту 2 Додаткової угоди, окрім фіксованого розміру вартості наданих послуг, вказаного в пункті 1 цієї Додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5 % від стягнутої суми.

8.83. Згідно пункту 4 Додаткової угоди сторони погодили, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 3 банківських днів з моменту зарахування заборгованості на банківський рахунок клієнта.

8.84. Як зазначено представником позивача в заяві, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 33000,00 грн + 5479,32 грн (гонорар успіху), що в загальному становить 38479,32 грн.

8.85. За результатами дослідження наданих заявником доказів, з урахуванням Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" господарські зазначають наступне.

8.85.1. Акт приймання - передачі наданих послуг містить наступний перелік послуг в загальному розмірі 33000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу які включали:

- 3000,00 грн (ознайомлення з наявними документами; попередня консультація Клієнта з приводу заборгованості по договору поставки з ТОВ Козинецьке;

- підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва Клієнта в суді);

- 15000,00 грн (підготовка первинних документів, складання (написання) позовної заяви з додатками; формування позовної заяви з додатками та її направлення; 6000,00 грн (ознайомлення із відзивом відповідача на позовну заяву; підготовка відповіді на відзив та його направлення);

- 3 000,00 грн (підготовка додаткових пояснень у справі та їх направлення);

- 3 000,00 грн (участь в судовому засіданні та представництво Клієнта);

- 3000,00 грн (підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі та її направлення);

- 5479,32 грн (гонорар успіху).

8.85.2. Разом з тим, умовами договору, зокрема, пункт 3.1. Договору встановлено, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг у порядку та строки визначені у додатковій угоді, які є невід`ємною частиною договору.

8.85.3. Згідно пункту 3 Додаткової угоди в рамках супроводження справи та надання правової допомоги, сторони домовились про наступний (невиключний) перелік послуг: ознайомлення з наявними документами, консультація Клієнта; опрацювання нормативної бази, судової практики; підготовка та подання позовної заяви, в т.ч. зміна підстав та/або предмету позову, інших необхідних процесуальних документів, апеляційної та касаційної скарг; підготовка та подання заяв по суті, клопотань тощо; участь в судових засіданнях в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій; переговори з відповідачем/відповідачами з метою врегулювання спору; ознайомлення з матеріалами справи в суді; складання адвокатських запитів; підготовка усіх необхідних процесуальних документів та заяви на відшкодування витрат на правничу допомогу; інші послуги, що необхідні для супроводження справи Клієнта.

8.85.4. З даного переліку, що послуга підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва Клієнта в суді яка зазначена в п.1 Акту приймання-передачі наданих послуг відсутня, крім того справа є незначної складності, послуги щодо ознайомлення з матеріалами та консультування клієнта охоплюються процесом складання позовної заяви як окремим видом послуг з надання правової допомоги.

8.85.5. Крім того, послуга складання (написання) позовної заяви з додатками включає в себе послугу формування позовної заяви з додатками.

8.85.6. Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення процесу ознайомлення з доказами, оформлення документів щодо надання правової допомоги, підготовки первинних документів, формування позовної заяви від безпосередньої правової допомоги у формі складання позову суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.

8.85.7. З наведеного вбачається, що пункт 2 Акту приймання-передачі наданих послуг включає в себе пункт 1 даного акту, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих пунктах в розмірі 15000,00 грн.

8.85.8. Разом з тим, правомірними та обґрунтованими є суми послуг по пункту 3 та пункту 5 Акту приймання-передачі наданих послуг в розмірі 6000,00 грн та 3000,00 грн (ознайомлення із відзивом відповідача на позовну заяву; підготовка відповіді на відзив та його направлення; участь в судовому засіданні та представництво Клієнта).

8.85.9.Додаткові пояснення, підготовка яких оцінена представником позивача в 3000,00 грн (пункт 4 акту), не стосувались заперечень відповідача, оскільки останнім, ні у відзиві, ні в запереченнях не зазначалось про безпідставність стягнення саме інфляційних втрат, крім того щодо збитковості господарської діяльності позивача, дані твердження були викладені представником позивача у відповіді на відзив і повторне їх дублювання в іншій інтерпретації було зайве.

