Ухвала

від 01.09.2022 по справі 909/595/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/595/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.09.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Л. М. Неверовської розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" від 01.09.2022 (вх.№11849/22 від 01.09.2022) про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міка"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

про скасування рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" від 27.07.2022 по розгляду Акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом № 14 від 27.07.2022,

встановив: В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про скасування рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" від 27.07.2022 по розгляду Акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом № 14 від 27.07.2022.

01.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міка" подало до суду заяву від 01.09.2022 (вх.№11849/22) про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви зазначає про те, що ч. 4 п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Незважаючи на припис п.7.11 ПРРЕЕ відповідач відмовив у відновленні електропостачання об`єкту позивача, вимагаючи від позивача виконати вимоги, зазначені в оскаржуваному акті від 30.06.2022.

Таким чином, відповідач ухиляється від обов`язку відновити електропостачання об`єкту позивача на час судового розгляду. Такі дії відповідача вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову і набрання рішенням законної сили.

Внаслідок відключення електропостачання позивач обмежений у користуванні у повному обсязі належною йому власністю - об`єктом комерційної нерухомості за його цільовим призначенням, указане обмеження є триваючим, що в свою чергу може завдати шкоди правам і законним інтересам позивача.

За наведеного, просить суд вжити заходи забезпечення позову: зобов`язати ПАТ «Прикарпаттяобленерго» відновити на період судового розгляду електропостачання об`єкту ТОВ «Міка» за адресою вул.Горбачевського, 2 у м.Івано-Франківську.

За правилами ч. 1, 3-4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами ст. 136 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується. 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

При цьому суд також враховує наступне. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національною комісією постановою від 14 березня 2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

У відповідності до ч. 4 п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Таким чином підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

На думку суду, необхідність застосування заходу забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Так, внаслідок невиконання відповідачем приписів п.7.11 Правил, заявник обмежений у користуванні у повному обсязі належною йому власністю за його цільовим призначенням, вказане обмеження є триваючим, що в свою чергу може завдати шкоди правам і законним інтересам позивача.

З огляду на викладені в заяві обставини, врахувавши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що вжиття обраного заявником заходу забезпечення позову на період розгляду судом спірних питань є адекватним, спрямованим на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Cуд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.

За наведеного, відновлення на період судового розгляду електропостачання об`єкту ТОВ «Міка» за адресою вул.Горбачевського, 2 у м.Івано-Франківську є ефективним способом запобігти можливим порушенням прав позивача до вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 136, п.10 ч.1 ст. 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА" від 01.09.2022 (вх.№11849/22 від 01.09.2022) про забезпечення позову - задовольнити.

Зобов`язати ПАТ «Прикарпаттяобленерго» відновити на період судового розгляду електропостачання об`єкту ТОВ «Міка» за адресою вул.Горбачевського, 2 у м.Івано-Франківську.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 02.09.2022.

Суддя Л.М. Неверовська