Повістка

від 13.01.2023 по справі 909/595/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/595/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., при секретарі судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" про ухвалення додаткового рішення (вх.№16588/22 від 29.12.2022) у справі

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міка", вул. Горбачевського, 70/1, м.Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014

про скасування рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" від 27.07.2022 по розгляду Акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом № 14 від 27.07.2022,

за участі:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Іванишин Василь Іванович;

встановив: у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про скасування рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" від 27.07.2022 по розгляду Акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом № 14 від 27.07.2022.

22.12.2022 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні 22.12.2022 представник позивача заявив про намір подати заяву про відшкодування витрат на правову допомогу.

27.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" до суду надійшло заява від 27.12.2022 (вх.№17883/22) з доказами витрат на правову допомогу.

29.12.2022 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" надійшла заява (вх. № 16588/22 від 29.12.2022) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 30000 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023, призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" (вх. № 16588/22 від 29.12.2022) про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні на 13.01.2023.

12.01.2023 від Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до суду надійшла заява про залишення заяви без розгляду від 12.01.2023 (вх.№704/23), в якій представник відповідача зазначає про те, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу є значно завищеною. Відсутні докази того, що позивач фактично поніс зазначені витрати. ТОВ "Міка" в позовній заяві вказало, що очікує понести витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 30000 грн. Проте попереднього (орієнтовного) розрахунку цих витрат і документів на його обґрунтування не подало. Також, зазначає, що на адресу АТ Прикарпаттяобленерго не надходило від ТОВ Міка заяви про ухвалення додаткового рішення. Вважати супровідний лист про надання доказів витрат на правову допомогу заявою про ухвалення додаткового рішення немає підстав, оскільки він не містить ні назви, ні прохальної частини, де б заявник просив ухвалити додаткове рішення. Крім того, докази витрат на правову допомогу позивачем подано до суду через 7 днів після ухвалення судом рішення у даній справі. В той час, коли частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. А у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судове засідання 13.01.2023 представник позивача не з`явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні висловив заперечення щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав, наведених в клопотанні про залишення заяви без розгляду.

Судом враховано, що за приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з позовної заяви (вх.№10528/22 від 05.08.2022), позивач зазначав, що орієнтовний обсяг судових витрат становить 30000 грн.

Згідно матеріалів справи, захист інтересів позивача здійснював адвокат Парфан Тарас Дмитрович згідно Ордеру на надання правничої допомоги серія АТ №1018594 від 01.08.2022.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази: договір про надання правової допомоги від 04.07.2022; додаткову угоду №1 від 01.08.2022 до договору про надання правової допомоги від 04.07.2022; акт №1 наданих послуг з правової допомоги від 26.12.2022; детальний опис наданих послуг ТОВ "Міка" від 26.12.2022.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що між ТОВ "Міка" (клієнтом) та адвокатом Парфаном Тарасом Дмитровичем укладено договір про надання правничої допомоги.

На умовах вказаного договору, адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі як представник у цивільних, адміністративних, господарських справах, а також як захисник у кримінальних справах (п. 1.1. договору).

За цим договором, гонорар адвоката складається з основної суми гонорару і гонорару успіху (п. 4.1. договору).

На визначення розміру гонорару адвоката впливають обсяг наданих правових послуг, ступінь важкості справи, час, витрачений на надання правових послуг та результати отримані за наслідкаминаданих правових послуг (п. 4.2. договору).

Всього гонорар адвоката складає суму погоджену сторонами (п. 4.3. договору).

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 від 01.08.2022 до договору про надання правової допомоги від 04.07.2022, адвокат представляє інтереси клієнта у Господарському суді Івано-Франківської області у спорі з ПАТ "Прикарпаттяобленерго" про скасування рішення комісії ПАТ Прикарпатгяобленерго від 27.07.2022 по розгляду акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом №14 від 27.07.2022.