8.85.10. Відповідно пункт 3 Акту приймання-передачі наданих послуг включає в себе пункт 4 даного акту, а тому заявлені 3000,00 грн послуг за підготовку додаткових пояснень є безпідставними.

8.85.11. Щодо послуги викладеної в пункті 6 Акту (підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі та її направлення) слід зазначити, що згідно пункту 3.1. договору клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг у порядку та строки визначені у додатковій угоді, які є невід`ємною частиною договору.

8.85.12. Згідно пункту 1 Додаткової угоди сторонами встановлено вартість однієї години за надання послуг щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №20191л/68 від 22.05.2019 За таких обставин, умови договору та додаткової угоди не містять положень щодо визначення вартості надання послуг з підготовки та подання заяви про стягнення інших сум (в тому числі судових витрат).

8.85.13. Враховуючи наведене, місцевий господарський суд правомірно не погодився з розрахунком заявника щодо визначення вартості послуг з підготовки та подання заяви про стягнення судових витрат з огляду на імперативність положень пункту 1 додаткової угоди від 07.02.2022. Понесення позивачем таких витрат не ґрунтуються на договорі.

8.85.14. Таким чином відсутні підстави для покладення на відповідача відшкодування таких витрат, що відображені в пунктах 1, 4 та 6 акту приймання-передачі наданих послуг, що в загальному розмірі становлять 9000,00 грн. з огляду на їх необґрунтованість

8.86. Щодо заявлених позивачем витрат, як Гонорар успіху, апеляційний суд зазначає наступне.

8.87. Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

8.88. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

8.89. Діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

8.90. Розглядаючи питання покладення на сторону судових витрат в частині "гонорару успіху", Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

8.90.1. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

8.90.2. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

8.90.3. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху, ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

8.91. Так, з Акту приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2022 вбачається, що гонорар успіху розрахований з суми заявленої заборгованості, а саме з 109586,56 грн, 5% від якої становить 5 479,32 грн.

8.92. Разом з тим, пунктом 2 Додаткової угоди, визначено, що окрім фіксованого розміру вартості наданих послуг, вказаного в пункті 1 цієї Додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5 % від стягнутої суми.

8.93. Рішенням від 25.05.2022 у даній справі позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 6557,77 грн 48% річних, 4576,45 грн - пені; 43659,10 грн штрафу, що в загальному розмірі складає 54793,32 грн.

8.94. Отже, сума гонорару успіху від стягнутої суми становить 2739,67 грн (54793,32*5% = 2739,67), розрахунок заявника щодо визначення гонорару успіху є не вірним з огляду на імперативність положень пункту 2 додаткової угоди від 07.02.2022.

8.95. Щодо клопотання представника відповідача про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зазначається наступне.

8.96. Клопотання обґрунтовано тим, що стороною позивача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38479, 32 грн. Не наведено й не доведено стороною позивача й розумність вартості години послуг адвоката у розмірі 3000 грн, з огляду на стаж, кваліфікацію, затребуваність та зайнятість пана Василюка Є.В. в розгляді інших справ та зміни форми нарахування гонорару з фіксованої на погодинну оплату, документи на підтвердження якої не були подані до позовної заяви.

8.97. Відповідач вважає, що розмір гонорару визначений стороною позивача є завищеним щодо сторони відповідача, а справедливим і розумним є значно менший розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу а вимога про стягнення гонорару успіху взагалі підлягає відмові в задоволенні, виходячи з необґрунтованості та віднесення такого гонорару виключно до додаткової винагороди, бажання сплатити яку є виключною волею та особистим бажанням позивача, та не має підлягати стягненню з відповідача.

8.98. Так, в даному клопотанні відповідачем не надано контррозрахунку судових витрат та не зазначено суму до якої суд мав би зменшити дані витрати.

8.99. Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

8.100. Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

8.101. Як уже зазналося, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

8.102. Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

8.103. У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 126, частин 4 - 8 статті 129 ГПК України ГПК України сформулювала, зокрема, такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу.