Гонорар адвоката за правову допомогу у спорі вказаному у п.1 цієї додаткової угоди визначається з врахуванням обсягу наданої правової допомоги, часу затраченого адвокатом на надання правової допомоги, складності завдань, отриманого результату та інших обставин і факторів (п.2 додаткової угоди).

Розмір вартості наданих адвокатом послуг визначається сталими сумами за виконання конкретних завдань (п. 3). Зокрема: підготовка позовної заяви - 16000 грн.; підготовка процесуальних заяв - 2000 грн одна заява; представництво інтересів клієнта в суді; участь у судовому засіданні - 2000 грн одне судове засідання (п.п. 3.1-3.3 додаткової угоди).

Після ухвалення судом рішення у справі сторони підписують акт наданих послуг з правової допомога (п. 4 додаткової угоди).

Гонорар виплачується клієнтом на власний розсуд або у безготівковій формі шляхом зарахування на банківський рахунок адвоката, вказаний у договорі, або готівкою шляхом оформлення прибуткового касового ордера (п. 5 додаткової угоди).

Вартість послуг згідно акту №1 наданих послуг з правової допомоги від 26.12.2022 становить 30000 грн.

В акті №1 наданих послуг з правової допомоги від 26.12.2022, зазначено, що адвокатом надано клієнту наступні послуги з правової допомоги: підготовка позовної заяви у спорі з ПАТ "Прикарпаттяобленерго" про скасування рішення комісії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" від 27.07.2022 по розгляду акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом №14 від 27.07.2022 (кількість 1 шт.) 16000 грн; підготовка заяви про забезпечення позову у спорі з ПАТ "Прикарпаттяобленерго" про скасування рішення комісії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" від 27.07.2022 по розгляду акту про порушення №088582 від 30.06.2022 оформленого протоколом №14 від 27.07.2022 (кількість 1 шт.) - 2000 грн; участь у судових засіданнях у Господарському суді Івано-Франківської області (12.08.2022, 22.08.2022, 04.10.2022, 02.11.2022,12.12.2022, 22.12.2022) (кількість 6 шт. 2000 грн/вартість послуги) - 12000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та поданням відповідних доказів.

Так, в судовому засіданні 22.12.2022 представник позивача заявив про намір подати заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. Докази понесення витрат на правову допомогу надіслано суду 27.12.2022.

Таким чином, заявником дотримано 5-денний строк для подачі суду вказаних доказів, а також, враховуючи присутність в судовому засіданні представника відповідача, останній був обізнаний про намір позивача подати заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, не був позбавлений права надати заперечення щодо такої заяви, та скористався відповідним правом.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи (правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів КГС у постанові від 17.12.2021 по справі №10/5026/290/2011(925/1502/20)).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тобто, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29); 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у заяві про залишення заяви без розгляду від 12.01.2023 (вх.№704/23) зазначено про те, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу є значно завищеною, зокрема, завищеною є вартість підготовки позовної заяви у даній справі, вдвічі завищеною є вартість одного судового засідання.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Перевіривши поданий детальний опис послуг в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати на складання позову є неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної, вартість послуг з підготовки позовної заяви та участі в судових засіданнях є значно завищеною, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 20000 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію розумності їхнього розміру та є співмірним з наданими адвокатом послугами.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем у позовній заяві зазначено про очікування понести витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн, однак не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, суд зазначає наступне.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат (правова позиція викладена у постанові ВСУ по справі № 922/676/21 від 14.12.2021).

При цьому, відповідачем не доведено, що зазначення позивачем у позовній заяві про попередню (орієнтовну) суму судових витрат, а не надання самого розрахунку позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені судом обставини, стягненню підлягає 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу, в решті суми заявленої до стягнення слід відмовити в зв`язку з її зменшенням судом.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка" про ухвалення додаткового рішення (вх.№16588/22 від 29.12.2022) - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міка", вул. Горбачевського, 70/1, м.Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 22198497) 20000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

В решті заявлених витрат відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення підписано 19.01.2023

Суддя Неверовська Л.М.