8.104.1.У частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

8.104.2. Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

8.105. Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

8.106. Дана справа не відноситься до категорії складних, підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацюванню великого обсягу документів. Також господарськими судами враховано, що враховує, що розмір оголошених позивачем витрат на правову допомогу становить близько 35 % від заявлених позовних вимог та близько 70 % від суми присудженої на користь позивача, що при повному покладенні таких витрат на відповідача, не відповідатиме критеріям співмірності та справедливості.

8.107. Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо застосування в даному випадку положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини.

8.108. Заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

8.109. Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту та складення позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, як вірно встановлено місцевим господарським судом справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 24 000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу в розрахунку 8 годин витраченого часу.

8.110. Також на відповідача покладаються витрати у розмірі 2739,67 грн як передбаченого договором про надання правової допомоги "гонорару успіху".

8.111. Відповідно до встановлених обставин на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 26 739,67 грн. на підставі частини 5 статті 129 ГПК України

8.112. Господарським судом Вінницької області правомірно ухвалено додаткове рішення у справі №902/118/22 та стягнуто з відповідача 26 739,67 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та гонорару успіху.

8.113. Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22, не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

8.113. З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на додаткове рішення слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22 - без змін.

8.114. Разом з тим, як уже зазначалося у даній постанові вище, разом з відзивами на апеляційні скарги, 25.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" подало до суду апеляційної інстанції щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, з відповідними додатками.

8.115. У заяві представник позивача просить стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

8.116. До заяви, в обґрунтування заявленої суми витрат, представником позивача додано: копію Договору про надання правової допомоги №01-12 від 01.12.21 та Додаткової угоди від 22.07.22; копію акту приймання-передачі послуг від 22.07.22; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 22.07.22; докази направлення відповідачу копії заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з додатками.

8.117. Так, між адвокатом Василюком Є.В. та позивачем ТОВ "Агрозахист Донбас" укладено Договір про надання правової допомоги №01-12 від 01.12.21. Додатковою угодою від 22.07.22 до цього Договору сторонами визначено фіксовану вартість 10 000,00 грн. за надання Адвокатом послуг правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" у Північно-західному апеляційному господарському суді в справі №902/118/22.

8.118. Згідно пункту 4 Додаткової угоди сторони погодили, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту ухвалення судом апеляційної інстанції постанови.

8.120. 22.07.22 між позивачем та адвокатом Василюком Є.В. підписано Акт приймання-передачі наданих послуг у справі №902/118/22. Загальна вартість послуг, наданих адвокатом у даній справі, становить 10000,00 грн., на підтвердження чого надається Опис наданих послуг у справі №902/118/22 та Акт приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2022.

8.121. Наведені обставини підтверджується факт надання правової допомоги - послуг під час апеляційного провадження з розгляду апеляційних скарг на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022 у справі №902/118/22.

8.122. Як уже зазначалося, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.123. Відповідач не подав до суду апеляційної інстанції заперечень проти заявленої у відзивах на апеляційну скаргу та заяві суми понесених позивачем витрат на надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн.

8.134. Враховуючи вище викладені обставини, керуючись статтями 123, 126, 129 ГПК України суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що надані представником позивача докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи під час апеляційного провадження 10000,00 грн.

8.135. Вказані витрати документально підтверджені та є обґрунтованими, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

8.136. На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду про стягнення судових витрат слід видати наказ. Видачу наказу слід доручити Господарському суду Вінницької області.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційних скаргах є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішення та додаткового рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 у справі № у справі №902/118/22, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 3721,50 грн згідно платіжного доручення №2023 від 07.07.2022.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про винесення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується. Відсутня у вказаному Законі і норма, яка визначає розмір ставки за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення.

10.4. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат

10.5. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційних скарг, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 192, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної 09.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" у справі №902/118/22.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" від 13.06.22р. на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 25 травня 2022 року у справі №902/118/22 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 13.06.2022, залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" (вул. Миру, буд. 50, с.Козинці, Тростянецький район, Вінницька обл., 24531, код ЄДРПОУ 35949224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, 4В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08162, код ЄДРПОУ 30048570) 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Вінницької області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №902/118/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "02" вересня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.